Embedded Files
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Історія України. Всесвітня історія
10–11 класи
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
Пояснювальна записка
Навчання історії у старшій школі спрямоване на реалізацію мети повної загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів/учениць, формуванні в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник/випускниця старшої школи – це патріот/патріотка України, який/яка: знає історію своєї держави; є носієм української мови, культури, національних традицій і духовних цінностей; виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті; має бажання і здатність реалізовувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства; бережно ставиться до природи; дотримується здорового способу життя.
Мета історичної освіти в старшій школі – сприяти формуванню в учнів/учениць національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.
Ця мета має конкретизуватися в комплексі завдань, серед яких пріоритетними є:
– поглиблення інтересу до історії як сфери знань і навчального предмета, розвиток мисленнєвих здібностей та умінь, необхідних для розуміння сучасних викликів;
– набуття системних знаннь про факти, події, явища, тенденції в Україні та світі ХХ–ХХІ ст. з позицій: цінності життя людини, досвіду українського державотворення, утвердження єдності й соборності Українського народу, значення європейських культурних і правових традицій для суспільних процесів в Україні, зміцнення національних інтересів і суверенітету, цілісності та непорушності кордонів Української держави в контексті світового історичного процесу;
– розвиток історичного, критичного та творчого мислення, здатності розуміти загальний хід історичного процесу, проблеми, що стоять перед країною та світом;
– спонукати до усвідомлення національного інтересу, необхідності захисту суверенітету, територіальної цілісності своєї держави в умовах реальних військово-політичних, інформаційних та інших викликів;
– долучення до духовних і культурних надбань і цінностей, історико-культурних традицій українського й інших народів;
– сприяння формуванню політичної та правової культури, громадянської самосвідомості, пошани до державної символіки України в гармонійному поєднанні із національними та загальнолюдськими цінностями.
Структура програми й організація навчання учнів/учениць. Програма складається з пояснювальної записки, структурованих за розділами очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць і змісту навчального матеріалу з історії України та всесвітньої історії як основи для досягнення цих результатів. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці зорієнтовані на формування предметних і ключових компетентностей і викладені через знання й уміння, які відповідають знаннєвому, смисловому й діяльнісному компонентам.
Цей курс історії для 10–11 класів складається з двох окремих предметів – “Історія України” та “Всесвітня історія”. Для підвищення результативності навчання (через ефективний розподіл навчального часу) програма пропонує синхронізувати вивчення історії України та всесвітньої історії. Рекомендовану послідовність вивчення історії України та всесвітньої історії за розділами наведено в таблиці наприкінці пояснювальної записки.
Зміст історичного матеріалу базується на таких пріоритетах: усталена періодизація новітньої історії; національна спрямованість, принципи історичної пам’яті, хронологічної послідовності, науковості, логічності, гуманізації, проблемного викладання, національної спрямованості, полікультурності; органічне й оптимальне дотримання пропорцій між політичною, соціально-економічною та культурною складовими історичного процесу; загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством; виокремлення побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, що відбувалися в Україні та світі.
До кожного розділу подано теми, які можуть бути розкриті на практичних заняттях/ під час виконання навчальних проектів/ при написанні есе. Учитель/учителька на власний розсуд можутьобирати/змінювати/корегувати/доповнювати теми, а також досліджувати їх у різний спосіб, залежно від умов організації навчального процесу, пізнавальних можливостей школярів, класу й індивідуального підходу вчителя до викладання. Рекомендовані проекти спрямовані на розвиток творчо-пошукових умінь і навичок. Контраверсійність пропонованих тем відповідає віковим особливостям учнів/учениць старшої школи й орієнтована на формування розуміння зв'язку між вивченим матеріалом і сучасністю.
У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами. В межах загальної річної кількості годин учитель/учителька може самостійно визначати час для роботи над кожним розділом програми, але не порушуючи при тому повноти завдань, визначених як результати і зміст навчально-пізнавальної діяльності.
Організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць за цією програмою вчитель/вчителька відображає у власному календарно-тематичному плані або в робочій програмі, які затверджує керівник навчального закладу. Робочу програму вчитель укладає з метою розроблення в межах навчальної програми власного алгоритму роботи з учнями, акцентування на певних навчальних цілях, змістових елементах, розширення кола історичних діячів, зміни послідовності вивчення матеріалу в межах розділів, доповнення матеріалу з історії рідного краю і тематикою практичних занять, навчальних проектів та есе.
Синхронізація курсів історії України та всесвітньої історії в 10–11 класах
Історія України (1914–1945 рр.)
10 клас
Структура курсу:
Повторення. Вступ
Розділ 1. Україна в роки Першої світової війни
Розділ 2. Початок Української революції
Розділ 3. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності
Розділ 4. Встановлення й утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні
Розділ 5. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
Розділ 6. Україна в роки Другої світової війни
ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП
У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:
Знати:
– характерні риси “короткого ХХ століття”;
– зміст понять: світова війна, політичний режим, національна держава, соціальна революція, національна революція, модернізм;
– територіальні межі розселення українців як етносу;
– етнічний і соціальний склад населення України початку ХХ ст.;
– особливості розвитку українського суспільства на початку ХХ ст.;
– алгоритми опрацювання таких видів історичних джерел, як плакати, фото- і кінодокументи тощо).
