С

Савчин Мирон Петрович

07.07.1937, с. Задвір’я, Глинянського р-ну Львівської обл.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1959), аспірантуру Державного центрального ордена Леніна інституту фізичної культури м. Москва (1975).

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР (1962); чемпіон УРСР з боксу серед юнаків (1955) та серед юніорів (1958), чемпіон Спартакіади УРСР (1963).

Працював: викладач (1960–1962); старший викладач (1962–1971, 1975–1978); доцент (1978–2004); професор (2005–2015) кафедри фехтування боксу та національних одноборств Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: система діагностики рівня тренованості боксерів; динаміка спеціальної працездатності боксерів високої кваліфікації; індивідуалізація підготовки спортсменів у спортивних одноборствах.

Кандидат педагогічних наук (1977), доцент (1980), професор (2005).

Підготував 3-х кандидатів наук.

Засновник та багаторічний керівник клубу спелеологів «Циклоп» (1963). Першовідкривач однієї з найбільших карстових печер світу – «Оптимістична» на Поділлі. Почесний громадянин федеральних штатів США – Алабами та Південної Дакоти.

Галузеві відзнаки: Почесні грамоти Географічного товариства України; Почесна грамота та пам’ятна відзнака Держкомспорту України за кращий навчальний посібник «Тренованість боксера та її діагностика» (2004).

Автор, співавтор понад 150 наукових і навчально-методичних праць. Серед них 2 авторські свідоцтва на винаходи.

Основні праці: О некоторых соотношениях физической и психической деятельности боксеров на этапе предсоревновательной подготовки. Москва, 1977; Комплексний аналіз підготовки та результати виступу збірної команди України з боксу на Іграх ХХУІІ Олімпіади. Київ, 2000; Динамика специальной работоспособности боксеров сборной команды Украины в прошедшем олимпийском цикле Киев, 2001; Тренованість боксера та її діагностика: навч. посіб. Київ, 2003; Спортивно-педагогічна спадщина заслуженого тренера України В.Є. Старчака. Львів, 2004.

Савчук Микола Миколайович

01.05.1951, смт Делятин Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1968–1972).

Працював: викладач (1977–1995), старший викладач (1995–2013) кафедри легкої атлетики Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: фізична підготовка та технічна підготовка спортсменів штовхальників ядра та метальників молота.

Автор, співавтор понад 20 наукових праць.

Основні праці: Силова підготовка метальників молота на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей. Харків 2003; Взаємозв’язок швидкісно-силової та технічної підготовленості висококваліфікованих штовхальників ядра (спіавт.). Київ 2010.

Сальченко Ігор Миколайович

27.05.1930, м. Харків – [?], м. Львів.

Закінчив: Ленінградський інститут фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта (1949–1953), аспірантуру при кафедрі фізіології цього ж інституту (1953–1956).

Працював: вчитель фізичного виховання Військово-морської медичної академії (1951–1955); завідувач лабораторії фізіології Ленінградського інституту фізичної культури ім. П. Ф. Лесгафта (1955–1960); завідувач лабораторії фізіології першого Ленінградського медичного інституту (1960–1962); старший викладач (1962–1965), виконувач обов’язків доцента, доцент (1962–1975) кафедри фізіології і хімії, завідувач (1975–1981) кафедри спортивної медицини, доцент кафедри ЛФК та лікарського контролю (1981–1988) Львівського державного інституту фізичної культури.

Кандидат біологічних наук (1959), доцент (1966).

Напрями наукових досліджень: елетроміографічні дослідження рухових дій спортсменів.

Заснував на кафедрі лабораторію електроміографії; розробив електроміограф з аналізатором та інтегратором частот, який неодноразово займав призові місця на виставках ВНДХ та радіоаматорів м. Львова.

Державна нагорода та галузева вадзнака: медаль "Ветеран труда" (1986); диплом Спорткомітету СРСР (1979).

Автор, співавтор понад 50 друкованих праць.

Основні праці: Электроннографические иследования движений фехтовальщиков, 1959 (канд. дис.); Двигательные взаемодействия спортсменов, 1978; Электромиографическая методика исследования сухожильных и произвольных рефлексов у спортсменов // ХV Всесоюзна конференція фізіол., 1978; Электромиограф для исследования спортсменов в процессе тренировки // Всесоюзна науково-технічна конференція, 1979; Устройство для совершенствования и исследования статистических равновесий у высококвалифицированных гимнастов, 1979.

Сапронов Михайло Олександрович

05.03.1960, м. Донецьк. – 18.12.2008, Львів.

Закінчив: Донецький електро-металургійний технікум (1975–1979); Львівський державний інститут фізичної культури (1979–1983) та аспірантуру (1987–1990) цього ж вишу.

Працював: викладач у спортивно-оздоровчого табору смт Ворохта (1983); тренер з легкої атлетики ДЮСШ «Зміна» облради ДСТ «Колос» (1983–1984); викладач (1984–1995), старший викладач кафедри легкої атлетики (1995–1996), старший викладач кафедри теорії і методики олімпійського і професійного спорту (1996–2007), провідний фахівець відділу профорієнтаційної роботи (2007–2008) Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: технічна підготовка та підготовленість стрибунів з жердиною різного віку; відбір в легкій атлетиці; деонтологія в адаптивному спорті; гігієнічні основи фізичного виховання студентів.

Автор, співавтор понад 40 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Возрастные аспекты изменения кинематических показателей при выполнении основного и некоторых беговых упражнений прыгунами с шестом 12–14 лет. Москва, 1991 (соавт.); Деякі бігові вправи для оволодіння технікою стрибка з жердиною юними легкоатлетами. Львів, 1997; Взаимосвязь показателей физического развития и техники легкоатлетических упражнений как средство отбора. Минск, 1999 (співавт.); Комплексний контроль працездатності та функціонального стану серцево-судинної системи юних спортсменів. Львів, 2001 (співавт.).

Сапужак Ігор Ярославович

29.06.1959, м. Львів.

Закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту (1976–1981), аспірантуру (1988–1992) Фізико-механічного інституту НАН України.

Спортивна діяльність: член Автомобільної федерації України, головний хронометрист Чемпіонатів та Кубків України з різних дисциплін автоспорту, Офіційна особа Автомобільної федерації України (1996–2014); Секретар Апеляційного суду ФАУ (2002–2005); член Галицького автомобільного клубу (1996–2004), Львівського обласного туристично-автомобільного клубу (2005–2009) та Київського міського автомотоклубу (2010–2014); суддя, заступник головного судді змагань національного рівня з санного спорту (1995–2021), суддя Міжнародної категорії з санного спорту (від 1996).

Працював: інженер-конструктор СКТБ (1983–1987); провідний інженер (1987–1990); молодший науковий співробітник (1990–1992) ФМІ ім. Г. В. Карпенка НАН України; гол. фахівець з електр. та мікропроц. техніки ТзОВ «Полтва» (1993); заст. директора ТзОВ «Авант» (1993–1994); начальник, провідний інженер КННЛ (1994–2002), завідувач відділу науково-дослідного центру (2002–2005), старший науковий співробітник НДІ (2007–2009), викладач кафедри біомеханіки та спортивної метрології (1995-1997), викладач (1999–2002), старший викладач (2002–2003), доцент (2003–2006) кафедри ТіМОПС, доцент кафедри економіки, інформатики та кінезіології (2006–2009) Львівського державного університету фізичної культури; старший науковий співробітник (2005–2008) відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України; директор (2008–2010) Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві»; старший науковий співробітник (від 2010) ВСКР ІГФ НАН України.

Напрями наукових досліджень: інформаційно-вимірювальні системи для підготовки спортсменів високої кваліфікації; системи сейсмічного моніторингу важливих енергетичних та екологічно небезпечних об’єктів.

Кандидат технічних наук (2002), доцент (2004), член-кореспондент Академії будівництва України (2009).

Член Комплексної наукової групи Національної збірної команди України з санного спорту (1994–1996), заступник керівника групи (1996–1998); керівник наукових груп Національних збірних команд України з санного спорту та бобслею (1998–2002).

Голова профспілкового комітету працівників ЛДУФК (1995–2005); голова комісії з соціального страхування працівників ЛДУФК (1998–2005).

Галузева та громадська відзнаки: Почесна грамота Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту (2003), Почесна грамота Об’єднання профспілок Львівщини (2005).

Автор, співавтор понад 60 наукових і навчально-методичних праць, серед них авторське свідоцтво на винахід, 2 навчальні посібники, державна навчальна програма з санного спорту.

Основні праці: Санний спорт: навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності (співавт.). Київ, 2000. 81 с.; Лабораторний практикум з біомеханіки (співавт.): навч. посіб. Нац. ун-т «Львів. Політехніка». Військ. ін.-т. Львів, 2003. 158 с.; Інструментальні методи досліджень у фізичному вихованні та спорті (співавт.): навч. посіб. Нац. ун-т «Львів. Політехніка». Військ. ін.-т. Львів, 2005. 142 с.

Сафронова Галина Борисівна

18.10.1927, м. Могилів-Подільський Вінницької області – 17.05.2006, Львів.

Закінчила: Вінницький державний медичний інститут (1951) та аспірантуру цього ж інституту (1951–1954).

Працювала: асистент (1954–1963) кафедри патологічної фізіології, доцент (1963–1965) кафедри фізіології Вінницького державного медичного інституту; доцент, завідувач кафедри фізіології (1965–1990), професор кафедри фізіології Львівського державного інституту фізичної культури (1986–1990); професор кафедри фізичного виховання і здоров’я, лікувальної фізкультури та спортивної медицини Львівського медичного інституту (1992–1995); завідувач (1996–1997), професор (1999–2006) кафедри спортивної медицини та реабілітації Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: фізіологія й патофізіологія спорту (питання центрально-нервових і серцево-судинних механізмів адаптації спортсменів до напруженої м’язової діяльності); дослідження мозкового кровоплину й центрально-нервових механізмів регуляції при експериментальному інфаркті міокарда.

Кандидат медичних наук (1954), доцент (1965), доктор медичних наук (1968), професор (1970).

Автор, співавтор близько 230 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: О нервном механизме волн третьего порядка артериального давления и объемного пульса (канд. дис.), Вінниця, 1955; Патогенез нарушений функционального состояния центральной нервной системы при инфаркте миокарда (докт. дис.), Вінниця–Львів, 1967; Физиология человека (автор розділу). Москва, 1975; Теория общего адаптационного синдрома как основа системного анализа физиологических механизмов тренированости. Львов, 1986; Працездатність студентів: оцінка, корекція, управління (монографія). Львів, 1997 (співавт.).

Сварник Микола Іванович

23.02.1957, м. Луцьк

Закінчив лісогосподарський факультет Львівського лісотехнічного інституту (1974–1979)

Працював: інженер, молодший науковий працівник Інституту екології Карпат АН України (1979–1994); викладач кафедри фізичної реабілітації Львівського державного інституту фізичної культури (1996–2000); викладач медичної і соціальної реабілітації у Львівському медичному коледжі (1998–2000); викладач (2000–2002), доцент (2002–2013) кафедри соціології і соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка»

Напрями наукових досліджень: популяційна екологія природних та антропогенно змінених екосистем високогір’я Українських Карпат (структура і динаміка); питання реабілітації, інклюзивної освіти, правозахисту, методичного і організаційного забезпечення соціальних послуг для дітей і дорослих з інвалідністю; робота з батьками дітей з особливими потребами; методика навчання в фізичній реабілітації та соціальній роботі; мотивація волонтерів у громадському секторі.

Кандидат біологічних наук (1989).

Громадська і організаторська робота: голова Товариства «Надія» (1992–1996), співзасновник Навчально-реабілітаційного центру «Джерело» (від 1994), член Колегії управління освіти міста Львова (2000–2005), член правління Фонду «Крок за кроком» (1999–2012); голова Ради Коаліції захисту інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю (2004–2013); депутат Львівської міської ради, комісія медицини, освіти, науки і соціального захисту (2006–2010); член-кореспондент НТШ Канади (2018); член управи Суспільної Служби Українців Канади, відділ Торонто (2014–2019).

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. за діяльність у громадському секторі (2006).

Автор, співавтор близько 80 наукових та науково-популярних праць, з них біля 10 посібників, збірників та методичних вказівок.

Основні праці: Доступність до об’єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами: метод. посіб. Київ, 2004. 105 с. (співавт.); Активний відпочинок та туризм для неповносправних: посіб. Львів, 2005. 151 с. (співавт.); Реабілітаційний супровід навчання неповносправних дітей: метод. посіб. Львів, 2008. 144 с. (співавт.); Сільський відпочинок для неповносправних: посіб. для власників агроосель та людей з інвалідністю, котрі бажають розпочати власну справу. Львів, 2011. 232 с. (співавт.).

Свистун Юрій Діонізович

21.03.1941, с. Тисмениця, Івано-Франківської обл.

Закінчив: лікувальний факультет (1958–1964) та аспірантуру (1967–1969) Івано-Франківського медичного інституту.

Спортивна діяльність: гравець збірної команди Івано-Франківського медичного інституту з волейболу (1961–1962), виступав у фінальній частині універсіади народів СРСР; чемпіон України серед студентів медичних вузів з волейболу (1967).

Працював: молодший науковий співробітник Львівського відділення інституту біохімії АН УРСР ім. А. В. Палладіна (1970–1973); асистент (1973–1982), доцент (1983–2002) кафедри біохімії Львівського медичного інституту; доцент кафедри біохімії та гігієни (від 2002) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: біохімічний моніторинг функціонального стану організму спортсменів ациклічних видів спорту; біохімічний моніторинг функціонального стану організму спортсменів лижних видів спорту.

