Навчання історії та правознавства з використанням ІКТ.
вчителя історії та правознавства
Доробратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іршавського району
Ващинйя Михайла Михайловича
кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії»
Доробратово- 2017
ЗМІСТ
ВСТУП.
1. Використання ІКТ у сучасній школі.
2. ІКТ на уроках історії.
3. Опис методики використання ІКТ на уроках історії.
4. Розробка теми. «Твоєю силою, волею, словом…»
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Спроби модернізації педагогічної технології пов’язані з комп'ютеризацією освітньої сфери, яка обумовлює виникнення якісно нових технологій, вносить суттєві зміни в навчально-виховну діяльність, значно підвищує її результативність і дозволяє докорінним чином змінити сам підхід до навчання. Комп'ютер виступає як засіб організації спільної діяльності вчителя й учнів, самих учнів між собою і забезпечує форми їх взаємодії. Ці форми дозволять використовувати комп'ютерні середовища для організації навчальної діяльності в системі колективного полі-діалогу, тобто проектувати навчальні ситуації як динамічну спільність вчителя й учнів. Упровадження комп'ютерних технологій сприяє активізації самостійної діяльності учнів, індивідуалізації та диференціації навчальної діяльності, її творчому спрямуванню.
Аналіз тенденцій розвитку суспільних вимог до особистості показує, що характерним для майбутнього суспільства є широке використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що викликає необхідність засобів їх постійного впровадження в систему освіти. Цей процес відомий як процес інформатизації освіти. Водночас, широке впровадження засобів ІКТ передбачає перегляд установлених на сьогодні організаційних форм навчально-виховної роботи, відхід від традиційних, здебільшого лекційних форм навчання з переважно пояснювально-ілюстративною методикою навчання, збільшення обсягу навчальних завдань пошукового та дослідницького характеру, позааудиторних занять, які є обов'язковою складовою навчального процесу. На сьогоднішній день в педагогічній літературі існують синонімічні поняття «інформаційно-комунікаційні» та «інформаційно-освітні» технології навчання. Немає загальноприйнятого визначення цих термінів, але більшість висловлювань і публікацій зводиться до розуміння їх як процесу отримання учнем знань, який базується на використанні методик, пов`язаних з мультимедійними системами сучасних комп`ютерів. Такі методики, як правило, об’єднані під брендом «інформаційно-освітніх технологій» (ІОТ).
1. Використання ІКТ у сучасній школі
Впровадження цих технологій навчання в класно-урочну систему школи базуються на комп`ютерній підтримці пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманітаризації освіти й гуманізації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам освітньої діяльності практичної значущості, інтеграції предметів і диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й активізації навчально-пізнавальної діяльності, розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки перебігу навчального процесу. При цьому насамперед ідеться про поступове впровадження нових інформаційних технологій у діючі дидактичні системи, гармонійне поєднання традиційних та комп’ютерно-орієнтованих систем навчання.
Звернемо найбільшу увагу на використання на шкільних уроках та в позаурочний час мультимедійного проектора та інтерактивної дошки. Використання цих навчальних засобів має як позитивні, так і негативні сторони. До негативних можна віднести:
· Невелика кількість таких пристроїв у загальноосвітніх школах.
· Більш тривала і трудомістка підготовка до навчальних занять з використанням мультимедійних пристроїв.
· Певна залежність учителя від якості роботи технічних засобів, що використовуються та інші.
З іншого боку є багато позитивних сторін:
· Забезпечення наочності у вивченні матеріалу.
· Висока активність учнів на уроках з використанням мультимедійних пристроїв.
· Висока результативність і ефективність таких уроків.
· Зручність і практичність використання мультимедійних пристроїв. Одного разу підготовлений матеріал може зберігатися на CD, карті пам’яті чи інших носіях електронної інформації до 50 років не займаючи багато місця і будучи в розпорядженні вчителя в будь-який момент.
На уроках можна використати фрагмент художнього чи документального фільму. В спеціалізованих магазинах з кожним днем з’являється дедалі більше готових електронних посібників з різних предметів, в т. ч. і з історії та правознавства. Також є можливість придбати їх через інтернет.
Програмна складова PowerPoint пакету Microsoft Office є потужним і водночас нескладним інструментом для масового опанування. Презентації, створені завдяки цій програмній оболонці можуть містити фотознімки, діаграми, малюнки, комп’ютерну анімацію історичних подій та явищ, звуковий супровід і, завдяки дискретності складових частин, отримати ще й назву слайд-шоу. Використовувати презентації можна на будь-яких етапах уроку. Якщо ви є прихильником традиційних методів навчання, презентація може стати вам у пригоді під час уроку-лекції. Презентації допомагають учителю унаочнити виклад матеріалу, узагальнити й систематизувати знання учнів.
Щоб презентація біла більш яскравою, можна використати ілюстрації, портрети відомих особистостей, карти та інше. Все це можна почерпнути або з Інтернету, або з наявної у вчителя літератури. Все, що вам необхідно для роботи – комп’ютер та цифровий фотоапарат.
