Першу книгу молодого українського прозаїка із Закарпаття склали оповідання, в яких досліджуються непрості людські долі. Герої книги - переважно люди села, натури неординарні, з цікавими життєвими шляхами-дорогами.
Верховина - світ її людей
Приємно дивитися, як у верхогір'ї народжується земне диво - дзюркотливий струмок. Непомітно, але владно набираючи сил, торує собі шлях, поки не пропишеться на карті вже іменною рікою. Подібне відчуваєш, спостерігаючи народження митця, його світу.
Андрій Ілліч Дурунда належить до багатьох, біля джерел творчості кого мені довелося бути і мати втіху від їх людського (не випадково це слово ставлю першим) і літературного визрівання та розвитку. Радість подвоювалася, коли ці складинки поєднувалися. Андрій Дурунда репрезентує саме останніх. Він має чим поділитися з читачем, вміє повідати живо, цікаво.
Біографія його втискується в скупі рядки. Народився в 1956 році на Закарпатті, в закинутому у гори селі Рекіти, в багатодітній родині колгоспників. Рання смерть батька, коли синові пішов усього дев'ятий рік, пришвидшила дозрівання, з дитинства прилучивши до трудового життя. Любов до художнього слова привела на українську філологію Ужгородського державного університету, який закінчив у 1979 році. Напружені армійські будні, праця журналіста в газеті "Молодь Закарпаття", на радянській роботі в апараті Закарпатського облвиконкому (у відання його як інструктора входили найбільші і чи не найскладніші за характером проблем верховинські райони - Тячівський та Рахівський) часто вели в дороги, які приносять багато вражень про сучасника, сторінок-згадок про вчорашній день.
Пригадую допитливість Андрія Ілліча, його працьовитість, творчу невситимість під час університетських студій і робочих буднів літстудії ім. Ю. Гойди. У пошуках літературного самовираження він писав вірші, нариси, оповідання, які друкувалися в обласних та республіканських газетах і журналах, в збірниках творчої молоді.
Спостережливість, жага пізнання життя і людей, аналітичне, неспрощене бачення проблем, і не в останню чергу - дар образного мислення дають усі підстави сподіватися успішного творчого розвитку Андрія Дурунди.