Кандидат медичних наук (1969), доцент (1983).

Громадська відзнака: Грамота НАПН України (2016).

Автор, співавтор 100 наукових і навчально-методичних праць, у тому числі двох навчальних посібників та підручника з гігієни спорту з грифом МОН України.

Основні праці: Практикум з гігієни для лабораторних занять. Львів, 2007 (співавт.); Лабораторний практикум з біохімії для студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю. Львів, 2008 (співавт.); Гігієна фізичного виховання і спорту. Львів, 2010 (співавт.); Гігієна спорту. Львів, :2012 (співавт.); Гігієна та гігієна спорту. Львів, 2014 (співавт.).

Свищ Лілія Осипівна

12.11.1977, м. Львів.

Закінчила: факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2003–2008); факультет романо-германської філології Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка (2012).

Працювала: вчитель німецької мови загальноосвітньої середньої школи №94 м. Львова (2009–2012); викладач (2012–2018), старший викладач (від 2018) кафедри української та іноземних мов Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: цілісна складова професійної підготовленності фахівців з іноземної мови.

Автор, співавтор понад 10 праць.

Основні праці: Німецька мова: навч. посіб. для студ. І курсу за напрямами підготовки «фізичне виховання», «спорт» (співавт.). Львів, 2015. 64 с.; Німецька мова: навч. посіб. для студ. спец. «Фізична культура і спорт» (співавт.) Львів, 2018. 72 с.; Латинська мова та основи медичної термінології для студентів спеціальності «фізична терапія, ерготерапія»: навч. посіб. (співавт.). Львів, 2019. 112 с.

Свищ Ярослав Степанович

23.09.1981, с. Романів Перемишлянського р-ну Львівської обл.

Закінчив: Львівське училище фізичної культури (1997–1999); Львівський державний інститут фізичної культури (1999–2004) та аспірантуру (2005–2008) цього ж вишу.

Спортивна діяльність: Майстер спорту України з легкої атлетики (2003); переможець та призер чемпіонатів області та України; член збірної команди України (2001–2005). Старший тренер (студенти, молодь, дорослі) збірної команди Львівської області з легкої атлетики (від 2011), член виконкому Федерації легкої атлетики Львівської області (від 2011), віцепрезидент Федерації легкої атлетики Львівської області (2015–2019), президент (від 2019) Федерації легкої атлетики Львівської області. Суддя з легкої атлетики І категорії (2019).

Працював: тренер-викладач комплексної ДЮСШ «Колос» (2001–2004); викладач (2004–2005, 2008–2011), старший викладач (2011–2013), доцент (від 2013), завідувач (від 2017) кафедри легкої атлетики Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: розвиток швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів з використанням штучної гіпоксії.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2012), доцент (2013).

Голова профкому Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (від 2015).

Нагороди та відзнаки: Заслужений працівник фізичної культури і спорту (2018); Почесна грамота Кабінету міністрів (2020); Подяки голови Львівської обласної державної адміністрації (2018) та НОК України (2011, 2016); Почесна відзнака ФЛА України (2016).

Автор, співавтор близько 50 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Розвиток швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів із застосуванням штучної гіпоксії (канд. дис.), Львів, 2011; Застосування самоконтролю для визначення функціонального стану кваліфікованих легкоатлетів у тренувальному процесі // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2013 (співавт.); Оптимізація фізичної та технічної підготовки у швидкісно-силових видах легкої атлетики: монографія, Львів, 2016 (співавт.); Sympathoadrenal monitoring of the influence of artificial hypoxia on sprinters’ training (co-author) // Journal of Physical Education and Sport. 2018. Vol. 18, suppl. is. 2 (Scopus); Current issues of coach activity in athletics (co-author) // Using sports, culture, and social studies as means to rediscover lost values: abstract book of 6^th International Conference on Science, Culture, and Sport (25–27 April 2018). Lviv, 2018; Perspectives of using athletics means for improving the level of physical health of students (co-author) // Society. Integration. Education: proceedings of the International Scientific Conference. 2019. Vol. 4.

Свістельник Ірина Рудольфівна

27.02.1962, м. Львів.

Закінчила: Московський державний університет імені Михайла Ломоносова (1988); аспірантуру Львівського державного університету фізичної культури (2006).

Працювала: бібліотекар, старший бібліотекар (1991), завідувач відділу бібліотеки (1992–1996), директор бібліотеки (від 1996), старший викладач (2007–2012), доцент за сумісництвом кафедри інформатики та кінезіології (від 2012) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: інформаційне забезпечення сфери фізич­ної культури та спорту; інформаційна культура; історія спортивної періодики та книговидання.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2007), доцент (2012).

Нагороджена: Почесні Грамоти МОН України (2011) та Національної Академії педагогічних наук України (2016).

Автор понад 400 навчальних, навчально-методичних і наукових праць, серед яких два навчальні посібники (один з грифом Міністерства освіти і науки України), монографія, п’ять навчально-методичних видань.

Основні праці: Книговидання та періодична преса в галузі фізичної культури та спорту: моногр. Київ, 2010; Основи інформаційної культури: методика пошуку інформації: навч. посіб. Львів, 2011; Інформаційна культура студента: навч. посіб. Київ, 2012; Львівський державний університет фізичної культури. Львів, 2011, 2016; Періодичні та продовжувані видання галузі фізичної культури і спорту. Київ, 2012.

Семенова Наталія Василівна

08.09.1975, м. Львів.

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1992–1996), магістратуру (2007–2009) та аспірантуру (2010–2014) Львівського державного університету фізичної культури.

Працювала: викладач фізичного виховання Медичного коледжу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (від 1996); старший викладач (2018–2020), доцент за сумісництвом (від 2020) кафедри теорії і методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Бобернського.

Напрями наукових досліджень: проблеми поліпшення соматичного здоров’я студентів коледжів у процесі фізичного виховання; рухова активність у формуванні здорового способу життя студентів коледжів; вивчення динаміки фізичної підготовленості, рухової активності, показників психоемоційного стану студентів.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2015).

Автор, співавтор 27 наукових праць у т. ч. навчального посібника.

Основні праці: Динаміка показників соматичного здоров’я студенток медичного коледжу 15–17 років упродовж дворічного періоду навчання // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту та здоров’я людини. Львів, вип. 18, т. 4, 2014; Обґрунтування режиму рухової активності студенток 15–17 років з різним рівнем соматичного здоров’я (канд. дис.). Львів, 2015; Emotional Condition and Physical Activity of First-year Female Students at Medical College During the Academic Year // Теорія та методика фізичного виховання, т. 17, № 2, 2017; Lifestyle of students studying in the specialty «Nursing» (co-author) // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Луцьк, , № 2 (38), 2017.

Семенюк Олександр Іванович

14.06.1952, м. Львів – 22.08.2019 м. Львів.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1970–1974).

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР з фехтування (1973); бронзовий призер чемпіонату СРСР серед юніорів (1971); срібний призер Першості вузів СРСР (1974); бронзовий призер чемпіонату Укрради ДСТ «Спартак» (1977) у командних змаганнях; чемпіон Спартакіади Укрради ДСТ «Локомотив» (1979).

Працював: тренер ЛДЮСШ-2 (1975–1994); старший викладач кафедри фехтування, боксу та національних одноборств (1994–2012) Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: удосконалення організації тренувального процесу фехтувальників колясочників; система моніторингу підготовленості спортсменів-одноборців на різних етапах тренувального процесу (діагностика, моделювання, прогнозування);

Основні праці: Фехтування як ефективний засіб фізкультурно- реабілітаційної та спортивної роботи з неповносправними (співавт.). Львів, 2000; Особливості арсеналу бойових дій неповносправних фехтувальників-шпажистів. Львів, 2004; Особливості змагальної діяльності неповносправних спортсменів-фехтувальників (співавт.). Львів, 2005.

Семеряк Зоряна Степанівна

09.01.1981, м. Львів.

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1998–2003); Львівську комерційну академію (2003–2005).

Спортивна діяльність: Майстер спорту України з фехтування (2005); бронзовий призер ІV (1999) та VІІ (2005) Універсіад України; срібний призер V (2001) Універсіади України; Віце-президент федерації фехтування Львівської області (2012–2016); підготувала двох заслужених майстрів спорту з фехтування Почкалову Анфісу та Пантелеєву Ксенію.

Працювала: тренер-викладач ДЮСШ «Троянда» (2001–2011); інструктор-методист Львівської школи вищої спортивної майстерності (2005–2008); старший викладач кафедри фехтування, боксу та національних одноборств (2013–2019); доцент (від 2020) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: удосконалення техніко-тактичної підготовки фехтувальниць-шпажисток на етапі спеціалізованої базової підготовки.

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2015), доцент (2020).

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: Заслужений тренер України з фехтування (2010); Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня (2013); Подяка Міністерства молоді та спорту України (2016).

Автор, співавтор 25 статей та одного патенту.

Основні праці: Удосконалення техніко-тактичної підготовки фехтувальниць-шпажисток на етапі спеціалізованої базової підготовки» (канд. дис.), Львів, 2015; Взаємозв’язки показників підготовленості фехтувальниць-шпажисток різної кваліфікації // Спортивна наука України. Львів, 2014; Ефективність техніко-тактичної підготовки кваліфікованих фехтувальниць-шпажисток з урахуванням модельних показників висококваліфікованих спортсменок // Фізична активність, здоров’я і спорт. Львів, 2014; Enhancement of physical health in girls of 17–19 years by adoption of physical loads taking their somatotype into account (co-author) // Journal of Physical Education and Sport® (JPES), 2019. Vol 19 (Supplement issue 2); The concept of building control for certain components of the system for training handball players (co-author) // Journal of Physical Education and Sport. 2019. Vol 19, suppl. is. 4.

Сениця Аліна Іванівна

26.06.1965, м. Львів.

Закінчила Львівський державний інститут фізичної культури (1982–1986) та аспірантуру (1989–1991) цього ж вишу.

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР зі спортивної гімнастики (1982); член Федерації гімнастики Львівської області (від 1986); директор Театру спорту Львівського державного університету фізичної культури (від 1995); співпрацює з технічним комітетом зі спортивної акробатики Української федерації гімнастки (від 2012); тренер вищої категорії, тренер членів Національної збірної команди України зі спортивної акробатики; тренер триразових бронзових призерів чемпіонатів Європи серед юніорів, срібних призерів чемпіонату Європи та чемпіонату світу серед юніорів, фіналістів чемпіонату світу серед дорослих (5 місце) чоловічої групи: Ростислав Романяк, Костянтин Гнатюк, Андрій Москва, Роман Пецух. Суддя національної категорії (від 2010).

Працювала: викладач (1986–2000), старший викладач (від 2000) кафедри гімнастики Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: формування професійно-педагогічних умінь та навичок у студентів інституту фізичної культури в процесі самостійної роботи з підготовки та проведення спортивно-мистецьких заходів.

Державні, галузеві та громадські відзнаки: Нагрудні знаки Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2006); та Мінсім’їмолодьспорту «Знак пошани» (2016); Почесні грамоти Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (2009) та Міністерства освіти і науки України (2000); Грамота Львівської обласної державної адміністрації (2004); Почесні грамоти Держкомспорту України (2000) та Спортивного Комітету України (2011); Подяка (2012) та дипломом (2014) НОК України.

Автор, співавтор понад 50 наукових праць, 5 методичних посібників.

Основні праці: Хореографічна підготовка у спортивній акробатиці (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. статей. Львів, 2007; Спортивна акробатика. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл (співавт.). Вінниця, 2010; Навчальний відео-посібник з гімнастики (співавт.) [Електронний ресурс] / 1 електрон. опт. диск (СD-ROM); 67 хв., 3,5 GB. Львів, 2011; Навчальний відео-посібник з ритміки і хореографії (співавт.) [Електронний ресурс] /1 електрон. опт. диск (СD-ROM). Львів, 2015.

Сениця Михайло Михайлович

10.11.1974, м. Львів.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1996) та аспірантуру (2002–2005) цього ж вишу.

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР зі спортивної акробатики (1992); член Федерації гімнастики Львівської області (від 1996); співорганізатор Театру спорту Львівського державного університету фізичної культури (від 1995); співпрацює з технічним комітетом зі спортивної акробатики Української федерації гімнастки (від 2012); тренер вищої категорії; тренер членів Національної збірної команди України зі спортивної акробатики; тренер триразових бронзових призерів чемпіонатів Європи серед юніорів, срібних призерів чемпіонату Європи та чемпіонату світу серед юніорів, фіналістів чемпіонату світу серед дорослих (5 місце) чоловічої групи: Ростислав Романяк, Костянтин Гнатюк, Андрій Москва, Роман Пецух; суддя національної категорії (від 2010).

Працював: викладач (2002–2013), старший викладач (від 2013) кафедри гімнастики Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: формування вестибулярної стійкості у акробатів 7–10 років на етапі початкової спортивної підготовки.

Галузеві та громадські відзнаки: Почесна грамота Спортивного Комітету України (2011), Подяка (2012) та дипломом (2014) НОК України; Почесна грамота Міністерства молоді та спорту України (2016).

Автор, співавтор понад 30 наукових праць, 3 методичних посібників.

