Музичний керівник

   «Музика – єдина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить з душею».

                                                                            Бертольд Ауербах.

   «Музика   навколо  нас, треба  тільки  вміти  її  чути...»

                                                                            Август Раш.

   «Музика – це найбільша втіха:  вона освіжає серце і дарує йому світ».

                                                                            Мартін Лютер.

   «Музика, подібна дощу,  крапля за краплею  просочується  в  серце і оживляє його».

                                                                            Ромен Роллан.

   «Тільки музика має силу формувати характер... за допомогою музики можна навчити себе розвивати правильні почуття».

                                                                            Арістотель.

   «Музику не  вивчають  за  книжками.  Вона  навколо  нас».

                                                                            Август Раш.

   «Музика  володіє  магічною  силою – раптом  збирає  розсіяні  думки  і  дає спокій  стривоженій  душі».

                                                                             Вільям Конгрів.

   «Любителями  і знавцями  музики  не  народжуються,  а стають ...  щоб  полюбити  музику,  треба перш  за  все  її слухати».

                                                                            Дмитро Дмитрович Шостакович.

   «Музика  творить  чудеса,  розбурхує кров і змушує жити залі».

                                                                            Піт Вентц.

   «Музика – джерело  радості мудрих людей».

                                                                            Сюнь-цзи.

   «Музика – це найсильніший  вид  магії».

                                                                            Мерлін  Менсон.

   «Музика  глушить  сум».

                                                                            Вільям  Шекспір.                                                

   «Без музики  життя було  б  помилкою».

                                                                             Фрідріх Ніцше.

   «Музика – універсальна мова людства».

                                                                             Генрі Лонгрелло Уодстворт.

   «З усіх  мистецтв музика – саме людяне  й  поширене».

                                                                             Жан Поль Ріхтер.

   «Музика – це розум,  втілений  у  прекрасних  звуках».

                                                                             Іван  Сергійович Тургенєв 

   Музика  (від грец. – «мистецтво муз») – мистецтво організації звуків і тиші для створення художніх образів.

   У дошкільному віці дитячий садок і сім’я – два  головних колектива, відповідальних за розвиток та виховання дитини.

   Музичне мистецтво має величезне значення в розумовому, моральному, естетичному і фізичному вихованні.

   Музика – засіб виховання, коли воно усвідомлено сприймається дитиною. Людина, якій в дитинстві розкрили вікно в світ прекрасного, вміє повніше і радісніше сприймати життя, бачити світ багатосторонньо. І ми, дорослі, допомагаємо дітям побачити красу в природі, в праці, вчимо хвилюватися і радіти. Кожному з батьків потрібно пам’ятати, що дітей несприйнятливих до музики немає. Навчаючи музиці, ми впливаємо на загальний розвиток і духовний світ дитини.

   Заняття музикою впливають на інтелектуальний розвиток і емоційне самопочуття дитини. Прискорюється ріст клітин, що відповідають за інтелект людини. Під дією музики активізуються енергетичні процеси організму, спрямовані на фізичне оздоровлення. Тому проводячи музичні заняття, свята, розваги, потрібно ретельно добирати музичний матеріал.

   Розвиток музикальності у кожної дитини індивідуальний, тому не  потрібно засмучуватись, якщо у малюка не відразу виходить співати і танцювати, для цього потрібен час. 

   Музика, музична культура, як і мистецтво завжди підносять людину та сприяють всебічному і гармонійному розвитку особистості, породжують оптимізм, соціальну активність людей, направляють її сили і здібності для досягнення вищих цінностей суспільства: добра людського щастя, краси, духовного відродження.

   Для того щоб зрозуміти, чому музика надає такий вплив на людей, на розвиток суспільства в цілому, потрібно знати наукову теорію мистецтва та      розуміти роль мистецтва в житті суспільства. Місце музичного мистецтва серед інших естетичних цінностей визначається і тим, що воно відображає як існуючі, так і давно зниклі явища і об’єкти природи і суспільства, зберігає їх образи для нових поколінь.

   Музика викликає у людей духовне задоволення, насолоду, наразі стає важливим засобом розваги, культурного відпочинку. Без  насолоди, задоволення, які дають людині праця, наука, мистецтво, його життя виявляється збідненим та безглуздим. Музика може заспокоювати й утішати дітей, знімати психічне напруження, допомагає долати негативні стреси, стає одним із джерел здоров’я дитини і профілактичним засобом лікування психічних хвороб. Інтерес до музики (музичного мистецтва), знання її (його) є майже найважливішим показником духовної культури людини.

