А

Акімов Леонід Ілліч

19.08.1906, м. Черкаси – [?].

Закінчив: Московський інститут фізичної культури (1930–1934); аспірантуру Харківського інституту фізичної культури (1936–1940).

Спортивна діяльність: Відмінник фізичної культури (1947), суддя республіканської категорії.

Працював: інструктор фізкультури в Агрошколі (1927); вчитель фізичної культури трудової школи (1930); викладач кафедри зимових видів спорту (1946), завідувач (1946–1952) кафедри лижного спорту, старший викладач (1952–1957), доцент (1957–1969) кафедри теорії і методики фізичного виховання, декан (1953–1957) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: проблеми вдосконалення структури занять фізичними вправами та зміни методів організації групових занять з фізичного виховання в школах.

Кандидат педагогічних наук, доцент (1965).

Нагороджений медалями: «Перемога над Німеччиною» (1945), «За трудову відзнаку» (1953).

Автор близько 20 наукових праць.

Основні праці: Современная техника ходьбы на лыжах (сб. науч. тр.). 1941; Принцип построения и методика организации урока спортивной гимнастики (сб. науч. тр.). Львов, 1948; Эффективность индивидуального подхода на уроках физического воспитания, осуществляемого комплексированием упражнений (монография). Львов, 1957; Методика некоторых педагогических наблюдений на уроках физического воспитания (труды Львов. гос. ин-та физ. культуры). Львов, 1958.

Андрієвська (Худоярова) Марія Петрівна

01.10.1926, с. Палом, Рославського повіту, Смоленської обл., РСФСР – 05.08. 2008, м. Львів, похована на Личаківському кладовищі.

Закінчила: Львівський державний інститут фізичної культури (1946–1950).

Спортивна діяльність: Майстер спорту СРСР з фехтування (1948); бронзова призерка чемпіонатів СРСР (1952, 1955) в особистих змаганнях; срібна призерка (1953, 1954, 1956) та бронзова призерка (1958, 1959) в командних змаганнях; Учасниця Олімпійських ігор (1952).

Працювала: старший викладач за сумісництвом кафедри фехтування, боксу та східних одноборств (1994–1996) Львівського державного інституту фізичної культури.

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: Заслужений тренер УРСР з фехтування (1980).

Андрієвський Вадим Олексійович

26.12.1912 м. Брест-Литовський – 12.01.1994 м. Львів. Похований на Личаківському кладовищі.

Закінчив: Харківський машинобудівний технікум (1928–1930); вечірні курси інструкторів фізкультури (1930); Державний центральний ордена Леніна інститут фізичної культури, м. Москва (1932–1936).

Спортивна діяльність: Чемпіон СРСР (1948) з фехтування на шаблях в особистих змаганнях; бронзовий призер чемпіонатів СРСР (1940, 1945, 1947), багаторазовий призер та чемпіон УРСР (1936–1950); Майстер спорту СССР (1937).

Був головою Львівської обласної федерації фехтування (1950–1980), членом Президії Федерації фехтування України та СРСР (1952–1978), тренером збірної команди СРСР на Іграх XX та XXI Олімпіад (1972, 1976). Старший тренер збірної команди УРСР та СРСР (1952–1976).

Підготував Є. Череповського – бронзового призера Олімпійських ігор (1956), призера чемпіонатів світу (1955–1961); Є. Рюміна – чемпіона світу (1962); В. Станковича – срібного призера Олімпійських ігор (1968, 1972), п'ятиразового чемпіона світу (1969–1974).

Працював: інструктор фізкультури профспілки працівників місцевого транспорту Харкова (1931–1932); викладач (1936–1939), завідувач кафедри (1939–1940) Харківського державного інституту фізичної культури; командир батальйону особливого призначення (1941); у відділі фізичної і спеціальної підготовки наркомату оборони СРСР (1942–1945); начальник кафедри рукопашного бою та фехтування ДЦОЛІФК (1945–1946), завідувач кафедри (1946–1967), ректор (1967–1975), доцент (1976–1980), декан (1977–1979), професор (1981–1994) Львівського державного інституту фізичної культури.

