2022-2023 навчальний рік
«Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»
Під таким гаслом цьогоріч в Україні проходять заходи на вшанування пам’яті жертв Голодоморів.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.
Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
У ліцеї «Білоцерківський колегіум» уже стало доброю традицією вшановувати пам’ять невинно убієнних українців під час Голодоморів. Для учнів 6-10-х класів було проведено загальноколегіальний захід «Україна пам’ятає, світ - визнає». Також у ліцеї відбулася хвилина скорботи, яка тихою молитвою увійшла в серце кожного юного українця.
В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом – долучитися до акції «Запали свічку», яка відбудеться 26 листопада о 16 годині, та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.
Слава Україні! Вічна пам’ять загиблим!
«Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!»
Під таким гаслом було проведено виховну годину у 42 групі ліцею «Білоцерківський колегіум», присвячену Дню Гідності і Свободи.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Мільйони українців вшановують ідеали свободи, демократії, патріотизму й мужності своїх громадян. Ці два слова немов закарбувалися в серці кожного українця. Бо тільки вільні творять своє майбутнє. Це показала і Революція Гідності, і тепер показує війна.
А ще символічно, що сьогодні День десантно-штурмових військ. Ці два свята об’єднують важливі поняття – сміливість, гідність та жагу до Перемоги.
Ми вистоїмо! Ми переможемо!
Учнівська конференція «Забуттю не підлягає»
29 вересня 2022 року виповнюються 81-ті роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.
У 42 групі ліцею «Білоцерківський колегіум» було проведено учнівську конференцію «Забуттю не підлягає».
Основні тези конференції:
- ці трагічні події відомі як символ «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення населення.
- розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки від вступу нацистів та їхніх союзників до Києва вересні 1941-го і до завершення окупації міста в листопаді 1943 року. За цей час було знищене практично все єврейське населення міста.
- у ХХІ столітті геноцид знову прийшов на українську землю.
- сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання», а вигаданий у російській федерації «антифашизм» став прямою загрозою для євреїв у сучасній Україні.
- російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.
Але ні тоді, ні зараз - нас не зламати.
Ми – вистоїмо, перемога буде за нами!
2021-2022 н.р.
Ми- десятикласники
Зимові канікули – чудова пора
Зимові канікули – радісна пора, яку з нетерпінням чекають дітлахи. Не є винятком і учні ліцею «Білоцерківський колегіум».
29 грудня учні 32 і 33 груп відвідали кінотеатр ім. О.Довженка. Ліцеїсти гарно провели час, переглянувши фільм «Матриця» та мультфільм «Співай».
«Добро й чесність – головні норми людяності»
Під таким гаслом у 32 групі у рамках Тижня доброчесності було проведено виховну годину.
Формування цінностей у дітей починається ще зі школи, однак небагато учнів знають, що таке корупція, усвідомлюють її наслідки та інтегрованість у різні сфери суспільного життя.
Головною метою заходу було ознайомлення учнів з поняттям “доброчесність“, надання базових знань про корупцію та її негативні наслідки. Це перше занурення ліцеїстів у цю тематику, яке допоможе сформувати базове, необхідне відповідно до їхнього віку, розуміння. За допомогою життєвих ситуацій ліцеїсти ознайомилися із поняттями «доброчесність», «інтелектуальна власність», «відповідальність» обговорювали що вважається (не)доброчесною поведінкою навчальному закладі та її наслідки.
Також учні дізналися, які органи складають антикорупційну систему в Україні, переглянули відеоролики «Поради з академічної доброчесності для школярів».
Екскурсія до музею «Становлення української нації»
2 жовтня учні 32 та 33 груп відвідали перший в Україні інноваційний музей історії, де минуле поєднується з сучасними технологіями.
Музей «Становлення української нації» - це надсучасний музей, у якому оживають славетні сторінки нашої держави, багатовікова історія української нації. За півтори години учні ліцею пройшли через 25 експозицій, де побачили сюжети з абсолютно реалістичними 3-D фігурами видатних постатей: королів та гетьманів, військових та вчених, артистів та спортсменів.
Усі експозиції зроблені на основі історичних досліджень та мають наукове обґрунтування. Над їх створенням працювала велика команда вчених та експертів: історики, археологи, етнографи, скульптори, дизайнери.