                          Навіщо дитині потрібна музика.

   На це запитання відповідають не тільки педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення звичайно є у всіх, але у кожного своє.

   На даний час в дитячій музичній педагогиці ситуація, яку нагадує вислів з однієї  казки: «піди туди, не знаю куди». Але ж багато творчих педагогів самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Саме цей успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини. Не можна ввечері лягти спати однією людиною, а прокинутись іншою. Тому і неможливо усе змінити миттєво.  Ключем до розвитку дитячої творчості може бути система К. Орфа, яку широко використовую у своїй роботі, основними тезами якої є:

-         ставитися до дитини, як до особистості, поважати її та приймати будь-які її індвідуальні вияви;

-         створювати на заняттях атмосферу гри.

   Елементарне музикування з інструментами К. Орфа, є одною із найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників. Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тієї великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

   Головні завдання які повинен ставити перед собою музичний керівник на занятті:

-         допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;

-         сприяти практичному засвоєнню  музичних занять;

-         створити передумови до формування творчого мислення;

-   формувати у дітей риси, характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення. Індивідуальності сприйняття.

   Ефективним є поєднання музичної педагогіки К. Орфа з сучасними методами дитячої музичної педагогіки. У розв’язанні завдань виховання творчих музичних здібностей дітей допомагають два основних методи – метод активізації творчих здібностей дитини та метод моделювання музичної мови.

   Метод активізації творчих здібностей – це керована педагогом дитяча творчисть та створення умов для її вияву, що сприяє формуванню креативності та незалежності мислення.

   Метод моделювання -  це спосіб або механізм навчання дітей музичної грамоти. Моделюватись різними способами можуть ритмічні та звуковисотні відношення, темп, ритм тощо. На музичному занятті дитині потрібно дати можливість бути самим собою. Дітям потрібна музика, а не розмови про неї. Хіба це не найважливіше?

   Тому головним на музичних заняттях, не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється як вміння і бажання зробити щось по-своєму. «Зіграй. Станцюй, як  хочеш» - ці магічні слова відчиняють перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, придумувати, змінювати, слухати власне виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму дає змогу дитині бути індивідуальною та неповторною.

   Творче музикування допомагає грати багатопланово – грати і грати: грати на інструментах з елементами музики (ритмом, тембром, динамікою), грати один з одним, розігрувати сюжети пісень, грати разом, створювати ту неповтрну атмосферу спілкування, в якій всім затишно і весело.

   Велику увагу на музичних заняттях слід приділяти музикуванню з  використанням  «звуків жестів».   Звукові    жести   –    це   гра   звуками   свого тіла: «плескання, клацання, тупання, цокання».  Ці «інструменти», якщо ї можна так назвати, надані людині природою. Наприклад, на занятті діти пригадують невеличкий вірш, можна запропонувати його озвучити. На допомогу приходять «звучні жести».  Діти розуміють, що вірш можна декламувати і водночас плескати руками по колінах або клацати пальчиками першу частину, а другу тупати ногами.  Можна лише уявити собі. Скільки варіантів складають діти.  Цей вид музичної діяльності доступний. І важливо те що він розвиває творчі здібності кожної дитини, особливо у  взаємозв’язку з мовою і рухом.

   Результатом творчої діяльності на занятті стають різні види імпровізації. Рухові, інструментальні, інтонаційно-мовні імпровізації, правильно організовані музичним керівником, допомагають практично вирішити питання, важливе для музичної педагогіки, - вчити і виховувати через творчість. Дитячі імпровізації є колективними. Вони дають можливість кожній дитині знайти своє місце, незалежно від рівня її музичних здібностей. Роль дитини може бути дуже невеликою, або й навіть простою. Але важливою є участь у музикуванні.

   Окремо слід наголосити на музичних інструментах. Використовуючи звичайні, фабричні інструменти, потрібно використовувати також інструменти, виготовлені з природного матеріалу. Музичні іграшки допомагають дитині зрозуміти, звідки і як саме народжуються звуки. Ігровий світ можна озвучити звичайними ігровими інструментами. Наприклад, прокидається сонечко – гра на бубенцях, шарудіння листочків – гра на маракасах, падають каштани, горішки – гра на ксилофонах,  стукіт дятла по дереву – гра на кастаньєтах,  іде дощик – гра на металлофоні і т.д. Творчо підійшовши до використання саморобних музичних інструментів, можна навіть озвучити якусь казку.

