Пропоновані електронні версії прижиттєвих публікацій Климента Квітки – чільного українського дослідника музичної культури усної традиції – складають першу частину оголошеного Проекту комп’ютеризації його музично-фольклористичної спадщини [1]. За життя йому вдалося надрукувати 51 працю [2] і з них до цього перевидання увійшли всі, крім трьох збірочок народних пісень [3], матеріали яких згодом були включені ним до двох основних збірників [4] та які сьогодні мають лише історично-текстологічний інтерес.
Потреба в новій публікації праць К. Квітки обумовлена цілковитою недосяжністю першодруків (їх немає хіба в жодній бібліотеці світу), а здійснені їхні часткові, до того ж по суті науково-популярні перевидання [5] попри своє, безперечно, видатне суспільно-історичне значенні виявилися все ж певною мірою неточними (чимось посереднім між editio purificata й editio castrata, деякі навіть з ознаками editio spuria) й у зв’язку з цим малопридатними для серйозної наукової роботи.
Дане електронне видання прижиттєвих публікацій К. Квітки, хоча й уперше робить їх доступними фактично в повному обсязі для широкого загалу [6], адресоване передовсім достатньо кваліфікованим читачам, головно дослідникам народної музичної культури усної традиції взагалі та зокрема етномузикознавчого доробку Вченого. Тому-то воно максимально наближається до типу документальної реедиції (editio stereotipa), що має точно відтворювати автентичні тексти, видані за згодою та участю автора, практично без редакторського втручання та неодмінно мовою, якою вони вийшли в світ.
Звісно, для такого типу реедиції найвідповіднішим було б сканування першодруків, однак за теперішніх умов здійснити це здебільшого неможливо або через брак прямого доступу до оригіналів (деякі з них узагалі відсутні в Україні), або ж їхню непридатність для копіювання (нечіткий, затертий друк, низька якість, зношеність паперу, випуклість розвороту книги в твердій оправі тощо). З іншого боку, заведення в комп’ютер текстів як графічних репродукцій („картинок”) дозволяє лише їх читати, але не опрацьовувати, що загалом суттєво звужує поле застосування подібних електронних копій (не тільки в подальшій видавничій роботі, але й виключає можливість їх уніфікувати, макетувати, фрагментувати для власних потреб, скажімо, при укладанні хрестоматій чи підручних цитатників, ба навіть користати з опції пошуку потрібних слів та виразів, яку не в стані заступити жоден найдетальніший предметно-тематичний покажчик).
У майбутньому всі автентичні тексти К. Квітки неодмінно треба буде поступово, в міру віднайдення достатньо якісних екземплярів відсканувати (так само, як і всі його машинописи, рукописи й інші архівні матеріали) бодай для того, щоби розтиражувати їх, забезпечивши в такий спосіб перед випадковим знищенням, і мати завжди під рукою надійну електронну „базу” репродукцій („дідів”), ідентичних оригіналам („прадідам”), для вивірки сумнівних місць у перенабраних копіях („синах”) та їхніх різноманітних редакціях, прочитаннях („внуках”), здійснених на основі таких копій. У пропонованому ж електронному виданні праць К. Квітки у відсканованих версіях подаються тільки два його основні збірники народних пісень – їх перенабір на даному етапі комп’ютеризації наукової спадщини Вченого видається маловиправданим з огляду на потрібні для нього затрати сил і часу. Решту, як показала практика, виявилося доцільнішим набрати заново в достатньо уніфікованому форматі, задля чого довелося спеціально розробити правила рівнозначного електронного відтворення першодруків (див.: Принципи перевидання). Без знання цих правил повноцінне використання даного перевидання може бути утрудненим.
