Нормативно-правове забезпечення діяльності закладу

СТАТУТ

Семаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Городенківської міської ради

І. Загальні положення

 1.1. СЕМАКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-IIІ СТУПЕНІВ ГОРОДЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - загальноосвітній навчальний заклад (далі – заклад), є комунальною власністю Городенківської міської ради, що забезпечує потреби громадян у повній загальній середній освіті. 

1.2. Повне найменування – СЕМАКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-IIІ СТУПЕНІВ ГОРОДЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, скорочене найменування СЕМАКІВСЬКА ЗОШ I-IIІ СТ ГОРОДЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. 

1.3. Засновником навчального закладу є: Городенківська міська рада. Місце знаходження закладу: 78133 Івано-Франківська область, село Семаківці, вулиця Шевченка, №28 телефон: 44-2-17 

1.4. Заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, іншими законодавчими актами Кабінету Міністрів України, наказами галузевого Міністерства, актами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положення про загальноосвітній навчальний заклад та цим Статутом. 

1.5. Загальноосвітній навчальний заклад (далі - навчальний заклад) є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер

. 1.6. Засновником навчального закладу є: Городенківська міська рада 

1.7. Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти. 

1.8. Головними завданнями навчального закладу є: - забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту; виховання громадянина України; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення; - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина; - розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду; реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів ; - створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство. ____________________________________________________________________ _________________________________________________________________ (вказуються інші завдання, що не суперечать чинному законодавству)

 1.9. Навчальний заклад в своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 964, іншими нормативно-правовими актами, власним статутом. 

1.10. Навчальний заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої законодавством України та власним статутом. 

1.11. Навчальний заклад несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за: безпечні умови освітньої діяльності; дотримання державних стандартів освіти; дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами; дотримання фінансової дисципліни. 

1.12. У навчальному закладі визначена українська мова навчання і запроваджено поглиблене вивчення предметів __________________________, профіль навчання – ________________________________________________. 

1.13. Навчальний заклад має право: проходити в установленому порядку державну атестацію; визначати форми, методи і засоби організації навчально-виховного процесу за погодженням із власником (засновником); визначати варіативну частину робочого навчального плану; в установленому порядку розробляти і проваджувати експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани; спільні з вищими навчальними закладами, науково-дослідними інститутами та центрами проводити науково-дослідну, експериментальну, пошукову роботу, що не суперечить законодавству України; використовувати різні форми морального і матеріального заохочення до учасників навчальновиховного процесу; отримувати кошти і матеріальні цінності від органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб; залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку, визначеному законодавством України; розвивати власну соціальну базу: мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурних підрозділів; користуватися пільгами, що передбачені державою; визначати контингент учнів; організовувати підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних кадрів;4 створювати структурні підрозділи, формувати штатний розпис, встановлювати форми заробітної плати і матеріального заохочення в межах власного кошторису; здійснювати капітальне будівництво і реконструкцію, капітальний ремонт на основі договорів, підряду чи господарським способом за власні та державні кошти; об’єднувати на підставі спеціальних угод свою діяльність з діяльністю інших підприємств, установ і організацій як в Україні, так і за її межами; встановлювати форму для учнів. _____________________________________________________________ (можуть бути визначені інші права, що не суперечать законодавству України) 

1.14. У навчальному закладі створюються та функціонують методоб’єднання: гуманітарного циклу; математичного циклу; природничого циклу; вчителів початкових класів; класних керівників; психолого – педагогічний семінар. 

1.15. Медичне обслуговування учнів ( вихованців) та відповідні умови для його організації забезпечуються засновником (власником) і здійснюються Семаківською сільською лікарською амбулаторією. 

1.16. Взаємовідносини навчального закладу з юридичними і фізичними особами визначаються угодами, що укладені між ними.

 ІІ. Організація навчально-виховного процесу 

2.1. Навчальний заклад планує свою роботу самостійно відповідно до перспективного, річного та п’ятирічного планів. В плану роботи відображаються найголовніші питання роботи навчального закладу, визначаються перспективи його розвитку. План роботи затверджується радою навчального закладу. 

2.2. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Робочий навчальний план навчального закладу державної і комунальної форм власності погоджується радою навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою. Робочий навчальний план приватного навчального закладу затверджується засновником (власником) та погоджується відповідним органом управління освітою. У вигляді додатків до робочого навчального плану додаються розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний).

2.3. Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники даного навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів. 

2.4. Навчальний заклад здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання. 

2.5. Зарахування учнів (вихованців) до навчального закладу здійснюється за наказом директора на підставі особистої заяви (для неповнолітніх – заяви батьків або осіб, які їх замінюють) або направлень відповідних органів управління освітою, а також свідоцтва про народження (копії), паспорта, методичної довідки встановленого зразка, документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу). У разі потреби учень (вихованець) може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. Переведення учнів до іншого навчального закладу здійснюється за наявності особової справи учня встановленого Міністерством освіти і науки України зразка.

 2.6. У школах першого-другого ступеню навчання для учнів перших – дев’ятих класів за бажанням їх батьків або осіб, які їх заміняють, при наявності належної навчально-матеріальної бази, педагогічних працівників, обслуговуючого персоналу можуть створюватися групи продовженого дня. Зарахування до груп продовженого дня і відрахування дітей із них здійснюється наказом директора навчального закладу на підставі заяви батьків (осіб, які їх заміняють). Визначається такий режим роботи групи продовженого дня_________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 

2.7. Структура навчального року, а також тижневе навантаження учнів встановлюються навчальним закладом в межах часу, що передбачений робочим навчальним планом. Навчальні заняття розпочинаються 1 вересня у День знань і закінчуються у перших класах 25 травня, у 2-х – 11(12)-х 31 травня, але не пізніше 1 липня наступного року. Навчальний рік поділяється на семестри: перший з 1 вересня до 27 грудня; другий – з 10 січня до 31 травня.

 2.8. Відволікання учнів від навчальних занять на інші види діяльності забороняється (крім випадків, передбачених законодавством України). 

2.9. За погодженням з відповідними структурними підрозділами районної (сільської) ради з урахуванням місцевих умов, специфіки та профілю навчального закладу запроваджується графік канікул. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше як 30 календарних днів.

 2.10. Тривалість уроків у навчальному закладі становить: у перших 6 класах - 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин, у п’ятих – дванадцятих – 45 хвилин. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби. 

2.11. Щоденна кількість і послідовність навчальних занять визначається розкладом уроків, що складається на кожен семестр відповідно до санітарногігієнічних та педагогічних вимог, погоджується радою навчального закладу і затверджується директором. Тижневий режим роботи навчального закладу затверджується у розкладі навчальних занять. Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у навчальному закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань. 

2.12. Зміст, обсяг і характер домашніх завдань з кожного предмета визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. 

2.13. У навчальному закладі визначення рівня досягнень учнів у навчанні здійснюється відповідно до діючої системи оцінювання досягнень у навчанні учнів (вихованців), ведеться тематичний облік знань. У першому класі дається словесна характеристика знань учнів у навчанні, у другому - дванадцятому класах за дванадцятибальною системою оцінювання знань. У документі про освіту (табелі успішності, свідоцтві, атестаті) відображаються досягнення учнів у навчанні за семестри, навчальний рік та державну підсумкову атестацію.

 2.14. Результати семестрового, річного, підсумкового оцінювання доводяться до відома учнів класним керівником (головою атестаційної комісії). 2.15. Порядок переведення і випуск учнів навчального закладу визначається Інструкцією про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.2001 р. № 44 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2001 р. за № 120/5311. 

2.16. При переведенні учнів з початкової до основної школи передусім беруться до уваги досягнення у навчанні не нижче середнього рівня з української мови, читання, математики. 

2.17. Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів, які закінчили певний ступень навчання, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Порядок проведення державної підсумкової атестації визначається Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти затвердженого наказом Міністерства освіти і науки 14.12.2000,7 р. № 588 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 19.12.2000 р. за № 925/5146. 

2.18. Учням, які закінчили певний ступень навчального закладу, видається відповідний документ про освіту: по закінченні початкової школи – табель успішності; по закінченні основної школи – свідоцтво про базову загальну середню освіту; по закінченні навчального закладу – атестат про повну загальну середню освіту.

 2.19. За успіхи у навчанні для учнів (вихованців) встановлюються такі форми: морального заохочення - Похвальний лист «За високі досягнення у навчанні» і матеріального заохочення (в межах коштів, передбачених на ці цілі). 

ІІІ. Учасники навчально-виховного процесу 

3.1. Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі є: учні (вихованці); педагогічні працівники; психологи, соціальні-педагоги, бібліотекарі; інші спеціалісти; батьки або особи, які їх замінюють.

 3.2. Права і обов’язки учнів (вихованців), педагогічних та інших працівників визначаються чинним законодавством та цим статутом. 

3.3. Учні мають право: на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять; на користування навчально-виробничою, науковою, матеріальнотехнічною, культурно-спортивною, корекційно-відновною та лікувальнооздоровчою базою навчального закладу; на доступ до інформації з усіх галузей знань; брати участь у різних видах науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо; брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу; брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців); брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо; на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність; на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці; на безоплатне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі для 8 здобуття загальної середньої освіти в межах вимог Державного стандарту загальної середньої освіти; вільне вираження поглядів, переконань. ____________________________________________________________ (інші права, що не суперечать законодавству України) 

3.4. Учні зобов’язані: оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень; дотримуватися вимог статут, правил внутрішнього розпорядку; бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна; дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм; брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством; дотримуватися правил особистої гігієни; вести себе у всякій ситуації так, як личить учневі загальноосвітнього навчального закладу України; повністю використовувати час, визначений на навчання, з гідністю працювати над розширенням своїх знань у школі, брати активну участь у вибраних ним позакласних і додаткових занять; діяти на благо шкільного колективу, піклуватися про честь і підтримання традицій школи, її авторитету; достойно, культурно поводити себе у школі і за її межами, піклуватися про красу рідної мови; проявлять повагу до вчителів інших працівників школи, підкорятись вказівкам і розпорядженням директора школи, його заступників, учителів, а також рішення класного керівника і шкільного самоврядування. Спірні питання вирішувати тільки на принципах, визначених статутом школи; дотримуватись правил суспільного співжиття, а саме: проявляти повагу до дорослих і дітей; присікати прояви грубості і вульгарності; поважати погляди і переконання інших людей; поважати гідність другої людини; відшкодувати спричинену собою шкоду. піклуватися про здоро’вя і безпеку власного життя і життя своїх товаришів; не курити, не вживати алкогольних напитків, наркотиків; піклуватися про санітарний стан школи, класів, кабінетів, її естетичний вигляд, підтримувати у школі і на її території чистоту і порядок; не запізнюватись на уроки, чи пропускати їх без поважних причин. ______________________________________________________________ (інші обов’язки, що не суперечать законодавству України) 

3.5. Педагогічними працівниками навчального закладу можуть бути особи з високими моральними якостями, які мають відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснюють педагогічну  діяльність, забезпечують результативність та якість своєї роботи, фізичний та психологічний стан здоров’я яких дозволяє виконувати професійні обов’язки. 

