Масляна

За традицією, цілий тиждень перед початком Великого посту християни відзначають Масницю. Оскільки Великий піст у 2024 році за новим календарем починається 18 березня і триватиме до 4 травня, то Масниця пройде з 11 по 17 березня.

Дата святкування Масниці щороку змінюється залежно від дати Великодня. Але традиції залишаються незмінними. Масниця – це час примирення, частування перед постом, аби задобрити й закликати весну, святкування приходу теплої пори.

Масниця чи Колодій – як правильно називати свято

В українській традиції свято має кілька назв. Від Масниці, Колодія, Сиропусту до Сирного чи Бабського тижня – усе це наші назви, а от Масляна – російський варіант свята. Після довгих заборон у 1960-х роках XX століття знову дозволили святкувати Масницю, але пропагували її російську версію. Так і прижилась назва Масляна, від якої варто відійти.

Історія і традиції свята

У Масниці переплелись язичницькі традиції проводів зими та зустрічання весни, які наклались на православний церковний календар. Свято нагадувало неодруженим про важливість створення сім'ї, а спалене в кінці тижня солом'яне опудало – про перемогу весни над зимою. В Європі у цей період також відбувається щось подібне – карнавали.

Цілий тиждень перед Великим постом уже заборонялось їсти страви з м'ясом. Але на зміну їм приходили традиційні для України вареники, налисники, млинці зі солоними начинками, сирники та інші страви з молока, яєць і сиру.

Цікаво, що традиції української Масниці також відрізняються від Масляної. Наприклад, в Україні готують насамперед не млинці, а вареники з сиром, политі сметаною – це головна страва свята. Варять вареники і з іншими начинками. «Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця», – каже українська народна приказка, а українські козаки свого часу жартували – мовляв, на Масницю навіть турки вареники їдять.

Протягом семи днів святкування Масниці українці печуть млинці, ліплять вареники, які подають із різноманітними начинками.