Нагороджений: орденами «Бойового Червоного прапора» (1944), «Знак пошани» (1961), «Трудового Червоного прапора» (1971); медалями «За перемогу над Німеччиною» (1945), «За оборону Москви» (1945), «За трудову доблесть» (1975); Заслужений тренер СРСР з фехтування (1957).

Напрями наукових досліджень: технічна підготовка у фехтуванні на рапірах; система підготовки фехтувальників високої кваліфікації; система підготовки фахівців з фехтування.

Кандидат педагогічних наук (1954), доцент (1957), професор (1981).

Основні праці: О технической подготовке фехтовальщика на рапирах // Теория и практика физической культуры 1953; Фехтование: учебное пособие для институтов физкультуры, гл. 1, 8, Москва, 1954; Методика обучению фехтованию и пути совершенствования спортивного мастерства фехтовальщиков (канд. дис.), Москва, 1954; Фехтование: учебник для институтов физкультуры, гл.1, 9, Москва, 1959; Фехтование: учебное пособие для тренеров, Москва, 1964; Фехтование: учебник для институтов физ. культуры, гл. 1, Москва, 1978.

Андрієнко Георгій Михайлович

23.02.1949, с. Поросно, Львівської обл. – 28.11.2019, м. Москва.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1966–1970); аспірантуру Державного центрального ордена Леніна інституту фізичної культури (1974–1977).

Спортивна діяльність: підготував 5 майстрів спорту СРСР, 22 чемпіонів і призерів УРСР.

Працював: викладач (1977–1979), старший викладач (1979–1987), завідувач кафедри (1989–1994), доцент кафедри зимових видів спорту (1994) Львівського державного інституту фізичної культури.

Напрями наукових досліджень: теорія і методика фізичного виховання та спорту.

Кандидат педагогічних наук (1982), доцент (1986).

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: Заслужений тренер України з лижних перегонів (2002).

Автор, співавтор понад 60 наукових праць.

Основні праці: Соревнование юных лыжников летом. Москва 1976; Принципиальные основы построения тренировки в лыжном спорте (тез. докл. науч.-практ.), Ужгород, 1988; Сучасний метод виявлення змагальної спеціалізації кваліфікованих лижників-гонщиків (зб. наук. робіт). Москва, 1991 (співавт.); Лижні гонки (основи навчання). Львів, 1992; Основи навчання у лижному спорті (лижні гонки, гірські лижі) (учбово-метод. посіб.). Львів, 1992; Витривалість, здоров’я, працездатність... (співавт.): монографія, Львів, 1993. 131 с.

Андросов Генадій Іванович

01.08.1939 с. Красноє, Чановського р-ну Новосибірської обл. – 19.03.2016 м. Львів.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1957–1962).

Спортивна діяльність: рекордсмен світу у комплексному плаванні на 400 метрів (1957), чемпіон Європи (1966), багаторазовий чемпіон України та СРСР з плавання.

Працював: виконуючий обов’язки доцента кафедри плавання (1965–1967), старший викладач (1967–1981), доцент (1982–1988), завідувач кафедри плавання (1988–1995), доцент цієї ж кафедри (1996–1999) Львівського державного інституту фізичної культури.

Доцент (1992).

Державні та галузеві нагороди й відзнаки: Заслужений майстер спорту СРСР з плавання (1963); Державна стипендія президнта України (1999).

Основні праці: Методика создания игровых занятий с целью повышения познавательной активности студентов // Проблемы подготовки и повышения квалификации кадров по физической культуре и спорту в сфере перестройки высшей школы: тез. докл. Всес. научн. конф. Москва, 20–22.12.1988; Оптимізація проведення вступних іспитів до інституту фізичної культури в Україні: матеріали першої респ. конф. Луцьк, 1994; Прогностичне значення інтелектуальних здібностей при оцінюванні готовності абітурієнтів на вступних іспитах // Роль фізичної культури у здоровому способі життя: тез. доп. 1-ї Всеукр. наук.-прак. конф. Львів, 1994.