3.6. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників й інші трудові відносини регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими законодавчими актами.

 3.7. Педагогічні працівники мають право на: захист професійної честі, гідності; самостійний вибір форм, методів, засобів навчальної роботи, не шкідливих для здоров’я учнів (вихованців); участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчально-виховного процесу; проведення в установленому порядку науково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи; виявлення педагогічної ініціативи; позачергову атестацію з метою отримання відповідної категорії, педагогічного звання; участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу; підвищення кваліфікації, перепідготовку; отримання пенсії, у тому числі і за вислугу років в порядку, визначеному законодавством України; на матеріальне, житлово-побутове та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства; __________________________________________________________ ( інші права, що суперечать законодавству України) Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством України. 

3.8. Педагогічні працівники зобов’язані: забезпечувати належний рівень викладання навчальних дисциплін відповідно до навчальних програм на рівні обов’язкових державних вимог; сприяти розвитку інтересів, нахилів та здібностей, а також збереженню їх здоров’я, здійснювати пропаганду здорового способу життя; сприяти зростанню іміджу навчального закладу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до державної символіки, принципів загальнолюдської моралі; виховувати в учнів (вихованців) повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України; готувати учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів; захищати учнів від будь-яких форм фізичного або психологічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, тютюну, іншим  шкідливим звичкам; постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну і політичну культуру; використовувати статут навчального закладу, правила внутрішнього розпорядку, умови контракту чи трудового договору; виконувати накази і розпорядження керівника навчального закладу, органів управління освітою; брати участь у роботі педагогічної ради; виконувати вимоги статуту загальноосвітнього навчального закладу, правил внутрішнього розпорядку, умов трудового договору; виховувати в учнів повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань України. 

3.9. У навчальному закладі обов’язково проводиться атестація педагогічних працівників незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. Атестація здійснюється, як правило, один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України, затвердженого Міністерством освіти і науки України. 

3.10. Педагогічні працівники, які систематично порушують статут, правила внутрішнього розпорядку навчального закладу, не виконують посадових обов’язків, умови колективного договору (контракту) або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи відповідно до чинного законодавства. 

3.11. Батьки та особи, які їх замінюють, мають право: обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування; звертатись до органів управління освітою, керівника навчального закладу і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей; брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчально-виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу; на захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування навчального закладу та у відповідних державних, судових органах; __________________________________________________________ (інші права, що не суперечать законодавству України) 

3.12. Батьки та особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти і зобов’язані: забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної освіти за будь-якою формою навчання; постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до Вітчизни, сім’ї, державної та рідної мов,  повагу до національної історії, культури, цінностей інших народів; виховувати у дітей повагу до законів, прав, основних свобод людини. 

3.13. Представники громадськості мають право: обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування в навчальному закладі; керувати учнівськими об’єднаннями за інтересами і гуртками, секціями; сприяти покращенню матеріально-технічної бази, фінансовому забезпеченню навчального закладу; проводити консультації для педагогічних працівників; брати участь в організації навчально-виховного процесу; _________________________________________________________ (інші обов’язки, що не суперечать законодавству України) 

3.14. Представники громадськості зобов’язані: дотримуватися статут навчального закладу, виконувати накази та розпорядження керівника навчального закладу, рішення органів громадського самоврядування, захищати учнів від всіляких форм фізичного та психологічного насильства, пропагувати здоровий спосіб життя, шкідливість вживання алкоголю наркотиків, тютюну та інш., дотримуватись етики поведінки та моралі.

 ІV. Управління навчальним закладом

 4.1. Управління навчальним закладом здійснюється його засновником (власником) – Городенківською міською радою. Безпосереднє керівництво навчальним закладом здійснює його директор. Директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше як 3 роки. Директор навчального закладу призначається і звільняється Засновником, а його заступники призначаються і звільняються з посади відповідним органом управління освітою, а приватного – власником (засновником). Призначення та звільнення заступників директора здійснюється за поданням директора з дотриманням чинного законодавства. 

4.2. Вищим органом громадського самоврядування навчального закладу освіти є: загальні збори колективу, що скликаються не менше одного разу на рік. Делегати загальних зборів (конференції) з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій: працівників навчального закладу - засобами трудового колективу; учнів навчального закладу другого - третього ступеня - класними зборами; батьків представників громадськості - класними батьківськими зборами. Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Визначається така кількість делегатів: від працівників навчального закладу _______ учнів, ____  батьків і представників громадськості ___________________________________. Термін їх повноважень становить ________________________________ Загальні збори (конференція) правочинні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Право скликати збори (конференцію) мають голова ради навчального закладу, учасники зборів (делегати конференції), якщо за це висловилось не менше третини їх загальної кількості, директор навчального закладу, засновник. Загальні збори (конференція): обирають раду навчального закладу, її голову, встановлюють терміни їх повноважень; заслуховують звіт директора і голови ради навчального закладу; розглядають питання навчально-виховної, методичної і фінансовогосподарської діяльності навчального закладу; затверджують основні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу, розглядають інші найважливіші напрями діяльності навчального закладу; приймають рішення про стимулювання праці керівників та інших педагогічних працівників; __________________________________________________________ (визначають інші функції, що не суперечать чинному законодавству) 

4.3. У період між загальними зборами (конференцією) діє рада навчального закладу. 

4.3.1. Метою діяльності ради є: сприяння демократизації і гуманізації навчально-виховного процесу; об’єднання зусиль педагогічного і учнівського колективів, батьків, громадськості щодо розвитку навчального закладу та удосконалення навчально-виховного процесу; формування позитивного іміджу та демократичного стилю управління навчальним закладом; розширення колегіальних форм управління навчальним закладом; підвищення ролі громадськості у вирішенні питань, пов’язаних з організацією навчально-виховного процесу. 

4.3.2. Основними завданнями ради є: підвищення ефективності навчально-виховного процесу у взаємодії з сім’єю, громадськістю, державними та приватними інституціями; визначення стратегічних завдань, пріоритетних напрямів розвитку навчального закладу та сприяння організаційно-педагогічному забезпеченню навчально-виховному процесу; формування навичок здорового способу життя; створення належного педагогічного клімату в навчальному закладі; сприяння духовному, фізичному розвитку учнів (вихованців) та набуття ними соціального досвіду; підтримка громадських ініціатив щодо вдосконалення навчання та виховання учнів, творчих пошуків і дослідно-експериментальної роботи педагогів; сприяння організації дозвілля та оздоровлення учнів ( вихованців); підтримка громадських ініціатив щодо створення належних умов і вдосконалення процесу навчання та виховання учнів; ініціювання дій, що сприяли в неухильному виконанні положень чинного законодавства щодо обов’язковості загальної середньої освіти; стимулювання морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), сприяння пошуку, підтримки обдарованих дітей; зміцнення партнерських зв’язків між родинами учнів (вихованців) та загальноосвітнім навчальним закладом з метою забезпечення єдності навчально-виховного процесу; ___________________________________________________________ (інші права, що суперечать законодавству України)

 4.3.3. До ради обираються пропорційно представники від педагогічного колективу, учнів (вихованців) ІІ - ІІІ ступенів навчання, батьків і громадськості. Представництво в раді й загальна її чисельність визначаються загальними зборами (конференцією) загальноосвітнього навчального закладу. Рішення про дострокове припинення роботи члена рази з будь-яких причин приймається виключно загальними зборами (конференцією). На чергових виборах склад ради оновлюється не менше ніж на третину.

 4.3.4. Рада навчального закладу діє на засадах: пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави; дотримання вимог законодавства України; колегіальності ухвалення рішень; добровільності і рівноправності членства; гласності. Рада працює за планом, що затверджується загальними зборами (конференцією). Кількість засідань визначається їх доцільністю, але має бути не меншою чотирьох разів на навчальний рік. Засідання ради може скликатися її головою або з ініціативи директора навчального закладу, власника (засновника), а також членами ради. Рішення ради приймається простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин її членів. У разі рівної кількості голосів вирішальним є голос голови ради. Рішення ради, що не суперечить чинному законодавству та Статуту навчального закладу, доводяться в 7-ми денний термін до відома педагогічного колективу, учнів (вихованців), батьків, або осіб, які їх замінюють, та громадськості. У разі незгоди адміністрації навчального закладу з рішенням ради створюється узгоджувальна комісія, яка розглядає спірне питання. До складу комісії входять представники органів громадського самоврядування, адміністрації, профспілкового комітету навчального закладу. 

4.3.5. Очолює раду навчального закладу голова, який обирається із складу ради. Голова ради може бути членом педагогічної ради. Головою ради не можуть бути директор та його заступники. Для вирішення поточних питань рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій і зміст їх роботи визначаються радою. Члени ради мають право виносити на розгляд усі питання, що стосуються діяльності навчального закладу, пов’язаної з організацією навчально-виховного процесу, проведенням оздоровчих та культурно-масових заходів. 

