Біографія

Про автора

Андрій Дурунда

Дурунда Наталія (дружина)

Андрій Дурунда Ілліч народився 1956 року в Карпатських зелен-горах, в селі Рекіти Міжгірського району. Друкуватися у пресі почав з 13 років. Починаючи з шостого класу, кореспонденції, вірші, етюди, оповідання та новели друкував на сторінках республіканських на обласних газет і журналів, у збірниках творчості молодих "Новоліття" (1974 р.), "Суцвіття" (1977 р.), "Ранковий клич" (1981 р.), "Дзвінке джерело" (1983 р.), "Відлуння" (1985 р.), "Витоки" (1988 р.), у книзі оповідань прозаїків Закарпаття і Східної Словаччини "Веселка Карпат" (1990 р.) Його твори неодноразово звучали по обласному і республіканському радіо. Після закінчення Голятинської десятирічки вчився на філологічному факультеті Ужгородського державного університету. А після його закінчення трудився у газеті "Молодь Закарпаття", служив в Радянській Армії, працював інструктором Закарпатського облвиконкому. Зараз Дурунда А. І. - перший заступник голови Закарпатської обласної організації Спілки журналістів України.У 1988 році у видавництві "Карпати" вийшла його перша збірка оповідань і новел "Не карай самотністю", у 1992-му - повість "Невидимі пута". Першу книгу молодого українського прозаїка із Закарпаття склали оповідання, в яких досліджуються непрості людські долі. Герої книги - переважно люди села, натури неординарні, з цікавими життєвими шляхами-дорогами. В 1983 році прийнятий у Спілку журналістів України, а пізніше - у Спілку письменників України.

Google Sites

Report abuse