В основі музею – історичні факти, спрямовані на пробудження національної свідомості українців, підняття самооцінки нації, відчуття гідності та патріотизму.
Музей «СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ» - це музей майбутнього, місце, яке неодмінно треба відвідати кожному українцю.
Екскурсія до Білоцерківського краєзнавчого музею
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна!
Невже це осінь, осінь, о! - та сама.
Ці прекрасні рядки поезії Ліни Костенко стосуються наймальовничішої пори року – осені. У нашому місті початок осені вже багато років поспіль розпочинається із музичного фестивалю «Золота осінь», який проходить у Будинку органної та камерної музики.
Колегіанти 12 групи мали нагоду відвідати фортепіанний концерт . Учні із задоволенням слухали чудові композиції, насолоджувалися звучанням фортепіано.
10 жовтня учні 12 групи завітали до бібліотечно-інформаційного центру колегіуму. У рамках тижня гуманітарних дисциплін бібліотекар Нагаївська Л.В. та вчитель української мови та літератури Блажеєва Л.В. провели засідання літературної вітальні, під час якого вчили восьмикласників спілкуватися з книжкою.
Адже книга – це помічник, порадник, а для тих, хто вміє з нею дружити, - вірний друг. Нерідко вчасно прочитана книжка підказує людині вихід із найскладнішої ситуації.
Колегіанти залюбки долучилися до розмови. Із цікавістю слухали повідомлення однокласників про те, як і коли виникли книги; наввипередки відповідали на запитання вікторини; дізналися нову для себе інформацію про книги-рекордсмени.
Дівоча коса завжди була символом краси. Тому зачіски з косами залишаються найбільш трендовими та модними і до цього дня. І неважливо, коротке чи довге волосся, зачіска з косами завжди додасть оригінальності, загадковості й чарівності дівочому образу.
Така зачіска підійде в будь-якій ситуації: прогулянка парком, відпочинок на пляжі, тренування, побачення або навіть весілля.
Колегіанти 12 групи на осінніх канікулах мали нагоду надихнутися цими модними ідеями, щоб створити свій неперевершений та ідеальний braid-образ і завжди бути в тренді.
Українська мова - національне надбання українського суспільства. Поки жива мова в устах народу, доти живий і народ.
До Дня української писемности та мови в 12 групі було проведено мовознавчу гру «Стежинами королівства «Лексика». Захід проходив у форматі гри «найрозумніший». Клас було поділено на 2 команди, які змагалися між собою у номінаціях : «Лексикологічні терміни», «Антижаргони», «Так Боруля чи Беруля?», «Говорили-балакали», «Одним словом», «Супротивники», «Козацька слава», «Побутова лексика», «Секрет» -«Загадки».
У запеклій боротьбі перемогу здобула команда «Ерудит».
27 грудня 2019 року у 12 групі проведено виховний захід «Різдво у різних країнах світу».
Колегіанти здійснили віртуальну подорож Україною, Німеччиною, Францією, Ірландією, Швецією, Іспанією, Канадою, Мексикою та дізналися про особливості святкування Різдва у цих країнах. Учні мали змогу порівняти українські різдвяні традиції із традиціями інших країн.
Подорож вдалася цікавою і пізнавальною.
Перший урок у новому навчальному році
14 жовтня – День захисника України
День захисника України святкують 14 жовтня у День Українського козацтва та Святої Богородиці.
Цього дня українці вшановують пам’ять усіх полеглих воїнів внаслідок російської агресії на Донбасі.
День захисника України почали святкувати з 2014 року після підписання п’ятим президентом Петром Порошенком відповідного указу. 14 жовтня фактично замінює традиційне у Радянському Союзі свято 23 лютого – коли відзначали героїзм червоної армії у боротьбі з нацизмом, пізніше 23 лютого стало Днем захисників Вітчизни. У 2015 році Петро Порошенко зробив День захисника України неробочим днем та офіційним державним святом.
Обрали дату Дня захисника невипадково, адже 14 жовтня відзначають вшанування Українського війська на Покрову та створення Української Повстанської Армії.
