Резолюція

Резолюція

Науково-практичної конференції нейрохірургів України з міжнародною участю «Травматичні ушкодження центральної та периферичної нервової системи» (м. Кам’янець-Подільський, 15–16 вересня 2016 року)

Заслухавши і обговоривши 162 доповіді учасники з 8 країн (Україна, Азербайджан, Алжир, Молдова, Росія, Румунія, США, Індія) констатують, що травматичні ушкодження центральної і периферичної нервової системи є не тільки медичною, але й надзвичайно важливою соціальною проблемою за своєю поширеністю, тяжкістю наслідків, економічними втратами.

При цьому слід зауважити, що нейрохірургічна служба України у 2015-2016 роках працювала у складних умовах, зумовлених економічною кризою, воєнними діями на сході України, невизначеністю реформування медичної галузі Україні та тимчасовою втратою частини нейрохірургічної мережі на окупованих територіях. У цей же час відбулось критичне зменшення бюджетного фінансування, що породжує складності в закупівлі обладнання, витратних матеріалів. На жаль, Закон України про автономізацію медичних закладів, який дає можливість закладам охорони здоров’я ефективно витрачати кошти на медичну допомогу, прийнятий Верховною радою лише у першому читанні. Це обмежує залучення приватних інвестицій до розвитку високотехнологічних методів лікування з використанням механізму державно-приватного партнерства. У таких складних умовах сучасний завідувач нейрохірургічним відділенням має бути не тільки професіоналом, але й ефективним управлінцем. Незмінним положенням залишається забезпечення високої якості надання нейрохірургічної допомоги.

Завданнями розвитку нейрохірургічної служби в найближчий час є:

- надання пріоритету організації допомоги при збройних пораненнях центральної і периферичної нервової системи;

- широке застосування ефективних, малоінвазивних технологій, що забезпечують високу якість життя і є привабливими для пацієнтів;

- єднання адміністративного контролю і впливу (МОЗ) та професійного аудиту (УАН);

- введення резидентури з нейрохірургії за Програмою підготовки, прийнятої у країнах ЄС;

- запровадження сучасного менеджменту в керівництві відділеннями, забезпечення якнайшвидшої госпіталізації постраждалих із гострою черепно-мозковою травмою середнього та тяжкого ступеня (що не супроводжуються порушеннями життєво важливих функцій) в профільні нейрохірургічні відділення;

- розширення міжнародного співробітництва, участі ведучих фахівців України в лекторських групах Всесвітньої Федерації Нейрохірургічних Товариств (WFNS) та Європейської Асоціації Нейрохірургічних Товариств (EANS).

Програмно-цільовий підхід до планування наукових досліджень за принципом соціального замовлення довів свою ефективність при реалізації галузевої (МОЗ та НАМН) науково-технічної програми «Медична допомога при черепно-мозковій травмі» (2007–2012 рр.) та Держпрограми попередження та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань (2006-2010 рр.). В результаті виконання програм загальна летальність при ЧМТ знизилась у 1,32 рази (з 4,5% у 2007 році до 3,4 % у 2015 р.), а післяопераційна летальність – у 1,2 рази (з 9% у 2007 р. до 7,7% у 2015 р.). Смертність від інсульту в Україні у 2010 р. (рік завершення Програми), порівняно із 2006 роком, знизилась на 7,4%.

Необхідним є прийняття наступної галузевої програми, метою якої є вивчення, на основі клінічної епідеміології травми нервової системи в Україні, уточнення патогенетичних механізмів нейротравми та її наслідків, особливостей хірургічного та нехірургічних методів лікування, в тому числі методів інтенсивної терапії та реабілітації, розробка та впровадження науково обґрунтованої системи організації медичної допомоги при травмі нервової системи та її наслідках, удосконалення уніфікованих протоколів діагностики та лікування при різних видах травматичних ушкоджень нервової системи та їх наслідках.

Виправданим та ефективним (на прикладі Вінницького обласного центру цереброваскулярної нейрохірургії) є створення регіональних інсультних центрів, в яких поєднані зусилля лікарів нейрохірургів, неврологів, реабілітологів, лікарів інтенсивної терапії та фахівців із променевої діагностики, а також створення 7-9 нейрохірургічних міжрегіональних «центрів досконалості» на базі успішно функціонуючих нейрохірургічних відділень.