Психологічна підтримка у надзвичайних ситуаціях

9 принципів реагування в кризовій ситуації.

1. ДІЯТИ.

Не бути пасивними, діяти. Що я можу зробити? Кому я можу допомогти?

Це дає енергію, сили, сенс в даній ситуації. Саме цим, як дорослі так і діти, допомагають в першу чергу собі.

2. ОБОВ’ЯЗКИ.

Я відповідаю за навчання дітей, я даю дітям обов’язки. Це створює контроль нал ситуацією. Розуміння того, що я потрібен комусь надає нам сили. Цей принцип важливий і для дітей. Важливо, щоб у них теж були обов’язки у навчанні, в сім’ї.

3. РУТИНА.

Важливо, щоб школа, клас повернулися до рутини. Складання розкладу з навчанням, іграми, конкурсами і т.д. Тобто продовжувати жити за чітким розкладом: що ми робимо зараз, через годину, завтра. Зараз рутина – важлива річ, за неї потрібно триматися.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ.

Важливо організувати свій день. В ситуації хаосу саме це дасть відчуття порядку в голові.

5. ЗНАЙТИ ЯКІР.

Що дає мені сили? Що тримає мене? Родина, друзі, робота і т.д. Згадуємо, що дає нам задоволення. Можливо перегляд улюблених фільмів, музика, спілкування з друзями, заняття спортом, малювання, кулінарія, рукоділля і т.д.

6. БУТИ НА ЗВ’ЯЗКУ.

Важливо, щоб людина не залишалася сама зі своїми переживаннями. Якщо дитина віддаляється, необхідно її вводити в контакт з іншими дітьми. Ідея створення групи в соцмережах, де можна ділитися позитивом, гумором та цікавими історіями, наприклад, як саме я виходив з неприємних життєвих ситуацій.

7. РІЗНИЦЯ між НЕБЕЗПЕЧНО і СТРАШНО.

Сирена – НЕБЕЗПЕЧНО, йду в укриття! В укритті відчуваю СТРАХ. Коли є страх, але ти у відносній небезпеці, ефективні дихальні вправи з глибоким вдихом, затримкою і подовженим видихом. Тілесні вправи: чергування напруження та розслаблення м’язів тіла. Відволікання на розмови, ігри в телефоні, співи тощо.

8. РАЗОМ МИ – СИЛА!

Важливі слова підтримки. Ми пройдемо це разом. Ми допоможемо одне одному. Ця ситуація пройде, вона не назавжди. Я з вами (дітям).

9. ЩО СКАЗАТИ ДІТЯМ.

Діти дивляться на ситуацію очима дорослих. Тому важливо не слухати цілими днями новини та не зависати вічно в соцмережах у пошуках новин. З дітьми бажано розмовляти відкрито і спокійно, без зайвих емоцій, говорити правдиві факти в доступній формі, залежно від віку дитини. Було б доречно спочатку запитати в дитини, що ти чув, що ти знаєш? Потім пояснити ситуацію на сьогоднішній день і зупинитися на цьому (без прогнозів та безкінечних дискусій).

Було б добре потім запитати в дитини: Що ми можемо зробити, щоб допомогти собі? Своїм рідним, друзям? Коли в тебе була неприємна ситуація, що допомагало тобі? Виписуємо разом і збираємо все, що може допомогти триматися і знизити рівень тривоги.

Наразі зрозуміти самому і дати зрозуміти дітям, що в будь якій ситуації важливо не втрачати надію! Надію на те, що ми разом, що я можу щось зробити, щось маленьке, що в моїх силах, але таке важливе, допомогти іншим, підтримати. Надію на те, що ситуація не нескінченна і вона, авжеж, колись закінчиться.

Приймаємо ситуацію такою, якою вона є, приймаємо свій страх, бо це природньо, це – нормально та направляємо ліхтарик на внутрішні сили, власні ресурси, бо вони є в кожного з нас.

(За матеріалами ізраїльської психологині Діни Раді)