ІСТОРІЯ ХРАМУ

середа, 8 серпня 2018 р.

• 14:46:00

• Буський медіа-портал

У Буську готується до урочистого відкриття після реставрації дерев'яна церква Cвятої Параскеви

Відбулась чергова робоча нарада на місці проведення робіт з реставрації Церкви Св.Параскеви в Буську.

   Участь у ній взяли: голова райдержадміністрації Петро Мороз, його заступники Олег Ільків і Тетяна Сай, т.в.о. директора департаменту архітектури та розвитку містобудування Львіської облдержадміністрації Оксана Ткачук, Буський міський голова Ростислав Сліпець, депутат Львівської облради Степан Рак, головний архітектор району Микола Владика, настоятель храму о.Василь Івашків, представники проектної організації та виконавця робіт.

    Йшлося про завершення усіх внутрішніх і зовнішніх робіт на об'єкті, благоустрій території, підготовку до відкриття церкви.

   Нагадаємо, що вже найближчої неділі, 12 серпня, відбудеться урочисте відкриття цієї пам'ятки архітектури дерев'яної сакрального зодчества національного значення після реставрації.

  Офіційне відкриття заплановане на 12 годину.

Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіОпублікувати у TwitterОпублікувати у Facebook

Збудована в 1708 р. згідно напису на надпоріжнику дверей до бабинця (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Під покровом Святого Духа збудований храм цей року 1708 місяця травня дня 19 ...". Під кінець XVIII ст. народний майстер розмалював барабан і верхню частину стін в техніці клеєвого стінопису. В 1807 р. підняті стіни вівтарного зрубу, для встановлення там нового високого вівтаря.

В 1833 р. для бабинця були намальовані два полотна художником Василем Лепоновичем. Можливо, що на поч. ХІХ ст. без перев'язки з навою і був добудований бабинець. Старі двері з одвірками і ганок перенесли до західної сторони бабинця. У 1890 р. перемальовано іконостас, на поч. ХХ ст. до північної стіни вівтаря через стовп прибудована ризниця з дошок, отинькована.

В 1983 р. проведено реставраційні роботи з реконструкцією первісного вигляду згідно з проектом архітекторів Могитича І. Р. та Швеця В. Я. Зняті бабинець і ризниця, понижений рівень стін вівтаря до первісної помітки, відкриті колишні вікна. Отже пам'ятці повернено вигляд двозрубних одноверхих церков, які походять від староруських ротонд. Пам'ятка архітектури національного значення. Церква постійно не діюча.

Знаходиться у північно східній частині Буська, на колишньому передмісті Довга Сторона, біля забудови. Дуже цікава церква, домінантою в якій є велика восьмибічна нава розпланована на основі квадрату 8,3 м. Х 8,3 м., завершена восьмериком з одним заломом, вкритим восьмибічним наметом, увінчаним ліхтарем з маківкою. До неї зі сходу притутлився маленький п'ятибічний вівтар, а з заходу - маленький присінок.

Нава та вівтар оточені піддашшям на приставних кронштейнах. Стіни підопасання складаються з відкритих брусів зрубу, надопасання - кожуховані гонтами. Дахи також покриті гонтами, які вимагають заміни. Зовні на підвалині основного зрубу нави та її брусах вирізьблені поминальні написи.

Скопіюй посилання на сторінку і постав на сайт, блог або в соціальні мережі.

Треба рятувати унікальну церкву

Ця невеличка церковця вважається однією з найстаріших у Буському районі. З нею тісно пов’язана історія родини Петрушевичів. Адже у 1860р. о.Омеляна Петрушевича – батька майбутнього Президента ЗУНР, призначили парохом в Буськ і він оселився в парафіяльному будинку на Довгій стороні. С   аме тут і пройшли дитячі роки Євгена Петрушевича.

Але церква св. Параскеви має не тільки історичну, а й архітектурну цінність. Її відносять до рідкісного типу двозрубних, одноверхих церков, які можливо, походять від староруських ротонд. Вона є однією з останніх пам’яток такого типу в Україні.

Церква св. Параскеви збудована у 1708 році і датується за надписом на одвірку вхідних дверей. Вже згодом, у ХІХ на поч. ХХ ст., до нави добудували бабинець, а до вівтарної частини – ризницю. У ХІХ ст. було дещо змінено й інтер’єр церкви. Зокрема, перемальовано іконостас.

У 1963 р. церкві св. Параскеви (з дзвіницею) офіційно надали статус пам’ятки архітектури. Однак це не врятувало дзвіницю церкви від знесення в середині 70 рр.

У 1983 році церкву було реставровано. Розібрали бабинець та ризницю, понизили рівень вівтарної частини та перекрили дахи гонтом. За задумом авторів проекту реставрації, таким чином церкві повернули первісний вигляд. Однак під час роботи над покрівлею реставратори використали не колотий, а різаний гонт. Це в подальшому призвело до руйнування гонтової покрівлі. Як наслідок, вже у 1991 році інститут «Укрзахідпроектреставрація» після обстеження знову фіксує потребу ремонтно-реставраційних робіт.

З 1991 р. в церкві почала богослужіння релігійна громада УГКЦ. Епізодичні богослужіння (зазвичай, не храмовий празник) проводили аж до 2007 р., коли з міркувань безпеки приміщення від’єднали від електропостачання.

У липні-серпні цього року церкву св. Параскеви кілька разів обстежили за участі заступника начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Р.Онишка, працівника інституту «Укрзахідпроектреставрація» С.Пьонтковського, головного інженера компанії «Трансбуд» І.Буханського. В обстеженні також взяли участь заступник голови Буської районної ради М.Гаєвський, керівник відділу культури та туризму Буської райдержадміністрації Л.Ціхоцька та парох релігійної громади УГКЦ, яка на сьогодні опікується цією церквою, о.Михайло Смачило. При обстеженні було демонтовано плити ДСП, якими покриті стіни церкви ще з початку 90 рр. ХХ ст. Під плитами віднайдено оригінальний стінопис ХУІІІ ст.

Виявлено, що внаслідок постійних затікань пошкоджено дерев’яні конструктивні елементи церкви, що в подальшому загрожує обвалом купола всередину храму. Також пошкоджено стінопис ХУІІІ ст.

Крім того, для запобігання крадіжкам з цієї недіючої церкви (а крадіжки з церков вже мали місце в нашому районі) було вирішено передати окремі ікони та частини бічних вівтарів на зберігання релігійній громаді УГКЦ до церкви св.Миколая. На це рішення вплинув той факт, що в цій церкві вже зберігаються ікони, що походять з церкви св.Параскеви, і релігійна громада не тільки їх належно зберігає, а й сприяла фаховій реставрації ікон.

На зберігання в церкву св.Миколая, згідно акта, передано 5 ікон (окремих та частин бічних вівтарів), окремі з яких потребують реставрації.

Водночас, потребує реставрації сама споруда церкви св.Параскеви, зокрема необхідно замінити гонтову покрівлю, прогнилі конструктивні елементи. Фахівці оцінили вартість тільки протиаварійних робіт на суму близько 350 тис. Зрозуміло, що ні район, ні область в цей складний час не мають таких коштів. Тому зупинились на проміжному варіанті накриття даху плівкою, щоб унеможливити потрапляння опадів всередину приміщень. Але проблема збереження такої унікальної церкви залишається. І треба шукати шляхів її вирішення.

Ігор Стефанюк, головний спеціаліст відділу культури та туризму

«Воля народу» 16 жовтня 2014 року №44(2225) с.5.