Державні символи України
Щороку 23 серпня відзначається День Державного Прапора України.
Щороку 23 серпня відзначається День Державного Прапора України.
Шановні учні! Пропонуємо ознайомитися з інформаційними матеріалами та перевірити свої знання про державні символи України за допомогою вікторини.
Шановні учні! Пропонуємо ознайомитися з інформаційними матеріалами та перевірити свої знання про державні символи України за допомогою вікторини.
Пізнавальний відеоролик "Символи України" каналу "Хмаринка" для наймолодших учасників вікторини
Пізнавальний відеоролик "Символи України" каналу "Хмаринка" для наймолодших учасників вікторини
Дорогі наші маленькі друзі!
Дорогі наші маленькі друзі!
Після того як ви передивилися відеоролик "Символи Україні" натисніть на табличку зі словами "Завдання" та зберіть пазли.
Після того як ви передивилися відеоролик "Символи Україні" натисніть на табличку зі словами "Завдання" та зберіть пазли.
Державний Герб України
Державний Герб України
Що означає термін «герб»? Герб – емблема, особливий спадковий знак, укладене відповідно до законів геральдики поєднання фігур та предметів, що мають символічне значення і виражають певну історичну традицію.
Що означає термін «герб»? Герб – емблема, особливий спадковий знак, укладене відповідно до законів геральдики поєднання фігур та предметів, що мають символічне значення і виражають певну історичну традицію.
На українських землях давні слов’яни використовували різні символічні знаки ще в епоху родоплемінного ладу. Після утворення Київської держави гербом правлячого роду Рюриковичів став дво-, а згодом тризубець. Його зображення відоме з печатки князя Святослава Ігоровича (964-972). Згодом цей знак почав карбуватися на срібних і золотих монетах його сина Володимира Великого (980-1015). На монетах Володимира Святославовича ми бачимо з одного боку зображення князя, а з іншого – тризуб і напис «Володимир на столі, а це його срібло». Тризуб виявлено на цеглі Десятинної церкви у Києві, що була побудована за часів Володимира Святославовича.
На українських землях давні слов’яни використовували різні символічні знаки ще в епоху родоплемінного ладу. Після утворення Київської держави гербом правлячого роду Рюриковичів став дво-, а згодом тризубець. Його зображення відоме з печатки князя Святослава Ігоровича (964-972). Згодом цей знак почав карбуватися на срібних і золотих монетах його сина Володимира Великого (980-1015). На монетах Володимира Святославовича ми бачимо з одного боку зображення князя, а з іншого – тризуб і напис «Володимир на столі, а це його срібло». Тризуб виявлено на цеглі Десятинної церкви у Києві, що була побудована за часів Володимира Святославовича.
Проблему походження тризуба досліджували історики, зокрема М.Грушевський, М.Таубе та ін. Існує близько 40 тлумачень цього символу. Серед них – зображення сокола, ворона, верхів’я скіпетра, панікадила, якоря та ін. Вважається також, що тризуб символізує триєдність світу, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського – священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі.
Проблему походження тризуба досліджували історики, зокрема М.Грушевський, М.Таубе та ін. Існує близько 40 тлумачень цього символу. Серед них – зображення сокола, ворона, верхів’я скіпетра, панікадила, якоря та ін. Вважається також, що тризуб символізує триєдність світу, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського – священних начал, трьох природних стихій – повітря, води й землі.
Печатка князя Святослава
Срібляник князя Володимира
У період політичної роздробленості Київської держави великого значення набувають земельні герби. На Київщині це зображення святого архистратига Михаїла, у Галичині – лева, опертого на скелю.
У період політичної роздробленості Київської держави великого значення набувають земельні герби. На Київщині це зображення святого архистратига Михаїла, у Галичині – лева, опертого на скелю.
За козацькі часи (ХVI - ХVIII ст.) на печатках реєстрового козацького війська, Української козацької держави – Гетьманщини вживалося зображення лицаря-козака з самопалом.
За козацькі часи (ХVI - ХVIII ст.) на печатках реєстрового козацького війська, Української козацької держави – Гетьманщини вживалося зображення лицаря-козака з самопалом.
У період Української революції 1917-1921 років знову постало питання про створення української державної символіки. 25 лютого 1918 року на засіданні Української Центральної Ради державним гербом Української Народної Республіки було схвалено зображення золотого тризубця на синьому тлі. Згодом проєкти великого і малого герба УНР розробив видатний український художник В. Кричевський. Тризуб був державним гербом України за часи Гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР. Після ліквідації української національної державності зображення тризубця часто використовували у своїй символіці політичні та культурно-просвітницькі організації Західної України, зокрема Організація Українських Націоналістів (середній зуб тризубця у вигляді меча).