Для українських козаків день Покрови Божої Матері також був найбільш шанованим святом, адже їхню церкву було присвячено саме Діві Марії. В цей день, 14 жовтня, у козаків відбувалися вибори нового отамана.
Після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова.
День українського козацтва почали відзначати в Україні з 1999 року, коли Леонід Кучма впровадив це свято своїм Указом від 7 серпня 1999 року.
14 жовтня в Україні стає особливим днем. В цей день відзначають одразу чотири свята та пам’ятні дні, пов’язані з різними історичними подіями. Православна церква святкує день Покрови Пресвятої Богородиці. З 1999 року згідно з указом президента Леоніда Кучми у свято Покрови відзначають День українського козацтва. Також вже більш ніж півстоліття цей день вважається датою створення Української повстанської армії.
Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14 жовтня 2014 року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, щорічно 14 жовтня відзначатиметься нове свято – День захисника України.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу всіх захисників нашої Вітчизни!
28 листопада - День пам'яті жертв голодомору
У четверту суботу листопада Україна вшановує День пам'яті жертв голодоморів. 28 листопада о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання. А о 16:01 стартує Всеукраїнська акція "Запали свічку пам'яті". Українці запалять свічки в пам'ять про вбитих геноцидом співвітчизників біля місць пам'яті Голодомору.
Кожен бажаючий може долучитися до вшанування пам'яті загиблих і встановити свічку на своєму підвіконні.
Акція проходить щорічно не лише на згадку про жертв Голодомору, а ще як заклик до нинішніх і майбутніх поколінь українців не забувати про трагедії нашого народу минулих років і робити все від нас залежне, щоб ці страшні сторінки в історії українського народу ніколи не повторилися.
Виховна година, присвячена завершенню І семестру та Новорічним святам
День Соборності України
22 січня українці щорічно святкують День Соборності України, свято, встановлене у честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки УНР і ЗУНР.
Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради у 1918 році, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві, відбулось офіційне об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в одну державу.
Перше офіційне та масштабне святкування відбулось аж у 1939 році, у столиці Карпатської України, місті Хуст. На той час ці землі знаходились у складі Чехословаччини, а День Соборності України став найбільш масовим заходом українців за 20 років. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців.
У сучасній Україні, на державному рівні, вперше відзначався цей день вже у 1999 році після відповідного указу президента країни Леоніда Кучми.
Головною традицією у День Соборності України став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність.
29 січня 1918 року. Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути, яка розташовувалася на 130-му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна. Учасники події: невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і "знаменита" Червона армія Радянської Росії, яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом та досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду, в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій, які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.
Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15/07, який відзначається 29-го січня, за даними проекту DilovaMova.com, був підписаний 15-го січня 2007-го року.
Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим у нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх та нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні - пам'ятний день, що відзначається в Україні на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цей день назавжди увійде в історію України як символ жертовності, патріотизму та героїзму. І ми схиляємо голови, віддаючи глибоку шану всім, хто поклав своє життя за Свободу рідної землі.
Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження української письменниці та поетеси Лесі Українки.
Враховуючи винятковий внесок цієї постаті у розвиток української культури, Верховна Рада України ухвалила постанову № 5675-д про урочисте відзначення 25 лютого 2021 року 150-річчя із дня народження видатної української письменниці та громадського діяча Лесі Українки.
Леся Українка ( Лариса Петрівна Косач ) народилася 25 лютого 1871 року в Новоград-Волинському. Мати її — письменниця Олена Пчілка — і батько — юрист — багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: М. Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу: в дев’ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі “Зоря” було опубліковано два вірші (“Конвалія” і “Сафо”), під якими вперше з’явилось ім’я — Леся Українка.
Леся Українка писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в фольклористиці.
Відома Леся Українка завдяки збіркам віршів “На крилах пісень” (1893), “Думи і мрії” (1899), “Відгуки” (1902), поем “Стара казка” (1893), “Одне слово” (1903), драмам ” Бояриня “(1913), “Кассандра” (1903-07), “В катакомбах” (1905), “Лісова пісня” (1911).
Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову, як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.
Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10.000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.
Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.
Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.