Антонеллі Микола Олексійович

06.12.1929, м. Галич, Костромської області.

Закінчив: Костромську обласну культурно-просвітницьку школу (1947–1950); Ленінградське воєнно-політичне училище ім. Жданова (1951–1953); Московський державний воєнний інститут театрального мистецтва ім. Луначарського (1958–1963); Московський державний інститут культури Гнєсіних (1974–1977).

Працював: матрос навчального підрозділу Воєнно-Морського флоту (1950–1953); інструктор дому офіцерів флоту (1951–1953); начальник матроського клубу ВМБ Балтійського флоту (1953–1961); заступник начальника дому офіцерів (1961–1967); начальник дому офіцерів Балтійського флоту (1967–1968); викладач (1968–1971), старший викладач (1971–1980), доцент (1980–1986) кафедри культурно-просвітницької роботи Львівського Вищого воєнного політичного училища; доцент кафедри педагогіки і психології (1986–1995) Львівського державного інституту фізичної культури.

Кандидат наук (1978), доцент (1980).

Основні праці: Военно-техническая пропаганда в культурно-просветительных учреждениях (співавт.) ЛВВПУ, Львов, 1976; Работа культурно-просветительных учреждений по развитию социалистического соревнования и пропаганде передового опита (співавт.) ЛВВПУ, Львов, 1979; Критерии эффективности клубной работи. Сбор. «В клубе ленинской комнате» №8 ЛВВПУ, Львов, 1978.

Антонов Сергій Васильович

18.08.1965, с. Цапівка Томашпільского р-ну Вінницької обл.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1989).

Спортивна діяльність: майстер спорту зі стрільби з лука (1991), майстер спорту України міжнародного класу (1994), багаторазовий рекордсмен України особисто і в складі команди (1995, 1997, 1998, 2000), рекордсмен Європи і Світу в складі команди (1995); Переможець етапів Кубку Світу в складі команди (1995), триразовий срібний призер в складі команди (1997, 1998, 2000) та дворазовий бронзовий призер особисто і в складі команди (2001); учасник Ігор XXVII Олімпіади (2000). Старший тренер збірної команди України зі стрільби з лука: Ігри XXVIII Олімпіади (2004, бронзова медаль), Ігри ХХІХ Олімпіади (2008, золота медаль – Рубан В.); Ігри ХХХ Олімпіади у Лондоні (2012); перші Європейські ігри (2015, золота медаль), Ігри ХХХІ Олімпіади (2016). Підготував одного заслуженого майстра спорту України, п’ятьох майстрів спорту України міжнародного класу, понад 30 майстрів спорту України. Суддя національної категорії зі стрільби з лука (2007).

Працював: викладач фізичного виховання Львівського будівельного технікуму (1989–1993); тренер-викладач СДЮШОР «Електрон» за сумісництвом (від 1993); спортсмен-інструктор штатної збірної команди України зі стрільби з лука (1995–2001); старший тренер штатної збірної команди України зі стрільби з лука (2002–2013); старший викладач кафедри теоретико-методичних основ спорту (2008–2013), старший викладач кафедри стрільби та технічних видів спорту (2013–2014), доцент кафедри стрільби та технічних видів спорту (2014–2015) Львівського державного університету фізичної культури; старший тренер штатної збірної команди України зі стрільби з лука (2015–2016); головний тренер штатної збірної команди України зі стрільби з лука (2017); головний тренер збірної команди республіки Польща зі стрільби з лука (2018–2019); доцент кафедр теорії спорту та фізичної культури та (за сумісництвом) стрільби та технічних видів спорту (2019–2020), доцент кафедри теорії спорту та фізичної культури (від 2020) Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: теорія і методика підготовки спортсменів у стрільбі з лука.