У період Української революції 1917-1921 років знову постало питання про створення української державної символіки. 25 лютого 1918 року на засіданні Української Центральної Ради державним гербом Української Народної Республіки було схвалено зображення золотого тризубця на синьому тлі. Згодом проєкти великого і малого герба УНР розробив видатний український художник В. Кричевський. Тризуб був державним гербом України за часи Гетьманату П. Скоропадського, Директорії УНР. Після ліквідації української національної державності зображення тризубця часто використовували у своїй символіці політичні та культурно-просвітницькі організації Західної України, зокрема Організація Українських Націоналістів (середній зуб тризубця у вигляді меча).
Мала поштова марка пошти УНР
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризубця на синьому полі малим державним гербом України (Постанова від 19 лютого 1992 року).
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Верховна Рада України затвердила зображення золотого тризубця на синьому полі малим державним гербом України (Постанова від 19 лютого 1992 року).
У статті 20 Конституції України, що була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1998 року, говориться:
У статті 20 Конституції України, що була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1998 року, говориться:
«Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)».
«Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України)».
Державний Прапор України
Державний Прапор України
Що означає термін «прапор»? Прапор – полотнище одного або поєднання кількох кольорів, форми і розміру з написом, прикрасою, часто з певним зображенням. Державний прапор є емблемою держави, символом її суверенітету. Опис державного прапору фіксується в законодавчому порядку, здебільшого в конституції.
Що означає термін «прапор»? Прапор – полотнище одного або поєднання кількох кольорів, форми і розміру з написом, прикрасою, часто з певним зображенням. Державний прапор є емблемою держави, символом її суверенітету. Опис державного прапору фіксується в законодавчому порядку, здебільшого в конституції.
Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. На рубежі ХІІІ - XIV ст. появилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Найбільш вживаними кольорами були червоний, а також білий, блакитний, жовтий. Найчастішими прапорними зображеннями були хрести, небесні світила та княжі тризуби. Древка завершувалися наконечниками.
Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. На рубежі ХІІІ - XIV ст. появилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Найбільш вживаними кольорами були червоний, а також білий, блакитний, жовтий. Найчастішими прапорними зображеннями були хрести, небесні світила та княжі тризуби. Древка завершувалися наконечниками.
За козацькі часи прапори були переважно прямокутними так званого малинового кольору. Найвищими державними символами Української козацької держави – Гетьманщини були дві корогви: перша – із зображенням Архістратига Михаїла, друга – із зображенням герба того чи іншого гетьмана. Великий Прапор Запорозької Січі був червоним. На лицевій стороні прапору був зображений Архістратиг Михаїл, на зворотному – хрест, оточений сонцем, півмісяцем, зірками.
За козацькі часи прапори були переважно прямокутними так званого малинового кольору. Найвищими державними символами Української козацької держави – Гетьманщини були дві корогви: перша – із зображенням Архістратига Михаїла, друга – із зображенням герба того чи іншого гетьмана. Великий Прапор Запорозької Січі був червоним. На лицевій стороні прапору був зображений Архістратиг Михаїл, на зворотному – хрест, оточений сонцем, півмісяцем, зірками.
У ХVIII ст. поширення набули блакитні полотнища з золотими зображеннями гербів, небесних світил, постатей святих та ін.
У ХVIII ст. поширення набули блакитні полотнища з золотими зображеннями гербів, небесних світил, постатей святих та ін.
Козацький прапор . 20-ті рр. XVII ст.
Сучасний синьо-жовтий прапор був вперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові. Тоді українці Королівства Галичини та Лодомерії Австрійської вивісили над Львівською ратушею його як національний прапор. Кольори прапору – золотий і синій колір – офіційно використовувалися в гербі галицьких земель XIV століття (Галицько-Волинське князівство, Руське воєводство у складі Польського королівства). Після 1848 року синьо-жовтий стяг набував все більшої популярності в українців, а після революції 1905-1907 років його почали використовувати і в Наддніпрянській Україні.
Сучасний синьо-жовтий прапор був вперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові. Тоді українці Королівства Галичини та Лодомерії Австрійської вивісили над Львівською ратушею його як національний прапор. Кольори прапору – золотий і синій колір – офіційно використовувалися в гербі галицьких земель XIV століття (Галицько-Волинське князівство, Руське воєводство у складі Польського королівства). Після 1848 року синьо-жовтий стяг набував все більшої популярності в українців, а після революції 1905-1907 років його почали використовувати і в Наддніпрянській Україні.
За часи Української революції 1917-1921 років жовто-блакитне поєднання кольорів стало ще більш поширеним. 18 січня 1918 року Українська Центральна Рада затвердила проєкт українського морського прапору, що складався з двох смуг. Вгорі – жовта, внизу – синя, на синій – золотий тризуб із хрестом угорі. За гетьмана Павла Скоропадського порядок кольорів змінився, було затверджено блакитно-жовтий прапор.
