Історія писанки

Історія писанки

Писанкарство – унікальне мистецтво, витоки якого сягають ще дохристиянських часів. Традиція розфарбовувати яйця існувала у багатьох народів – європейських, азійських, африканських. Декорація яєць була не просто розвагою, а сплетінням легенд, звичаїв, традицій, образів.

Для багатьох народів яйце було таким особливим, адже втілювало джерело життя. Цікаво, що давні перси, індійці, візантійці, греки та римляни вірили, що світ виник із яйця.

У давнину писанка служила оберегом для її власника, мала магічну добру силу – вона несла щастя, достаток, благополуччя, захищала від сил зла. Тоді люди навіть розфарбовували яйця у чітко визначений час, перед тим промовляючи певні слова.

А зі зародженням християнства писанка стала справжнім символом Великодня. Магічність орнаменту відійшла у сторону, а на яйцях з'явилися написи: "Христос воскрес!" – "Воістину воскрес!".

На території сучасної України культові яйця знаходили в похованнях скіфів, у Східному Криму (IV століття до нашої ери). А в серпні 2013 року в центрі Львова знайшли писанку, якій приблизно 500 років. У вересні того ж року на березі Хрінницького водосховища виявили глиняну писанку-брязкальце – її виготовили 950 років тому.

Традиція писанкарства переживала й непрості часи в Україні. Зокрема, фактичну заборону за Радянського Союзу. Та тоді цьому виду мистецтва не дали можливості загубитися десь у часі в Канаді та США.

Емігранти з України видавали там фотоальбоми, випускали поштові марки. Місцеві жителі захоплювалися клопіткою працею писанкарів, які створювали маленькі дива.

Уже з проголошенням незалежності Україні писанкарство відродилося.

Символіка писанки

Хоча писанки милують око своєю красою та багатством узорів і кольорів, не забувайте, це не просто красиво розфарбоване яйце, це ще й глибокий символізм у кожній крапочці та рисочці.

Поділ яйця

Для наших предків числа були священними, тому яйця ділили на певну кількість частин неспроста.

Поділ навпіл передавав уявлення про два світи. На три частини ділили найчастіше по вертикалі, позначаючи так три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу. А класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена ще на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями.

Значення кольорів

  • білий колір на писанці символізує чистоту;

  • жовтий – місяць і зорі, урожай;

  • зелений – колір весни, воскресіння, багатства рослинного світу;

  • блакитний – чисте небо, здоров'я;

  • червоний – радість життя, любов, відродження;

  • коричневий — матінку-землю;

  • чорний – колір ночі, потойбіччя, всього невідомого, нескінченність життя людини, продовження буття після смерті. У писанці він – тло, яке виявляє силу інших кольорів.

Значення символів

Дослідники заявляють, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.

  • Сонце, його світло – це символ єдності, впорядкованості світу. Сонце зображали на писанках різними спеціальними знаками – у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога (трьох променів, які виходили з однієї точки та були закручені в одну сторону), свасті.

  • Хрест – стародавній символ сонця, вогню, душі, це перетинання двох ліній: горизонтальної (часу) і вертикальної (вічності) – волі людської з волею Божою.

Зоря, ружа позначають сонце, якщо зображення є з 2 сторін яйця, або ж зорі, якщо по всій поверхні писанки. У народній символіці – незмінний символ любові.

Гілка, сосонка, ялинка – одні з найдавніших символів життя, уособлюють щорічне весняне відродження, вічну молодість та здоров'я.

  • Завиток, спіраль – символ життєвої сили та зародження життя. Спіраль є символом часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей. Вона позначає розвиток, рух до вдосконалення.

  • Безконечник або кривулька – символ води, вічності, а водночас і плинності часу. Символічні зображення води – це прямі чи хвилясті лінії, зображення-зигзаги, хвилясті візерунки.

  • Дерево життя символізує єдність усього світу. Це своєрідна модель Всесвіту, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. Також це символ розвитку роду – батько, мати й дитина – це стовбур і 3 гілочки або квітки, відгалужень може бути й більше – 5 – 7.

  • Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями належать до символів, що пов'язані з водою. Ними зображають хмари та дощ. Інколи біля них є ще крапочки, які символізують зерно, яке поливають дощі. Якщо трикутник заштрихований, то він може означати зоране поле.

Як написати писанку

Дізнавшись трохи про історію писанки, значення кольорів та візерунків, залишилося зробити найважливіше – написати писанку.

Що для цього потрібно

  • яйце – традиційно використовують куряче, однак можна розфарбовувати гусячі, качині, яйця страуса;

  • фарби – перед початком роботи їх слід підготувати, розчинивши в необхідній кількості води та додавши трохи оцту. Можна використовувати барвники як природного, так і штучного походження;

  • простий олівець;

  • писачок – інструмент для писання писанок. Він складається з металевої лієчки та дерев'яного тримача. Лієчка має з одного боку широкий отвір. Його слід наповнювати воском;

  • бджолиний віск;

  • свічка;

  • оцет;

  • ложки;

  • сірники;

  • серветки.

Усе це та ще трішки любові, терплячості та внутрішнього спокою. Адже писанка потребує зосередженості та зануреності в процес. Якщо ви запаслися всім необхідним – приступайте.

Етапи виготовлення писанки

  • Підготовка яйця. Насамперед слід видути яйце, зробити це можна, проткнувши дірку на одній із вершин, а тоді шприцом витягнувши вміст яйця зі шкаралупи. Для писанки можна використовувати й ціле яйце, однак сире.

Далі слід обережно омити яйце ледь теплою водою, не використовувати жодних хімічних засобів, аби не пошкодити структуру шкаралупи. Опісля дозволити яйцю висохнути, лише тоді приступати до його розфарбовування.

  • Розмітка поверхні яйця та нанесення зображення. Малюнок спершу краще наносити олівцем, легко торкаючись поверхні яйця.

Розпочати варто з поділу яйця на необхідну кількість частин, вони допоможуть орієнтуватися та нанести малюнок точно та пропорційно.

  • Нанесення воску. Згодом малюнок потрібно обвести розплавленим воском. Його ж слід попередньо нагріти у писачку протягом кількох секунду на полум'ї свічки.

Яйце варто підтримувати трьома пальцями лівої руки, а трьома пальцями правої руки тримати писачок. Спершу воском слід обробити дірку, аби у неї не потрапила фарба. Застигаючи, віск прилягатиме до поверхні яйця та захищатиме його від дії фарби. Тобто все, що ви зафарбуєте воском, буде білим.

Наносячи віск, слід старатися не переривати лінії.

  • Фарбування. Перед цим процесом яйце варто занурити на кілька секунд у розчин оцту (2 столові ложки оцту та склянку води).

Після цього можна опускати яйце у фарбу. Спершу в жовту, потім у помаранчеву, червону, зелену, чорну, тобто від найсвітлішої до найтемнішої.

Коли ми пишемо на поверхні, забарвленій у жовтий колір, ця ділянка залишатиметься жовтою. Замалювавши все, що на писанці має бути жовтим, потрібно занурити її в наступну фарбу. І так слід робити, поки всі елементи на обраній вами писанці не матимуть необхідного забарвлення.

Витягуючи яйце з фарби, слід обережно промокати його ганчіркою або м'яким папером, аби не пошкодити нанесений віск. По мокрій поверхні теж не варто малювати, бо віск відстане.

  • Зняття воску проводять над полум'ям газу або свічки.

Після завершення писанки їй потрібно дати висохнути. А далі можна приступити до зняття воску. Для цього треба підносити писанку боком до полум'я й через кілька секунд витирати розплавлений віск паперовим рушником. Дуже важливо не тримати писанку надто довго чи над самим полум'ям, аби не утворилась кіптява.

Щоб надати писанці блиску, можна покрити її безколірним олійним лаком.

Це все – писанка готова!