Основні праці: Спортивна акробатика. Навчальна програма для дитячо-юнацьких спортивних шкіл (співавт.). Вінниця, 2010; Навчальний відео-посібник з гімнастики (співавт.). Львів, 2011; Формування вестибулярної стійкості у дітей молодшого шкільного віку засобами акробатики (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. матеріалів. Львів, 2013; Навчальний відео-посібник з гімнастики (співавт.) [Електронний ресурс] / 1 електрон. опт. диск (СD-ROM); 67 хв., 3,5 GB. Львів, 2011; Навчальний відео-посібник з ритміки і хореографії (співавт.) [Електронний ресурс] / 1 електрон. опт. диск ( СD-ROM). Львів, 2015.

Середа Степан Васильович

09.01.1958, с. Дзержинське Усть-Абаканського району, Хаканської автономної області, Росія.

Закінчив: лікувальний факультет Львівського державного медичного інституту (1976–1982); магістратуру Академії державного управління при Президентові Україні (1996–1998).

Працював: лікар-інтерн 2-ї дитячої міської лікарні м. Львова (1982–1983); дільничий лікар Новороздільської міської (1983); головний лікар Берездівецької лікарні-амбулаторії (1983–1988); дільничий лікар 3-ї міської лікарні м. Львова (1988–1993); завідувач дитячої поліклініки 3-ї міської лікарні м. Львова (1993–1996); головний лікар Львівського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру (від 2001); старший викладач за сумісництвом кафедри фізичної реабілітації (2008–2020) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Державна відзнака: Заслужений лікар України (2015).

Сесюнін Станіслав Григорович

03.05.1944, с. Нова Пристань, Челябинської обл., Росія.

Закінчив: Челябінський педагогічний інститут (1964–1967).

Спортивна діяльність: виступав у складі збірної команди Збройних сил СРСР на всесоюзних та міжнарожних змаганнях з лижних гонок.

Працював: асистент Челябинського інституту механізації і електрофікації сільського господарства (1967–1972); старший викладач кафедри фізвиховання Свердловського медінституту (1972–1974); завідувач кафедри фізвиховання Свердловського юридичного інституту (1974); завідувач кафедри зимових видів спорту Львівського державного інституту фізичної культури (1975–1979); доцент кафедри зимових видів спорту Київського державного інституту фізичної культури (1979–1980).

Кандидат біологічних наук (1974), доцент (1978).

Автор, співавтор понад 10 наукових праць.

Основні праці: Динамика изминениний некоторых показателей сердечно-сосудистой системы и внешнего дыхания у студентов специальной медицинской группы в процессе занятий физическими упражнениями: сб. науч. работ. (соавт.). Челябинск, 1974; Изменение свода стопы у студентов-лыжников в соревновательном периоде: сб. методич. реком. (соавт.). Свердловск, 1974; Организация и планирование тренировочного процесса лыжников в условиях кратковременной зимы (соавт.) // Тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. конф. тренеров по лыжному спорту. Москва, 1978; Основы подготовки студентов-лыжников в условиях кратковременной зимы (соавт.) // Тез. докл. Всесоюз. науч.-практ. конф. тренеров по лыжному спорту. Москва, 1978; Адаптация горнолыжников к тренировочным нагрузок в условиях реакклиматизации по физическим показателям (соавт.) // Актуальные вопросы спортивной медицины, лечебной физической культуры: тез. докл. научн.-практ. конф. Фрунзе, 1979.

Сибіль Марія Григорівна

10.09.1957, с. Угринів Івано-Фанківського району Івано-Франківської обл.

Закінчила: біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1974–1979).

Спортивна діяльність: Кандидат у майстри спорту з альпінізму.

Працювала: вчитель біології та хімії Загвіздянської СШ Івано-Франківської обл. (1979–1981); лаборант, старший лаборант і за сумісництвом викладач (1982–1995); старший викладач (1996–1997), доцент (1997–2017), професор кафедри біохімії та гігієни (від 2017) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: вплив симпато-адреналової системи на ефективність м’язової роботи спортсменок; швидкісна та силова підготовка кваліфікованих ватерполістів; розвиток швидкісно-силових якостей легкоатлетів-спринтерів із застосуванням штучної гіпоксії; удосконалення фізичної підготовки кваліфікован6их борців вільного стилю з використанням спрямованого впливу на системи енергозабезпечення.

Кандидат біологічних наук (1996); доцент (2000), професор (2017).

Підготувала 3 кандидатів наук.

Державні, галузеві та громадські відзнаки: Почесні грамоти Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту (2011) та Національної академії педагогічних наук України (2016); Грамота Верховної ради України за заслуги перед Українським народом (2017); Подяка голови Львівської обласної державної адміністрації (2018).

Автор, співавтор 100 наукових і навчально-методичних праць, серед них 2 авторських права на твір, патент на корисну модель, співавтор 3 та автор 2 навчально-методичних посібників.

Основні праці: Вплив симпато-адреналової системи на ефективність м’язової роботи спортсменок (канд. дис.). Львів,1996; Exercise induced hormone responses in competition situation // Acta.Phys.Scan. – Copengagen, 1992; Cateholamine correction of a month‘s period in female athletes // 20^th Congress, Paris, 2000; Personalization of freestyle wrestlers’ training process by influence the anaerobic systems of energy supply // Journal of Physical Education and Sport, 2015; Sympathoadrenal monitoring of the influence of artificial hypoxia of sprinters’ training // Journal of Physical Education and Sport, 2018; Клінічна біохімія для студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю: навч. посіб. Львів, 2018. 204 с.

Сидорко Анжела Олегівна

23.01.1975 м. Львів

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1992–1996).

Спортивна діяльність: Кандидат у майстри спорту з тенісу настільного. Неодноразова переможниця та призер обласних та всеукраїнських змагань. Підготувала переможців обласних, всеукраїнських та міжнародних змагань з тенісу настільного.

Працювала: тренер-викладач з тенісу настільного СДЮСШ олімпійського резерву «Прудкий м’яч» (1996–2019), тренер-викладач з тенісу настільного Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи (від 2019), викладач кафедри спортивних та рекреаційних ігор за сумісництвом Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (від 2012).

Напрями наукових досліджень: Удосконалення системи спортивного тренування гравців у теніс настільний різної кваліфікації.

Сидорко Олег Юрійович

02.08.1967, м. Львів.

Закінчив: педагогічний факультет (1991) та аспірантуру (1996) Львівського державного інституту фізичної культури.

Спортивна діяльність: кандидат у майстри спорту з водного поло та плавання.

Працював: викладач (1991–1993; 1997–1998), старший викладач (1998–1999), доцент (1999–2004) кафедри водних видів спорту, доцент (2007–2018), професор (від 2018) кафедри водних та неолімпійських видів спорту, заступник декана (1998–2001), декан (2001–2003) педагогічного факультету; декан факультету заочного, дистанційного та післядипломного навчання (2007–2011), декан факультету підпищення кваліфікації, перепідготовки, післядипломної та заочної освіти (2011–2018), декан факультету післядипломної та заочної освіти (від 2018) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: теоретико-методичні та програмно-нормативні основи професійної підготовки та фізичного виховання учнів і студентів; спортивна підготовка спортсменів різних видів спорту різної кваліфікації, застосування плавання для фізичної реабілітації.

Кандидат педагогічних наук (1997), доцент (1998), професор (2018).

Підготував 3-х кандидатів наук з фізичного виховання та спорту.

Член федерації плавання Львівщини (2008), член федерації плавання України (2013), член профкому Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Державні та галузеві відзнаки: Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2000), Подяки Премʼєр-міністра України (2016) та Львівської обласної державної адміністрації (2017); Почесна грамота Львівської обласної державної адміністрації (2011); Грамота Львівської обласної державної адміністрації (2016).

Автор, співавтор понад 60 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Рейтингова система педагогічного контролю навчальних досягнень студентів інституту фізичної культури (канд. дис.), Івано-Франківськ, 1997; Спосіб визначення рівня готовності студентів педагогічних спеціальностей до фізкультурно-оздоровчої роботи: пат. 69490 Україна: МПК А61В 5/02 (співавт.) № 13687 (2012); Швидкісна та силова підготовка кваліфікованих ватерполістів: навч. посіб. Львів, 2015; Features of the development of physical qualities of water polo players (co-author) // Journal of Physical Education and Sport. Pitesti, 2015, 15(3); Pedagogical colleges students readiness formation for sport and recreation activity (co-author) // Journal of Physical Education and Sport. Pitesti, 2015, 15(4); Оздоровче плавання: навч. посіб. Львів, 2017 (співавт.); Psycho-emotional state and quality of life characteristics in women with postmastectomy syndrome with lifferent types of attitude to the disease (co-author) // Physiotherapy Quarterly, 2018; Evaluation of the training level of water polo swimming players (13–15 years old) (co-author) // Journal of Physical Education and Sport, 18 Supplement issue 1, Art 48, 2018.

Сіворонова Елеонора Андріївна

08.11. 1940, м. Львів.

Закінчила: біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1957–1962).

Працювала: старший лаборант біологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (1962); старший фізіолог лабораторії психології, фізіології і умов праці ГСКБ автопогружчиків (1968–1975); старший викладач кафедри біохімії та гігієни (1975–1994) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: раціоналізація харчування різних професійних верств населення, спортсменів; науково-методичне забезпечення збірної команди України зі стрільби з лука.

Член комплексної наукової групи збірної команди України зі стрільби з лука (1984–1994).

Автор, співавтор 30 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Роль процессов адаптации в механизмах развития высокой работоспособности у спортсменов (соавт.). Львов, 1981; Система восстановительных мероприятий в стрельбе из лука: методическая разработка (соавт.). Москва, 1983.

Сімкін Юрій Юхимович

26.05.1933–18.08.2014, м. Київ.

Закінчив: Львівський державний сільськогосподарський інститут (1951–1958).

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР з шахів (1974); чемпіон Львова з шахів (1971); чемпіон ЦС ДСТ «Авангард» (1973); Тренер відомих шахістів Ірини Челушкіної (1989), Юрія Круппи (1994).

Працював: старший викладач (спеціалізація шахи) (1975–1983); доцент (1983–1988) кафедри педагогіки та психології, стрільби, сучасного п’ятиборства та шахів Львівського дер Звільнений у зв’язку зі зміною місця проживання (1988); доцент (1988–1995) Київського державного інституту фізичної культури.

Кандидат технічних наук (1972), доцент (1983).

Вперше в колишньому СРСР розробив програму спортивної спеціалізації з шахів для інститутів фізичної культури і очолив її у ЛДУФК.

Автор, співавтор низки патентів, наукових статей та книг.

Основні праці: Некоторые аспекты применения волоконно-оптических экранов в электроннолучевых приборах. Москва, 1972 (канд. дис.); Олимпийцами не рождаются. Львов, 1980 (соавт.); Перспективы психофизической интенсификации и реабилитации в шахматном спорте. Харьков, 1990 (соавт.); Структура технической подгтовлености шахматистов (соавт.) // Подготовка спортсменов высокой квалификации. Киев, 1992; Компьютерная программа объективной диагносики оперативной памяти шахматистов-спортсменов. Харьков, 2006 (соавт.); Практика шахматного интеллекта, Киев, 2010 (соавт.); 64 рецепта успеха. Киев, 2010 (соавт.).

Скабара Роман Михайлович

12.04.1974, м. Львів.

Закінчив географічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1991–1996).

Працював: лаборант кафедри економічної і соціальної географії Львівського державного університету імені Івана Франка (1996–1997); аналітик-референт суспільно-гуманітарного консорціуму «Генеза» (1997–2003); викладач кафедри українознавства (2003–2006), старший викладач (2006–2007) кафедри теорії і методики туризму Львівського державного інституту фізичної культури, доцент кафедри туризму (2007–2015), доцент кафедри спортивного туризму (від 2015) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: туристичне країнознавство; туризмологія; ґеопросторові аспекти розвитку індустрії гостинності; державна туристична політика; структурно-динамічні процеси розвитку сфери послуг на різних геопросторових рівнях; соціальні функції туристичного бізнесу.

Кандидат географічних наук (2003), доцент (2012).

Державна відзнака: Грамота Львівської обласної державної адміністрації (2016).

Автор, співавтор понад 100 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Малі готелі у Львівській області: сучасний стан та чинники розвитку // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Чернівці-Луцьк, 2011. Вип. ІІ(42). Ч.2. Т.2. Економічні науки; Суспільно-географічні аспекти трансформаційних процесів в готельному господарстві Львівської області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія. Тернопіль, 2013. Вип. 30, №2; Передумови та перспективи розвитку музейного туризму в Львівській області // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Географічні науки. Луцьк, 2014. Вип. 18.

Скочиляс Любомир Степанович

01.04.1973, м. Судова Вишня Львівської області.

Закінчив: факультет журналістики (1995) та аспірантуру (1998) Львівського державного університету імені Івана Франка.

Працював: старший викладач (1999), доцент (1999–2000) кафедри українознавства Львівського державного інституту фізичної культури; асистент (2001), доцент (від 2002) кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка; доцент за сумісництвом (від 2000) кафедри гуманітарних дисциплін Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: політичний аналіз; теорії влади; політичні партії; вибори; громадська думка.

Кандидат політичних наук (1999), доцент (2002).

Підготував 1 кандидата наук.

Керівник наукових громадських організацій «Суспільно-гуманітарний консорціум «Генеза» (від 2000) та «Центр політичних досліджень» (від 2017).

Автор, співавтор понад 60 наукових і навчально-методичних праць, серед них 3 колективні монографії і 3 посібники у співавторстві.