Кандидат наук з фізичного виховання та спорту (2013); доцент (2015).

Державні нагороди та відзнаки: Заслужений працівник фізичної культури і спорту (2004); Подяки голови Львівської обласної державної адміністрації (2009, 2015).

Відомчі та громадські відзнаки: Грамота Голови Львівської міської ради (1995); Почесний працівник фізичної культури та спорту (2008); Подяки Національного Олімпійського комітету України (2011, 2015); Почесна грамота Національного Олімпійського комітету України (2015).

Автор, співавтор близько 30 наукових публікацій.

Основні праці: Спрямований розвиток координаційних здібностей в удосконаленні технічної підготовленості юних стрільців з лука (співавт.) // Вісник Чернігівського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. Чернігів, 2013, Вип. 112, т. 4; Особливості технічної підготовки лучників на ранніх етапах багаторічної підготовки (співавт.) // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. Вінниця, 2014, Вип.17; Характеристика системи контролю спеціальної фізичної підготовленості стрільців з лука (співавт.) // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузі фіз. виховання, спорту і здоровя людини. Львів, 2014, Вип. 18, т. 1.

Артюх Володимир Миколайович

09.07.1947, м. Львів.

Закінчив: Долинський міжшкільний навчально-виробничий комбінат (1966–1968); Львівський державний інститут фізичної культури (1965–1969).

Спортивна діяльність: чемпіон Львівської області з баскетболу серед команд ВУЗів (1967), чемпіон Прикарпатського військового округу (1969), та бронзовий призер Чемпіонату України у складі збірної команди області (1969); член правління Львівської обласної федерації баскетболу (1965–1970).

Працював: викладач (1969–1971), старший викладач (1971–2003), доцент (2003–2013) кафедри теорії і методики спортивних і рухливих ігор Львівського державного університету фізичної культури, за сумісництвом заступник декана педагогічного факультету (1986–1991); доцент кафедри фізичного виховання Львівської фінансової академії (2013–2014).

Напрями наукових досліджень: техніко-тактична підготовка кваліфікованих баскетболістів.

Доцент (2003).

Нагороди: Грамота Спортивного комітету України (1986); Медаль «Ветеран праці» (2010); Диплом Національного олімпійського комітету України (2014).

Автор 50 науково-методичних праць.

Основні праці: Рухливі і спортивні ігри в школі Київ, 1992. 173 с.; Баскетбол: Підручник для студентів фізичної культури. Львів, 1996. 142 с.; Особливості навчання баскетболу в старших класах середніх шкіл: методичний посібник. Львів, 2002.

Атаманюк Дмитро Васильович

26.03 1938, с. Олеша Товмачського повіту Станіславського воєводства, нині с. Олеша Тлумацького р-ну Івано-Франківської області.

Закінчив: географічний факультет Чернівецького державного університету (1956–1961); факультет організаторів виробництва (1975–1976) Харківського інженерно-економічного інституту ім. С. Ордженікідзе (нині Харківський економічний університет ім. Семена Кузнеця).

Працював: старший економіст Івано-Франківського та Львівського відділення трудових ресурсів Економічного науково-дослідного інституту Держплану України (1962–1964); інженер-економіст, молодший науковий працівник НДЛ-14 (1964–1971); викладач (1971–1975), старший викладач (1975–1979), доцент (1980–1992), завідувач (1992–1993), доцент (1993–1995) за сумісництвом кафедри економіки та організації хімічної промисловості та енергетики Інженерно-економічного факультету Львівського державного політехнічного інституту (нині Національний університет «Львівська політехніка»); завідувач (1993–2006) кафедри управління та економіки спорту, доцент (2006–2012), завідувач (2012–2014), доцент (від 2014) кафедри економіки та менеджменту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Напрями наукових досліджень: розвиток підприємництва в сфері фізичної культури і спорту; історико-методологічні напрями розвитку фізичної культури і спорту в Україні у ХХ столітті; комерціалізація в сфері фізичної культури і спорту; менеджмент і маркетинг в туристичній сфері та діяльності фізкультурно-спортивних організацій.

