головна сторінка

                            "Можеш вибирати друзів і дружину,                 

Вибрати не можна тільки Батьківщину."



















З історії 

Крутобалківської

 загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

  Є на планеті дороге серцю місце. Рідна школа… Кожного ранку , мов крихітні гомінливі струмочки , зливаються в єдиний бурхливий потік і прямують сюди діти. І так багато років… Ти школо пам’ятаєш всіх : скуйовджених і охайних , бешкетників і сором’язливих, веселих і сумних. Ти – начало всіх начал.

  Історія розвитку Крутобалківської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів сягає глибокої давнини. Полтавський державний архів повідомляє ,що з 1878 року існує Крутобалківське училище Малоперещепинської волості. Свідченням цього є грамота видана Павелко Василю , про те що він в 1904 році закінчив Крутобалківське земське початкове народне училище.На 1 січня 1912 року у Крутобалківському училищі навчалося 87 хлопчиків. Законовчитель священник Стефан Самолов ( працює з 1896р.), завідуюча училищем Ксенія Василівна Богаєвська (працює з 1900 р), вчителька Домнікія Василівна Богаєвська (працює з 1908 р).

       У 1890 році була збудована стандартна школа –земська , її ще називали «мала».У ній навчалося 60 учнів. У 1939 році у цьому приміщенні розташовувалася майстерня і два класи – 6 і 7. Це приміщення збереглося до нашого часу і знаходиться поруч  із сучасною школою.

       У 1895 році на території сучасного шкільного подвіря була збудована церковно-приходська школа. У ній навчалися лише дівчата. Попечителем школи був  пан Гриневич Сергій Іванович.  Навчання тривало 4 роки. Після закінчення  школи  учням видавали свідоцтва. Учителем працювала Олена Констянтинівна Сахацька.  Приміщення цієї школи було зруйновано.

         До 1917 року грамотних людей в селі Крута Балка було 149 чоловік, або 11,6 % всього населення . На той час існувало 2 школи : початкова і земська.

Початкова школа містилася в невеликій селянській хатині. Учнів було 40 чоловік, з них лише 5 дівчат. Керував цією школою учитель Сидір Михайлович Воскобійник. Але ця людина не могла дати учням ґрунтовних знань. Заняття проводились без розкладу уроків, на розсуд учителя. Нагляд за школою здійснював пан Гриневич С.І.У школі викладалися такі предмети : арифметика, Закон Божий, письмо. За найменше порушення дисципліни в школі учнів жорстоко карали: били лінійкою по долонях 12-25 разів, мяли вуха , ставили на коліна в куток на 30-60хв. За незнання уроку ставили в куток і надівали на голову паперовий кабук з написом « Журак » . Кожної неділі всіх учнів водили до церкви. Як правило було ,щоб усі учні з учителем один раз в піст говіли в церкві. Приміщення цієї школи було зруйноване.

            Зі спогадів перших учнів відомо, що заняття в школі часто припинялися. Діти не могли постійно ходити до школи , особливо взимку. Не вистачало теплого одягу , взуття.

      У 1927 році розпочалося будівництво нової школи. Спочатку будівельний матеріал планувалося використати на будівництво церкви, але потім його використали на будову школи. За селом знаходилася цегельня , яка колись належала панові Гриневичу. Там виготовляли цеглу. Кожна цеглина позначалася «ЦГ». Цю цеглу і вирішено було використати на будівництво. Завершено будівництво нової школи в 1932 році.(сьогодні це старе приміщення школи) Заняття проводились ще в недобудованій школі. У 1932 році школа стала семирічкою. Директором був Сухін Василь Дорофійович., але в 1933 році його забрали НКВД, подальша доля його невідома .Є відомості від старожилів , що директором працював Шкуро І.Л., але недовгий час . До кінця життя він  проживав у селі Крута Балка де і похований.

            1933- 1939 р.р. директором Крутобалківської семирічки був Фенко Олексій Дмитрович .Під час війни він пішов на фронт, була звістка , що був у партизанах на території Полтавської області , але з війни так і не повернувся. Його дружина Фенко Марія Семенівна працювала вчителем початкових класів.У 1936 році вже був перший випуск. Серед перших випускників були Дудка Яким, Нор Михайло , Пікуль Григорій , Калантай Іван, Кольвашенко Михайло. Навчання проводилось у дві зміни. Підручників не вистачало , тому учні вели конспекти. За першими партами сиділи як правило кращі учні.