Основні праці: Центрально-Європейська ініціатива: довідник. Львів, 1999. 64 с. (співавт.); Політичні партії на Львівщині напередодні виборів-2006: довідник-посібник. Львів, 2005. (співавт); Політологія: навч-метод. посіб. 2014. (співавт); Partyjno-elektoralny pomiar kształtowania samorządu terytorialnego // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej / Wydawnictwo Wyższej Szkoły Gospodarki Krajowej w Kutnie. Kutno, Grudzien 2017. NR 8.

Славік Микола Іванович

15.12.1944, м. Ужгород Закарпатська область – 16.11.2020, похований в м. Ужгород.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1966).

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР зі спортивної гімнастики; заступник голови обласної федерації гімнастики (1994–1999).

Працював: викладач (1968–1987), старший викладач (1988–1992), доцент (1994), завідувач (1994–2004), доцент (2005–2012) кафедри гімнастики Львівського державного університету фізичної культури,

Напрями наукових досліджень: методика підготовки гімнастів вищих розрядів.

Кандидат педагогічних наук (1989), доцент (1994).

Автор, співавтор близько 50 наукових праць.

Основні праці: Управління тренувальним процесом гімнастів старших розрядів (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. ст. ЛДІФК. Львів, 1999; Коригуюча гімнастика як засіб покращення здоров’я дітей // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. пр. Львів, 2001; Характерні особливості розвитку гімнастики в загальноосвітніх школах західного регіону України (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. матеріалів ІХ наук.-практ. конф. Львів, 2008. Вид. 9; Вивчення змін модельних характеристик функціонального стану гімнастів під час навчально-тренувального процесу // Теорія та методика фізичного виховання. 2009. № 12.

Сладков Едуард Денисович

06.06.1935, м. Самарканд, Узбецька РСР – 06.01.2007, м. Львів.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1953–1957).

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР (1957); чемпіон СРСР серед юніорів (1954) в особистих змаганнях з фехтування на шпагах; бронзовий призер чемпіонату СРСР у командних змаганнях (1959); чемпіон УРСР (1957).

Працював: старший тренер з фехтування ФСТ «Локомотив» Львівської залізниці (1957–1960); старший викладач (1960–1969); доцент (1969–1999); завідувач кафедри фехтування, боксу і сучасного п’ятиборства (1969–1979) Львівського державного інституту фізичної культури; тренер-консультант національної збірної команди Республіки Куба з фехтування (1979–1981); декан спортивного факультету (1981–1988); доцент кафедри фехтування і боксу (1982–1999) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: просторові, часові та динамічні характеристики рухів у фехтуванні на шпагах і методів їх удосконалення; основи техніки фехтування.

Кандидат педагогічних наук (1968), доцент (1970).

Основні праці: Фехтование на шпагах. Глава V в уч. для ИФК «Фехтование» под ред. Тышлера Д. А. Москва, 1978; Субьективные критерии оценки техники выполнения приемов в фехтовании (соавт.), Москва, 1985; Классификация техники в фехтовании (соавт.). Львов, 1987; Основы техники фехтования. Киев, 1989; Модельні класифікаційні характеристики викладача-тренера з фехтування (співавт.). Львів, 1992.

Слупський Леонтій Миколайович

21.03.1938, м. Жмеринка, Вінницької обл.

Закінчив: Кам’янець-Подільський державний педагогічний інститут (1958–1962).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з волейболу (1964)

Працював: керівник фізичного виховання Хмельницького педагогічного училища (1962); служба в збройних силах СРСР (1962–1964); викладач фізичного виховання Івано-Франківського філіалу Львівського політехнічного інституту (1964–1966); викладач спортивних ігор факультету фізичного виховання Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту (1966–1971); старший викладач, в.о. доцента, в.о. завідувача кафедри спорту та спортивних ігор Запорізького педагогічного інституту (1971–1976); старший викладач (1976–1978), доцент (1978–1982) кафедри спортивних і рухливих ігор Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: технічні засоби навчання; технічна та тактична підготовка волейболістів.

Кандидат педагогічних наук (1974), доцент (1978).

Автор, співавтор понад 30 наукових праць.

Основні праці: Особенности игровой деятельности связующего игрока в волейболе (співавт.) // Мат. научн.-метод. конф. за 1973 год. Москва, 1974; Волейбол: игра связующего. Москва, 1984. 96 с.

Смирнов Олексій Федорович

29.10.1929, с. Абросово Ярославської обл., Росія. – 29.10.2009. Похований у Львові на Сихівському кладовищі.

Закінчив: Львівський дорожньо-механічний технікум (1947–1950); Львівський державний інститут фізичної культури (1954–1958).

Спортивна діяльність: займався спортивною ходьбою. Підготував 20 майстрів спорту СРСР, бронзового призера Спартакіади народів СРСР Миколу Вальчука, був тренером збірної команди Львівської області з бігу на 400 м з бар’єрами та спортивної ходьби, збірних команд України з кросу.

Працював: викладач (1958–1961), старший викладач (1961–1967), доцент (1967–1976) кафедри легкої атлетики, заступник декана (1961–1967), декан (1967–1968), проректор з навчальної роботи (1969–1977), завідувач кафедри організації, управління та історії фізичної культури і спорту (1976–1988), завідувач (1988–1993), доцент (1993–1997) кафедри управління та організації фізичної культури Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: методика тренування бігунів на середні та довгі дистанції; удосконалення методики розвитку фізичних якостей спортсменів; фізичне виховання в школах; фізична культура на підприємствах.

Доцент (1972).

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: Заслужений тренер УРСР (1966); медаль СРСР «За трудову доблесть».

Автор, співавтор понад 70 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Развитие основных физических качеств у бегунов на 400 м с барьерами. Львов, 1962; Экспериментальная оценка некоторых вариантов предсоревновательной подготовки. Киев, 1964 (соавт.); Контрольні вправи для визначення рівня розвитку сили, швидкості та стрибучості у легкоатлетів. Львів, 1966; Подготовка бегунов на средние и длинные дистанции. Київ, 1969; Бег на средние дистанции, Київ, 1970 (соавт.); Опыт подготовки бегунов-барьеристов. Львов, 1976; Исследование вариативности кинематических характеристик техники барьерного бега на 110 м. Киев, 1979 (соавт.); Олимпийцами не рождаются. Львов, 1981 (соавт.); Проблема активизации использования физической культуры в повышении трудовой активности населения. Київ, 1985; Методические рекомендации по организации рекреативной деятельности на промышленных предприятиях. Львов, 1986.

Смирновський Сергій Борисович

07.08.1992, м. Львів.

Закінчив: факультет спорту (2014) та аспірантуру Львівського державного університету фізичної культури (2017).

Спортивна діяльність: Майстер спорту України з фехтування (2011). Багаторазовий призер чемпіонатів України з фехтування та Універсіад України; член основного складу національної збірної команди України (2014–2015); учасник етапів кубку світу з фехтування (2009–2014).

Працював: тренер-викладач з фехтування ЛДЮСШ №2 (2013–2016); викладач (2016–2019); старший викладач (від 2019) кафедри теорії спорту та фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури Імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: диференціація техніко-тактичної підготовки фехтувальників на шпагах; психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на різних етапах багаторічної підготовки.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2018).

Державна та громадська відзнаки: лауреат обласної премії молодим ученим і дослідникам від Львівської обласної державної адміністрації (2018); Подяка Національної федерації фехтування України (2016).

Автор, співавтор понад 30 наукових праць.

Основні праці: Technical devices of improvement the technical, tactical and theoretical training of fencers (co-autor) // Journal of Physical Education and Sport. Pitesti, 2014, is. 3, art 51; Диференціація техніко-тактичної підготовки у фехтуванні на шпагах // Спортивна наука України. 2017. № 4 (80); Психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на етапі попередньої базової підготовки (співавт.) // Спортивна наука України. 2018. № 3(85); Multi-functional technical devices for improvement and control of athletes’ preparedness in martial arts (co-autor) // Sport Mont. 2020, N 18(1) (Scopus); Differentiation of technical and tactical training of epee fencers with the account of weapon control (co-autor) // Ido movement for culture. 2020. Vol. 20, no. 1.

Собенко Петро Тимофійович

10.11.1906, м. Волчанськ Харківської області – 2001, м. Київ.

Закінчив: Державний центральний ордена Леніна інститут фізичної культури, м. Москва (1931).

Спортивна діяльність: тренер семиразового чемпіона Ігор XV та XVI Олімпіад Віктора Чукаріна.

Працював: завідувач (1947–1965), доцент (1966–1977) кафедри гімнастики Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: фізична підготовка кваліфікованих гімнастів; удосконалення сучасної системи спортивного тренування.

Доцент (1958).

Державні нагороди: Заслужений тренер УРСР з гімнастики (1953); орден «Красного Знамени» (1957) та медалі: «За победу над Германией» (1945); «За доблесный труд у Великой Отечественной войне» (1945); «За трудовую доблесть» (1953).

Автор, співавтор близько 20 наукових праць.

Основні праці: Гимнастика: учеб.-нагляд. пособие. Киев, 1947; Единая классификационная программа по спортивной гимнастике. Москва, 1952; Классификационная программа по акробатике. Москва, 1961; Шлях великого майстра // Физкультура и спорт. 1962. №7; Контрольные упражнения для определения уровня развития силы, быстроты и выносливости у гимнастов-мужчин (соавт.) // Тез. докл. ХІХ конф. по итогам науч.-исслед. работы преподавателей ин-та за 1964 год. Львов, 1964; Страховка і допомога в спортивній гімнастиці. Київ, 1969. 69 с.; О нормативах технической подготовки гимнастов-мужчин (співавт.) // Теория и практика физической культуры. 1969. №4.

Сова Андрій Олегович

14.08.1980, м. Львів.

Закінчив: історичний факультет (1997–2002), магістратуру історичного факультету (2002–2003) та аспірантуру (2003–2007) Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працював: учитель Милятичівської СШ Пустомитівського р-ну Львівської обл. (2003); керівник гуртка у Будинку юного туриста Залізничного р-ну Львова (2004–2005); науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху у Львові (2006–2007); асистент (2008–2010), старший викладач (2010–2011), заступник завідувача (2009–2010), доцент (2011–2013) кафедри історії і політології юридичного факультету Львівської комерційної академії; науковий співробітник відділу джерел з новітньої історії України (2010–2011) та Львівського відділення (2011) Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; доцент кафедри гуманітарних дисциплін (2013–2014), доцент кафедри олімпійської освіти (від 2013) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського; старший науковий співробітник за сумісництвом відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (від 2020).

Напрями наукових досліджень: історія України та української культури; історіографія та джерелознавство історії України; спеціальні історичні дисципліни; український визвольний рух; українська тіловиховна традиція і спорт.

Кандидат історичних наук (2009), доцент (2015), доктор історичних наук (2020).

Член: Українського геральдичного товариства (від 2006; Ради УГТ від 2019); групи з історії та музейництва Пласту «На сліді» (від 2006); Науково-культурологічного товариства «Бойківщина» (від 2007); Наукового товариства ім. Шевченка (від 2008); секретар комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (2011–2017), секретар комісії тіловиховання і спорту імені І. Боберського (від 2015); засновник та заступник директора Центру незалежних історичних студій у Львові (від 2009); член Львівського центру олімпійської просвіти (від 2013); член Вченої ради Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка (від 2017); заступник головного редактора видавництва «Літопис УПА» (від 2020); член редакційних колегій наукових збірників та журналів «Генеалогічні записки», «Сфрагістичний щорічник», «Пластовий шлях», «Новітня доба», «Українська тіловиховна традиція».

Державні відзнаки: Подяка Львівської обласної державної адміністрації (2017); Грамота Львівської обласної ради (2018); Нагрудний знак ЛМР «100-річчя» ЗУНР (2018); лауреат Премії імені Героя України Степана Бандери в номінації «Науково-навчальна національна державотворча діяльність» (2019).

Автор, співавтор понад 400 наукових, науково-популярних і навчально-методичних праць.

Основні праці: Українська Повстанська Армія. Історія нескорених. Львів, 2007 (співавт.); Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції. Львів, 2017 (співавт.); Роман Шухевич у громадсько-політичному житті Західної України 1920–1939 рр.: спогади, документи, світлини. Львів, 2019; Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність (моногр.). Львів, 2019.

Соколов Леонід Миколайович

26.09.1925 с. Темкіно Охновського р-ну Смоленської обл. (Росія). –20.09.1984 м. Краснодар (Росія).

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1953).

Спортивна діяльність: багаторазовий призер чемпіонатів УРСР з важкої атлетики; голова федерації важкої атлетики Львівської області (1960–1964); Суддя всесоюзної категорії (1968).

Працював: старший викладач (1953–1962), завідувач кафедри важкої атлетики і боротьби (1963–1970) Львівського державного інституту фізичної культури.

Кандидат педагогічних наук (1968).

Галузева відзнака: Заслужений тренер УРСР з важкої атлетики (1965).

Автор та співавтор 250 наукових та науково-методичних праць та 200 авторських свідоцтв на винаходи й патенти.

Основні праці: Поштовх не повинен відставати // Фізкультура і спорт. №12, 1959; О ритме подъема штанги с помоста при выполнении движений тяжелоатлетического троеборья // Теория и практика физической культуры. №8 1960; Некоторые положения техники и методики тренировки толчка двумя руками // Сб. метод. статей «Тяжелая атлетика». Москав, 1961; «Ножницы» или «разножка». Москва, 1970; Значение быстроты в тяжелой атлетике и методы ее развития. Москва, 1971.

Соловей Алла Валеріївна

21.03.1972, м. Магдебург, Німеччина.

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1993) та аспірантуру (2001) цього ж вишу.