Уміти:
– застосувати знання про періодизацію історії як інструмент для розуміння особливостей розвитку українських земель у першій половині ХХ ст.;
– показати на історичній карті держави -метрополії та їх колоніальні володіння; території українських земель, що входили до складу Російської імперії та Австро-Угорщини;
– зіставити території розселення українців початку ХХ ст. і сучасної України;
– визначити основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України і світу на зламі ХІХ–ХХ ст.;
– здобувати інформацію, використовуючи підручники та зіставляти різні компоненти підручників із історії України та всесвітньої історії.
Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Україна і світ на порозі ХХ ст.: основні тенденції соціально-економічного, політичного та культурного розвитку. ХХ століття у світовій історії. Періодизація історії України ХХ ст.
Завдання і структура курсів історії України та всесвітньої історії ХХ – початку ХХІ ст.Особливості курсу історії України 1914–1945 рр.
Розділ 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Розділ 2. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Розділ 3. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ
Розділ 4. ВСТАНОВЛЕННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
Розділ 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Розділ 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Всесвітня історія (1914–1945 рр.)
10 клас
Структура курсу:
Розділ 1. Передумови Першої світової війни. Війна та революції
Розділ 2. Облаштування повоєнного світу
Розділ 3. Провідні держави світу в міжвоєнний період
Розділ 4. Держави Центрально-Східної Європи
Розділ 5. Держави Азії та Латинської Америки
Розділ 6. Передумови Другої світової війни
Розділ 7. Друга світова війна
Розділ 8. Повсякденне життя та культура в міжвоєнний період
Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ
Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ
Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА
Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Історія України (1945–2017 рр.)
11 клас
Структура курсу:
Повторення. Вступ
Розділ 1. Україна в перші повоєнні роки
Розділ 2. Україна в умовах десталінізації
Розділ 3. Україна в період загострення кризи радянської системи
Розділ 4. Відновлення незалежності України
Розділ 5. Становлення України як незалежної держави
Розділ 6. Творення нової України
ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП
Розділ 1. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ
Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ
Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Розділ 5. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ
Розділ 6. ТВОРЕННЯ НОВОЇ УКРАЇНИ
Всесвітня історія (1945–2017 рр.)
11 клас
Структура курсу:
Розділ 1. Облаштування повоєнного світу
Розділ 2. Держави Північної Америки та Західної Європи: формування
постіндустріального суспільства
Розділ 3. Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси
Розділ 4. Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку
Розділ 5. Міжнародні відносини
Розділ 6. Повсякденне життя і культура
Узагальнення до курсу
Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ
Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
Розділ 4. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ: ВИБІР ШЛЯХІВ РОЗВИТКУ
Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ
У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:
Знати:
– основні етапи світового суспільного розвитку в ХХ і на початку ХХІ ст.;
– взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі;
Уміти:
– визначити основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ і на початку ХХІ ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;
– охарактеризувати зміни в колективній свідомості населення України в умовах незалежності.
Зміст навчально-пізнавальної діяльності
Основні тенденції розвитку світу в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. Національні та глобальні виклики.
Виміри цінностей людського буття в сучасному світі.
Україна у світовому співтоваристві.
Укладачі програми (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 310 “Про розроблення навчальних програм для старшої школи”):
Мудрий Мар’ян Михайлович, доцент кафедри новітньої історії України ім. М. Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук (голова Робочої групи); Байкєніч Ганна Василівна, завідувачка сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті, кандидат педагогічних наук; Баханов Костянтин Олексійович, професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету, доктор педагогічних наук; Бурлака Олена Вікторівна, учителька історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області; Гирич Ігор Борисович, завідувач відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук; Євтушенко Раїса Іванівна, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Кендзьор Петро Іванович, доцент кафедри суспільних дисциплін Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук; Ксьондзик Тетяна Миколаївна, учителька історії ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5 м. Житомира; Майданик Олена Геннадіївна, учителька історії та правознавства Чернівецького ліцею № 1 математичного та економічного профілів Чернівецької міської ради; Митрофаненко Юрій Станіславович, старший викладач Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук; Осмоловський Сергій Олександрович, завідувач, професор кафедри всесвітньої історії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат економічних наук; Пастушенко Роман Ярославович, завідувач кабінету розвитку освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Руккас Андрій Олегович, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук; Скальський Віталій Валерійович, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук; Хлипавка Леся Миколаївна, учителька історії та правознавства Черкаського навчально-виховного об’єднання “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 36” імені Героїв-прикордонників; Черевко Оксана Степанівна, доцент кафедри всесвітньої історії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кандидат історичних наук; Щупак Ігор Якович, директор Українського інституту вивчення Голокосту “Ткума”, музею “Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні”, кандидат історичних наук.
Page updated
Google Sites
Report abuse