                   У той нелегкий час 30- р.р школа жила активним життям : добре було організоване учнівське самоврядування., працювали різні гуртки художньої самодіяльності , по ремонту книг і класних меблів. Першими піонерами були: Прудко Ірина, Кольвашенко Параска, Павелко Настя ,Дігтяр Галина Кольвашенко Григорій, Бурда Микола.         

     Мирне життя було перерване війною. З перших днів окупації школа ще функціонувала , але дітей було мало . 3 липня 1941 року відбувся черговий випуск учнів Крутобалківської неповної середньої школи. Учні отримали знання з таких предметів : української мови і літератури , російської  мови і літератури , алгебри, геометрії , історії, історії Конституції СРСР і УРСР , географії , фізики , хімії ,німецької мови, малювання , креслення, співів, фізкультури. У першому класі учні навчалися за „Букварем” , який був виданий українською мовою. У 1941-1945 р.р педагогічний колектив був у такому складі: Лазоренко Галина Гаврилівна (початкові класи), Коломієць Павло Савич(початкові класи), Фенко Марія Семенівна (початкові класи),Рій Андрій Іванович (німецька мова),Черевик Галина Тихонівна ( біологія),Шкуро Юлія Іванівна( рос. мова), Шкуро Іван   Лук’янович (математика),Коба Марія Григорівна (рос. мова) , Куракіна Наталія Минівна (історія),Хоменко Євдокія  Денисівна (укр. мова) ,Бородай Павло Іванович(хімія). А очолювали  цей колектив Гальонкін Порфирій Кирилович(1939-1941), Бородай Павло Іванович, Троян Ната Максимівна (1944-1945)Серед предметів вивчали і „ Отче наш„. Вчилися при каганці , приміщення не отоплювалося. До школи ходили в чоботях  на босу ногу. Писали на газетах , бо зошитів не вистачало. Підручник був один на весь клас. У 7 класі складали  екзамени з 14 предметів. У вересні 1942 року село було окуповане німцями. Іноді на уроки заходив німецький солдат .На початку 1943 року заняття в школі не проводились . В приміщенні  „земської  школи „ німці розмістили їдальню. А пізніше ,  коли село було звільнене від німецьких загарбників тут розташувалася їдальня для радянських льотчиків. Радянські льотчики квартирували у селі , а аеродром знаходився біля села Мала Перещепина. Із жовтня 1943 року було відновлено заняття в школі.

           Після війни було дуже важко  Учні школи допомагали відбудовувати зруйноване фашистами господарство. У школі діяв тимурівський рух. У вересні  1945 року  у село приїхав молодий солдат , сповнений сили та енергії. Йому й довірили очолювати  педагогічний  та учнівський колектив Крутобалківської школи. Ним був Гнида Іван Пилипович. Він працював директором школи до 1973 року. Це була дуже гуманна  , розумна , культурна людина ,яка   створила фундамент сталого творчого педагогічного колективу, ніби накреслила генеральну стратегію його роботи на майбутнє.  Він зробив молодих вчителів справжніми педагогами.