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з боротьби дзюдо (1989).

Працювала: тренер-викладач з боротьби дзюдо в ДЮСШ-10 м. Львова (1993–1997); викладач-стажист (1997) кафедри теорії і методики фізичного виховання, викладач кафедри атлетичних видів спорту (2001–2004), старший викладач (2004–2007), доцент (від 2007) кафедри теорії і методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: теоретико-методичні аспекти оптимізації рухової активності різних груп населення; теоретико-методичні аспекти фізичного виховання дошкільнят, школярів та студентів; проблематика оцінювання фізичної підготовленості школярів та студентів; підготовка фахівців фізичного виховання; інклюзивна освіта; теоретико-методичні аспекти адаптивного фізичного виховання.

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2002), доцент (2007).

Державна відзнака: Заслужений донор України (2015).

Автор, співавтор понад 60 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Спеціальні силові якості дзюдоїстів та їх розвиток на етапі спеціалізованої базової підготовки (канд. дис.). Львів, 2002; Школа дзюдо. Українська методика технічної підготовки за поясами: метод. посіб. Київ, 2001; Оцінювання рівня фізичної підготовленості учнів старших класів (співавт.) // Молода спортивна наука України. Львів, 2013, Вип. 17, т. 2; Об’єктивні критерії для визначення функціонально-резервних можливостей учнів середнього шкільного віку (співавт.) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання. Харків, 2015, 11; Health complaints and well-being complaints among secondary school children (co-author) // Journal of physical education and sport. Pitesti, 2016, 16; The interaction of school and family in physical education of first grade students (co-author) // Journal of Physical Education and Sport. Pitesti, 2018, 18.

Соловйов Валерій Федорович

09.03.1952, с. Волиця, Жовківського району, Львівської області.

Закінчив: історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (1973–1978).

Працював: автоелектрик Львівського автобусного заводу (1969 - 1970); вчитель історії і суспільствознавства Гійченської середньої школи Жовківського району Львівської області (1978–1983); директор Гійченської середньої школи Жовківського району (1983–1987); керівник відділу освіти Жовківської райдержадміністрації (1987–2012); доцент (2012–2014), завідувач (від 2014) кафедри педагогіки та психології Львівського державного університету фізичної культури ім. Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: психолого-педагогічні засади професійної підготовки майбутніх викладачів фізичного виховання; формування професійної мотивації у майбутніх фахівців фізичного виховання; особистісно орієнтований підхід у професійній підготовці майбутніх учителів фізичного виховання; удосконалення професійної компетентності вчителів фізичної культури в процесі підвищення кваліфікації; структура та компоненти педагогічної майстерності сучасного вчителя; інноваційні технології в підготовці студентів ЗВО галузі фізичної культури і спорту; ігрове моделювання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури.

Кандидат педагогічних наук (2010); доцент (2019).

Державні та галузеві відзнаки: Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2001); Заслужений працівник освіти України (2009); Почесні грамоти Верховної Ради України (2016), Міністерства освіти і науки України (1995) та Львівської облдержадміністрації (1999); Грамоти Львівського управління освіти і науки (2000) та Львівської облдержадміністрації (2001).

Автор, співавтор понад 50-ти наукових і навчально-методичних праць, серед них 4 публікацій у періодичних виданнях включених до наукометричних баз Scopus та Web of Science, монографія, 2 навчально-методичні посібники.

Основні праці: Психологія управління: навч.-метод. комплекс. Івано-Франківськ, 2014. 60 с.; Педагогіка та психологія: навч.-метод. посіб. Львів, 2018. 92 с.; Models and organizational characteristics of preschool teachers’ professional training in some EU countries and Ukraine // Зборник Института за педагошка истраживања, 2019, 51(1); Designing Cloud-oriented University Environment in Teacher Training of Future Physical Education Teachers // Journal of Physical Education and Sport, 2019, 19(4).

Соломонко Василь Васильович

01.06.1927, смт. Буштино, Чехословаччина, тепер Тячівський р-н Закарпатської області – 24.01.2018, м. Львів, похований на Голосківському кладовищі, сектор 82.

Закінчив: Виноградівський кооперативний коледж (1946), Львівський державний інститут фізичної культури (1951).

Спортивна діяльність: виступав за футбольні команди «Левенте» (Буштино) (1941–1943); «Партизан» (Виноградів) (1944–1945); «Бокораш-Плотогон» (Буштино) (1946–1947); «Спартак» (Львів) (1948–1949); ОБО (Львів) (1950); «Динамо» (Луцьк) (1950); «Іскра» (Львів) (1951); «Харчовик» (Львів) (1952); суддя національної категорії з футболу; голова комплексної групи науково-методичної підготовки команди «Карпати»; був членом науково-методичної ради федерації футболу України; головою федерації футболу Львівської області; головою методичної ради з фізичного виховання ВНЗ Львівщини; заступником голови методичної ради з фізичного виховання аграрних вузів України. Один із засновників футбольного клубу «Карпати» (Львів); був членом тренерської ради при федераціях футболу УРСР та СРСР; керівником комплексної науково-методичної групи ФК «Карпати»; членом наукової групи з навчально-методичного забезпечення збірних команд Радянського Союзу з футболу, членом науково-методичної ради Федерації футболу України.

Працював: викладач кафедри фізичного виховання Львівського державного зооветеринарного інституту (1951–1960); старший викладач кафедри спортивних ігор Львівського державного інституту фізичної культури (1953–1965); тренер футбольної команди «Сільмаш» (1960–1963); завідувач кафедри спортивних та рухливих ігор Львівського державного інституту фізичної культури (1960–1975); завідувач кафедри фізичного виховання Державного зооветеринарного інституту (1975–2006); професор (2006–2015) кафедри теорії і методики фізичного виховання Львівського державного університету фізичної культури.

Напрям наукових досліджень: система підготовленості кваліфікованих футболістів.

Завдяки його науковим дослідженням зареєстровані показники частоти пульсу під час календарного матчу футболістів вищої ліги із застосуванням телеметрії; розробив методику реєстрації рухових і техніко-тактичних дій футболістів під час тренувань і змагань; виокремив градацію психічного напруження тренувальних вправ з фізичної і техніко-тактичної підготовки футболістів за показниками частоти пульсу.

Кандидат педагогічних наук (1973); доцент (1974), професор (1991).

Державні, галузеві та громадські відзнаки: Заслужений тренер України з футболу (1966); заслужений працівник фізичної культури і спорту України (1993); Почесні грамоти Верховної ради України «За особливі заслуги перед Українським народом» (2004), Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (Переможець конкурсу в номінації «Краща книга року з фізичного виховання і спорту») (2006), Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту в номінації: «Методологічні та організаційно-методичні основи раціональної підготовки спортсменів» (2007); грамотою Львівського обласного СТ «Гарт» (2008); відзнака федерації футболу України (2017); Внесений до книги «500 найпошанованіших громадян міста Львова».

Автор, співавтор понад 200 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Планування учбово-тренувальної роботи з футболу в колективах фізичної культури промислових підприємств. Львів, 1966; Некоторые особенности двигательной активности футболистов высшей квалификации. Киев, 1970 (співавт.); Интенсификация двигательной активности футболистов высшей квалификации (канд. дис.). Москва, 1973; Єдиноборства у футболі. Київ, 1981; Тренировка вратаря в футболе. Киев, 1986; Розвиток творчості в спортивних іграх. Львів, 1992 (співавт.); Побудова навчально-тренувальних занять з міні-футболу з урахуванням їхнього змісту і спрямованості. Київ, 1995 (співавт.); Олімпійський футбол: метод. посіб. Київ, 1998 (співавт.); Футбол: навч.-метод. посіб. Львів, 2007 (співавт.); Словник футбольної термінології: метод. посіб. Львів, 2009 (співавт.); Вправи, ігри та розваги у вільний час: метод. посіб. Київ, 2012 (співавт.); Футбол у школі. Київ, 2014 (співавт.).

Соломонко Олександр Васильович

01.04.1952, м. Львів.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1973); аспірантуру Київського державного інституту фізичної культури (1987).

Спортивна діяльність: заступник голови науково-методичної ради Федерації футболу України (2003–2008), член науково-методичної ради Федерації футболу України (від 2008), член апеляційного комітету федерації міні футболу Львівщини (від 2018).

Працював: інструктор відділу орг-масової роботи Львівського обласного Комітету з ФКіС при Львівському облвиконкомі (1973); старший лаборант кафедри фізичного виховання Львівського зооветеринарного інституту (1974–1975); викладач кафедри природничих наук для іноземних громадян (1975–1976), викладач кафедри фізичного виховання і спорту (1976–1982) Державного університету імені Івана Франка; викладач (1982–1991) кафедри теорії і методики фізичної культури та спорту, доцент (1991–1995) кафедри методики та організації фізичної культури, виконувач обов’язків завідувача (1995–1996) кафедри теорії та методики фізичного виховання, завідувач (1996–1997) кафедри педагогіки і психології, доцент (1997–2002) кафедри теорії та методики фізичного виховання; фахівець комплексної науково-методичної групи ФК «Карпати» (2002–2010), доцент за сумісництвом кафедри футболу (2010–2014), доцент кафедри педагогіки і психології (2014–2016), доцент кафедри теорії та методики фізичної культури (від 2017) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: теорія й методика фізичного виховання та спортивного тренування різних вікових груп населення; теоретичні та методичні основи побудови тренувального процесу висококваліфікованих футболістів; система оцінювання показників рівня технічної та фізичної підготовленості футболістів різних вікових груп.

Кандидат педагогічних наук (1990); доцент (1994).

Підготував 3 кандидатів наук.

Автор, співавтор біля 20 наукових праць.

Основні праці: Вправи та ігри для спеціального тренування футболістів згідно функцій, виконуваних ними в команді: метод, посіб. Київ, 1996; Футбол: підруч. Київ, 1997 (співавт.); Футбол: підруч., 2-ге вид. Київ, 2005 (співавт.); Футбол у школі: навч. посіб., 2-ге вид. Київ, 2014 (співавт.); Футбол: підруч., 3-тє вид. Київ, 2014 (співавт.).

Сороколіт Наталія Стефанівна

21.01.1973, м. Червоноград, Львівської області.

Закінчила: Івано-Франківський технікум фізичної культури з відзнакою (1988–1991); тренерський факультет (1991–1994), магістратуру з відзнакою (2002–2004) та аспірантуру (2010–2014) Львівського державного університету фізичної культури.

Спортивна діяльність: срібний призер чемпіонату України зі спортивної аеробіки (1991).

Працювала: учителька фізичної культури Бориспільської середньої школи № 7 Київської області (1994–1995); учителька фізичної культури Червоноградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 (1995–2009); методистка з фізичної культури Червоноградського інформаційно-методичного центру освіти Червоноградської міської ради за сумісництвом (2007–2009); асистентка, викладачка, доцентка Комунального закладу «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» (2009–2015); провідна спеціалістка Львівського обласного управління Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України за сумісництвом (2009–2013); старша викладачка кафедри здоров’я людини за сумісництвом (2014–2015), доцент кафедри теорії та методики фізичної культури (від 2015), завідувачка докторантури за сумісництвом (2016–2019) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: фізичне виховання учнів середнього шкільного віку, студентів та військовослужбовців; розвиток фізичних якостей різних вікових груп населення; реформування, трансформація, модернізація фізичного виховання в умовах освітньої реформи «Нова українська школа»; розроблення навчальних програм з фізичної культури для учнів 1–11 класів закладів загальної середньої освіти; розроблення державного стандарту початкової освіти (фізкультурної освітньої галузі) освітньої реформи «Нова українська школа»; фізичне виховання школярів за кордоном; компетентнісне фізичне виховання школярів.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2015), доцент (2018).

Державні та галузеві відзнаки: Заслужена учителька України (2007); нагрудні знаки Міністерства освіти і науки України: «Відмінник освіти України» (2001) та «Василя Сухомлинського» (2017).

Автор, співавтор понад 50 наукових та навчально-методичних праць, з них 35 у фахових виданнях України та 8 іноземних виданнях, що входять до науко метричних баз Scopus та WOS.

Основні праці: Удосконалення фізичного виховання учнів 5–9 класів із застосуванням варіативних модулів навчальної програми (канд. дис.). Львів, 2015; Improverment of 5–9th Grades Schoolchildren Physical Education in Ukraine by Using Variable Modules Curriculum (co-author). Romania, 2017; Типова освітня програма першого циклу початкової освіти, 2018 (співавт.); Cross-cultural comparison of understanding of sports and its values among teenagers in the USA and Ukraine (co-author). Slavonic, 2019.

Соромотіна Вікторія Петрівна

30.08.1989, м. Львів.

Закінчила Львівський державний університет фізичної культури (2011).

Спортивна діяльність: Кандидат в майстри спорту зі спортивної акробатики.

Працювала: викладач (від 2011) кафедри гімнастики Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями гакукових досліджень: теоретико-методичні аспекти фізичного виховання та спорту для всіх.

Основні праці: Формування координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного віку (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики. Львів, 2009; Розвиток координаційних здібностей у дітей молодшого шкільного року (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики. Львів, 2010; Характеристика окремих специфічних компонентів спритності (співавт.) // Спортивна наука України. № 1 (89). 2019.

Сосін Юрій Григорович

19.01. 1919 м. Калуга – 26.12.2003 м. Львів, похований на Сихівському кладовищі.

Закінчив Азербайджанський Державний інститут фізичної культури ім. С. М. Кірова (1942).