Інспектор ювенальної превенції провела профілактично-попереджувальну бесіду з учнями 22 групи із питань захисту від негативних інформаційних впливів, недопущення фізичного і психічного насильства над учнями та попередження самогубств серед неповнолітніх. А також розповіла про наслідки булінгу, вживання наркотичних речовин, алкоголю, тютюнопаління.
9 березня 2021 року минає 207 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Т. Г. Шевченка. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Навіть якби Шевченко не став геніальним поетом, то він все одно був би відомий світові як великий український художник. Творчість Шевченка-поета й Шевченка-художника ідейно й тематично єдині, взаємопов’язані і доповнюють одна другу.
Тарас Шевченко народився в сім'ї кріпосного селянина 9 березня 1814 року. Дитинство Шевченка пройшло в його рідному селі Моринці Київської губернії. Тарас дуже рано осиротів і сповна відчув на собі всю гіркоту кріпосного життя.
Освіту Шевченко отримав у сільського дяка. У 1828 році він почав служити у поміщика Енгельгардта. В цей час юнак почав проявляти непогані здібності до малювання, тому пан зробив з нього свого особистого живописця і навіть відправив Тараса на навчання до художника В. Ширяєва.
У 1836 році відбулося знайомство Тараса з такими видатними людьми того часу, як Брюллов, Григорович, Жуковський. Вони задалися метою звільнити юного художника від кріпацтва. У 1838 році Брюллов написав портрет Жуковського і продав його за 2500 рублів. За ці гроші і був викуплений Шевченко. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв. У 1840 році вийшов його перший збірник віршів «Кобзар».
У 1846 році письменник став членом таємного політичного товариства, за що в 1847 році був засланий в Орську фортецю. Його амністували після смерті Миколи I.
10 березня 1861 року геній помер. Вклад Тараса Шевченка в розвиток української літератури і мови вважається одним з найбільш цінних за всю історію України.
З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості Верховна Рада України 17 січня 2017 року прийняла постанову "Про встановлення Дня українського добровольця". Відповідно до неї щороку 14 березня в нашій державі відзначатимуть День українського добровольця.
Саме 14 березня 2014 року розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону, коли понад п’ять сотень бійців Самооборони Майдану прибули на полігон в Нові Петрівці Київської області.
Це свято людей, які свідомо, за покликом власного серця, стали на захист своєї Батьківщини і захищають рідну землю від загарбників.
Саме завдяки добровольцям – їхній мужності, відданості національним інтересам і щирому патріотизму вдалося зупинити російського агресора, дати змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти армію. Українські добровольці стали гордістю українського народу та водночас головним болем кремлівських посіпак. Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
Правила для дітей щодо запобігання інфікування на COVID-19, ГРВІ та інші вірусні захворювання.
Школярам рекомендується:
· уникати великого скупчення людей та близького контакту з тими, хто має кашель;
· часто мити руки з милом, дезінфікувати їх; не торкатись обличчя брудними руками та використовувати медичні маски;
· постійно провітрювати приміщення та дотримуватися постільного режиму;
· не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити;
· не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, які не рекомендовані лікарем.
· проводити достатню кількість часу на свіжому повітрі (молодшим школярам варто бути на повітрі не менше ніж 2-2,5 години, старшим – годину-півтори).
Щоб під час весняних канікул прогулянки на повітрі були безпечними, учням потрібно знати правила дорожнього руху та обов'язково їх дотримуватись:
· по тротуарах і пішохідних доріжках варто рухатись дотримуючись правого боку;
· переходити проїжджу частину варто тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
· у місцях з регульованими рухами, слід керуватися сигналами регулювальника чи світлофора;
· чекати на транспортний засіб тільки на зупинках, тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
· категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, а також перебувати поблизу залізничних колій без супроводу дорослих;
· по проїзній частині дороги на велосипеді можна рухатись тільки дітям, які досягли 16-ти років; заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках.
Правила щодо запобігання правопорушень та насильства над дітьми під час весняних канікул.
Школярам заборонено:
· розмовляти чи вступати в контакт із незнайомцями, особливо – не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками поліції. Слід одразу кликати на допомогу дорослих й швидко йти до людей.
· підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу.
· перебувати без супроводу дорослих на вулиці. Дітям до 10-ти років – до 20:00, дітям до 14-ти років – до 21:00, до 18-ти років – до 22:00.
· відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів.
· перебувати з тими, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми.
· заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми;
· вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень.
Правила для дітей щодо запобігання нещасних випадків, травмування, отруєння під час весняних канікул.
Категорично заборонено:
· перебувати біля водойм без супроводу дорослих;
· вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
· брати в руки, нюхати, їсти незнайомі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
· підходити до обірваних, обвислих проводів або проводів, що стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – ці проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;
· спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;
· перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих напівзруйнованих будівель;
· вступати у контакт з незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин.
Досить часто під час канікул через свою необачність та незнання правил пожежної безпеки, діти можуть наразити на небезпеку не тільки себе, а й інших.
Правила пожежної безпеки для школярів під час весняних канікул:
· заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, які можуть спричинити пожежу;
· користуватися газовою плитою вдома слід тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання і лише під наглядом дорослих;
· не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом.
· під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;
· у разі пожежної небезпеки: наявності вогню, іскріння, диму – потрібно негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу.
Весняні канікули у 22 групі
Не дивлячись на те, що цьогоріч весняні канікули вимушено були дистанційними, але вони були довгоочікуваними і веселими.
Протягом тижня учні 22 групи долучилися до перегляду дуже цікавих і повчальних мультфільмів «Душа», «Лоракс», «Головоломка», «Еверест», «Крижане серце».
«Душа» - мультфільм про тонкощі людських стосунків.
«Лоракс» - добрий мультфільм про захист лісу та екології.
«Головоломка» - мила і незвичайна подорож у мікрокосмос людського розуму і внутрішнього світу.
«Еверест» - мультфільм про дружбу, любов до рідних, про цінності сім’ї, співпереживання, любов до природи.
«Крижане серце» - фентезійний фільм за мотивами казки Андерсена «Снігова королева».
22 березня дев’ятикласники здійснили віртуальну екскурсію до музею народного побуту «Світлиця» ЦПО «Соняшник».
Розпочалася екскурсія з розповіді про українське село кінця ХІХ початку ХХ століття, яке відображено на стінах перед входом до «Світлиці». Дерев’яний перелаз, мальви, вузенька стежка та біленькі з підведеною призьбою, низенькі під соломою хати, запрошують нас до подорожі в далеке минуле нашого українського народу.
Перед входом до музею слова Т.Г Шевченка, які вирізьблені над дверима:
Україно! Воскресни, мамо,
І вернися в світлицю - хату
Фондова колекція музею налічує 229 експонатів.
Експозиція складається з двох розділів:
· «Виставка речей селянського побуту ХІХ ст..»,
· «Інтер’єр української хати – світлиці ХІХст.»
Над дверима музею розташований мисник. У світлиці є багато лікарських трав: це - м’ята, материнка, липа, чебрець, калина. Над вікном - оберіг (з трав хрест), це від злих людей. Усвітлиці дуже затишно, експонати надавали люди з позитивною енергетикою. Світлиця заспокоює, відновлює енергетичні канали людини, оздоровлює її, а учням надає сил і наснаги на навчання.
23-24 березня 2021 року відбувся II тур Всеукраїнського онлайн-конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти "Край, в якому я живу", організаторами якого цього року є Український державний центр національно-патріотичного виховання краєзнавства і туризму учнівської молоді, Миколаївським обласним Центром національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді та Департаменту освіти і науки та Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної держадміністрації.
Білу Церкву та Київщину гідно представила Олександра Зварич, учениця 22 групи ліцею «Білоцерківський колегіум», вихованка гуртка "Етнографія англійською" та екскурсовод зразкового музею народного побуту "Світлиця" Центру позашкільної освіти та професійного самовизначення учнівської молоді "Соняшник" Білоцерківської міської ради /керівник гуртка та музею Тетяна Ільюшина/, переможниця обласного конкурсу "Юні екскурсоводи". Вона продемонструвала фрагмент екскурсії "Життєдайна сила української світлиці" у секції "Музеї широкого історичного профілю".
Серед 23 учасників зазначеного конкурсу Олександра виборола ІІІ місце!
Щиро вітаємо Олександру Зварич та її керівника Тетяну Ільюшину із заслуженою перемогою!