Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.
Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:
вербування;
перевезення;
передача;
продаж;
усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
використання у військових конфліктах;
залучення до злочинної діяльності;
трансплантація чи насильницьке донорство;
примус до заняття проституцією;
рабство і ситуації, подібні до рабства;
примусова праця;
залучення в боргову кабалу;
використання шантажу, погроз, насильства.
Як кожне явище в природі торгівля людьми має свої причини виникнення. Відносно до людини вони поділяються на зовнішні та внутрішні.
До зовнішніх можна віднести:
спрощення можливостей для подорожування;
попит на низькооплачувану працю та комерційну проституцію;
попит на працю в галузях, де основне населення не бажає працювати через небезпечні умови праці;
мінімальний ризик негативних наслідків для самих торговців;
лояльність законодавства до заняття проституцією в багатьох країнах світу;
інтернаціоналізація тіньової економіки.
До внутрішніх відносяться:
економічна нестабільність у державі;
соціальна нерівність та низький рівень життя населення;
насильство в сім’ї;
девіантна поведінка членів сім’ї (наркоманія, алкоголізм);
привабливість уявного кращого життя за кордоном;
погана обізнаність громадян щодо особливостей працевлаштування та перебування за кордоном;
відсутність належної системи захисту постраждалих та системи превентивної роботи.
Основні «групи ризику» це:
незаміжні жінки та одинокі матері
особи, які стали жертвами насильства в сім’ї
трудові мігранти
особи з проблемами здоров’я
особи, які користуються послугами шлюбних агентств
особи, які займаються проституцією
особи, які працюють в модельній сфері
молодь (зокрема діти вулиці, діти з асоціальних сімей, які вчиняли правопорушення або самі ставали жертвами злочинів).
Якщо Ви вирішили працювати за кордоном …
У пошуках роботи за кордоном можуть допомогти молодіжні бізнес-центри, численні інформаційні дайджести (ЗМГ, реклама), вищі навчальні заклади і звичайно ж, поради знайомих. Якщо вже знайшли роботу, тоді …
Спочатку необхідно вийти зі стану ейфорії від перспектив, про які Ви мрієте. Якщо після цього Ваше рішення відносно роботи за кордоном не змінилося, треба розібратися з наступними позиціями. По-перше, звідки Ви отримали інформацію про таку роботу: чи є це джерело надійним; чи влаштовують Вас умови майбутньої роботи.
Переконайтеся, що фірма, яка пропонує роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном, отриману у Міністерстві праці та соціальної політики України.
Поцікавтеся в центрі зайнятості, чи є у фірми позитивний досвід працевлаштування українських громадян за кордоном.
Вимагайте оформлення спеціальної робочої візи – туристична та гостьова візи не дають права на роботу.
Підписаний контракт є обов’язковою умовою працевлаштування. Контракт підписується у 2 примірниках (для кожної із сторін).
Контракт повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською).
У контракті повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи.
Від’їжджаючи, обов’язково залиште вашій родині, друзям чи родичам якомога точніші координати вашого майбутнього місця перебування (точну адресу та реквізити організації, усі можливі контактні телефони, ваше місцезнаходження – майбутню адресу проживання, координати людини, через яку ви знайшли роботу – менеджера організації, знайомого, який порадив цю роботу). Обов’язково телефонуйте додому.
Після приїзду у країну, де Ви будете працювати, зареєструйтеся в посольстві України – інформація про Ваше перебування допоможе дипломатичним представникам України захистити Ваші інтереси у разі необхідності.
Організації, що протидіють торгівлі людьми — Організація Об’єднаних Націй (Глобальна ініціатива ООН з боротьби з торгівлею людьми), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Міжнародна організація з міграції (IOM).
Гарячі лінії
Урядова “гаряча лінія” для осіб, постраждалих від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або про загрозу вчинення такого насильства -15-47
Національна “гаряча лінія” ГО “Ла Страда – Україна” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)
Національна дитяча “гаряча лінія” ГО “Ла Страда – Україна” 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)