Спортивна діяльність: майстер сорту СРСР з плавання (1940), чемпіон м. Баку та Азербайджанської РСР; суддя міжнародної категорії (1969); підготував Чемпіонок світу, Європи, неодноразових чемпіонок і призерок СРСР, майстрів спорту міжнародного класу (В. Васькевич, Т. Пруднікова, В. Буркаускайте, В. Тутаєва) та біля 20 майстрів спорту СРСР, серед яких відомий вчений, доктор психологічних наук, професор Г. Горбунов, заслужений тренер України Е. Арбузова, громадський діяч Е. Хмельова-Брагіна, лікар-хірург О. Могиляк.

Працював: начальник оборонно-спортивного відділу (1942); завідувач кафедри плавання Азербайджанського Державного інституту фізичної культури ім. С. М. Кірова (1943); викладач лікувальної фізичної культури Львівського технікуму фізичної культури (1946); старший викладач кафедри плавання і біомеханіки Львівського державного інституту фізичної культури (1948-1953); тренер з плавання ДЮСШ №3 (1953–1975); тренер збірної команди СРСР з плавання (1970–1975); вчитель-тренер з плавання Львівської школи-інтернату спортивного профілю (1975–1988).

Державні нагороди та відзнаки: медалі: «За оборону Кавказа» (1945), «За доблестный и самоотвердженный труд в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» (1945), «Знак пошани (1971), «Ветеран праці» (1983), «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1985), «50 років визволення України» (1994); відзнаки: Заслужений тренер України (1970), «Відмінник народної освіти» (1986), «Тренер Чемпіона СРСР».

Автор, співавтор понад 50 науково-методичних розробок з техніки та методики плавання, співавтор наукових розробок і патентів, у тому числі має авторське свідоцтво на винахід «М. А. Джафаров, Ю. Г. Сосін. Прилад для розвитку сили м’язів».

Основні праці: К вопросу о планировании тренировки по плаванию / Тез. докл. Львов, 1955; Досвід роботи з плавання з дітьми молодшого шкільного віку / Тез. докл. Львів, 1957; Техника плавания на спине и методика обучения / Тез. докл. Львов, 1962,

Сосіна Валентина Юріївна

17.09.1954, м. Львів.

Закінчила: спортивний факультет Львівського державного університету фізичної культури (1971–1976), аспірантуру Державного Центрального ордена Леніна інституту фізичної культури, м. Москва (1981–1984).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з художньої гімнастики.

Працювала: викладач (1976–1981), старший викладач (1984–1990), доцент (1990–1999) кафедри гімнастики Львівського державного інституту фізичної культури; хореограф збірної національної команди Польщі зі спортивної гімнастики (1999–2007); доцент (2007–2008) кафедри гімнастики і хореографії, виконуючий обов’язки завідувача (2008–2012), завідувач (від 2012) кафедри хореографії та мистецтвознавства Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: теорія і методика художньої та оздоровчої гімнастики; фітнес; хореографія в спорті.

Кандидат педагогічних наук (1984), доцент (1990), професор (2015).

Підготувала чотирьох кандидатів наук з фізичного виховання і спорту.

Огранізаційно-управлінська діяльність: заступник голови підкомісії (хореографія) науково-методичної комісії МОН України з розробки стандартів вищої освіти (від 2016).

Державні та громадські відзнаки: Подяки Львівського обласного управління Комітету з фізичного виховання і спорту (2010, 2014); Почесна грамота Львівської обласної Державної адміністрації (2016); Подяка НОК України (2017).

Автор, співавтор понад 120 наукових і навчально-методичних праць у т. ч. 3 навчально-методичні посібники, 4 навчальні посібники, 2 методичні рекомендації.

Основні праці: Хореогрфія в гимнастике: учебн. пособ. для студ. ВНЗ. Киев, 2009. 136 с.; Коллекция забавных гимнастических упражнений: метод. реком. Киев, 2013. 432 с. (соавт.); Характеристика травм і порушень системи опорно-рухового апарату у спортсменок, які займаються художньою гімнастикою (співавт.) // Спортивна медицина, 2014, №1; Акробатика для всех: учеб.-метод. пособ. Киев, 2014. 200 с. (соавт.); Гімнастика. Вправи для загального розвитку: навч. посіб. Київ, 2017. 552 с.

Сосновський Дмитро Дмитрович

11.04.1958, м. Норильськ Красноярського краю.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1976–1980).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з боксу (1980), чемпіон УР ВДСО «Трудові резерви» з боксу (1980); підготував 6 майстрів спорту міжнародного класу та 3 заслужених майстрів спорту України у т. ч. срібного призера Ігор XXVII Олімпіади в Сіднеї Андрія Котельника (2000), чемпіона Європи Георгія Чигаєва, чемпіона Європи Олександра Усика (2008), світу (2011) та Ігор ХХХ Олімпіади в Лондоні Олександра Усика (2012); під його керівництвом національна збірна команда виграла чемпіонат Європи у Ліверпулі (2008), Кубок Європи у Харкові (2010), а на чемпіонаті світу в Баку (2011) здобула 4 золоті та срібну медалі й посіла перше командне місце, на Іграх ХХХ Олімпіади в Лондоні національна команда з боксу завоювала 5 медалей (2 золоті, срібну, 2 бронзові та перше загальнокомандне місце).

Працював: тренер-викладач з боксу ВДСТ «Трудові резерви» (1979–1988); тренер-викладач з боксу ДЮСШ «Львівжитлобуд» (1988–1989); тренер-викладач з боксу при Львівському ДБК (1989–1992); тренер-викладач з боксу у ДЮСШ «Дністер» (1992–1996); тренер-викладач з боксу облради ДСТ «Динамо» (1996–2001); тренер-викладач з боксу Львівської ШВСМ (2001–2006); головний тренер штатної збірної команди України з боксу (2004–2019); старший викладач-сумісник кафедри теоретико-методичних основ спорту (2011–2013); старший викладач-сумісник кафедри фехтування, боксу та національних одноборств (2013–2015) Львівського державного університету фізичної культури.

Державні та громадські нагороди й відзнаки: ордени «За заслуги» ІІІ ступеня (2008), ІІ ступеня (2011) та І ступеня (2012); Заслужений тренер України (1995); Заслужений працівник фізичної культури і спорту (2000). Подяки Кабінету Міністрів України (2008, 2012); кращий тренер світу за версією Міжнародної асоціації аматорського боксу (2011).

Спірідонов Сергій Парфентійович

15.10.1915, м. Луганськ – 2000, м. Калінінград.

Закінчив Державний інститут фізичної культури України в Харкові (1940).

Спортивна діяльність: триразовий чемпіон СРСР з греко-римської боротьби (1939, 1947, 1948), 13-разовий Чемпіон України з греко-римської боротьби, Чемпіон України з вільної боротьби.

Працював: завідувач кафедри (1952-1953) фехтування та важкої атлетики, завідувач кафедри (1953-1962) боротьби і важкої атлетики, старший викладач (1962–1973), доцент (1973–1987) кафедри боротьби і важкої атлетики Львівського державного інституту фізичної культури.

Доцент (1973).

Галузеві відзнаки: Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Заслужений тренер СРСР з боротьби (1957).

Основні праці: Тяжелая атлетика: программа для ин-тов физ. культуры (соавт.). Москва, 1955. 20 с.; Раскрытие тайн движений. «Сов. спорт». 1958; Динамика развития борцов. 1969; Приспособления для обучения стойке на руках, на брусьях и кольцах. 1970.

Станкович Василь Васильович

25.04.1946, с. Доробратово, Іршавського р-ну, Закарпатської обл.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1962–1966).

Спортивна діяльність: срібний призер Ігор XIX Олімпіади в Мехіко (1968) та XX Олімпіади в Мюнхені (1972) у командних змаганнях з фехтування на рапірах; п’ятиразовий чемпіон світу в особистих (1971) та командних змаганнях (1969, 1970, 1973, 1974), срібний призер в особистих (1969) та у командних (1975) змаганнях, бронзовий призер (1971, 1977) у командних змаганнях; чемпіон Всесвітньої Універсіади в особистих (1973) та в командних (1970, 1973) змаганнях і срібний призер в особистих (1970) змаганнях; переможець Кубка Європи (1969, 1970) в командних змаганнях; чемпіон СРСР (1968, 1970, 1971), срібний (1974. 1976, 1979) та бронзовий призер (1975) в особистих змаганнях. Двічі визнаний Міжнародною Федерацією фехтування найсильнішим фехтувальником світу (1969, 1971). Член збірної команди СРСР (1968–1977).

Працював: викладач (1970–1971), старший викладач (1979–1982) кафедри фехтування і боксу Львівського державного інституту фізичної культури.

Державні, галузеві та громадські нагороди й відзнаки: орден «Знак Почёта» (1971) і медаль «За трудову доблесть» (1972); Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1968) та грамота Президії Верховної Ради УРСР (1976); Заслужений майстер спорту СРСР (1971).

Основна праця: О критериях оценки подготовленности фехтовальщиков высокой квалификации и эффективности их боекых действий (соавт.) // Спорт в современном обществе. Биология, Биомеханика, Биохимия, Медицина, Физиология: материалы Всемирного науч. конгр. Москва,1980.

Старостюк Ганна Кирилівна

04.02.1931, с. Бережанка Ланівецького р-ну Тернопільської обл.

Закінчила: біологічний факультет Львіського державного університету імені Івана Франка (1948–1953).

Працювала: старший лаборант (1953–1955), асистент (1955–1972), виконувач обов’язків доцента (1972–1974), доцент (1974–2002) кафедри фізіології людини та тварин Львівського державного університету імені Івана Франка; доцент (2003–2012) кафедри анатомії та фізіології Львівського державного університету фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: вплив механічних і хімічних подразнень рецепторів шлунка, жовчного міхура та верхніх відділів тонкого кишечнику на процес зсідання крові; роль медіаторів ацетилхоліну і катехоламінів та ферментів, що їх інактивують у реалізації інтерорецептивних впливів з шлунково-кишкового тракту на коагуляційні властивості крові; роль холінергічних та адренергічних механізмів у забезпеченні секреторної функції органів травлення; вплив різних доз опромінення на співвідношення медіаторних речовин в секреторних тканинах травного тракту.

Кандидат біологічних наук (1970), доцент (1974).

Державна нагорода: медаль «Ветеран праці» (1984).

Автор, співавтор понад 60 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Вплив подразнення механо– і хеморецепторів тонкого кишечника на процес зсідання крові // Вісник Львівського ун-ту № 1, Львів, 1962; Вплив функціонального стану адренорецепторів на секреторну активність дванадцятипалої кишки // Міжнар. наук. конф. 2004; Роль холінергічних механізмів у секреції та енергозабезпеченні травних залоз. Механізми функціонування фізіологічних систем // міжнар. наук. конф. 2006.

Старчак Валентин Євгенович

12.08.1916, м. Харків – 03.12.1999, м. Львів.

Закінчив: Харківський електромеханічний технікум (1933); Харківський державний медичний інститут (1933–1936), Вищу школу тренерів Державного інституту фізичної культури України у Харкові (1936–1938); Мелітопольське авіаційне училище штурманів (1939); Львівський державний інститут фізичної культури (1955–1958).

Працював: тренер СТ «Металург» м. Дніпропетровськ (1950–1952); тренер з боксу у Будинку офіцерів м. Львова та тренер збірної команди Української СРСР (1952–1955); викладач кафедри фехтування боксу, сучасного п’ятиборства та стрільби (1955–1972) Львівського державного інституту фізичної культури; тренер Львівської школи вищої спортивної майстерності (1972); методист з лікувальної фізичної культури (1972–1999) Залізничної лікарні м. Львова.

Напрями наукових досліджень: система навчання і тренування боксерів; обґрунтування послідовності оволодіння техніко-тактичною майстерністю боксерів від початкового рівня до майстра спорту.

Галузеві та громадські відзнаки: Заслужений тренер Киргизької РСР та України; Суддя Всесоюзної категорії; ветеран альпінізму СРСР.

Автор, співавтор 10 наукових праць.

Основна праця: Эффективность использования тренажерных устройств в обучении боксера движениям (соавт.) // Тез. докл. Всесоюз. науч.-метод. конф. по совершенствованию учебно-воспитательного процесса в ин-тах физ. культуры. Москва, 1973.

Стасюк Михайло Іванович

27.10.1957, м. Львів.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1985).

Працював: технік (1980–1990), методист (1990–1993), технік першої категорії (1993–1994) навчальної лабораторії, старший лаборант (1994–2002) комплексної навчально-наукової лабораторії. старший лаборант (2002–2004) науково дослідного сектору, фахівець першої категорії (2004–2005) науково-дослідної частини, провідний фахівець (2005–2011) допоміжно-обслуговуючого відділу, начальник (2011) відділу демонтажу та утилізації зношених приладів, завідувач лабораторії технічного забезпечення та експлуатації ТЗН (2011–2012), фехівець першої категорії (від 2012) спортивного корпусу, викладач (1993–2002), старший викладач (від 2002) кафедри гімнастики за сумісництвом Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Основні праці: Характерні особливості уроків гімнастики в загальноосвітніх школах Західного регіону України (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики: зб. наук. матеріалів. Львів, 2008. Вид. 9-те; Управління навчально-тренувальним процесом гімнастів на основі модельних характеристик функціонального стану (співавт.) // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики. Львів, 2010.

Стасюк Ольга Михайлівна

08.08.1983, м. Львів.

Закінчила: факультет реабілітації та оздоровчої фізичної культури Львівського державного інституту фізичної культури (2000–2005); інститут економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка» (2005–2008).