4.3.6. Рада навчального закладу: організовує виконання рішень загальних зборів (конференцій); вносить пропозиції щодо зміни типу, статусу, профільності навчання, вивчення іноземних мов та мов національних меншин; спільно з адміністрацією розглядає і затверджує план роботи навчального закладу та здійснює контроль за його виконанням; разом з адміністрацією здійснює контроль за виконанням Статуту навчального закладу; затверджує режим роботи навчального закладу; сприяє формуванню мережі класів навчального закладу, обгрунтовуючи її доцільність в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування; приймає рішення спільно з педагогічною радою про представлення до нагородження випускників навчального закладу золотою медаллю «За високі досягнення у навчання» або срібною медаллю «За досягнення у навчанні» та нагородження учнів похвальними листами «За високі досягнення у навчанні» та похвальними грамотами «За високі досягнення у вивченні окремих предметів»; разом з педагогічною радою визначає доцільність вибору навчальних предметів варіативної частини робочих навчальних планів, враховуючи можливості, потреби учнів (вихованців), а також тенденції розвитку регіону, суспільства і держави; погоджує робочий навчальний план на кожний навчальний рік; заслуховує звіт голови ради, інформацію директора та його заступників з питань навчально-виховної та фінансово-господарської діяльності; бере участь у засіданнях атестаційної комісії з метою обговорення питань про присвоєння кваліфікаційних категорій вчителям; виносить на розгляд педагогічної ради пропозиції щодо поліпшення організації позакласної та позашкільної роботи з учнями ( вихованцями); виступає ініціатором проведення добродійних акцій; вносить на розгляд педагогічної ради та відповідного органу управління освітою пропозиції щодо морального і матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу; ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні; сприяє створенню та діяльності центрів дозвілля, а також залучає громадськість, батьків (осіб, які замінюють) до участі в керівництві гуртками, іншими видами позакласної та позашкільної роботи, до проведення оздоровчих та культурно-масових заходів з учнями (вихованцями); розподіляє і контролює кошти фонду загального обов’язкового навчання, приймає рішення про надання матеріальної допомоги учням (вихованцям); розглядає питання родинного виховання; бере участь за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають і несприятливих соціальноекономічних умовах; сприяє педагогічній освіті батьків; сприяє поповненню бібліотечного фонду та передплаті періодичних видань; розглядає питання здобуття обов’язкової загальної середньої освіти учнями (вихованцями); організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів (вихованців); розглядає звернення учасників навчально-виховного процесу з питань роботи навчального закладу; вносить пропозиції щодо морального і матеріального заохочування учасників навчально-виховного процесу; може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. Склад комісій та зміст їх роботи визначаються радою. ____________________________________________________________ (визначаються інші функції, що не суперечать законодавству України) 

4.4. При навчальному закладі за рішенням загальних зборів (конференції) може створюватися і діяти піклувальна рада. 

4.5. Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення доступності середньої освіти для всіх громадян, задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості до вирішення проблем навчання і виховання. 

4.5.1. Основними завданнями піклувальної ради є: сприяння виконанню законодавства України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти; співпраця з органами виконавчої влади, організаціями, підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання учнів (вихованців) у навчальному закладі; зміцнення навчально-виробничої, наукової, матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновної та лікувально-оздоровчої бази навчального закладу; організація змістовного дозвілля та оздоровлення учнів (вихованців), 16 педагогічних працівників; вироблення рекомендацій щодо раціонального використання фонду загальнообов’язкового навчання; запобігання дитячій бездоглядності; стимулювання творчої праці педагогічних працівників та учнів (вихованців); всебічне зміцнення зв’язків між родинами учнів (вихованців) та навчальним закладом; ____________________________________________________________ (інші завдання, що не суперечать чинному законодавству України)

 4.5.2. Піклувальна рада формується у складі ______________ осіб з представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у тому числі іноземних. Члени піклувальної ради обираються на загальних зборах (конференції) навчального закладу шляхом голосування простою більшістю голосів. Члени піклувальної ради працюють на громадських засадах. Не допускається втручання членів піклувальної ради в навчальновиховний процес (відвідування уроків тощо) без згоди керівника загальноосвітнього навчального закладу. У випадку, коли хтось із членів піклувальної ради вибуває, на загальних зборах (конференції) на його місце обирається інша особа.

 4.5.3. Піклувальна рада діє на засадах: пріоритету прав людини, гармонійного поєднання інтересів особи, суспільства, держави; дотримання вимог законодавства України; самоврядування; колегіальності ухвалення рішень; добровільності і рівноправності членства; гласності. Робота піклувальної ради планується довільно. Кількість засідань визначається їх доцільністю, але, як правило, не менше ніж чотири рази на рік. Позачергові засідання можуть проводитись також на вимогу третини і більше її членів. Засідання піклувальної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Рішення піклувальної ради приймається простою більшістю голосів. Піклувальна рада інформує про свою діяльність у доступній формі на зборах, у засобах масової інформації, через спеціальні стенди тощо. Рішення піклувальної ради в 7-денний термін доводяться до відома колективу загальноосвітнього навчального закладу, батьків, громадськості. Їх виконання організовується членами піклувальної ради. 

4.5.4. Очолює піклувальну раду голова, який обирається шляхом голосування на її засіданні з числа членів піклувальної ради. З числа членів піклувальної ради також обираються заступник та  секретар. Голова піклувальної ради: скликає і координує роботу піклувальної ради; готує і проводить засідання, затверджує рішення піклувальної ради; визначає функції заступника, секретаря та інших членів; представляє піклувальну раду в установах, підприємствах, організаціях з питань, віднесених до її повноважень. Голова піклувальної ради має право делегувати свої повноваження членам піклувальної ради. 

4.5.5. Піклувальна рада має право: вносити на розгляд органів виконавчої влади, керівника загальноосвітнього навчального закладу, загальних зборів (конференції) пропозиції щодо зміцнення матеріально-технічної, навчально-виробничої, наукової, культурно-спортивної, корекційно-відновної та лікувальнооздоровчої бази навчального закладу; залучати додаткові джерела фінансування навчального закладу; вживати заходи до зміцнення матеріально-технічної і навчальнометодичної бази навчального закладу; стимулювати творчої праці педагогічних працівників, учнів (вихованців); брати участь у розгляді звернень громадян з питань, що стосуються роботи навчального закладу, з метою сприяння їх вирішенню в встановленому порядку; створювати комісії, ініціативні групи, до складу яких входять представники громадськості, педагогічного колективу, батьки або особи, які їх замінюють, представники учнівського самоврядування; ____________________________________________________________ (визначаються інші функції, що не суперечать законодавству України) 

4.6. Директор навчального закладу: здійснює керівництво педагогічним колективом, забезпечує раціональний добір і розстановку кадрів, створює необхідні умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників; організовує навчально-виховний процес; забезпечує контроль за виконанням навчальних планів і програм, рівнем досягнень учнів у навчанні; відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу; створює необхідні умови для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі, проведення виховної роботи; забезпечує дотримання вимог охорони дитинства, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, техніки безпеки; підтримує ініціативи щодо вдосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів; забезпечує права учнів (вихованців) на захист їх від будь-яких форм  фізичного або психічного насильства; призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками; контролює організацію харчування і медичного обслуговування учнів; здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність; розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання; за погодженням із профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов’язки працівників навчального закладу; створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання; несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади тощо. 

4.7. Обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається на підставі законодавства директором навчального закладу і затверджується відповідним органом управління освітою, у приватних навчальних закладах – засновником (власником ). Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки (посадового окладу) лише за письмовою згодою педагогічного працівника. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням законодавства про працю. 

4.8. У навчальному закладі створюється постійно діючий дорадчий колегіальний орган – педагогічна рада. Головою педагогічної ради є директор навчального закладу. 

4.9. Педагогічна рада розглядає питання: удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу, планування та режим роботи навчального закладу; переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за досягнення у навчанні; підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки і передового педагогічного досвіду; морального та матеріального заохочення учнів (вихованців) та працівників навчального закладу.

 4.10. Робота педагогічної ради планується в довільній формі відповідно до потреб навчального закладу. Кількість засідань педагогічної ради визначається їх доцільністю, але не може бути менше чотирьох разів на рік. Члени педагогічної ради мають право виносити на її розгляд актуальні  питання навчально-виховного процесу. 

4.11. У навчальному закладі можуть створюватись учнівські та вчительські громадські організації, що діють відповідно до чинного законодавства України.

 V. Матеріально-технічна база 

5.1. Матеріально-технічна база навчального закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі навчального закладу. 

5.2. Майно навчального закладу належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування статуту навчального закладу та укладених ним угод. 

5.3. Навчальний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони. 

5.4. Вилучення основних фондів, оборотних коштів та іншого майна навчального закладу проводиться лише у випадках, передбачених чинним законодавством. Збитки, завдані навчальному закладу внаслідок порушення його майнових прав іншими юридичними та фізичними особами, відшкодовуються відповідно до чинного законодавства.

 5.5. Для забезпечення навчально-виховного процесу база навчального закладу складається із навчальних кабінетів, майстерень (слюсарної, токарної, обслуговуючої праці тощо), а також спортивного, актового і читального залів, бібліотеки, архіву, радіоцентру, медичного, лінгафонного і комп’ютерного кабінетів, їдальні та буфету, теплиці, приміщення для інженерно-технічного та навчально-допоміжного персоналу, кімнати психологічного розвантаження тощо.

 5.6. Відповідно до рішення _______________________________________ (вказується орган державної виконавчої влади) від “___”______________ р. № _______ навчальний заклад має земельну ділянку, де розміщуються спортивні та географічний майданчики, навчальнодослідна ділянка, зона відпочинку, господарські будівлі тощо. 

VI. Фінансово-господарська діяльність 

6.1. Фінансово-господарська діяльність навчального закладу здійснюється на основі його кошторису.

 6.2. Джерелами формування кошторису навчального закладу є: кошти засновника (ів); кошти ________________________________ бюджету (для державних та (місцевого, державного) комунальних загальноосвітніх навчальних закладів) у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальноосвітньої освіти для забезпечення навчання предметів в обсязі Державних стандартів освіти; кошти фізичних, юридичних осіб; кошти, отримані за надання платних послуг; доходи від реалізації навчально-виробничих майстерень, навчальнодослідних ділянок, підсобних господарств, від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання; кредити банків (для загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на приватній формі власності); благодійні внески юридичних та фізичних осіб

. 6.3. У навчальному закладі державної чи комунальної форм власності створюється фонд загального обов’язкового навчання, який формується з урахуванням матеріально-побутових потреб учнів за рахунок коштів засновників та бюджету в розмірі не менше трьох відсотків витрат на його поточне утримання, а також за рахунок коштів, залучених з інших джерел. Кошти фонду загального обов’язкового навчання зберігаються на рахунку цього навчального закладу в установі банку і витрачаються відповідно до кошторису, що затверджується директором навчального закладу. Облік і використання коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюється цим навчальним закладом згідно з наказом директора, що видається на підставі рішення ради навчального закладу, відповідно до порядку, передбаченого чинним законодавством. Контроль за правильним використанням коштів фонду загального обов’язкового навчання здійснюють органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, органи управління освітою. 

6.4. Навчальний заклад має право на придбання та оренду необхідного обладнання та інші матеріальні ресурси, користуватися послугами будь-якого підприємства, установи, організації або фізичної особи, фінансувати за рахунок власних надходжень заходи, що сприяють поліпшенню соціально-побутових умов колективу.

 6.5. Порядок діловодства і бухгалтерського обліку в навчальному закладі визначається законодавством та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, За рішенням засновника закладу бухгалтерський облік може здійснювати самостійно або через централізовану бухгалтерію. 

6.6. Звітність про діяльність загальноосвітнього навчального закладу встановлюється відповідно до законодавства. 

VII. Міжнародне співробітництво 

7.1. Навчальний заклад за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних надходжень, має право проводити  міжнародний учнівський та педагогічний обмін у рамках освітніх програм, проектів, встановлювати відповідно до законодавства прямі зв’язки з міжнародними організаціями та освітніми асоціаціями.

