Мати носить дитину дев’ять місяців у своєму тілі,
два роки на руках і усе життя у своєму серці.
Шарлотта Стетсон
Діти ростуть та розвиваються надзвичайно швидко. Вони пізнають світ та навколишніх людей, формують реакції та поведінкові шаблони.
Батьки відіграють чи не найважливішу роль у цьому. Тому, перш за все, важливо щоб тато і мама знали як сприяти розвитку, як допомогти дитині стати самодостатньою особистістю та запобігти можливим недугам.
Тому рекомендується періодична консультація дитячого невролога з перших днів життя.
1. На першому місяці життя (неврологічний огляд дитини, обговорення етапів розвитку дитини та особливостей догляду за немовлям, визначення перспектив розвитку дитини та терміну наступного огляду).
2. У кінці першого року життя (неврологічний огляд дитини, обговорення процесу та перспектив виховання та розвитку).
3. У 2-3 роки (оцінка розвитку дитини, обговорення процесу виховання та навчання).
4. Перед вступом до школи – 5-6 років (обговорення готовності до школи).
5. У підлітковому віці – 12-15 років) (корекція взаємостосунків у сім’ї та з однолітками, особливостей виховного процесу).
Окрім планового огляду трапляються моменти, коли батькам важко зрозуміти поведінку та вчинки власної дитини. Це стосується як і надмірної/малої активності, дратівливості, так і незграбності, тремору чи "дивних" рухів. Нижче наведені випадки, коли варто проконсультуватись із неврологом для правильного трактування поведінки та, при потребі, детальнішого обстеження.
Дитина дещо неуважна, незграбна.
Дитина часто падає.
Дитина за розвитком відрізняється від своїх ровесників.
Під час підвищеної температури тіла з’являються судоми.
Дитині складно вибудовувати стосунки з однолітками чи членами сім’ї.
Вона замкнена/дратівлива/надмірно емоційна.
В дитини виникають труднощі у навчанні.
Наявні зайві мимовільні рухи.