Працювала: лаборант (2005-2008); викладач (2008–2013); старший викладач (2013-2014); доцент (від 2014) кафедри фізичної терапії та ерготерапії Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: комунікаційне забезпечення діяльності центрів фізичної реабілітації та оцінка якості їх послуг; вивчення основних нетрадиційних методів оздоровлення; фізична реабілітація осіб з дитячими церебральними паралічами та дітей зі сколіозом; особливості фізичної реабілітації при ожирінні.

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2009), доцент (2014).

Автор, співавтор 46 наукових і навчально-методичних праць, серед них 3 навчальні посібники.

Основні праці: Основи нетрадиційних методів оздоровлення: навч. посіб. Львів. 2012; Маркетинг у сфері реабілітаційних послуг: навч. посіб. Львів. 2013; Особливості діяльності центрів реабілітації із залучення неповносправних до рухової активності // Спортивна наука України, 2013. № 4; Фізична реабілітація дітей віком 11–12 років зі сколіозом ІІ ступеня (співавт.) // Спортивна наука України, 2014. № 2.

Стахів Ірина Михайлівна

01.08.1989, м. Львів.

Закінчила: Львівський інститут економіки і туризму (2006–2011).

Працювала: фахівець відділу зовнішніх зв’язків (2011–2016), викладач (2017–2019); старший викладач (2019–2020), доцент (від 2020) кафедри економіки та менеджменту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: ринок спортивно-оздоровчих послуг та його державне регулювання; фінанси підприємств; глобалізація економіки; міжнародна економіка.

Кандидат економічних наук (2018).

Основні праці: Регулювання ринку спортивно-оздоровчих послуг в Україні: монографія. Львів, 2017. 200 с.; Значення транскордонного підприємництва як фактор покращення розвитку торговельно-економічних зв’язків // Формування ринкової економіки в Україні. Львів, 2013. Вип. 30; Ринок спортивно-оздоровчих послуг та його функції // Sciences of Europe. Praha, Czech Republic, 2017. Vol 4, N 13; Спортивно-оздоровча сфера як галузь економіки // Науковий вісник Полтавського нац. техн. університету імені Юрія Кондратюка. Серія: Економіка і регіон. Полтава, 2014.

Стельмах Юлія Юріївна

08.11.1984, м. Львів.

Закінчила: Львівське училище фізичної культури (2005); бакалаврат, магістратуру Львівського державного університету фізичної культури (2005–2007); аспірантуру Національного університету фізичного виховання і спорту України (2009–2013).

Спортивна діяльність: майстер спорту України (2001); чемпіонка України серед юніорів з вільної боротьби (2001–2003) та срібна призерка чемпіонатів України (2002, 2003,2005).

Підготувала срібного призера Кубку світу з вільної боротьби серед жінок (Черкасова Алла, 2008).

Працювала: тренер-викладач Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Колос» за сумісництвом (від 2006); тренер-викладач Львівської школи вищої спортивної майстерності за сумісництвом (від 2008) старший викладач (2014-2020), доцент (від 2020) кафедри атлетичних видів спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: удосконалення тренувального процесу кваліфікованих спортсменів у силових видах спорту та єдиноборствах на основі сучасних технологій оцінки та моделювання ключових характеристик.

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2014).

Державні нагороди: Заслужений тренер України (2009); Почесна грамота Міністерства України у справах сім’ї молоді та спорту (2011); Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2016);

Автор, співавтор 17 наукових статей у фахових виданнях та патенту на корисну модель.

Основні праці: Побудова тренувального процесу спортсменок високої кваліфікації у вільній боротьбі з урахуванням особливостей жіночого організму (канд. дис.). 2014; Зміни психофізіологічного стану спортсменок-борчинь високої кваліфікації в динаміці менструального циклу. Харків, 2012; Вплив тренувальних навантажень на функціональні показники спортсменок-борчинь високої кваліфікації у різні фази менструального циклу. Київ, 2013; Рівень фізичної підготовленості курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ, 2019 (співавт.).

Основні праці: Фізичні якості та психологічні особливості спортсменок які спеціалізуються у вільній боротьбі // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. Київ, 2013. №2; Особливості підготовки спортсменок-борців високої кваліфікації з врахуванням змін психоемоційного стану на протязі менструального циклу (співавт.) // Молода спортивна наука України. Львів, 2013; Зародження жіночої боротьби в Україні (співавтор) / Молода спортивна наука України. Львів, 2015. Вип. 19, Т.1; Індивідуальна підготовка кваліфікованих борців вільного стилю з урахуванням компонентів анаеробного механізму енергозабезпечення (співавт.) // Єдиноборства Edinoborstva Единоборства. Харків, 2020 №1(15).

Стеник Володимир Васильович

15.03.1922, м. Перемишль, Польща – [?].

Закінчив: Львівський медичний інститут (1942–1948) та аспірантуру цього ж інституту (1949–1952).

Працював: хірург-ординатор районної лікарні м. Теребовля (1948–1949); асистент кафедри анатомії Львівського медичного інституту (1952–1966); доцент (1966–1988) кафедри анатомії і біомеханіки Львівського державного інституту фізичної культури.

Кандидат медичних наук (1953), доцент (1967).

Основні праці: Морфологические особенности физического развития спортсменов высших разрядов (соавт.) // Научно-методические основы подготовки спортсменов высокого класса // Тезы докладов, Киев, 1980; Морфолагическая характеристика спортсменов-игроков (соавт.) // Тезы X сезда анатомов, гистологов и ембриологов, Винница, 1986; Использование морфологических признаков при отборе юных гандболистов (соавт.) // Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции «Отбор и многолетнее планирование в спорте», Ивано-Франковск,1986.

Степанченко Наталія Іванівна

29.03.1954, м. Львів.

Закінчила: спортивний факультет з відзнакою (1971–1975) та аспірантуру (1985–1988) Львівського державного інституту фізичної культури.

Працювала: викладач кафедри плавання (1975–1985), викладач (1988-1990), старший викладач (1990–1991), доцент (1991–1997), завідувач (1997–2014), доцент (2014–2017), професор (від 2017) кафедри педагогіки і психології Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: формування професійно-педагогічних вмінь у майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту; педагогічна діагностика навчальних досягнень студентів ЗВО; критерії оцінки діяльності викладачів ЗВО фізкультурно-спортивного профілю; групова динаміка в спортивних командах; професійно-педагогічна мотивація викладачів і студентів ЗВО фізкультурно-спортивного профілю; система професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання; контекстне навчання; інтеграція дисциплін психолого-педагогічного циклу зі спортивною складовою.

Кандидат педагогічних наук (1989), доцент (1991); доктор педагогічних наук (2017); професор (2019).

Підготувала 2 кандидатів наук.

Автор, співавтор близько 100 наукових та навчально-методичних праць, серед них 4 публікації у періодичних виданнях включених до наукометричних баз Scopus та Web of Science, 9 навчально-методичних посібників, монографія.

Основні праці: Інноваційні технології у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів фізичного виховання: навч-метод. посібн. Львів, 2013. 66 с.; External factors in the professional development of the personality of the specialist in physical education and sports in Ukraine // Gospodarka Rynek Edukacja: kwartalnik. Wroclaw, 2014. Vol. 15, № 2; Система професійної підготовки учителів фізичного виховання: монографія. Львів, 2016. 652 с.; Методика професійної підготовки учителів фізичного вихо­вання: навч-метод. посібник. Львів, 2016. 62 с.; Dispositional factors of personality professional development of the future teachers of physical education and sport // Physical education of students, Vol. 23, Issue 4, August 2019.

Стефанишин Василь Мар’янович

16.11.1965, с. Рясне, Яворівського району, Львівської обл.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1990); магістратуру (2008) Львівського державного університету фізичної культури.

Працював: лаборант (1987–1991), старший лаборант кафедри анатомії, біомеханіки і спортивної метрології (1991–1992), старший лаборант кафедри теорії і методики фізичної культури (1992–1995), начальник навчальної частини (1995–2006), керівник навчально-методичного відділу (2006–2016), керівник навчального відділу (від 2016), викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання за сумісництвом (1994–2005), старший викладач за сумісництвом (від 2005) кафедри теорії і методики фізичної культури Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: фізичне виховання та рухова активність різних груп населення; підготовка фахівців з фізичного виховання та спорту.

Державні та галузеві відзнаки: Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» (2000); Заслужений працівник освіти України (2016); Почесні грамоти МОН України (2006), Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (2009) та Львівської обласної державної адміністрації (2006); Грамота Львівської обласної державної адміністрації Управління туризму та курортів (2016); Подяка Львівської обласної ради (2020).

Автор, співавтор понад 15 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Організація та методика проведення лижного туризму: метод. посіб. 2005 (співавт.); Підготовка студентів різного рівня фізичного розвитку і типів конституції до виконання нормативів Державних тестів // Молода спортивна наука України. 2006, Вип. 10; Ретроспективний аналіз навчальних планів підготовки фахівців з фізичного виховання та спорту на теренах України (співавт.) // Science Reviewed. 2018, Vol. 6.

Стефанишин Маркіян Васильович

27.06.1990, м. Львів.

Закінчив: бакалаврат факультету фізичного виховання з відзнакою (2007–2011), магістратуру (2011-2012) та аспірантуру (2012-2015) Львівського державного університету фізичної культури.

Спортивна діяльність: займався спортивним орієнтування (ІІ розряд) та лижними перегонами; суддя національної категорії (2012); був помічником технічного делегата з лижних перегонів на Кубку Східної Європи (2013, м. Харків) та на FIS-овських змаганнях (2013); співпрацював з оргкомітетом з проведення ЕURО – 2012 в Україні; брав участь у суддівстві ХХІІ Зимових Олімпійських ігор у м. Сочі, Росія (2014).

Працював: лаборант (2011–2012); викладач (2012–2018); старший викладач (2018–2020), доцент (від 2020) кафедри зимових видів спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Отримав відзнаку Спортивна слава Львівського державного університету фізичної культури 2011 р. у номінації «Кращий студент – спортивний суддя».

Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2017).

Автор, співавтор 10-ти наукових публікацій.

Основні праці: Ефективність програми фізичного виховання учнів 10–11 класів з урахуванням показників фізичного розвитку. Луцьк 2016, № 22 (співавт.); Progress in physical fitness standards taken by students with various chest girths. 2016, № 16 (3); Фізична підготовленість іпсихоемоційний стан школярів в умовах диференційованого фізичного виховання. Дніпро 2017, №3.

Стефанишин Наталія Ігорівна

03.04.1976, м. Хмельницький

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1998).

Спортивна діяльність: майстер спорту України з лижних перегонів (1996); чемпіонка та призерка чемпіонатів і Кубків України з лижних перегонів (1989–1997); учасниця юніорського чемпіонату світу з лижних перегонів (1996); член молодіжної збірної команди України з лижних перегонів (1990–1994); член штатної збірної команди України з лижних перегонів (1994–1996).

Працювала: спортсмен штатної збірної команди України з лижних перегонів (1994–1995); спортсмен-інструктор НСБ зимових видів спорту «Тисовець» (1995–1997); інструктор з фізичного виховання НВК школа-садок №94 (1999–2006); викладач кафедри фізичного виховання Львівського національного університету імені Івана Франка (2006–2015); викладач (2015-2019), старший викладач (від 2019) кафедри водних та неолімпійських видів спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Основні праці: Лижні гонки. Правила змагань: метод. посіб. Львів, 2008 (співавт.); Порівняльний аналіз обсягу та інтенсивності тренувальних навантажень лижників гонщиків 15-16 років (співавт.) // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоров’я людини. Львів, 2013. Вип.17. Т.1; Лижні гонки (навчальна програма). Київ, 2014 (співавт.); Поведінковий компонент структури особистості спортсмена та особливості прояву його властивостей у кваліфікованих лижників-двоборців (співавт.) // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. праць. / Вінницький державний педуніверситет ім. М. Коцюбинського. Вінниця, 2014. Вип. 17.

Стефанишин Орест Мар’янович

24.09.1968, м. Львів.

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури (1995).

Спортивна діяльність: був тренером збірної команди України на XVIIІ Зимових Олімпійських іграх 1998 року в Нагано (Японія), де спортсмени завоювали 5 медалей; суддя національної категорії з лижного спорту (1996), голова технічного комітету України з лижних перегонів (2010), перший заступник голови Федерації лижного спорту Львівщини (2000). Заслужений тренер України з лижних перегонів (1998).

Працював: викладач (1998-2008), завідувач (з 2008) кафедри зимових видів спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Державні нагороди та відзнаки: Грамота Президента України (1998), Грамота прем’єр-міністра України (2002); Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2011); Подяка Прем’єр-Міністра України (2016); Грамота Львівської обласної державної адміністрації (2016).

Автор, співавтор понад 20 наукових статей і 3 навчально-методичних праць.

Основні праці: Залежність спортивного результату від індивідуальних показників структури особистості лижника-двоборця у стрибках на лижах з трампліна к-90 (співавт.) // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2015. Вип. 10; Program of personality structure priority component development in Nordic Combined (co-author) // Journal of physical education and sport. 2016. Vol. 16, is. 2; Взаємозв’язок психологічних показників структури особистості та спортивного результату в лижних перегонах у кваліфікованих лижників-двоборців (співавт.) // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2017. Вип. 12.

Стифанишин Ірина Миколаївна

02.05.1980, м. Тернопіль.

Закінчила факультет іноземних мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1997–2002).

