У 2016-2018 роках працівники кафедри брали участь у виконанні держбюджетної теми «Вивчення вікових особливостей патогенезу краніоскелетної травми та ефективність її корекції кріоконсервованими фетальними нервовими клітинами» (науковий керівник проф. А.А. Гудима).
Розроблена модель черепно-мозкової і скелетної травми для тварин різних вікових груп. На основі результатів морфологічних досліджень та амплітуди відхилень біохімічних маркерів травматичної хвороби доведена їх співставність, що є методологічною основою для подальшої оцінки ефективності препаратів клітинної терапії у травмованих особин різних вікових груп.
Досліджено маркери травматичної хвороби у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період, період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби (через 2 год, 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду) у тварин різного віку. Встановлено основні закономірності їх динаміки, які відображають саногенно-патогенні співвідношення в організмі піддослідних тварин. Доведено, що в особин різного віку вектор порушень є подібним, водночас їх амплітуда відрізняється і є найбільшою в особин дорослого віку, далі – молодих і старих щурів. Отримані результати є методологічною основою вивчення ефективності засобів системної корекції в умовах краніоскелетної травми в особин різного віку.
Досліджено морфологічні ознаки системних проявів травматчиної хвороби у відповідь на краніоскелетну травму в гострий період, період ранніх і пізніх проявів травматичної хвороби (через 2 год, 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб посттравматичного періоду) у тварин різного віку. Встановлено основні закономірності морфологічних порушень печінки, легень, нирок і мозку. Показано специфіку морфологічної перебудови внутрішніх органів у відповідь на краніоскелетну травму. Доведено, що морфологічні порушення спостерігаються до 28 доби експерименту і більші в особин дорослого віку, далі – молодих і старих щурів.
Розроблено концепцію застосування мезенхімальних стовбурових клітин на нейробластів з метою зниження системних проявів краніскелетної травми в особин різних вікових груп.
За результатами НДР опубліковано 26 журнальних статей, 18 тез в періодичних наукових виданнях, 3 патенти, зроблено понад 20 впроваджень у навчальний процес та діяльність науково-дослідних лабораторій університету на вищих медичних навчальних закладів України.