      З роками міцніла школа , а з нею і педагогічний колектив. У 1957 році наша школа  стала середньою . 1959-1960 р.р. був перший випуск учнів десятого класу. А в 1962 році учнів до 8 класу не набрали , школа знову стала 7-річною. Лише в 1966 році знову відкрився 9 клас.З того часу в нашому селі стала  Крутобалківська загальноосвітня школа „Золотий фонд „ школи – це її вчителі , ті , що працювали  не покладаючи рук, ті , що несли і несуть дітям від покоління до покоління своє серце , душу і розум : Гудим Федір Федотович (початкові класи), Дігтяр Григорій Петрович (фізкультура),Делія Олександра Харитонівна (укр.мова), Дігтяр Зінаїда Вікторівна(укр..мова),Шаповал Семен Петрович(музика),Гнида Галина Михайлівна (бібліотекар),Рубан Поліна Пантелеймонівна(початкові класи),Гриневич Марія Юріївна (початкові класи),Цикало Олена Василівна(фізика),Сахацька Любов  Іванівна (початкові класи),Бурда Леонід Ігоревич(музика),Дудка Микола Михайлович( музика), Дігтяр Людмила Іванівна (анг.мова), Коба Марія Григорівна (рос.мова), Мокляк Марія  Гаврилівна (історія),Охріменко Василь Гнатович(математика),Охріменко Марія Григорівна (початкові класи), Зайва Людмила Леонідівна (музика),Кун дій Марія Іванівна(початкові класи),Солодовник Віра Федорівна(початкові класи),Охріменко Таміла Василівна (початкові класи),Свириденко Надія Іванівна (початкові класи),Черевик Галина Тихонівна(хімія),Хоменко Євдокія Денисівна (укр.мова),П’ятак Клавдія Павлівна(математика),Абрамович Василь Петрович (фізика), Абрамович Катерина Родіонівна (біологія),Ганжа Лідія Григорівна (рос. мова),Деркач Марія Максимівна(укр.мова), Супрун Валентина Іванівна  (математика), Москаленко Віра Іванівна(початкові класи),Шаповал Ольга Семенівна(фізика), П’ятак Леонід Іванович (фізкультура),Супрун Антоніна  Петрівна(математика), Скуб Григорій Іванович(фізика), Отченко Ольга Іванівна(історія),Левченко Марія Омелянівна(укр.мова), Левченко Петро Семенович (біологія) , Павелко Тамара Миколаївна (хімія),Таран Лідія Федорівна (біологія),Стрілець Галина Василівна(початкові класи),Марченко Тетяна Іванівна (початкові класи), Тихоненко Василь Васильович(трудове навчання), Одинюк Наталя Володимирівна(хімія), Кузнезов Богдан Васильович (географія) , Нездойминога Олена Олександрівна (географія),Скиданчук Олена Миколаївна(анг. мова)

       За багаторічну працю нагороджені  значком  „Відмінник освіти” 6 учителів : Супрун В.І, Ганжа Л.Г,Деркач М.М., П’ятак К.П.,Левченко П.С., Левченко М.О.

   У 60-70 –рр. у класах було  до 40 учнів, існували  паралельні класи. При школі була кролеферма, хороші навчально-дослідні ділянки. Весною учні закладали теплицю(вирощували розсаду).Школярі вели пошукову роботу. Довгий час велася переписка із мамою льотчика Чемезова Леоніда Петровича , який загинув влітку 1944 року і похований у братській могилі села Крута Балка. Силами учнівського та педагогічного колективу була організована зустріч із делегацією Народної Республіки Болгарія. Заклали шкілку плодових дерев. У 1963-1965 р.р. висадили сад, який росте до цього часу.

У 1973 році педагогічний колектив очолив Левченко Петро Семенович. Саме він  зумів   зберегти народжені у школі традиції, і ніби вдихнути новий вітер змін у шкільні вітрила, і великий шкільний корабель міцно посів одне з чільних місць серед навчальних закладів району .

    Заступниками директора з навчально-виховної роботи у різні роки  працювали : Хоменко Євдокія Денисівна, Абрамович Василь Петрович,  Мокляк Марія Гаврилівна, Супрун Валентина Іванівна, Павелко Тамара Миколаївна, П’ятак Клавдія Павлівна, Хмиз Алла Василівна , Сімон Олена Станіславівна, Федюк Світлана Василівна, Москаленко Віра Іванівна .

     На території школи виріс добротний будинок - шкільний інтернат(1975 р.) А в 1980 році було  добудовано новий двоповерховий будинок сучасної школи.   В 2000 р. школа була переведена на газове опалення.