Працювала: вчитель англійської мови Козлівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. (2001–2003); інспектор відділу міжнародних зв’язків медичного коледжу (2003–2006), викладач англійської мови (2003–2004) медичного коледжу Тернопільської державної медичної академії імені І. Я. Горбачевського; викладач (2006–2010), старший викладач (від 2010) англійської мови кафедри української та іноземних мов Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: проблеми української та англійської термінології ігрових видів спорту; професійна підготовка кадрів для туристичної сфери.

Автор, співавтор понад 60 праць.

Основні праці: Умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців сфери туризму // Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної: матеріали VIIІ Міжнародної наук.-практ. конф. Полтава, 2010.; Англійська мова: навч. посіб. для студ. ІІІ курсу за напрямами підготовки «фіз. виховання» та «спорт» (співавт.). Львів, 2009. 68 с.; Англійська мова: навч. посіб. для студ. І курсу за напрямом підготовки «здоров’я людини» (співавт.). Львів, 2011. 51 с.

Страж Василь Олександрович

06.09.1948, с. Червона поляна Новосельківського р-ну Донецької обл.

Закінчив: Дніпропетровський технікум фізичної культури (1965–1968); Львівський інститут фізичної культури (1968–1972), аспірантуру Державного центрального ордена Леніна інституту фізичної культури м. Москва (1975–1978).

Працював: викладач (1972–1975, 1978–1979), старший викладач (1979–1983), доцент (1983–1995) кафедри спортивних і рухливих ігор Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: технічні засоби навчання, фізична та технічна підготовка волейболістів і футболістів.

Кандидат біологічних наук (1981), доцент (1988).

Автор, співавтор понад 60 наукових праць.

Основні праці: Техническое средство обучения и тренировки приема мяча с подачи в волейболе (соавт.) // Тез. докл. науч.-практ. Семинара тренеров-преподавателей по видам спорта. Ужгород. 1988; Динаміка показників фізичної та технічної підготовленості волейболістів (співавт) // Фізична культура та спорт-важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоров'я населення: тези звітної науково-практичної конференції викладачів ЛДІФК. Львів, 1993; Критерії термінового тренувального ефекту короткочасних повторних вправ з максимальною інтенсивністю юних волейболістів 14–15 років (співавт) // Фізична культура та спорт-важливий фактор виховання особистості та зміцнення здоров’я населення: тези звітної наук.-практ. конф. викладачів ЛДІФК. Львів, 1995.

Стрижова Фаїна Федорівна

20.11.1946, м. Рава-Руська Львівської області.

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1964–1970); аспірантуру Всеросійського науково-дослідного інституту фізичної культури, м. Москва (1976–1979).

Працювала: вчитель фізичної культури у восьмирічній Рава-Руській школі (1970–1971); викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання та спорту (1971–1976), старший викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання (1980–1982), доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання та спорту, пізніше кафедри теорії фізичної культури (1982–1996), завідувач аспірантури (1992–1994) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: застосування засобів інструментального експрес-контролю при навчанні техніці бігу з низького старту; тактика в спорті та тактична підготовка у спортивному тренуванні; методологія змагальної діяльності в спортивних єдиноборствах.

Кандидат педагогічних наук (1980), доцент (1986).

Автор, співавтор понад 20 наукових та методичних праць

Основні праці: Формирование рациональной структуры двигательних действий бегунов спринтеров при использований методических прийомов оперативного контроля и коррекции спортивной техники (канд. дис.), Москва, 1980; Роль средств массовой информации в пропаганде физической культуры и спорта (соавт.), Москва, 1986.

Строкатов Віктор Вікторович

18.12.1945, м. Тойохара, Южно-Сахалінськ – 15.08.2008, м. Львів. Похований на Голосківському кладовищі.

Закінчив: педагогічний факультет Львівського державного інституту фізичної культури (1967–1971); аспірантуру Державного центрального ордена Леніна інституту фізичної культури, м. Москва (1974–1977).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з настільного тенісу (1973).

Працював: служба армії (1964–1967); викладач кафедри теорії, методики, історії і організації фізичної культури (1971–1974), викладач (1977–1978), старший викладач (1978–1985) кафедри теорії фізичного виховання, державний тренер у Львівському державному інституті фізичної культури (1985–1990), доцент (1990–2008) кафедри теорії і методики фізичної культури і спорту (в подальшому теорії і методики олімпійського та професійного спорту), проректор зі спортивної роботи (1991–1994) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: теоретична підготовка спортсменів; олімпійський спорт; засоби і методи спортивного тренування; паралімпійський спорт.

Доцент (1992).

Державні нагорода: медаль «ХХ років перемоги над фашистською Німеччиною» (1966).

Автор, співавтор понад 40 наукових та начально-методичних праць.

Основні праці: Значение теоретических знаний для спортсменов в зависимости от их специализации, 1980; Особенности теоретической подготовки горнолыжников, 1982; Физическая культура и спорт / раздел целевой комплексной програмы «Повышение качества трудового потенциала Львовской области на XII пятилетку и на период до 2005 года, Львів, 1986.

Стручкова Зоя Сергіївна

17.04.1944, м. Москва – 16.01.2019, м. Львів. Похована на Голосківському кладовищі.

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1962–1966); аспірантуру Всесоюзного науково-дослідного інституту фізичної культури у Москві (1976–1979).

Спортивна діяльність: легка атлетика (біг з бар’єрами, багатоборство): чемпіонка першості вузів та області (1965–1970).

Працювала: викладач (1971–1976, 1979–1981), старший викладач (1981–1982), доцент (1982–2000) кафедри легкої атлетики Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: кінематичні характеристики та технічна підготовка в бар’єрному бігу та стрибках у висоту; контроль в легкій атлетиці.

Кандидат педагогічних наук (1981), доцент (1986).

Член комплексної наукової групи збірної команди юнаків України з легкої атлетики (1976–1991).

Державна нагорода: медаль «Ветеран праці» (1989).

Автор, співавтор більше ніж 70 наукових і навчально-методичних праць.

Основні праці: Исследование кинематических характеристик бега на 100 м с барьерами у спортсменов высокой квалификации. Київ, 1979 (співавт.); Эффективные средства совершенствования технического мастерства спортсменок разной квалификации в беге на 100 м с барьерами (канд. дис.). Москва, 1980; Техническая подготовка в барьерном беге и прыжках в высоту с разбега. Кишиньов, 1983 (співавт.); Методические рекомендации по комплексной оценке подготовленности барьеристок и толкателей ядра разной квалификации. Миколаїв, 1991 (співавт.).

Стьопіна Олімпіада Яківна

22.08.1930, м. Старая Русса, Новгородська обл., Росія.

Закінчила біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1955–1961).

Працювала: лаборант (1961–1969), старший лаборант (1969–1970), старший викладач (1970–1992) кафедри фізіології Львівського державного інституту фізичної культури.

Кандидат біологічних наук (1989).

Автор, співавтор понад 50 наукових праць.

Основні праці: Комплексная оценка двигательного навыка стрелка из лука // Научные основания контроля в спортивной тренировке. Львів, 1984; Функциональная структура раннего восстановительного периода после напряженной мышечной и умственной деятельности // Физиологические проблемы утомления и восстановления. Киев–Черкасы, 1985; Физиологические механизмы «отказа» от работы при циклической и ациклической спортивной деятельности. Минск, 1987; Функциональная структура долговременных адаптивных реакций у высококвалифицированных спортсменов в годичном тренировочном цикле подготовки. Москва, 1986.

Сунік Олександр Борисович

23.05.1925. м. Саратов (Росія) – 03.06.2019, м. Ульм, Німеччина.

Закінчив: історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1951–1956); Львівський державний інститут фізичної культури (1957–1961).

Спортивна діяльність: голова правління спортивного клубу ЛДУ ім. І. Франка (1952–1955); Голова президії федерації бадмінтону Узбекистану (1964–1967); член президії федерації пропаганди фізичної культури Узбекистану (1964–1967).

Працював: інструктор фізичної культури Львівської обласної ради ДСТ «Спартак» (1950–1951); старший лаборант кафедри історії та організації фізичної культури Львівського державного інституту фізичної культури (1956–1961); викладач (1961–1962); старший викладач (1962–1967) кафедри історії та організації фізичної культури Узбекського державного інституту фізичної культури; викладач (1967–1968); старший викладач (1968–1972); доцент кафедри теорії фізичної культури (1972–1989); професор кафедри теорії, методики, історії та організації фізичної культури і спорту (1989–1994) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: історіографія та джерелознавство історії фізичної культури; історія легкої атлетики, ковзанярського спорту, марафонського бігу, шкільної фізичної культури; розвиток юнацького спорту; проблематика історії олімпійського руху.

Кандидат педагогічних наук (1970); доцент (1972); доктор педагогічних наук (1989); професор (1991).

Підготував кандидата педагогічних наук.

Був членом предметної комісії з історії фізичної культури та спорту при Спорткомітеті СРСР (1981-1990); член-кореспондент Міжнародного комітету з історії фізичного виховання та спорту (від 1992); член ІSOH – International Society of Olympic Historians (від 1993).

Державні нагороди та відзнаки: медалі «За перемогу над Японією» (1945), «Тридцять років Радянської Армії і Флоту», «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1965); «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1975); Почесний знак НОК Російської Федерації (2000).

Автор, співавтор понад 160 наукових та навчально-методичних праць.

Основні праці: Олімпійські ігри. Короткий історичний огляд. Київ, 1961; Белые Олимпиады. Ташкент, 1964; Из истории Олимпийских игр. Ташкент, 1964; Год больших стартов. Ташкент, 1966; Развитие физической культуры в общеобразовательных школах Узбекистана за 50 лет советской власти (1917–1967 гг.) (канд. дис.). Москва, 1969; Від Олімпії до Москви. Київ, 1980. 200 с.; Іван Боберський про руханку і спорт як засіб зміцнення здоров’я та виховання молоді. Львів, 1993 (співавт.); Российский спорт и олимпийское движение на рубеже ХІХ–ХХ веков. Москва, 2004; Очерки отечественной историографии физической культуры и спорта: монографія. Москва, 2010; Современные олимпийские игры: краткий исторический очерк (1896–2012 гг.). Москва, 2013. 232 с.; Пьер де Кубертен – основатель современных Олимпийских игр. Львів, 2016.

Сущенко Людмила Петрівна

18.05.1958, м. Запоріжжя.

Закінчила: Дніпропетровський державний університет з відзнакою (1977–1982).

Працювала: викладач, завідувач відділення у Запорізькому електротехнічному технікумі-коледжі (1982–1991); викладач, старший викладач, доцент Запорізького державного університету (1991–2004); професор, завідувач кафедри фізичної реабілітації Інституту фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (від 2004); за сумісництвом професор кафедри Теорії і методики фізичного виховання (2012–2017), професор кафедри фітнесу та рекреації (2017–2018), професор кафедри теорії і методики фізичної культури за сумісництвом (від 2019) Львівського державного університету імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: технології професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту у контексті їх професійного самовдосконалення упродовж усього життя та формування конкурентоспроможності на ринку праці.

Кандидат педагогічних наук (1997), доцент (2000), доктор педагогічних наук (2004); професор (2005).

Підготувала 9 кандидатів наук, 3 докторів педагогічних наук

Науковий кореспондент відділу інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Член спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти та член спеціалізованої вченої ради Д 26.053.14 із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я). Координатор Міжнародного благодійного фонду імені М. П. Драгоманова.

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: Заслужений працівник освіти України (2018); Подяка ректора (2006) та медаль Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова; Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2007), відомча заохочувальна відзнака Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту «За активну громадську діяльність» (2008), подяка Олімпійської академії України (2008), відзнака «Відмінник освіти України» (2008), медаль Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова «За наукові досягнення» (2009).

Автор та співавтор 135 наукових праць.

Основні праці: Концепція професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної терапії, ерготерапії до роботи з відновлення здоров’я спортсменів (співавт.) // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2018. № 1; Нормативне забезпечення якості професійної підготовки майбутніх магістрів середньої освіти з фізичної культури (співавт.) // Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2019. Вип. 5; Cучасні підходи до фізичної терапії дітей середнього шкільного віку з порушенням функціонального стану хребта (співавт.) // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. Київ, 2020. Вип. 3К (123); Особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури в закладах вищої освіти Нідерландів (співавт.) // Bulletin of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. Серія «Педагогічні науки». 2020. Вип. № 2.

Сюч Євген Васильович

25.02.1928, с. Нове Давидкове Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 1992, м. Львів. Похований на Голосківському кладовищі.

Закінчив: 6 класів початкової школи (1924 – 1938); громадську школу (1938 – 1943); кооперативний технікум у м. Мукачево (1943 – 1946); Львівський державний інститут фізичної культури (1947 – 1951).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з легкої атлетики. Підготував рекордсмена УРСР та СРСР з метання молота Йосипа Гамського.

Працював: викладач (1951 – 1961), старший викладач (1961 – 1970), в. о. доцента кафедри легкої атлетики (1970 – 1971) Львівського державного інституту фізичної культури; тренер Львівського державного училища фізичної культури (1971 – 1992).

Напрями наукових досліджень: шляхи подальшого удосконалення техніки метання молота, навчання техніки метання молота, особливості тренування кваліфікованих метальників молота. Розробив техніку метання молота з чотирьох обертів.

Галузева відзнака: Заслужений тренер УРСР з легкої атлетики (1972).

Основні праці: К вопросу обучения метанию молота. Львов, 1959; К вопросу совершенствования техники метания молота. Москва, 1960; Особливості тренування метальників молота. Львів, 1966.