Кандидат економічних наук (1978), доцент (1983).

Нагороджений: Грамотою Львівської обласної державної адміністрації (2011); Почесною грамотою Львівської облдержадміністрації (2016).

Автор, співавтор понад 100 наукових науково-методичних публікацій.

Основні праці: Особливості маркетингу в сфері фізичної культури і спорту // Матеріали конференції «Маркетинг і логістика в системі менеджменту». НУ «Львівська політехніка» Львів, 2002; Інновації в закладах розміщення м. Львова (співавт.) // Молода спортивна наука України, Т.4 2018; Методичні вказівки та практичні завдання з курсу «Економіка спорту» (співавт.), Львів, 2019; Привабливість культурно-мистецького бізнесу (співавт.) // 3-тій Міжнародний науковий сімпозіум «Інноватика в сучасній освіті та науці: теорія, методологія, практика», Одеса, 2020.

Афонін Вячеслав Миколайович

28.04.1938, м. Москва.

Закінчив: Львівський державний інститут фізичної культури (1959).

Спортивна діяльність: майстер спорту СРСР зі спортивної гімнастики (1958), почесний майстер спорту (1963); член збірної команди України; чемпіон і призер Чемпіонатів України, ВДСТ «Локомотив», «Буревісник», Збройних сил (1961–1868); чемпіон І Спартакіади профспілок України зі спортивної гімнастики у багатоборстві та в 5 окремих дисциплінах (1962); срібний призер ІІІ Спартакіади народів СРСР у складі збірної команди України (1963); член комплексної наукової групи при збірній команді України з гімнастики (1969–1972); суддя всесоюзної категорії (№ 8176); брав участь у суддівстві всесоюзних і міжнародних змагань (1971–1983); підготував члена збірної команди України і багаторазового призера чемпіонатів України, СДСО «Буревісник» і Збройних сил Г.Шуба,тренував члена збірної команди СРСР Л. Россіхіну (1966–1972); член комплексної наукової групи при збірній команді СРСР з гімнастики (1972–1975); старший тренер молодіжної команди України зі спортивної гімнастики (1977–1978); брав участь в підготовці майбутнього олімпійського чемпіона Б. Макуца; Голова Львівської федерації спортивної гімнастики (1970–1978).

Працював: тренер ДСТ «Локомотив» (1959–1963); викладач (1963–1968), старший викладач (1968–1978), доцент (1978–1983), декан спортивного факультету (1979–1981), завідувач кафедри основної гімнастики, ГПО і стрільби (1982–1983) Львівського державного інституту фізичної культури; професор Алжирського інституту фізичної культури (1983–1986); доцент кафедри гімнастики ЛДІФК (1986–1997); старший провідний науковий співробітник (1997–2016), професор кафедри фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту (від 2016) Національної академії сухопутних військ.

Напрями наукових досліджень: фізична підготовка військовослужбовців Збройних Сил України.

Кандидат педагогічних наук (1977), доцент (1981), професор (2020).

Державні відзнаки: Почесний працівник фізичної культури і спорту України (2008); Заслужений працівник фізичної культури і спорту (2020).

Автор, співавтор понад 200 наукових праць, серед них у фахових виданнях – 54, у виданнях включених до наукометричних баз Scopusабо WebofScience– 5, авторські свідоцтва, патенти – 12; навчально-методичні праці – 12.

Основні праці: Теорія та організація фізичної підготовки військ (співавт.) / Підручник для ВВНЗ. Вид-во ЛВІ, 2002. 316 с.; Олімпійський рух: навчальний посібник. Львів, 2002. 172 с.; Підготовка військовослужбовців до дій в гірських умовах / Навчально-методичний посібник. Львів, 2005; Словник спортивно-педагогічних термінів. Львів, 2007. 147 с.; Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка і спорт військовослужбовців (співавт.) / Підручник. Львів, 2019. 291 с.