 7.2. Навчальний заклад має право відповідно до чинного законодавства укладати угоди про співробітництво з навчальними закладами, науковими установами, підприємствами, організаціями, громадськими об’єднаннями інших країн.

 VIII. Контроль за діяльністю навчального закладу

 8.1. Державний контроль за діяльністю навчального закладу здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері загальної середньої освіти. 

8.2. Державний контроль здійснюють Міністерство освіти і науки України, Державна інспекція навчальних закладів, засновник відділ освіти

. 8.3. Основною формою державного контролю за діяльністю навчального закладу є атестація, що проводиться не рідше одного разу на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України. 

8.4. У період між атестацією проводяться перевірки (інспектування) навчального закладу з питань, пов’язаних з його навчально-виховною діяльністю. Зміст, види і періодичність цих перевірок визначаються залежно від стану навчально-виховної роботи, але не частіше 1-2 разів на рік. Перевірки з питань, не пов’язаних з навчально-виховною діяльністю, проводяться його засновником (власником) відповідно до законодавства.

 ІХ. Реорганізація або ліквідація навчального закладу 

9.1. Рішення про реорганізацію або ліквідацію навчального закладу приймає засновник. Реорганізація навчального закладу відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення. Ліквідація проводиться ліквідаційною комісією, призначеною засновником, а у випадках ліквідації за рішенням господарського суду – ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління навчальним закладом. 

9.2. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно навчального закладу, виявляє його дебіторів і кредиторів і розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс і представляє його засновнику(ам). 

9.3. У випадку реорганізації права та зобов’язання навчального закладу переходять до правонаступників відповідного до чинного законодавства або визначених навчальних закладів.

                      СХВАЛЕНО               ЗАТВЕРДЖУЮ

                  Протокол засідання педагогічної ради     Директор ____ Л. В. Равлюк                        від 01.06.2020 р. №4                                      Наказ від 1 червня 2020 р. № 30

ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА 

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

              Семаківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст..

Городенківської районної ради Івано-Франківської області

                                                                Семаківці

2020 р.

I. Загальні положення 

Метою повної загальної середньої освіти Семаківської ЗОШ  відповідно до статті 12 Закону України «Про освіту» визначено всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадської активності.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система забезпечення якості освіти включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти; 

• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності; 

• критерії, правила і процедури оцінювання учнів; 

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників; 

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників; 

• забезпечення  наявності  необхідних  ресурсів  для  організації освітнього  процесу;

• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління школою; 

• створення в закладі освіти  інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту» забезпечує керівник закладу освіти. Відповідають за забезпечення якості освіти на відповідній території органи місцевого самоврядування (стаття 66 Закону). На виконання статті 67 Закону утворений також центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти - Державна служба якості освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти Семаківської ЗОШ:

• формування спільного та кращого розуміння якості освіти та освітньої діяльності школи;

• створення можливостей для забезпечення і постійного підвищення якості повної загальної середньої освіти та освітньої діяльності;

• отримання об’єктивної інформації щодо якості освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти;

• побудова основи для самоаналізу, самооцінювання та зовнішнього оцінювання Семаківської ЗОШ .

Ключові слова:

    Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов'язки групи людей чи організацій, які об'єдналися для досягнення спільної мети.                                                 

     Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

    Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.                                                     

     Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

     Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії).

      Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

      Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

    Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

    Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень

    Стандарти - це певні настанови, поради закладам загальної середньої освіти щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти.

    Рекомендації - формалізований опис стандартів та пропозиції для визначення можливих дій закладу освіти щодо створення і функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, її окремих компонентів.

    Критерії - мірило, інструмент для оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти та її окремих компонентів.

    Якість освіти - «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг».

   Якість освітньої діяльності – «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

(Інші ключові терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про освіту»).

II. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Стратегія  забезпечення  якості  освіти базується на наступних принципах:      

• принцип дитиноцентризму: врахування освітніх потреб і очікувань; орієнтація, на потреби та очікування здобувачів освіти, а також врахування очікувань інших учасників освітнього процесу та зацікавлених сторін, суспільства;

• принцип органічної єдності заходів щодо забезпечення якості освіти з освітнім процесом: внутрішня система забезпечення якості освіти має бути природною і невід’ємною складовою діяльності закладу освіти;

• принцип партнерства: позитивні взаємини між усіма зацікавленими сторонами, впевненість у порядності й доброзичливості одне одного;

відповідальність та взаємозв’язок усіх внутрішніх чинників і складових діяльності закладу освіти (цілі, людські та матеріальні ресурси тощо); добровільність прийняття зобов’язань та обов’язковість виконання домовленостей усіх учасників освітнього процесу у досягненні високої якості освітнього процесу;

• принцип відкритості і прозорості: відкритий доступ до інформації про процеси, що відбуваються у закладі освіти, якість їхньої освітньої діяльності та якість освіти школи;

• принцип розвитку: необхідність удосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності.

2. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів: 

•   функціонування  системи  формування  компетентностей   учнів;

•   підвищення кваліфікації  педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу школи;  

•  забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу школи.

3. Система контролю за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

•   самооцінку ефективності діяльності із  забезпечення якості  освіти Семаківської ЗОШ;

• моніторинг  якості  освіти;

• контроль об’єктивності оцінювання та рівня сформованості компетентностей здобувачів освіти.

4.   Завдання моніторингу та контролю якості  освіти: 

•     здійснення систематичного відстеження за освітнім процесом в Семаківській ЗОШ;; 

• сприяння підвищенню якості освіти, відновленню її змісту, форм організації освітнього процесу, у тому числі шляхом впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій;

• створення системи спостережень і педагогічних вимірювань;

• одержання об'єктивної і достовірної інформації;

• систематизація інформації, підвищення її оперативності та доступності для учасників освітнього процесу;

• визначення комплексу освітніх індикаторів, що відображають особливості надання якісних освітніх послуг в Семаківській ЗОШ;;

•   створення власної системи неперервного і тривалого моніторингу, оцінювання стану освітнього процесу;

•    аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

•   створення оптимальних комфортних та соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів; 

•   прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки розвитку освітнього процесу в Семаківській  ЗОШ. 

Зміст моніторингу та контролю:

• виконання Закону "Про освіту";

• використання методичного забезпечення в освітньому процесі;

• реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;

• контроль реалізації права учнів на одержання якісної освіти;

• ведення шкільної документації (плани, класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали позаурочної діяльності тощо);

• рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;

• стан викладання шкільних предметів;

• стан підготовки та проведення олімпіад;

• стан проведення гурткових, факультативних занять;

• організація учнівського самоврядування;

• профілактика правопорушень серед школярів;

• попередження дитячого травматизму;

• дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;

• дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації учнів і поточного контролю їхньої успішності;

• робота творчих груп, методоб'єднань, бібліотеки;

• реалізація виховних програм та їх результативність;

• організація харчування та медичного обслуговування школярів;

• охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу;

• виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;

• стан методичної роботи;

• контроль позакласної роботи.

• контроль роботи навчальних кабінетів;

• контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;

• контроль стану спільної роботи школи та громадськості;

• інші питання відповідно до ст. 26 Закону України «Про освіту» 

Суб'єкти моніторингу та контролю Семаківської ЗОШ;:

•       засновник;

•         директор школи  та  його  заступники;

•       органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти;  

•       органи  самоврядування, які    створюються  педагогічними  працівниками,  учнями    та   батьками;  

•       громадськість.

  Основними формами моніторингу та контролю є:

• проведення контрольних робіт;

• участь  учнів  у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад,  конкурсах тощо;

• перевірка  документації;

• інтерв'ювання;

• опитування, анкетування;

• спостереження;

• усне чи письмове опитування;

• письмова перевірка знань (перевірна контрольна робота, тестування);

• комбінована перевірка;

• бесіда.

Критерії моніторингу та контролю: 

•       об’єктивність; 

•       систематичність; 

•       відповідність завдань змісту матеріалу, який вивчається; 

•       толерантність, довіра, повага до особистості;

•       науковість. 

Очікувані результати від проведення моніторингу: 

•           отримання результатів стану освітнього процесу в Семаківській ЗОШ;; 

•           покращення функцій демократичного врядування освітнім процесом, аналіз даних для прийняття управлінських та тактичних рішень. 

Підсумки моніторингу та контролю: 

•          підсумки моніторингу та контролю узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-прогностичних та інформаційних матеріалах; 

•     за результатами моніторингу та контролю розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи; 

•    дані моніторингу та контролю можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради та інших формах методичної роботи.

 Об'єкти моніторингу якості освіти:

• освітнє середовище; 

• система оцінювання в школі;       

• кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу; 

•    демократичне врядування школою;      

•    психолого-соціологічний моніторинг; 

•    рівень компетентностей учнів;          

•    медичний моніторинг; 

•    моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності; 

•    формування іміджу Семаківської ЗОШ;. 

Організація моніторингу та контролю кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

• визначення мети;

• об'єктів;

• складання плану;

• інструктаж учасників;

• вибір форм і методів;

• констатація фактичного стану справ;

• об'єктивна оцінка цього стану;

• висновки, що випливають з оцінки;

• рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;

• визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Моніторинг та контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, заступник директора з навчально-виховної роботи, заступник директора з виховної роботи або створена з цієї метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

   Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, виховних заходів та факультативів, яка дозволяє йому знати стан справ у школі, дієво впливати на якість освітнього процесу. 

Моніторинг та контроль за викладанням шкільних курсів основ наук здійснюється в кілька етапів. Відповідно до річного плану роботи школи обираються об'єкти моніторингу та контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан освітнього процесу.

Директор видає наказ про строки та мету проведення моніторингу та контролю.

Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 20 днів із відвідуванням не менше десяти уроків, занять чи інших заходів.

Члени комісії, які здійснюють перевірку, мають право запитувати необхідну інформацію, вивчати документацію, що відноситься до предмета контролю.

При проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджувати вчителя, якщо в місячному плані зазначені строки контролю. В екстрених випадках директор і його заступники  можуть відвідувати уроки вчителів школи без попередження.

Підстави для проведення контролю:

•  атестація педагогічних працівників;

• плановість контролю;

• перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

• звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

За результатами будь-якого виду перевірки в рамках контролю складається аналітична довідка довільної (або затвердженої) форми, з якою ознайомлюється особа, яку перевіряють, під підпис.

Результати моніторингу та контролю оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по школі, в яких вказано:

• мету контролю;

• строки;

• склад комісії;

• яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);

• констатація фактів, що виявлені;

• висновки;

• рекомендації або пропозиції;

• підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директору, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);

• дата та підпис відповідального за написання довідки.

 Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

• знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;

• знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,

• вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;

• звернутись до вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками моніторингу та контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

• проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при заступнику директора тощо;

• результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами моніторингу та контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;

• про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;

• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;

• про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;

• про заохочення працівників;

• інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до Стратегії розвитку школи) у міру необхідності отримання об'єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу. 

5. Планування освітньої діяльності:

механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

• Стандарт забезпечення якості освіти - це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, викладачів і здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності.

• Освітня програма має відповідати вимогам стандарту освіти.

• На підставі типової освітньої програми навчальний заклад розробляє освітні програми для кожного ступеню окремо. Освітні програми є частиною освітньої програми та нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Освітня програма схвалюється педагогічною радою та затверджується директором навчального закладу, про що видається відповідний наказ.

• Освітню програму розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної-виховної роботи, керівників шкільних методичних об'єднань.

Здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

• Перегляд освітніх програм відбувається за результатами їхнього моніторингу.

• Удосконалення освітніх програм передбачає таку систему заходів: забезпечення розробки структури навчального плану; визначення переліку та змісту навчальних дисциплін; розподіл навчального часу здобувачів освіти; визначення підходів до викладання та навчання, а також методів оцінювання.

• Критерії, за якими відбувається перегляд освітніх програм, формулюються як у результаті зворотного зв’язку із педагогічними працівниками, здобувачами освіти, випускниками і батьками, так і внаслідок прогнозування розвитку освітньої галузі та потреб суспільства.

• Відповідальними за впровадження та виконання освітньої програми є учителі, керівники методичних об'єднань, заступники директора з навчально-виховної роботи.

III. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

    (ст. 42 Закону України «Про освіту»)

Дотримання академічної доброчесності педагогічними  передбачає: 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

•  дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну  діяльність; 

•  контроль за дотриманням академічної доброчесності  учнями; 

• об’єктивне оцінювання результатів навчання. 

Дотримання академічної доброчесності учнями  передбачає: 

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; 

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; 

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної  діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. 

Порушенням академічної доброчесності вважається: 

•  академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства; 

• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; 

•  фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; 

•  фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; 

•  списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; 

•  обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;  

• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; 

•  необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. 

За порушення академічної доброчесності педагогічні  працівники школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: 

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії; 

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади. 

За порушення академічної доброчесності учні школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: 

•  повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);  

•  повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми. 

       Педагогічні працівники у своїй діяльності зобов’язані дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти. Особи, які навчаються в даній школі, зі свого боку, зобов’язані виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись академічної доброчесності, та досягати відповідного рівня сформованих компетентностей. Адміністрація школи визначає основні принципи та механізми забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, у тому числі створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату. Основними завданнями запобігання плагіату в ЗЗСО є формування академічної етики та поваги до інтелектуальних надбань, дотримання норм законодавства про авторське право і покликане сприяти впровадженню практики належного цитування через визначення поняття та форм плагіату, методів запобігання його поширенню, процедури розгляду та фіксування фактів плагіату, а також формалізації можливих наслідків його вчинення у межах закладу освіти.

   Профілактика плагіату (компіляції) в школі здійснюється у відповідності до Положення про академічну доброчесність, схваленого педагогічною радою школи.

НАПРЯМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ 

ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

І. Оцінювання освітнього середовища закладу освіти

 1.1. Освітнє середовище забезпечує комфортні та безпечні умови навчання та праці

    Школа дбає про забезпечення нешкідливих умов для здійснення освітнього процесу відповідно до санітарних вимог та інших нормативних актів, що стосуються облаштування та утримання території, будівель та приміщень закладу.

У закладі освіти наявні навчальні, допоміжні приміщення, необхідні для забезпечення освітнього процесу. Дотримуються норми наповнюваності класів/груп.

     Для забезпечення ефективного освітнього процесу заклад використовує спеціальне навчальне обладнання та відповідно обладнані навчальні та спеціалізовані приміщення. Територія закладу облаштована для освітньої діяльності, відпочинку учнів, занять спортом. Матеріально-технічне та навчально-методичне забезпечення закладу відповідає його типу, спеціалізації та профілю.

      Школа докладає зусиль, щоб облаштування території та інтер'єр приміщень були комфортними, безпечними, функціональними, що дозволяє максимально використовувати приміщення та територію закладу в освітніх цілях.

    Заклад освіти забезпечує дотримання вимог безпеки життєдіяльності в освітньому процесі та дбає про те, щоб здобувачі освіти і педагогічні працівники були обізнані з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Увага звертається на навчання педагогічних працівників правилам реагування у разі нещасних випадків або погіршення самопочуття учнів чи працівників закладу.

     У закладі освіти створюються належні умови для здорового харчування, учні забезпечуються якісною та корисною їжею.

     Заклад дбає про наявність доступного та безпечного під'єднання до мережі Інтернет, формування в учасників освітнього процесу медіаграмотносгі, вміння розпізнавати можливі ризики в інформаційному просторі.

    Заклад приділяє увагу питанням адаптації учнів та застосовує власні підходи та методики для комфортної інтеграції учнів до освітнього процесу та шкільного життя, а педагогічних працівників до професійної діяльності у школі.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

1.1.1. У школі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті

1.1.2. Школа забезпечена навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

1.1.3. Дизайн освітнього середовища закладу освіти функціональний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі

1.1.4. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх. 

1.1.5. Педагогічні працівники обізнані з правилами поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

1.1.6. У закладі освіти створено умови для здорового харчування

1.1.7. У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

1.1.8. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

1.2. Освітнє середовище школи освіти вільне від будь-яких форм булінгу, насильства та дискримінації

Важливим для школи є створення психологічно-комфортного середовища для учнів, їхніх батьків та педагогічних працівників та організація освітнього процесу на принципах партнерства, взаємодії та недискримінації.

         Семаківська  ЗОШ  дбає про психологічну та фізичну безпеку учнів через налагодження комфортної міжособистісної взаємодії, партнерства та діалогу, прийняття і дотримання учасниками освітнього процесу норм безпечного середовища.

Для цього у школі за участю усіх учасників освітнього процесу розробляється власна політика щодо протидії булінгу. Це - антибулінгова програма (кодекс безпечної школи), дотримання вимог якої у закладі є обов'язковим. Така політика містить алгоритми дій у різних випадках порушення дисципліни, конфліктних ситуаціях, проявах різних форм насилля.

У школі розроблено чіткі і зрозумілі правила поведінки. Важливо, щоб правила не були заборонними приписами, а спрямовувались на формування позитивної мотивації (правила без “не”).

         Адміністрація та педагогічні працівники мають вибудовувати стосунки між собою та з учнями на основі партнерства і поваги, а також володіти методиками раннього виявлення ознак насилля в дитячому колективі та попереджати його виникнення і поширення.

         Школа має піклуватись про надання необхідного та належним чином організованого психологічного супроводу учнів. Особлива увага має приділятися дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах або жорстокого поводження. Заклад освіти оперативно реагує на повідомлення про будь-які форми насильства або загрози його вчинення та вживає необхідних заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, профілактики випадків насильства та реалізації принципів ненасильницької комунікації.

     Школа вибудовує тісну співпрацю з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, залучаючи їх до шкільних заходів із профілактики булінгу, попередження та запобігання іншому насильству. 

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

1.2.1. Школа планує та реалізує діяльність щодо протидії будь-яким проявам дискримінації, булінгу

1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу, що забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

1.2.3.Адміністрація школи, педагогічні працівники обізнані з ознаками різних форм булінгу, іншого насильства та дотримуються порядку реагування на їх прояви

1.2.4. У школі організована робота психологічної служби, у тому числі для психологічного супроводу учасників освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу, іншого насильства

1.2.5. Заклад освіти взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей, правоохоронними органами, у тому числі залучає їх до заходів із запобігання булінгу, іншому насильству

1.3. У закладі освіти сформовано інклюзивне, розвивальне та мотивуюче до навчання освітнє середовище

      Семаківська ЗОШ; розвиває інклюзивну культуру, популяризує інклюзивні цінності, сприяє комфортній адаптації та інтеграції усіх учасників освітнього процесу. Формування інклюзивної культури відбувається через розширення можливостей для максимальної участі кожної дитини у житті закладу, культивування взаємоповаги, співпраці і толерантності до проявів різноманітності. У школі створюються умови для навчання, співпраці й спілкування усіх учасників освітнього процесу (незалежно від походження, культурної та етнічної приналежності, статі, релігії, можливостей). 

      У співпраці із засновником заклад освіти вдосконалює облаштування освітнього простору, забезпечуючи максимальну придатність освітнього процесу та середовища для усіх осіб (принцип універсального дизайну) та здійснюючи у кожному конкретному випадку, залежно від індивідуальних потреб учнів, необхідні модифікації дизайну середовища, програм, навчальних матеріалів тощо (принцип розумного пристосування).

      Інклюзивне освітнє середовище формується також через застосування педагогічними працівниками новітніх освітніх методик та технологій роботи з дітьми із особливими освітніми потребами, реалізації корекційної спрямованості навчання (через корекційно-розвиткові заняття та навчальний процес). Важливою є культура співпраці у педагогічному колективі, налагодження координації та командного підходу до розроблення індивідуальних навчальних програм, індивідуальних навчальних планів дітей та індивідуальних програм розвитку.

Заклад підтримує зв’язки з інклюзивно-ресурсним центром, залучаючи його фахівців до розроблення індивідуальних програм розвитку, консультацій педагогів закладу для надання якісного психолого-педагогічного супроводу учнів в освітньому процесі.

        Для успішного розвитку кожної дитини, заклад активно розвиває зв’язок з родинами учнів з особливими освітніми потребами, залучає їх до команди фахівців з розроблення індивідуальної програми розвитку та іншої необхідної підтримки під час навчання.

Освітнє середовище  школи мотивує учнів до оволодіння ключовими компетентностями, у тому числі, здорового та екологічного способу життя та фізичного розвитку. Здоров'язбережувальна компетентність має бути однією із наскрізних під час вивчення шкільних навчальних предметів та курсів.

Важливою складовою освітнього середовища закладу освіти є бібліотека, яка може використовуватися як інформаційний центр із створенням осередків для індивідуальної, групової роботи, читання, проектної роботи, консультацій тощо.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

1.3.1. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

1.3.2. Школа взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти

1.3.3. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом

ІІ. Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Система оцінювання навчальної діяльності учнів в закладі освіти містить критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень. Розроблення критеріїв, їх оприлюднення та інформування робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Кожна виставлена оцінка має обгрунтовуватися вчителем та відповідати оприлюдненим критеріям оцінювання. При вивченні кожної теми, виконанні обов’язкового виду роботи вчитель розробляє критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, враховуючи критерії оцінювання, затверджені Міністерством освіти і науки України, специфіку вивчення теми, освітню програму закладу освіти, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу). Розробляються критерії оцінювання і при використанні інших, ніж урок, організаційних форм проведення навчальних занять. Оцінювання учнів з використанням наявних або розроблених критеріїв оцінювання дозволяє зробити цей процес прозорим і зрозумілим для всіх учасників освітнього процесу. Учнів і батьків потрібно також поінформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень у закладі освіти.

