День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Однією з найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу є його масова депортація за звинуваченнями в "зраді батьківщині", що відбулася з ночі 18 по 20 травня 1944 року. За найбільш вірогідними оцінками істориків, з Криму було депортовано понад 238.500 татар, з яких 205.900 або 86,4% становили жінки і діти.

З причини жахливих умов транспортування, близько 8000 осіб загинули в дорозі, більшість з них були дітьми та літніми людьми. Найбільш поширеними причинами смерті стали спрага і тиф.

Ті, хто вижили, були депортовані до непристосованих місць Сибіру, Уралу та Центральної Азії, де вони залишились без документів, в умовах комендантської години, без права на поїздки і навіть на пошук члені сім'ї, які загубилися під час депортації. Складні умови життя в спеціальні пунктах поселення, інфекційні захворювання та відсутність медичної допомоги призвели до масової загибелі людей, - протягом перших 4 років депортації загинуло 46,2% депортованих.

З дня проголошення своєї незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх громадян, у тому числі тих, що повернулися на свою територію після депортації.