Автор першого соціального українського роману

У вересні2004 року виповнилося 170 років з дня народження Анатолія Свидницького

Надломлений духовний та національний рух в Україні пошевченківської доби давав про себе знати у сфері розвитку української художньої літератури. Проте подільська земля, зокрема Тульчинський край, та емоційно-інтелектуальна атмосфера передового духовенства сформувала непересічний талант прозаїка і поета Анатолія Патрикійовича Свидницького (13.09.1834 – 18.07.1871). Найвизначнішим твором талановитого подолянина є його роман (сімейна хроніка) "Люборацькі", перша частина якого написана в Миргороді протягом 1861 року, друга частина – не пізніше серпня 1862 року в Миргороді, а згодом в Козельці. Вже в лютому 1862 року автор відомої на той час поезії "Україно, мати наша" надіслав до реакції київського журналу "ОСНОВА" першу частину роману. Не сподіваючись на дозвіл цензури для першої частини роману "Люборацькі", В. Бєлозерський в липні 1862 року повідомляє листом автора: "Люборацьки" Ваши хороши, некоторые страницы превосходны, весь рассказ очень верно передает быт наших священников". Так автору "Люборацькі" не пощастило, того ж року навіть припинив друкуватися журнал "Основа". І вже тільки після смерті Анатолія Свидницького в 1886 року заходами Івана Франка оригінальний твір з’явився на сторінках "Зорі", а 1887 року роман вийшов окремим виданням. Автограф твору Свидницького не зберігся, навіть роман зазнав суттєвих цензурних правок редакторів "Зорі" з їхніми клерикально-консервативними настроями, і це не все, бо ще надрукований роман зазнав значних вилучень та свавільної правки авторського стилю.

Об’єктивно, на даний час повний автограф роман отримати не вдалося. Обставини склалися так, що твір надруковано було лише окремим виданням за 1901 року у київському видавництві "Вік" і тут роман подекуди зазнав змін у композиційному поділі.

Подільський грунт першого соціального українського роману "Люборацькі" не викликає сумнівів. Життя подільського попівства розкрито у всій його складності. У романі змальовано з виразним подільським колоритом долі родин Люборацьких (найтрагічніша), Робусинських, Ковінських, Петропавловських, їхній побут та духовні інтереси. Письменник окреслив в романі типові постаті різних соціальних прошарків. В романі перед нами постає старе життя Поділля. У романі привертає увагу мова, стисла, образна, з досить сильним елементом подільського діалекту. Героїв роману та різноманітну сферу їхніх стосунків письменник характеризує через матеріальне оточення. Інтер’єр та пейзаж деталізовані та конкретні - це впливи натуралізованої школи російської прози 50-их років ХІХ століття. Психологія персонажів рухає їхньою поведінкою, герої – не маріонетки, їхня мова – індивідуалізована, проте в романі в періоді психологічних зламів героїв автор використовує стислі схеми оповіді. Напрочуд вдалі об’єктивно-реальна авторська манера відтворення складних суспільних явищ передреформеної доби кінця 50-их років на Поділлі. У романі "Люборацькі" подана вперше художніми засобами анатомія українського суспільства в умовах російської імперії.

Анатолій Свидницький посів особливе місце в українській прозі, створивши перший зразок реалістичного роману з сучасного життя, хоча роман не зробив безпосереднього впливу на розвиток українського роману в середині ХІХ століття. Ця місія випала на долю талановитих українських прозаїків Івана Нечуя-Левицького, Пантелеймона Куліша, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Івана Франка та інших відомих митців.