   Один з видатних  західних психологів А. Маслоу писав: «Ми мусимо вчити дітей бути    творчими    особистостями,    здібними до    сприйняття нового, а також до вміння імпровізувати». Нам нині потрібно виховувати дитину, яка відчувє себе сильною, сміливою. У час швидких змін діти мають вірити в свої сили, не боятися пробувати і помілятися, варіювати, аж поки не буде знайдено правильне рішення.

                     Як розвивати  музичні здібності дитини.

   Музика для малюка – чарівний світ радісних почуттів і переживань. Але цей світ лише тоді стане зрозумілим і близьким, коли у дитини будуть розвинуті музичні здібності й насамперед музичний слух та емоційна чутливість. 

   Чи можна розвинути музичні здібності у дітей? Які види художньої діяльності найбільш доступні дошкільнятам? Коли і як прилучати малят до музики? Ці і багато інших питань ставлять батьки. Що ж, знати це справді дуже важливо.

   На думку вчених музични розвиток починається дуже рано.  Пригадайте, як сприймало музику ваше немовля, коли йому й року не було: воно немов завмирало, реагувало усмішкою, окремими рухами. Спочатку ви спонукали маленького плескати в долоньки, розгойдувалися в такт музики, а дещо пізніше помітили, що воно й саме  цього прагне. І як люблять  трохи старші малята дитячі пісеньки, мультфільми, руханки, в яких багато музики. Тому  слід використовувати батькам та музкерівникам в своїй практиці сучасний проект «З любов’ю до дітей».

   Розвиток музичних здібностей може здійснюватися в різноманитній діяльності, яку оганізовує з дітьми музкерівник: під  час занять  співами, ритмікою, танцями, слухання музики, гри на дитячих музичних інструментах.  Насамперед треба розвивати емоціну чутливість до музики, що починається з уміння сприймати контрастний настрій пісень та  інструментальних п’єс.  Усі діти виросли під колискову музику. Вона заспокоювала, заколисувала, створювала приємний стан. Під мамин спів дитина спокійно засинала і, як правило, міцно спала. 

   Ось ввімкнула музичний центр. Уважно дивлюся, спостерігаю, як веде себе дитина під час слухання музики, чи захоплена вона, який слухає. Про це можна зробити висновки, спостерігаючи за її рухами, мімікою, позою, жестами.  Уже в дошкільні роки у дитини з’являються улюблені твори, вона хоче їх слухати, радіє, коли вони звучать. Маля захоплює звучання власного голосу чи музичного інструменту, Йому потрібна різна музика: весела, сумна, повільна, швидка, тощо.

   Щоб посилити сприймання твору, можна використовувати музику як фон при розгляданні художньої картини або слуханні казки, при малюванні чи ліпленні.

    Чим частіше звучить музика, доступна дитині, вдома, тим більше шансів виховати в малюка любов до неї.

Вивчаємо тривалість нот. До Вашої уваги пропоную декілька музичних вправ.

Кожен від природи  музикальний

   Талант – видатні вроджені якості, особливі природні здібності. Обдарований – теж, що і талановитий. Здібності – природна обдарованість, талановитість. Геній – вища творча здатність. Дослідниками психології і педагогіки вже не раз доведено, що чим людина молодше, тим вона універсальніше за своїми можливостями.                                                                                                     

      Маленька дитина, з одного боку,- «ще може все». Вона не розвинула одні сторони своєї психіки, одні групи здібностей за рахунок інших і   поставила собі кордону з власних своїх досягнень, як це буває з нами, дорослими.

   Зрозуміло, що в просторі і часі одного людського життя, ніхто не може «стати всім», але в сприятливих умовах багато дітей можуть успішно проявити себе в різних видах творчості.

   Для дитячого  віку характерна креативність (прагнення до творчості). Для нас педагогів головне бачити в кожній дитині творця. Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві. У стародавні століття музично-медичні центри лікували від туги, нервових розладів, захворювань серцево-судинної системи. Музика підвищує працездатність і розумову активність мозгу. Але головне, музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини. Для цієї музики не існує нічого неможливого. Необхідно лише бажати її слухати і вміти  слухати.

   Можна нерідко чути: «Мабуть моя дитина пішла в батька, у неї зовсім немає музичного слуху». Досить поширена формула визначення причини   відсутності здібностей сина чи доньки. Однак все насправді інакше. Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадкували б професії. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря – письменником. І пояснюється це оточенням.  в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо син музиканта вибирає ту ж професію, що його батько, то причина насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.

   Кожен від природи музикальний. Оточуюче середовище ростить і живить особистість, якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це значний ефект у формуванні її музикальності. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток якомога раніше.