Моя улюблена дика тварина

Як ви вже зрозуміли-це рись. (довідка)

Рись – найпильніший хижак

Коротко про вид: цей граціозний хижак ще зовсім недавно був поширений по всій Європі, але сьогодні носить статус «рідкісний», і занесений до Червоної книги. В Україні налічують близько 350–400 особин. Живуть вони на території Карпат і Полісся. Побачити рись у природі складно, оскільки вона дуже потайлива і обережна, на полювання виходить у темний час доби.

Ця дика кішка відіграє велику роль в екосистемі, полюючи у першу чергу на хворих і ослаблених тварин. Людей не боїться, але обходить стороною. До речі, поширене переконання, що рись нападає на свою жертву з дерева, це міф. Ця тварина-тотем, яка символізує гостроту зору, безмовність і таємничість.

Повір'я про рись: На честь тварини назвали Сузір'я у секторі Рака, вважаючи, що крихітні зірки можна побачити лише рисячими очима. У Стародавній Греції вірили, що бурштин є застиглою сечею звіра. У скандинавській міфології на колісниці, запряженій кішками, схожими на рись, їздила Богиня Любові.

Цікавий факт: у 17 столітті в Італії вчені створили Академію рисі, щоб шукати правду і боротися проти релігійності і забобонів. До речі, сам Галілей був членом цієї Академії і носив символ із зображенням рисі, що роздирає Цербера кігтями.

Де можна побачити: Черемський природний заповідник (Волинська область), Рівненський природний заповідник, Природний заповідник «Горгани» (Івано-Франківська область), Поліський заповідник (Житомирська область), Карпатський заповідник. Коли їхати: протягом року.

Рись — типова кішка, хоча величиною з великого пса, якого частково нагадує своїм зменшеним тілом та довгими ногами. У рисі дуже характерна голова: порівняно невелика, округла і дуже виразна. Від інших котячих рисі відрізняються коротким хвостом, китичками на кінцях вух і довгими вібрисами. Маса тіла рисі від 5 до 30 кг. Забарвлення від середньо-коричневого до золотистого і бежево-білого, іноді з темно-коричневих плямами, особливо на кінцівках. Всі види рисей мають біле хутро на грудях, череві й на внутрішніх сторонах ніг. Забарвлення, довжина шерсті й розмір лап можуть варіюватися в залежності від клімату в їх місці проживання. Каракала (Caracal caracal) іноді називають степовою риссю з причини наявності у цеї тварини китичок на вухах, які характерні роду Lynx.