Система оцінювання в закладі освіти спрямовується на розвиток та оволодіння учнями ключовими компетентностями. Оцінюється, у першу чергу, не обсяг засвоєних знань, а уміння використовувати ці знання для вирішення прикладних завдань. Оцінювання має грунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Система оцінювання знань учнів включає  поточний, тематичний, семестровий, контроль знань та вмінь здобувачів загальної середньої  освіти.

Державна підсумкова  атестація здобувачів  загальної середньої  освіти  здійснюється  відповідно до Порядку проведення  державної підсумкової  атестації. Державна підсумкова атестація учнів - це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників ЗЗСО І-III ст. державним вимогам.

Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок ії проведення визначається Порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Показники: рівень успішності, кількість переможців обласних, всеукраїнських і міжнародних предметних олімпіад, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність  працевлаштування випускників, імідж школи у мікрорайоні.

Процедура оцінювання повинна відповідати таким вимогам:

• проводитися для вимірювання досягнень визначених результатів навчання;

• бути об’єктивною;

• мати чіткі та оприлюднені критерії оцінювання;

• відповідати призначенню (діагностичний, поточний або підсумковий контроль);

• гарантувати дотримання вимог законодавства про нерозповсюдження конфіденційної інформації;

• бути співставними в межах даної школи;

• підлягати внутрішній (а за необхідності – зовнішній) експертизі;

• підлягати перевіркам на дотримання затверджених процедур.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

2.1.2.Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Аналіз оцінювання навчальних досягнень учнів є важливим інструментом у забезпеченні якості освітнього процесу і використовується з метою вивчення наступності, адаптації учнів, об’єктивності оцінювання, вивчення впливу форм і методів роботи, які використовує вчитель, на рівень навчальних досягнень учнів тощо. На основі аналізу динаміки показників навчальних досягнень учнів школа може приймати педагогічні і управлінські рішення щодо підвищення якості освітньої діяльності.

З метою врахування індивідуальних особливостей, здібностей та розвитку дитини у школі створюються умови для розроблення індивідуальної освітньої траєкторії. Вона дозволяє зробити освітній процес комфортним, забезпечує індивідуальний прогрес дитини у оволодінні ключовими компетентностями. Індивідуальну освітню траєкторію можна розробляти з окремого предмету (курсу) чи з групи предметів. Учитель в умовах реалізації індивідуальної освітньої траєкторії має стати для учня тьютором, консультантом, координатором. Розроблення індивідуальної освітньої траєкторії потребує залучення психолога та комунікації з батьками.

Оцінювання в школі має бути спрямоване, передусім, на розвиток учнів, воно не повинно бути інструментом покарання. З цією метою вчителі школи застосовують формувальне оцінювання. Цей вид оцінювання є важливим мотиваційним чинником для учня та показником його прогресу у навчанні. Учень може самостійно і усвідомлено визначати потреби освітньої  діяльності і разом з учителем працювати над власним розвитком. Для формувального оцінювання можна використовувати різні інструменти (портфоліо учня, листок самооцінювання тощо).

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів і динаміки навчальних досягнень учнів

2.2.2. У закладі освіти створено умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти

2.2.3. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у закладі спрямоване на відстеження їх індивідуального прогресу

2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Одним із чинників, який характеризує якість освітнього процесу у школі, є задоволеність учнів результатами освітньої діяльності. Система оцінювання у закладі освіти допомагає відмежувати прогрес та формувати в учнів почуття відповідальності за результати власної навчальної діяльності. Щоб процес оцінювання сприймався учнями як справедливий, вчителі можуть долучати їх до розроблення критеріїв такого оцінювання. Спільне розроблення критеріїв (вчитель-учень) дозволяє сформувати в учнів позитивне ставлення до оцінювання і підвищити їх відповідальність за досягнення результату.

Через систему оцінювання освітньої діяльності важливо розвивати в учнів активну життєву позицію. Це досягається як через індивідуальний підхід так і в системі наскрізного процесу виховання, який формує цінності. Тут має велике значення скоординована управлінська діяльність в закладі освіти, співпраця вчителів, класних керівників, практичного психолога, соціального педагога. У школі має бути розроблена система заходів, спрямована на формування розуміння учнями цінності освіти, навчання впродовж життя та здатності учнів самостійно оцінювати власний прогрес.

Вчителі у процесі розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів сприяють поширенню самооцінювання і взаємооцінювання учнів. Розуміючи технологію оцінювання власної роботи, учні з її допомогою можуть ефективніше навчатися. Використання взаємооцінювання сприяє партнерській взаємодії між учнями. За такої методики оцінювання учні допомагають одне одному покращувати свої навчальні результати.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

2.3.1. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним

2.3.2. Заклад освіти формує у здобувачів освіти свідоме та відповідальне ставлення до результатів власної освітньої діяльності

2.3.3. Заклад освіти сприяє самооцінюванню та взаємооцінюванню здобувачів освіти

IV. Критерії, правила і процедури оцінювання  учнів

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.  

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. 

Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.  

До ключових компетентностей належать: 

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади; 

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства; 

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. 

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: 

•  контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; 

•   навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок; 

•  діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня  в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; 

•   стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання; 

•   виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності. 

 При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються: 

•  характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; 

•  якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; 

•  сформованість  предметних умінь і навичок; 

•  рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; 

•  досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези); 

•   самостійність оцінних суджень. 

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

•  системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших; 

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою; 

• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. 

•  глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань; 

• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. 

Критерії оцінювання навчальних досягнень  

учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень 

Бали 

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 

I. Початковий 

1 

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень 

2 

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії  

3 

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення 

II. Середній 

4 

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію 

5 

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять 

6 

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя 

III. Достатній 

7 

Учні володіють поняттями, відтворюють їх  зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок,  частково контролюють власні навчальні дії 

8 

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи  логічних зв'язків; володіють вміннями на  рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з  незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями   

9 

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних  ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)  

IV. Високий 

10 

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так   

і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують  новими прикладами     

11 

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях  

12 

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під        опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання 

Критерії   оцінювання навчальних досягнень 

учнів  основної  й  старшої школи

Рівні навчальних досягнень 

Бали 

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 

I. Початковий 

1 

Учні розрізняють об'єкти вивчення          

2 

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення  

3 

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують  елементарні завдання  

II. Середній 

4 

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію  

5 

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило  

6 

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком  

III. Достатній 

7 

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають 

основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії 

8 

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, 

хоч і мають неточності  

9 

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією  

IV. Високий 

10 

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній  діяльності, робити висновки, узагальнення  

11 

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми 

12 

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення  

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. 

Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня  в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. 

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. 

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. 

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. 

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. 

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). 

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує: 

• усунення безсистемності в оцінюванні; 

• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь; 

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання; 

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу; 

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета. 

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. 

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. 

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок. 

Учень  має право на підвищення семестрової оцінки. 

ІІІ. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Педагогічні працівники закладу освіти планують свою діяльність та прогнозують її результати, використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями

Важливим аспектом діяльності педагогічного працівника є планування власної діяльності та прогнозування очікуваних результатів. Розроблений календарно-тематичний план, поурочний план та навчальна програма мають відповідати державним стандартам загальної середньої освіти та враховувати специфіку роботи закладу освіти. Освітня програма, методичні рекомендації МОН надають можливість вчителю при складанні календарно-тематичного плану самостійно розподіляти обсяг годин на вивчення навчальних тем, змінювати послідовність їх вивчення, самостійно обирати організаційні форми проведення навчальних занять.

Педагогічна діяльність у закладі освіти має бути зорієнтована на оволодіння учнями ключовими компетентностями та вмінні застосовувати їх у повсякденному житті. Для цього можна використовувати різні організаційні форми освітнього процесу (класно-урочну, навчання в групах, змішане, перевернуте навчання, квест, вебквест, навчальні екскурсії, проектну роботу тощо). Під час проведення навчальних занять вчитель обирає форми роботи, спрямовані на творчу, аналітичну роботу учнів (простеження причинно-наслідкових зв’язків, мозковий штурм, командні форми роботи, пошукову роботу тощо).

На сучасному етапі використання лише індивідуального підходу в роботі з учнями може бути недостатньо. Вчителі мають володіти навичками розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учня з урахуванням вікових особливостей, фізичного та психологічного розвитку дитини та її індивідуальних освітніх потреб і здібностей. У першу чергу, індивідуальна освітня траєкторія може розроблятись для тих учнів, які потребують персонального підходу у виконанні навчальних завдань. Це можуть бути учні, які випереджають однокласників в опануванні навчального матеріалу або учні, які мають труднощі з його засвоєнням.

    Учителі мають забезпечувати наскрізний процес виховання у взаємодії навчання і виховання з метою формування загальнолюдських цінностей, виховання почуття патріотизму. Предметом особливої уваги педагогічних працівників мас стати розвиток відповідальності, самостійності та самоконтролю.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

3.1.1. Педагогічні працівники здійснюють планування своєї діяльності з урахуванням умов і специфіки роботи закладу, аналізують результативність планування

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, форми організації освітнього процесу, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти відповідно до освітньої програми

3.1.3. Педагогічні працівники розробляють індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які цього потребують

3.1.4. Педагогічні працівники у своїй діяльності забезпечують наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські цінності, патріотизм

3.2. Постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників

Підтвердження кваліфікації педагогічного працівника можливе лише за умови його постійного професійного зростання. Підвищувати свою кваліфікацію педагогічний працівник може за різними організаційними формами: очній, заочній, дистанційній тощо. Підвищення кваліфікації може відбуватись у вигляді курсів, семінарів, майстер-класів, тренінгів. Важливу увагу потрібно приділити підвищенню кваліфікації щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Професійний розвиток - це обов’язок самого працівника, професійному зростанню якого також має сприяти заклад освіти, створюючи умови, мотивуючи педагога до професійного вдосконалення. Кваліфікаційний рівень педагогів у закладі освіти підтверджується проходженням чергової атестації і сертифікації. Наявність сертифікованих педагогів у закладі освіти може свідчити про високий показник рівня освітньої діяльності.

