Добірка пам'яток для роботи на уроці історії

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

§ коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

§ де вони проходили;

§ за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;

§ який розвиток вони отримали надалі;

§ яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

§ яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

§ який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

§ випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

§ які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

Схема аналізу подій з хронологічної точки зору

(локалізація подій у часі)

§ коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

§ на який період історії людства вони припадають;

§ як ця подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

§ як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

§ складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Визначення місця історичних подій у просторі

(використання карти як історичного джерела)

§ правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);

§ запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь –унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

§ навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

§ зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

§ працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

§ на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

Схема аналізу історичного документу

Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи

переказ про подію з уст дослідника).

Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

§ Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

§ Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?

§ Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

§ Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

§ Якими мотивами керувався автор документу?

§ Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи

§ процес?

Пам'ятка-інструкція для дослідження відео

¨ Опис:

• Опишіть, що ви побачили, переглядаючи відеоролик. Особливу увагу звертайте на деталі.

• Які об'єкти потрапили на передній план, а які залишилися на другому?

• Що робили, чим займалися люди, які потрапили в об'єктив кінокамери?

• Якщо центральною постаттю сюжету виявився відомий історичний діяч, спробуйте описати його зовнішність. Зверніть увагу на його рухи, вираз обличчя.

• Які деталі переглянутого сюжету вам запам'яталися найбільше? Чому?

¨ Інтерпретація:

• 3 історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет? Що дало вам можливість зробити такий висновок?

• До якого часу ви віднесли зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування!

• Чи змінилося ваше уявлення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?

• Що нового ви дізналися про історичні події, які були вам знайомі з вивченого матеріалу?

• Які емоції і почуття зафіксував кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його передусім?

• Якою ви уявляєте собі психологічну атмосферу історичної події, знятої кінооператором?

¨ Висновки й узагальнення:

• Сформулюйте висновок, до якого ви дійшли після роботи з відеосюжетом. Спробуйте провести історичні паралелі. Зробіть/узагальнення.

Схема характеристики історичної особи

(складання історичного портрету)

§ Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

§ Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

§ Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

§ Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

§ У чому значення діяльності цієї особистості.

§ Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

Види роботи з текстом підручника

як джерелом інформації

1. читання мовчки або вголос;

2. виписування дат;

3. складання хронологічних таблиць;

4. робота з термінами, географічними назвами, висновками;

5. виписування імен історичних персоналій;

6. відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

7. формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

8. складання плану чи тез.

Складання плану

1. Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.

2. Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.

3. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.

4. 3апишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.

5. Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.

6. Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.

7. 3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.

8. Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

Конспектування

Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

§ Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

§ Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

§ Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

§ Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

§ Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Узагальнення

Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

§ Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

§ Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

§ Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

§ Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.

§ Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Порівняння

Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

§ засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;

§ виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це –найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

§ чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

§ порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;

§ стисле узагальнення та його запис.

Найбільш вдалою, на наш погляд, формою порівняння є таблиця.