За часи Української революції 1917-1921 років жовто-блакитне поєднання кольорів стало ще більш поширеним. 18 січня 1918 року Українська Центральна Рада затвердила проєкт українського морського прапору, що складався з двох смуг. Вгорі – жовта, внизу – синя, на синій – золотий тризуб із хрестом угорі. За гетьмана Павла Скоропадського порядок кольорів змінився, було затверджено блакитно-жовтий прапор.
Плакат часів Української революції
Питання національного прапору неодноразово підіймалося національно-демократичними силами у період розпаду Радянського Союзу та проголошення незалежності України. 23 березня 1990 року Тернопільська міська Рада народних депутатів ухвалила постанову, за якою український національний прапор мав бути встановлений на її будівлі. 18 квітня 1990 року таке рішення було прийнято Львівською обласною Радою народних депутатів. 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київради було піднято синьо-жовтий прапор.
Питання національного прапору неодноразово підіймалося національно-демократичними силами у період розпаду Радянського Союзу та проголошення незалежності України. 23 березня 1990 року Тернопільська міська Рада народних депутатів ухвалила постанову, за якою український національний прапор мав бути встановлений на її будівлі. 18 квітня 1990 року таке рішення було прийнято Львівською обласною Радою народних депутатів. 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київради було піднято синьо-жовтий прапор.
Після здобуття незалежності 28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову, за якою Державний Прапор України являє собою прямокутне полотнище, що складається з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньою – синього кольору, нижньої – жовтого кольору.
Після здобуття незалежності 28 січня 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову, за якою Державний Прапор України являє собою прямокутне полотнище, що складається з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньою – синього кольору, нижньої – жовтого кольору.
У статті 20 Конституції України говориться, що Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
У статті 20 Конституції України говориться, що Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Національний прапор внесено до Верховної Ради України. 24 серпня 1991 року
Аудіозапис
Державний Гімн України
Державний Гімн України
Що означає термін «герб»? Гімн – урочиста пісня, виконання якої пов’язане зі святковими урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами, політичними подіями тощо. Державні і національні гімни утверджують усталене традицією почуття єдності і самобутності народу, є узагальненим образом народних почуттів.
Що означає термін «герб»? Гімн – урочиста пісня, виконання якої пов’язане зі святковими урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами, політичними подіями тощо. Державні і національні гімни утверджують усталене традицією почуття єдності і самобутності народу, є узагальненим образом народних почуттів.
У ХІХ ст. значення українського національного гімну набула пісня «Ще не вмерла Україна». Автором слів був відомий український громадсько-політичний та культурний діяч Павло Чубинський (1809-1884), активний учасник громадівського руху, фольклорист та етнограф. Уперше його вірш був опублікованій у 1863 році. Музику до віршу «Ще не вмерла Україна» написала багато композиторів, зокрема Кирило Стеценко. Але найбільшою популярності набула музика, автором якої був греко-католицький священик, композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870).
У ХІХ ст. значення українського національного гімну набула пісня «Ще не вмерла Україна». Автором слів був відомий український громадсько-політичний та культурний діяч Павло Чубинський (1809-1884), активний учасник громадівського руху, фольклорист та етнограф. Уперше його вірш був опублікованій у 1863 році. Музику до віршу «Ще не вмерла Україна» написала багато композиторів, зокрема Кирило Стеценко. Але найбільшою популярності набула музика, автором якої був греко-католицький священик, композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870).
П.Чубинський
М.Вербицький
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року національний гімн «Ще не вмерла Україна» став державним. 15 січня 1992 року своєю постановою Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М. М. Вербицький. У 1996 році парламент прийняв Конституцію України, в якій зазначалося: «Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України» (ст.20).
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року національний гімн «Ще не вмерла Україна» став державним. 15 січня 1992 року своєю постановою Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М. М. Вербицький. У 1996 році парламент прийняв Конституцію України, в якій зазначалося: «Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України» (ст.20).
6 березня 2003 року було ухвалено Закон України «Про Державний Гімн України», за яким Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в редакції:
6 березня 2003 року було ухвалено Закон України «Про Державний Гімн України», за яким Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в редакції:
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
«Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
І покажем, що ми, браття, козацького роду».
Під час підготовки публікації використано матеріали видання:
Довідник з історії України (А-Я) : посіб. для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка; заг. ред.: І. З. Підкова, Р. М. Шуста ; упоряд. І. З. Підкова. – Вид. 2-ге, доопрац. і допов. – Київ: Генеза, 2002.
Шановні учні! Після того, як ви ознайомилися з інформаційними матеріалами, перевірте свої знання про державні символи України за допомогою вікторини. Для цього натисніть на картинку ліворуч.
Шановні учні! Після того, як ви ознайомилися з інформаційними матеріалами, перевірте свої знання про державні символи України за допомогою вікторини. Для цього натисніть на картинку ліворуч.