Однією зі складових професійного зростання педагога є його участь у дослідно-експериментальній, інноваційній роботі, яка може здійснюватися на різних рівнях (закладу освіти, регіональному, всеукраїнському). Наявність та практична спрямованість дослідно-експериментальної роботи дозволяє забезпечити інноваційну складову освітнього процесу та є ознакою високого рівня якості освітньої діяльності у закладі освіти. Педагогічні працівники закладу освіти можуть залучатись як освітні експерти, зокрема для проведення інституційного аудиту, що сприяє їх професійному зростанню та підвищенню якості освітньої діяльності, іміджу закладу освіти.

Сучасний освітній процес неможливий без використання інформаційно- комунікативних (комп’ютерних) технологій. Насамперед, учитель має вміти працювати з комп’ютерними програмами, створювати мультимедійні презентації, електронні навчальні ресурси, спілкуватися з учнями і колегами через месенджери, інтерактивні інтернет-платформи, форуми використовувати інформаційні інтернет-ресурси у своїй роботі тощо.

       Педагогічні працівники можуть створювати власний освітній ресурс, представлений публікаціями, розробками, сценаріями та поширювати практичний досвід роботи через участь у семінарах, майстер-класах, тренінгах тощо. Поширення практичного досвіду сприяє підвищенню якості освітньої діяльності та може забезпечити інноваційну складову освітнього процесу.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації у різних формах, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

3.2.2. Педагогічні працівники беруть участь у дослідно-експериментальній роботі, в інноваційних освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

3.2.3. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

3.2.4. Педагогічні працівники створюють освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо), навчальні програми, освітні проекти, технології, поширюють педагогічний досвід

3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Успішна педагогічна діяльність неможлива без комунікації між педагогічними працівниками і учнями на засадах довіри, партнерства і відкритого діалогу, співпраці між учителем і учнем та їх співтворчості. Вчитель має надавати можливість учню висловлювати і аргументувати свою думку. Учень не повинен боятися ставити питання, на які не існує готової відповіді. З педагогікою партнерства тісно пов’язане особистісно орієнтоване навчання. Воно спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Забезпечення особистісно орієнтованого підходу у навчанні має бути наскрізним і стосуватись не тільки проведення навчальних занять, але й позаурочної роботи.

Для підвищення ефективності освітнього процесу необхідний постійний діалог з батьками. Конструктивне партнерство, доброзичливі взаємини, наявність зворотного зв’язку щодо успіхів дитини, її прогресу у навчанні, залучення батьків до життя класу і школи є запорукою якісного освітнього процесу.

Підвищенню якості освітньої діяльності у закладі освіти сприяє співпраця між педагогічними працівниками через командну роботу, реалізацію спільних проектів, наставництво. Це, у свою чергу, підвищує мотивацію та кваліфікаційний рівень педагогічних працівників.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства та особистісно орієнтованого навчання

3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань удосконалення освітньої діяльності учнів та закладу освіти, забезпечують постійний зворотній зв’язок

3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці педагогічних працівників 

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освіти, а дотримання принципів академічної доброчесності під час навчання та викладання в школі впливає на формування важливих цінностей, таких, як чесність, довіра справедливість, взаємоповага, відповідальність. Принципам академічної доброчесності мають відповідати усі аспекти педагогічної діяльності. На оцінювання навчальних досягнень учнів не можуть впливати ніякі інші чинники, крім оцінювання навчальної діяльності учнів.

      Педагогічні працівники мають спонукати учнів до самостійної роботи, заохочувати до висловлювання власних думок, уникати завдань, побудованих лише на відтворенні знань. Важливо інформувати учнів про основні принципи академічної доброчесності і дотримання її норм.

Орієнтовні критерії для самооцінюванпя:

3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності, у тому числі під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

3.4.2. Педагогічні працівники забезпечують дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, у тому числі через систему оцінювання

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. 

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. 

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. 

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. 

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. 

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти. 

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.  

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці: 

 Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

         Кваліфікаційні категорії 

Критерії 

Спеціаліст другої  категорії 

Спеціаліст першої категорії 

Спеціаліст вищої категорії 

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета 

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предмета 

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін 

Відповідає вимогам, що висуваються до   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми 

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою; 

працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно 

розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики 

3. Уміння аналізувати свою діяльність 

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи 

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей 

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації 

4. Знання нових педагогічних концепцій 

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов 

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами 

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності 

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня 

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях 

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення 

Користується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях 

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії 

Спеціаліст  другої  категорії 

Спеціаліст першої категорії 

Спеціаліст вищої категорії 

1.Володіння способами індивідуалізації навчання 

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей 

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей 

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми 

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів 

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння 

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками 

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками 

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок 

Прагне до формування навичок раціональної організації праці 

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

4.Рівень навченості учнів 

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів 

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів 

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура 

Критерії 

Спеціаліст другої категорії 

Спеціаліст першої категорії 

Спеціаліст вищої категорії 

1. Комунікативні й організаторські здібності 

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю 

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює 

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності 

2. Здатність до співпраці з учнями 

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації 

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя 

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів 

 3. Готовність до співпраці з колегами 

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами 

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі 

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами 

4. Готовність до співпраці з 

батьками 

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками 

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології 

Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності 

5. Педагогічний такт 

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями 

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості 

6. Педагогічна культура 

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди 

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію 

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією 

7. Створення комфортного мікроклімату 

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини 

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості 

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей 

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.  

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою. 

ІV. Управлінські процеси закладу освіти

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

Для досягнення високої якості освітньої діяльності школа має сформулювати та оприлюднити стратегію розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує заклад, та визначення цілей його розвитку на визначений період. Стратегія та заходи з її реалізації мають враховувати цілі і завдання державної політики у сфері освіти, а також стратегічні плани засновника.

     У стратегії доцільно звернути увагу на умови функціонування закладу, які мають значення для досягнення цілей розвитку (місцезнаходження, територія обслуговування, контингент учнів, кадровий склад, матеріально-технічні умови), визначити напрями розвитку закладу (спеціалізація, профільність), напрями професійного вдосконалення педагогічного персоналу, впровадження нових освітніх технологій, вдосконалення освітнього середовища тощо.

Управлінські рішення керівництва мають бути спрямовані на досягнення стратегічних та поточних цілей закладу освіти. З цією метою заклад освіти може розробляти та виконувати узгоджені між собою плани різного терміну реалізації (перспективний, річний, поточний) та спрямування (освітня діяльність, забезпечення умов навчання, наскрізний процес виховання тощо). Аналіз виконання планів може здійснюватися відповідно до структури системи внутрішнього забезпечення якості освіти за напрямами, які визначаються закладом освіти з урахуванням вимог законодавства.

Результатом такого аналізу мають стати відповідні управлінські рішення. Заходи із підвищення якості освітньої діяльності мають здійснюватися на підставі даних про поточний стан та динаміку результатів освітньої діяльності. Це можливо забезпечити через процедури моніторингу певних компонентів освітнього процесу: ефективність управлінської діяльності, навчальних досягнень учнів, умов здійснення освітньої діяльності, соціально-психологічного клімату тощо. Моніторинг може здійснюватися шляхом вивчення документів, аналізу навчальних досягнень, опитування учасників освітнього процесу, спостереження, результатів розгляду звернень громадян, комунікації на інтерактивних платформах тощо.

      Школа здійснює самооцінку власної діяльності та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що відображається у річному звіті. Річний звіт схвалюється педагогічною радою та оприлюднюється на вебсайті закладу або його засновника. Надійні та актуальні дані про діяльність закладу необхідні для обгрунтованого ухвалення управлінських рішень і підтримки системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Раціональна організація документообігу має сприяти ефективному управлінню закладом та забезпеченню якості освітньої діяльності.

У школі має діяти система інформаційного забезпечення та автоматизоване середовище для роботи з даними. Важливим чинником є можливість зберігання документів в електронному вигляді. Для оптимізації інформаційного простору заклад освіти може використовувати автоматизовані системи, які дозволяють формувати бази даних про учнів, працівників закладу, готувати та зберігати внутрішні (локальні) документи закладу освіти тощо. Необхідно забезпечити наявність електронної бази даних матеріальних цінностей закладу освіти, зокрема, бібліотечного фонду.

      У школі доцільно мати безперешкодний надійний доступ до мережі Інтернет та внутрішній бездротовий зв'язок. Для оптимізації інформаційних потоків є корисним створення локальної мережі закладу освіти для організації освітнього процесу та управлінської діяльності. ІКТ повністю інтегровані у навчання на всіх рівнях і дають можливість повністю реалізувати індивідуалізований план розвитку кожного учня школи.

      Школа може використовувати інтерактивні платформи та сервіси для урізноманітнення організаційних форм освітнього процесу: інформаційний пошук, дистанційне навчання, змішане навчання, онлайн-курси тощо.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію розвитку закладу освіти, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності

4.1.2. У школі річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми закладу

4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі розроблених та оприлюднених стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти

4.1.4. Адміністрація школи планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання закладу освіти

4.1.5. Розподіл обов’язків та повноважень між керівництвом школи забезпечує ефективне управління закладом освіти, сприяє вдосконаленню якості освітньої діяльності

4.1.6. У закладі освіти наявна система інформаційного забезпечення (у тому числі електронний документообіг) та створене автоматизоване середовище для роботи з даними

4.2. У закладі освіти створена та підтримується атмосфера довіри, інформаційної прозорості, конструктивної співпраці між учасниками освітнього процесу та громадою

Досягнення мети діяльності Семаківської ЗОШ можливе за умови створення сприятливого психологічного клімату, атмосфери довіри між учасниками освітнього процесу. Визначальна умова для створення такої атмосфери  - обгрунтованість і відкритість управлінських рішень.

Учасники освітнього процесу повинні мати можливість впливу на прийняття управлінських рішень через різні форми організації освітнього процесу: наради, обговорення, внесення пропозицій тощо. Особливу увагу слід звернути на підтримку співпраці між педагогічними працівниками, які мають професійно, конструктивно та толерантно спілкуватися і взаємодіяти з колегами заради досягнення кращих результатів освітнього процесу. 

Школа має сприяти та забезпечувати необхідні умови для діяльності різноманітних форм громадського самоврядування (батьківські ради, учнівське самоврядування тощо). Надзвичайно важливим є створення реальних можливостей для дієвого впливу на значущі аспекти функціонування закладу через різноманітні форми громадянської активності (опитування, звернення, спільні обговорення тощо). Керівництво закладу створює умови для формування відкритого освітнього середовища через залучення учасників освітнього процесу до різноманітних суспільно-значущих заходів поза межами закладу: фестивалі, екскурсії, відвідування установ культури тощо.

