Інклюзивна освіта

Напрями роботи з дитиною з ООП, яка має мовленнєві труднощі тяжкого ступеня

       Максимальне включення в загально-класну діяльність з урахуванням можливостей, але без примусу до виконання того, що є неможливим на даному етапі.

Розвиток мовлення:

•     формування базових комунікативних навичок (жести, міміка, альтернативні засоби спілкування);

•     розвиток артикуляційної моторики та фонематичного слуху.

Когнітивний розвиток:

•     тренування уваги, пам’яті, мислення через ігрові та наочні методи;

•     використання дидактичних ігор для розвитку словникового запасу.

Альтернативні засоби комунікації:

•     навчання простим символам для вираження потреб і емоцій.

Соціально-емоційний розвиток:

•     формування навичок взаємодії з однолітками та дорослими;

•     розвиток емоційної виразності та розпізнавання емоцій;

•     використання ігор на співпрацю та рольових вправ.

Сенсомоторний розвиток:

•     вправи для дрібної та загальної моторики, що підтримують мовленнєву активність;

•     координаційні ігри, пальчикові вправи, музично-рухові заняття.

Освітня адаптація:

•     спрощення та модифікація навчальних матеріалів;

•     використання наочності та мультимедійних ресурсів;

•     індивідуалізація завдань відповідно до рівня мовленнєвого розвитку.

Розвивати надалі:

·      Увагу

·      Пам’ять

·      Навчальну мотивацію

·      Зв’язне мовлення

·      Дрібну моторику

·  Просторове орієнтування у шкільному середовищі

Формувати:

·      Стійкі позитивні соціальні навички

·  Навички списування з підручника

·      Обчислювальні навички

·  Навички самостійності. Прийоми самоконтролю і самоорганізованості

 Вчити:

·  Писати самостійно диктанти

·      Писати перекази

Рекомендації для роботи з дитиною з ООП

•     Індивідуалізація завдань: надавати простіші мовленнєві інструкції, розбивати їх на короткі етапи.

•     Використання наочності: супроводжувати пояснення картинками, схемами, жестами для кращого розуміння.

•     Підтримка комунікації: заохочувати дитину висловлюватися навіть короткими фразами, поступово розширюючи їх.

•     Корекційні вправи: включати артикуляційні та логопедичні вправи у щоденну діяльність (за рекомендаціями фахівця).

•     Темп роботи: надавати додатковий час для відповіді та виконання завдань.

•     Позитивне підкріплення: хвалити за будь-які мовленнєві зусилля, створювати атмосферу прийняття та підтримки.

•     Інклюзивне залучення: включати дитину у групові ігри та завдання, де мовлення використовується у природних ситуаціях, але без примусу.

•     Співпраця з фахівцями: логопед, дефектолог, психолог — для комплексної підтримки розвитку мовленнєвої функції.

Порушення мовно-комунікативного спектру

Поради щодо роботи з дитиною з ООП:

1. Створення безпечного психологічного середовища.

2. Робота по розвитку самосвідомості через хвальбу за найменші прояви поступу покращення.

3. Встановлення чітких меж: можна, неможна і наполягати на їх обов'язковому дотриманні.

4. Постійне формування та розвиток мовлення дитини через контроль до власного мовлення у шкільному середовищі.

5. Розвиток слухового сприймання та концентрація уваги на певному предметі, записі, тощо.

6. Постійна тісна співпраця: вчитель, асистент, сім'я 

В Ангелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів функціонує ресурсна кімната –  безпечний, комфортний та доброзичливий простір для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема для дитини з ДЦП.

       Ресурсна кімната облаштована з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини. Тут завжди тепло, затишно та спокійно. У кімнаті є м’який диван і  килимок на підлозі, де діти можуть відпочити, розслабитися. 

       Для розвитку пізнавальних, сенсорних і творчих навичок у ресурсній кімнаті наявні фломастери, олівці, різноманітні розвивальні ігри, антистресові матеріали, а також навчальні набори Nomicon,  цікаві розвиваючі ігри  для вивчення англійської мови. Навчання відбувається у формі гри, що викликає зацікавлення та позитивні емоції у дітей.

       Окрему увагу приділено руховій активності: у кімнаті є балансир, по якому діти ходять, виконують вправи на координацію та рівновагу. Також  розфарбовують  малюнки та беруть участь у різноманітних корекційно-розвиткових заняттях.

       Для індивідуальної та спокійної роботи ресурсна кімната оснащена планшетами та бездротовими навушниками. Діти мають можливість у тихій атмосфері слухати навчальні матеріали, переглядати пізнавальні відео або мультфільми, що допомагає знизити напругу та емоційно розслабитися.

       Також у кімнаті є стіл для пісочної анімації, де діти можуть самостійно створювати малюнки та прості анімації з піску. Такі заняття сприяють розвитку дрібної моторики, уяви, сенсорного сприйняття та емоційного стану дитини.

       Важливою частиною роботи є формування емоційної компетентності. Для цього використовується «термометр відчуттів» – спеціальний плакат, за допомогою якого діти можуть оцінити свої емоції, рівень зацікавленості, власні успіхи та враження від занять.

       Ресурсна кімната – це простір підтримки, розвитку та відновлення, де кожна дитина почувається прийнятою, почутою та впевненою у власних можливостях. Діти із задоволенням проводять тут час у доброзичливій та безпечній атмосфері .

Метою роботи ресурсної кімнати є створення безпечного, комфортного та підтримувального освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Ресурсна кімната спрямована на забезпечення індивідуального підходу до кожної дитини, розвиток її пізнавальних, емоційних, соціальних і моторних навичок, а також на зниження рівня тривожності та напруги під час навчального процесу. Ресурсна кімната допомагає дитині адаптуватися до шкільного життя, відчути впевненість у власних силах та сформувати позитивне ставлення до навчання.

Очікується, що відвідування ресурсної кімнати сприятиме:

•  покращенню емоційного стану та самопочуття дитини;

•  розвитку дрібної та великої моторики, координації рухів;

•  підвищенню концентрації уваги та мотивації до навчання;

•  розвитку пізнавальних здібностей, мовлення та логічного мислення;

•  формуванню навичок саморегуляції та усвідомлення власних емоцій;

•  підвищенню рівня соціальної адаптації та комунікації;

•  створенню позитивного досвіду навчання у дружній та підтримувальній атмосфері.