Адаптація першокласників

Початок навчання дитини в першому класі – відповідальний етап життєвого шляху дитини. До важливих змін у цей період можна віднести усе, що пов'язано із спілкуванням з оточуючими людьми. У період адаптації здобувачів освіти потрібно підтримувати як вчителям, так і батькам.Створеннясприятливогосередовища для адаптації дитини до систематичного навчаннязабезпечуватимеїйподальшийрозвиток, успішне навчання та виховання. Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні.

Рекомендації батькам та педагогам:

— створення сприятливого психологічного клімату для дитини;

— роль самооцінки дитини в період адаптації до школи;

— формування інтересу до школи;

— урахування темпераменту дитини в перід адаптації;

— заохочення дитини не тільки за навчальні успіхи;

-розвиток самоконтролю і самооцінювання дитини

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Для учнів 5-го класу багато чого стає непізнанним: нові вчителі та форми навчання. Відвідуючи уроки у 5-му класі, ми побачили, що п`ятикласникам у школі цікаво: вони прагнуть бути активними , хочуть, щоб їх помітив новий учитель. Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі. Для втілення принципу наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації до нових умов навчання в 5-му класі, батькам, учителям, адміністрації необхідно:

• враховувати індивідуальні вікові особливості школярів;

• створювати освітні ситуації, у яких дитина почувала б себе комфортно, не боячись розкривати світ власних емоцій;

• упроваджувати засоби стимулювання та заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

• формувати навички самоконтролю та самооцінки.

• постійно підтримувати зв`язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

Ознаки успішної адаптації:

• задоволення дитини процесом навчання;

• дитина легко справляється з програмою;

• ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань;

• задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

Ознаки дезадаптації:

• стомлений зовнішній вигляд дитини;

• небажання дитини ділитися своїми враженнями про проведений день;

• прагнення відвернути увагу дорослих від шкільних подій, переключити увагу на інші теми;

• небажання виконувати домашні завдання;

• негативні характеристики на адресу школи, вчителя, однокласників.

Чим можна допомогти?

— безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі з якими дитина може зіткнутися;

— створення умов для розвитку самостійності у поведінці дитини.

Консультативна робота

Робота з педагогами найчастіше проводиться у вигляді групових консультацій на семінарах. Консультації з учнями й батьками – індивідуально.

Робота з батьками

З боку батьків необхідно отримати згоду на проведення тренінгових та корекційних занять з їх дітьми. Психолог знайомить батьків з проблемами «особливих» дітей (гіперактивних, сором’язливих, тривожних) у віці 9 -10 років, пояснює можливі причини такої поведінки, дає рекомендації з надання допомоги дитині.

Корекційно-розвивальна робота

Критеріями ефективності цієї роботи виступають: зниження рівня тривожності, підвищення групової згуртованості, позитивна динаміка емоційного розвитку дитини, підвищення впевненості в собі і у своїх можливостях, формування у дітей позитивного ставлення до школи, вчителів та однокласників.

Дуже важливою для сучасного 10 класу є проблема адаптації до нового колективу. Специфіка адаптації 10-класників визначається особливостями віку та специфікою профільного навчання. Важливою соціальною потребою даного віку є потреба пошукової активності, самовизначення, вибудовування життєвих перспектив. Необхідним етапом в розробці рекомендацій із прогнозування успішності навчання, професійного становлення є вивчення процесу адаптації до певної діяльності