Адміністрація школи здійснює процеси управління та організації освітньої діяльності на умовах інформаційної відкритості та комунікації з учасниками освітнього процесу і громадою. Насамперед, потрібно забезпечити безумовне виконання закладом вимог статті 30 Закону України «Про освіту». Інформаційна відкритість забезпечується наявністю у закладі освіти майданчиків для інформування учасників освітнього процесу: повідомлення на сайті закладу (засновника) інших загальнодоступних електронних ресурсах, на дошках оголошень, публікація інформаційних листів, шкільної преси тощо. Спілкування між учасниками освітнього процесу може відбуватися із використанням сучасних технологій: месенджери, групи у соціальних мережах тощо.

Школа належним чином розробляє, затверджує та оприлюднює положення про академічну доброчесність, яке може містити визначення академічної доброчесності, можливих випадків її порушення та способів реагування на них, заходів з попередження порушень, видів відповідальності тощо. Учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з цим положенням та дотримуватися його вимог як справедливих та загальнообов’язкових.

Ключовим чинником формування дійсно відповідального ставлення до цих питань має стати нульова толерантність усіх учасників освітнього процесу до фактів порушення норм академічної доброчесності. Це означає, що учасники освітнього процесу мають не лише знати і дотримуватися цих норм, але й займати активну позицію у випадках, коли стають свідками можливих порушень. Має здійснюватися постійна профілактика та моніторинг дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу, ці питання мають ставати предметом розгляду на засіданнях педагогічної ради, повинна здійснюватися система мотиваційних дій, що спрямована на дотримання принципів академічної доброчесності.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

4.2.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення психологічно комфортного середовища яке забезпечує конструктивне спілкування учасників освітнього процесу та сприяє формуванню їх взаємної довіри

4.2.2. Школа оприлюднює інформацією про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах

4.2.3. Керівництво закладу освіти на основі розробленого та оприлюдненого положення про академічну доброчесність, забезпечує дотримання його вимог, виявляє порушення та вживає заходів для протидії їм.

4.3. Керівництво закладу освіти здійснює раціональний добір кадрів, забезпечує належні умови праці та можливості для професійного розвитку працівників

Комплектація школи кваліфікованими педагогічними та іншими працівниками є одним з найважливіших завдань керівництва для забезпечення якісної освітньої діяльності і високої якості освіти.

Мета діяльності закладу та його освітня програма передбачають відповідні кваліфікаційні вимоги до педагогічних працівників. Під час формування кадрового складу керівництво закладу має враховувати кваліфікаційний рівень педагогічних працівників. Кваліфікаційні вимоги до вчителів можуть різнитися залежно від поглибленого вивчення окремих предметів (курсів), профільної спрямованості класів або закладу освіти у цілому.

Висока якість освітнього процесу безпосередньо залежить від умов праці та вмотивованості педагогічних працівників. Тому керівництво має зробити все від нього залежне, щоб забезпечити належні умови праці, об’єктивно оцінювати професійні досягнення педагогів. Надзвичайно важливо розробити і постійно втілювати у життя різноманітні заходи з підтримки позитивної мотивації педагогічних працівників: насамперед - аргументоване матеріальне та моральне заохочення, яке спонукає працівників до більш якісної роботи та саморозвитку.

У школі мають бути створені умови для постійного професійного розвитку педагогічних працівників та підтримки власної професійної траєкторії. Керівництво, враховуючи потреби закладу та особливості освітньої програми, заохочує та підтримує методичну роботу педагогічних працівників, їхню участь у професійних конференціях, семінарах, курсах підвищення кваліфікації у різних формах, підготовку та публікацію матеріалів за темами професійної діяльності. Важливим чинником є також професійне самовдосконалення керівних працівників, що безпосередньо впливає на якість роботи закладу.

        Підвищення професійного рівня педагогічних працівників має обов’язково отримувати формальне визнання, що впливає на професійний статус працівника та розмір його винагороди за працю. Тому керівництво закладу має належним чином організувати процес атестації та сприяти сертифікації педагогічних працівників.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми

4.3.2. Керівництво закладу освіти через систему матеріального та морального заохочення мотивує працівників до якісної роботи, у тому числі педагогічних працівників до саморозвитку, здійснення методичної, інноваційної, дослідно- експериментальної роботи

4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

4.4. Організація освітнього процесу, демократичне врядування, у тому числі прийняття управлінських рішень, здійснюється на засадах людиноцентризму

Головний принцип освітнього процесу — людиноцентризм — реалізується у практичній діяльності через виконання освітньої програми закладу освіти, яка розробляється відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, має враховувати потреби та інтереси учнів, спроможності закладу освіти.

Оволодіння учнями ключовими компетентностями має бути забезпечено через використання різноманітних форм і технологій організації освітнього процесу (класно-урочна, проектно-дослідницька, змішана, дистанційна тощо), а також використання форм і методів роботи під час проведення навчальних занять (командна робота учнів, простежування причинно-наслідкових зв’язків, мозковий штурм, пошукова робота тощо).

Розпорядок дня та розклад занять мають враховувати вікові особливості дітей, відповідати їхнім індивідуальним можливостям та інтересам, сприяти формуванню індивідуальних освітніх траєкторій учнів та забезпечувати можливості для гнучкого використання різноманітних організаційних форм навчання і викладання.

Процедури комплектації класів, зарахування, відрахування, переведення та випуску здобувачів освіти мають здійснюватися відповідно до встановленого порядку. Школа оприлюднює інформацію про проектну потужність закладу, територію обслуговування, правила конкурсного прийому (у разі здійснення), наповнюваність класів та про вільні місця у них.

Для забезпечення якості управління закладом керівництво розробляє, затверджує та доводить до відома працівників розподіл посадових обов’язків, прав та повноважень, що закріплюється у посадових інструкціях.

Адміністрація школи має вживати необхідних заходів для забезпечення належного стану приміщень і обладнання: постійно вивчати потреби учнів та педагогічних працівників, готувати і доводити до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежувати їх реалізацію.

Педагогічна рада розглядає на своїх засіданнях питання освітнього процесу, зокрема забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності. Колегіальність рішень педагогічної ради має велике значення для формування атмосфери співпраці у педагогічному колективі.

Школа сприяє реалізації інноваційної та дослідницько- експериментальної роботи, що дозволяє забезпечити ефективність освітньої діяльності та створює умови для використання в освітньому процесі технологій, спрямованих на підвищення рівня навчальної мотивації учнів.

Орієнтовні критерії для самооцінювання:

4.4.1. У школі дотримуються права учасників освітнього процесу

4.4.2. Керівництво закладу освіти комунікує з учасниками освітнього процесу та громадою

4.4.3. Адміністрація школи створює умови для розвитку громадського самоврядування, сприяє здобувачам освіти у виявленні громадянської активності та ініціативи, взаємодії з місцевою громадою

VI. Критерії, правила і процедури оцінювання 

управлінської діяльності керівників

Формою  контролю за  діяльністю  керівників ЗЗСО є  атестація.  

Ефективність  управлінської  діяльності  керівника  під  час  атестації  визначається  за  критеріями:  

• саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності; 

• стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку школи, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

• річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу; 

• здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів,  проектів; 

• забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів; 

• поширення позитивної інформації про заклад; 

• створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);  

• застосування ІК-технологій  у освітньому процесі; 

• забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу; 

• позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників. 

Ділові  та особистісні  якості  керівників  визначаються  за  критеріями: 

• цілеспрямованість та саморозвиток; 

• компетентність; 

• динамічність та самокритичність; 

• управлінська етика;

• прогностичність та  аналітичність; 

• креативність, здатність до інноваційного пошуку;

• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

VII. Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу

Семаківська  ЗОШ  побудована  у 1939 році.

Проектна  потужність –240 учнівських  місць. Стан  будівель в належному стані,  здійснити капітальний ремонт ІІ копусу школи - приміщення їдальні. 

Приміщення  та  територія  школи  відповідають  державним  санітарно-гігієнічним  нормам   щодо  утримання  закладів загальної середньої освіти.

Навчальні  класи  та  кабінети  повністю забезпечені  меблями.

Їдальня   знаходиться  у  ІІ корпусі школи. Наявне  водопостачання, необхідне  технологічне  обладнання. Приміщення  їдальні  розраховане  на 56 посадкових  місць.

Школа працює  за  кабінетною  системою. В школі  наявні  кабінети: фізичний, хімічний, української  мови  та  літератури , історії та  захисту  Вітчизни.

Навчальні кабінети - це окремі приміщення, які відповідають своїм призначенням санітарно-гігієнічним нормам та обладнані сучасними технічними засобами навчання. Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну.

На даний час у школі – 1 мультимедійний комплекс, 6 стаціонарних комп'ютерів та 2 ноутбуки. Наявний  доступ  до  всесвітньої  інформаційної  мережі  Інтернет. 

      Учні  забезпечені  підручниками, програмовою  художньою  літературою.  Книги  зберігаються  в  належних  умовах. 

  Матеріально-технічна база школи повністю пристосована для організації освітнього процесу.  

VIII. Інформаційна  система  для  ефективного управління  Семаківської ЗОШ;

Роботу  інформаційної  системи  школи  забезпечує  наявність  необмеженого  доступу  до  мережі  Інтернет   для  учнів  та  педагогічних працівників (в  тому  числі  через  сервіс  Wi-Fi),  внутрішнього  електронного  документообігу. Значне  місце  в  управлінні школою відіграє   офіційний  сайт та   facebook-сторінка.  

До основних функцій інформаційної системи належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметрам, введення, підтримка та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.

У Семаківській ЗОШ здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.                                                         

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:                                                                          

• статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

• інформаційна база про якість освітнього процесу;

• інформаційна база про результати державної підсумкової атестації тощо. 

IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення, забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби осіб з ООП. 

Універсальний дизайн школи створюється на таких принципах: 

• рівність і доступність використання; 

• гнучкість використання;

• просте та зручне використання; 

• сприйняття інформації з урахуванням різних можливостей користувачів; 

• низький рівень фізичних зусиль; 

• наявність необхідного розміру і простору. 

Х. Забезпечення публічності інформації про діяльність Семаківської ЗОШ;

1. Публічність інформації про діяльність закладу освіти забезпечується відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про освіту» «Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти»

2. На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню, а саме:

• статут закладу освіти;

• ліцензії на провадження освітньої діяльності;

• структура та органи управління закладу освіти;

• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

• мова освітнього процесу;

• наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);

• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);

• результати моніторингу якості освіти;

• річний звіт про діяльність закладу освіти;

• правила прийому до закладу освіти;

• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

• перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;

інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.    (Відповідальні: директор школи та особа, призначена відповідальною за ведення шкільного сайту)