       У 1986 року естафету здобутків учнівського і педагогічного колективу уміло перейняла і продовжує Грицай Ніна Анатоліївна. Професія педагога – не з легких. Проте найважче доводиться нашому директору. Непросто керувати колективом, де чи не кожен з учителів – яскрава особистість, де панує атмосфера пошуку і творчості, де не звикли зупинятися на досягнутому. Для цього самому керівнику треба тричі бути особистістю і ціною копіткої щоденної праці першим торувати шлях пошуку . Саме такою є Ніна Анатоліївна. Господиня у шкільній оселі. Завжди підтримає учителя, допоможе у скрутній ситуації, зрозуміє учня. У неї своє бачення перспективи розвитку школи. Вона не зупиниться, не досягнувши мети. І так майже 36 років щоденної важкої , але такої прекрасної педагогічної праці. У роботі спирається на свого заступника Мазан Галину Олексіївну , з якою працює не один рік. Мабуть, дійсно в нашій школі панує якась особлива, справді родинна атмосфера, пронизана добротою і духовністю, повагою до знань, до вчителя і учня, бо інакше чим пояснити, що за час існування школи багато випускників обрали для себе фах педагога, працюють у навчальних закладах нашої держави. До своєї школи прийшли працювати учителями і стали надією і гордістю наші випускники: Кобзиста Н.М., Шимко З.В.,Сідаш Н.М.,Москаленко В.І,Грицай Н.А., Павелко О.М, Тихоненко Л.М. У 80 –х роках вперше стали на поріг школи  молоді учителі  Хмиз А.В, Павелко С.М., Постольник М.І., Носенко Ю.В. щоб назавжди залишитись тут, у рідній школі, стати через роки учителями  - фундаментом освітянського колективу. Вони і досі горді, що у їхніх трудових книжках про місце роботи зроблено єдиний запис: Крутобалківська загальноосвітня школа.Молоде покоління учителів Мазан Г.О,, Загорулько Л.В., Решітник А.В.,Рій А.В., Павелко О.М., Цвітченко І.В.,Рябуха О.О. продовжують естафету старших , працюють аби дати дітям знання , навчити їх добру і справедливості. Шкільною бібліотекою на протязі багатьох років завідує Мазан Тетяна Олексіївна.

    Колектив школи  - це 114 учнів і 18 учителів. Із них : 2 вчителі мають звання „Старший учитель” , 2 педагоги  з вищою кваліфікаційною категорією,  7 учителів 1 категорії ,5 мають другу  категорію, 4 молодих учителів-спеціалістів. За останні 5 років 1 вчитель був переможцем районного конкурсу „Учитель року” , 5  – стали лауреатами. Педагоги школи - неодноразові дипломати районних ярмарків педагогічних технологій .Учні школи є переможцями  районних предметних олімпіад .Діти беруть активну участь і займають призові місця  в спортивних змаганнях, туристичних експедиціях, оглядах художньої самодіяльності,  Школа має власний гімн, який вперше прозвучав на випускному вечорі 2008 р . Результатом роботи школи є глибокі знання учнів, помножені на високу духовність кожного випускника. Якої б галузі людської діяльності ми не торкнулися, у кожній серед кращих знайдемо тих, кому путівку в життя дала наша школа. Ми пишаємось випускниками: Кошлатий Олег Борисович-доцент кафедри Полтавського національного  технічного університету, Кочерга Надія Костянтинівна –проректор, кандидат історичних наук, доцент Полтавського національного технічного університету, Фенко Георгій Олексійович- доцент, кандидат технічних наук Полтавського національного  технічного університету, Кувіка Анатолій –викладач Харківського політехнічного інституту, Денисовець Тамара  викладач Полтавського державного педагогічного університету, Фастівець Анна Віталіївна –викладач,зав.кафедрою гуманітарних та загальноосвітніх дисциплін Полтавського інституту бізнесу, Іван Джалий впродовж 35 років  очолював райспорткомітет, був факелоносцем Олімпіади-80, Дігтяр Григорій  Петрович – інспектор  військово-спортивної роботи при Кременчуцькій виховно-трудовій колонії для неповнолітніх.  У Новосанжарському районі директорами шкіл працює 5 колишніх випускників школи –Андрій Дігтяр,Людмила Рубайко , Катерина Вергун, Олександр Галушко, Ніна Грицай. Школа має вчительські династії.

Школо  , Крутобалківська   школо !

Хай  святиться  повік  імя  славне  твоє

Школо  , Крутобалківська   школо !

Вірю  в  те  що ти вічна ,

Славлю  день  , що  ти є …















Comments