Електронні копії праць К. Квітки упорядковані не за їхнім змістом або жанрами, як це має місце в існуючих їхніх книжкових перевиданнях, а в прямому хронологічному порядку, строго за датами їхнього виходу в світ. Це зроблено не тільки тому, що саме такий виклад рекомендується для документального й академічного типів видань [7], бо він дає можливість при наскрізному читанні роботи за роботою простежувати крок за кроком творчу біографію автора, часову послідовність його звернень до певних питань, еволюцію його світогляду, поглядів на ту чи іншу проблематику і т. д., і т. п., але ще й через те, що мало не в кожній своїй розвідці чи навіть рецензії К. Квітка хіба як ніхто інший порушував по кілька вагомих проблем і до того в різних аспектах, не раз вельми віддалених, серед яких не завжди дається виокремити об’єктивно провідний мотив. У межах одного року публікації розкладені в порядку написання, а там, де почерговість їхнього написання залишається невідомою (її ще належить установити квіткознавцям), назви викладаються за алфавітом.
Для зручності пошуку та швидкого перегляду публікацій К. Квітки ще додатково наводиться їхній Алфавітний список.
Перша частина Проекту комп’ютеризації етномузикознавчої спадщини К. Квітки реалізувалася виключно на громадських засадах у 2003 – 2010 роках. Задіяні при тому були особи різного віку, фаху, рівня кваліфікації і суспільного положення, з різних міст України (Дрогобича, Києва, Львова, Рівного, Хмельницького) та зарубіжжя (Польщі, Росії, США). За свою безпрецедентну подвижницьку працю, що має послужити добрим прикладом для наслідування, вони не отримали жодної винагороди, окрім морального задоволення від участі в колективному заході надзвичайної ваги, тож, кажучи словами К. Квітки, для вдячної пам’яті громади їхні імена із зазначенням конкретно виконаної роботи виписані на віртуальній дошці пошани (див.: Учасники Проекту).
Хоча кожен із набраних текстів старанно вичитувався кілька разів, усе ж уникнути похибок, напевно, не вдалося – у цьому відношенні дане електронне перевидання ще потребуватиме подальшого колективного доопрацювання. Зауважені невідповідності першодрукам праць К. Квітки прохання повідомляти на е-пошту: cl.kvitka@ukr.net. У міру поступлення поправки будуть негайно вноситися в первісні комп’ютерні матриці та їхні інтернетні відтворення, що дозволить у майбутньому повністю усунути похибки й осягнути врешті бажаної довершеності.
Львів, 10.10.2010.
Богдан Луканюк.
[1] Луканюк Богдан. Електронне перевидання друкованих праць Климента Квітки // Етномузика. Львів, 2006. Число 1. С. 178-179. Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка, вип. 12.
[2] До вказаного числа 51 праці, звичайно, не входять популяризаторські роботи юриста К. Квітки, а саме – дві книжечки „Права щодо виборів” (Санкт-Петербург, 1906. 36 + 29 с.) і стаття „Вільність віри” (Рідний край. 1906, № 9. С. 10-11; № 10. С. 3-4).
[3] Квітка Климент. Збірник українських пісень з нотами / Гармонізація Б. Яновського. Київ, 1902; Дитячі гри, пісні й казки. З Ковельщини, Лущини та Звягельщини на Волині / Зібрала Л. Косач. Голос записав К. Квітка. Київ, 1903; Народні пісні до танцю / З голосу І. Франка та Лариси Косач списав К. Квітка; редакція та вступна стаття Ф. Колесси // Леся Українка. До 75-річчя з дня народження: Збірник. Львів, 1946. С. 15-42.
[4] Народні мелодії. З голосу Лесі Українки записав і урядив Климент Квітка: У 2 ч. Київ, 1917/1918; Українські народні мелодії / Зібрав Климент Квітка. Київ, 1922.
[5] Квитка Климент. Избранные труды: В 2 т. Москва, 1971, 1973; Квітка Климент. Вибрані статті: У 2 ч. Київ, 1985, 1986; Квитка Климент. Музыкальный фольклор и музыкальная фольклористика на Кавказе (из рукописного наследия ученого). Ереван, 2001.
[6] Якщо не враховувати електроні препринти, оголошені для первісної апробації на компакт-дисках (CD) до щорічника „Етномузика” (Львів, 2006-2007. Ч. 1-3).
[7] Рейсер Соломон. Палеография и текстология нового времени. Москва, 1970. С. 274.