Проблема,над якою я працюю

Постановка проблеми. Зараз в Україні на тлі несприятливої демографічної ситуації зберігаються високий рівень захворюваності дитячого населення. Як зазначають лікарі, за останні роки показник по- вністю здорових дітей шкільного віку зменшився більш ніж на 30 %. Так, третє місце серед найбільш поширених хвороб серед підлітків, за даними державної статистики, займають хвороби кістково-м’язової системи. В основному це сколіози, плоскостопість, ревматоїдні артри- ти та інші

Як відомо, одним із інтегральних показників стану опорно-рухового апарату дитини є правильна постава, незначні функціональні порушення якої можуть призвести до значних деформацій скелету в майбутньому і мати негативні наслідки для здоров’я людини. Порушення постави є однією з ортопедичних патологій, що найчастіше спостерігаються в дітей та підлітків. Вони становлять 90% усіх відхилень від норми з боку опорно-рухової системи молодших школярів.

Крім цього, кожна четверта дитина в Україні має порушення постави, причому в 5–6 осіб із тисячі це сколіоз. Поширеність порушень постави і сколіозу серед дітей за даними різних авторів становив від 5% до 46%. При цьому найбільша кількість випадків деформацій хребта припадає на вік після 7 років, а у віці 10–17 років порушення постави виявляються у 94% випадків.

Причини Аналіз літературних джерел свідчить про поширення порушень постави серед дітей шкільного віку. Існує велика кількість причин дефектів постави в молодших школярів. До них належать медико-біологічні: уроджені аномалії розвитку хребта, хромосомні аномалії, розлади центральної та периферичної нервових систем, перенесені травми опорно-рухового апарату та інші; санітарно-гігієнічні: недостатня фізична підготовленість, недотримання правил гігієни праці та відпочинку, незбалансоване та нерегулярне харчування, тривале сидіння в неправильній позі та інші; а також педагогічні причини: недостатній рівень компетентності вчителів початкової школи, низький рівень знань батьків та учнів, відсутність єдиної програми дій педагогів, шкільних лікарів, батьків щодо виховання правильної постави. Особливо несприятливо позначаються зовнішні умови на поставі дітей, організм яких ослаблений. Недостатність загальної і силової витривалості м’язів призводить до нестабільності хребта, сприяючи виникненню і прогресуванню функціональних порушень.

У профілактиці і виправленні порушень постави велике значення має виявлення факторів негативного впливу та можливостей їх усунення. Виправлення порушень здійснюється за допомогою фізичних вправ, що діють на глибокі та поверхневі м’язи тулуба, метою яких є відновлення симетрії (тонусу, сили, розтягнування) м’язів, котрі формують поставу. Як засо- би виправлення постави використовують вправи на розслаблення, коригувальні, на коорди- націю в рівновазі, на розтягування та інші.