«Дропи: як не стати “грошовим мулом” для шахраїв»

Хто такий дроп?

Дроп – це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська карта стала частиною злочинної схеми. Через її рахунки проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців – заплутати фінансові сліди, а дропи – лише зручний інструмент у їхніх руках. Вони є буфером, який відділяє шахраїв від джерела незаконних коштів, роблячи їх майже невловимими для правоохоронних органів.

Чому це небезпечно?

Дуже часто люди, які стають дропами, навіть не усвідомлюють, що вони стають співучасниками злочину. Вони вірять, що це легкий і невинний спосіб заробітку. Проте, закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”. Незнання закону не звільняє від відповідальності, і це правило працює бездоганно в цьому випадку.

Ось чому бути дропом – це надзвичайно небезпечно:

• Дроп не жертва, а співучасник. У очах закону ви є не потерпілим, а повноцінним учасником кримінальної схеми.

• Дропів затримують першими. Оскільки гроші проходять через ваші рахунки, ви є першою ланкою, яку можуть відстежити правоохоронні органи.

• За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув’язнення. Кримінальний кодекс України передбачає суворе покарання за відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Ваше майбутнє може бути зруйноване заради мізерного заробітку, який пропонують шахраї.

Кого найчастіше вербують?

Шахраї майстерно користуються вразливістю людей і грають на їхніх фінансових потребах. У групі ризику опиняються ті, хто найбільше прагне додаткового заробітку або знаходиться у скрутному становищі:

• Молодь, студенти та учні. Вони часто шукають способи підзаробити, не маючи стабільного доходу, і можуть легко спокуситися на “легкі гроші”.

• Переселенці. Люди, які опинилися в нових умовах і потребують швидких коштів для облаштування, можуть стати легкою мішенню.

• Люди без стабільного доходу, безробітні та соціально вразливі групи. Їхня потреба в грошах робить їх особливо схильними до ризикованих пропозицій.

Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють “золоті гори” – саме тому ця схема настільки небезпечна і успішна для них.

Як розпізнати шахрайську пропозицію?

На щастя, розпізнати типові ознаки вербування дропа не так вже й складно. Ось на що варто звернути увагу:

• Потрібно лише “переказувати кошти” – без чітких обов’язків, посадових інструкцій або конкретних завдань, окрім фінансових операцій.

• Немає вимог до освіти або досвіду. Роботодавці, які шукають чесних працівників, завжди мають певні вимоги. Відсутність їх має викликати підозру.

• Спілкування лише онлайн, без особистої зустрічі. Шахраї уникають будь-якого особистого контакту, щоб уникнути викриття.

• Пропозиція звучить надто вигідно, щоб бути правдою. Якщо обіцяють значні гроші за мінімальні зусилля, це майже завжди обман.

• Вас просять надіслати фото картки, паспорт або навіть передати банківські реквізити. Ніколи не надавайте таку конфіденційну інформацію незнайомцям. Це може бути використано не тільки для шахрайства, а й для крадіжки ваших персональних даних.

• “Роботодавець” пише з поштових адрес звичайних поштових операторів (наприклад, Gmail, Ukr.net), а не з пошти офіційної компанії (наприклад, *@company.com.ua).

Особливо будьте обережні з так званими “іноземними компаніями”, які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність значно складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.

Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?

Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом, не зволікайте:

1. Негайно припиніть співпрацю. Блокуйте всі контакти з шахраями і більше ніколи не виконуйте їхні вказівки.

2. Повідомте в кіберполіцію. Це можна зробити онлайн, залишивши звернення на офіційному сайті: https://cyberpolice.gov.ua. Чим швидше ви повідомите, тим більше шансів на розслідування і викриття злочинної схеми.

3. Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували. Повідомте їм про підозрілі операції, щоб вони могли заблокувати рахунок і запобігти подальшому використанню вашої картки в злочинних схемах. Банк може надати вам додаткові рекомендації та допомогти захистити ваші кошти.

Як себе захистити?

Захистити себе від залучення до таких схем нескладно, якщо бути пильним і дотримуватися простих правил:

• Завжди перевіряйте, хто вам пише і яку компанію представляє. Шукайте інформацію про компанію в інтернеті, перевіряйте відгуки, офіційний сайт. Якщо компанія не має офіційного представництва в Україні або інформації про неї обмаль, це привід для тривоги.

• Не погоджуйтесь “просто пересилати гроші” – це вже привід для підозри. Жодна легальна компанія не буде платити вам за такі прості фінансові операції, не вимагаючи реальної роботи або кваліфікації.

• Пам’ятайте: швидкі гроші без зусиль – це майже завжди шахрайство. Справжня робота вимагає зусиль, знань і часу.

Будьте пильні!

Навіть якщо вам дуже потрібні гроші, не погоджуйтеся на “роботу”, де потрібно використовувати свої банківські реквізити для сумнівних операцій. Ви ризикуєте своєю свободою, репутацією та майбутнім заради короткочасного і нелегального прибутку. Дроп – це не просто випадкова роль. Це – кримінальна відповідальність.

Бережіть себе та свої дані! Не дозволяйте шахраям використовувати вас у своїх брудних справах. Пам’ятайте, що ваша безпека і законність – це найважливіші речі. Якщо у вас виникнуть сумніви щодо будь-якої онлайн-пропозиції, краще зайвий раз перевірити інформацію або звернутися за порадою до дорослих чи фахівців.

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в
інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.

Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення.

Що таке проєкт БРАМА?

БРАМА (https://stopfraud.gov.ua/) – це онлайн-ресурс, розроблений за підтримки Кіберполіції, який допомагає громадянам ідентифікувати кіберзагрози, навчитися основам цифрової безпеки та повідомляти про інциденти шахрайства в мережі.

Проєкт створений з метою:

• Підвищення цифрової обізнаності населення;

• Оперативного інформування про поширені шахрайські схеми;

• Спрощення процедури подання звернень до Кіберполіції;

• Надання практичних рекомендацій щодо захисту персональних даних.

Основні розділи платформи

На вебсайті БРАМА розміщені корисні розділи, що допоможуть кожному користувачеві:

• Фішинг та шахрайство – інформація про поширені види шахрайства та методи їх виявлення;

• Кібербезпека – поради щодо захисту персональних даних, пристроїв та акаунтів;

• Перевірка сайтів – сервіс для перевірки вебресурсів на наявність шахрайських схем;

• Повідомлення про шахрайство – спеціальна форма для подання звернень до Кіберполіції про підозрілі інциденти.

Як можна скористатися платформою?

Кожен громадянин може:

• Ознайомитися з матеріалами на сайті БРАМА та навчитися уникати кіберзагроз;

• Перевіряти підозрілі сайти перед тим, як вводити особисті дані чи здійснювати платежі;

• Подати повідомлення про кіберзлочин або шахрайство через спеціальну форму, що допоможе правоохоронцям оперативно реагувати на загрози.

Чому важливо долучитися?

Освіта та обізнаність у сфері кібербезпеки – ключ до захисту особистих даних та фінансів. Ми закликаємо освітні установи, громадські організації та всіх зацікавлених осіб розповсюджувати інформацію про проєкт БРАМА, адже спільними зусиллями ми зможемо створити безпечніше цифрове середовище.

Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим

більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано.

Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною«BRAMA» https://t.me/+pLG6kLua36s1NDBi

Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.

Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.

Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення. 

Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA»

Діяльність проєкту «BRAMA» направлена на захист медіа простору  від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації,  протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.

Що ми пропонуємо учасникам:

1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;

2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;

3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;

4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;

5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.