Embedded Files
Школа № 7 розташована на околиці міста Бердичева. Спочатку її приміщення знаходилось неподалік сучасної території Бердичівської виправної колонії № 70 і певний час використовувалось як арештний будинок.
Працює вона з 07 жовтня 1922 р. В той час школа належала Бердичівській цукроварні. Двоповерхове приміщення мало 9 класних кімнат, в яких навчались 202 учні. Серед них було 117 українців, 43 росіяни, 24 євреї, 18 поляків. Предмети викладалися українською мовою. Педагогічний колектив складався всього з 9 викладачів і директора.
Чорним крилом зачепив вихованців школи голодомор 1932-1933 рр.
Справжнім випробуванням для випускників 1941 року стала Велика Вітчизняна війна. Більшість із них взяли в руки зброю і пішли захищати свою країну. Учень школи Володимир Завадський організував партизанський загін. Багато вихованців школи не повернулися з фронту. Всі вони внесли великий вклад для того, щоб 5 січня 1944 року було визволено місто Бердичів, а згодом – всю Україну.
Під час війни школа була зруйнована. Довелося все відбудовувати.
В повоєнні роки навчання розпочали в приміщенні школи фабрично-заводського учнівства цукрового заводу.
У 1952 – 1959 роках школа була семирічною.
1958 – 1959 навчальний рік розпочали в приміщенні гуртожитку цукрового заводу, яке розташоване по вул. Червоній, 57.
У 1960 – 1983 роках школа була восьмирічною.
З 1983 року школа почала давати своїм випускникам повну загальну середню освіту.
У 1993 році Бердичівська середня школа № 7 реорганізована у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів школу № 7 м. Бердичева Житомирської обл.
У 2006 році в школі відновлено навчальний корпус для початкових класів.
У 2007 році школу перейменовано у загальноосвітню школу І - Ш ступенів № 7 імені Віктора Пастуха м. Бердичева Житомирської області.
У 2022 році – в гімназію № 7 імені Віктора Пастуха м. Бердичева Житомирської області.
Кожного року навчальний заклад проводжає своїх вихованців у доросле життя. У їх пам’яті рідна школа – це цілюще джерело знань.
Page updated
Google Sites
Report abuse