Учні бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, історичні карти, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням. Частіше за всього демонстрація презентації супроводжується коментарями викладача.
При здійсненні показу об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений викладачем для підсилення наочності учбового матеріалу та акцентування на особливо важливі моменти його змісту. За потреб викладач може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку. Для цього можна використати такі засоби, як гіперпосилання на інший слайд, на будь-який файл, що міститься у використовуваному комп’ютері, чи зовнішні інтернет-посилання.
Використовуючи ІКТ в навчальному процесі слід ретельно планувати свою роботу, щоб у відповідний момент не відчувати дискомфорту через дрібні недоліки, як от занадто складну анімацію в Power Point чи занадто довгий відеоролик, що не залишає часу для його обговорення і, відповідно, зменшує ефективність від його використання.
2. ІКТ на уроках історії
На моє глибоке переконання, використання інформаційно-комунікаційних технологій у вивченні історії не повинно бути самоціллю. На першому місці завжди повинен стояти учень і його інтереси. Тому зараз наведемо необхідні, на наш погляд, умови для застосування ІКТ саме у викладанні історії в загальноосвітній школі.
· Доцільність. Звичайно, ІКТ можна використати завжди і всюди, з цим твердженням важко сперечатися. Та зробити це на практиці непросто. Якщо п’ятнадцять років тому подібними технологіями володіли одиниці в педагогічних колективах, то на даному етапі навіть у найвіддаленіших від обласного центру школах важко знайти педагога, що не володіє комп’ютером на високому рівні. На жаль за цим процесом не встигає процес забезпечення загальноосвітніх закладів новою технікою. В більшості шкіл її просто не вистачає на всіх бажаючих нею скористатися. Тому, якщо можливо провести цікавий і ефективний урок без використання ІКТ, на мою думку, варто це робити.
· Ефкктивність. Якщо вчитель використовує інтерактивні технології, то це використання повинно бути спрямоване насамперед на досягнення результату. Якщо ІКТ використовуються на всіх етапах уроку, тоді, напевно, це виправдано. Але якщо ІКТ використовується тільки на одному-двох етапах уроку, то слід так продумати його планування, щоб ці етапи були максимально ефективними. Інакше виникає, приміром така ситуація. У 5 класі при розгляді теми «Проголошення незалежності України» вчитель вирішив при подачі нового матеріалу використати трихвилинний відео фрагмент документального фільму про досягнення Україною незалежності. Перед початком уроку він запускає фільм, ставить його на паузу в потрібному місці і виводить зображення на екран. Увійшовши в клас п’ятикласники проявляють жвавий інтерес до побаченого: «Ми будемо дивитися кіно!», «Зараз буде фільм!» Вони з нетерпінням чекають на початок уроку, очікуючи відеоперегляду. Але вчитель розпочинає урок за заздалегідь продуманим планом. Зображення на екрані відволікає учнів, а очікування показу не дають їм можливості активно включитися в навчальний процес. Коли все-таки настає черга довгоочікуваного відео, то інтерес до нього вже помітно згасає і увага учнів вже не така стійка, як одразу після того, коли учні вперше бачать зображення на екрані. Ефективність уроку помітно знижується. А якщо б учитель зробивши відповідні приготування, увімкнув мультимедійний проектор тільки у потрібний момент, увага до нього була б значно більшою, а значить і ефективність вищою.
· Посильність. Інформаційно-комунікаційні технології на сьогоднішній день дають справді величезні можливості. В інтернеті можна знайти майже все. За таких умов неважко захопитися і подати учням значно більше інформації, ніж вони в змозі будуть її сприйняти, а про те, щоб засвоїти вже годі й казати.
· Відповідність навчальній аудиторії. Так само, як і стосовно інших методів навчання, ті чи інші засоби ІКТ, рівень складності використовуваного матеріалу потрібно підбирати відповідно до вікових особливостей учнів, рівня їх інтелектуальних можливостей тощо.
· Структурованіть. Готуючи той чи інший урок з використанням ІКТ, варто намагатися структурувати матеріал таким чином, щоб якомога ефективнішим було використання цієї інформації.
· Позитивність. На уроках історії, особливо історії України часто доводиться мати справу з негативізмом. Війни, голодомори, переслідування патріотів є неодмінною частиною нашого минулого, та й сьогодення теж. Ми не можемо цього замовчувати, інакше наша професійна совість не буде чистою. В учнів не повинні залишатися тільки позитивні емоції і враження після уроку історії, як про це багато хто намагається говорити. Та все ж позитивного повинно бути більше. Тому підбираючи для уроку текстові файли, файли аудіо, фото, відео слід уникати особливо жорстоких кадрів, бо вони швидше можуть нанести шкоду психіці дитини, ніж мати навчальний чи виховний ефект. Так в 11 класі, хоч там і навчаються найстарші за віком учні школи, при вивченні аварії на ЧАЕС 1986 року можна знайти фото хворих на променеву хворобу, фото тварин з кількома головами та кінцівками та інші страшні речі. Чи варто це показувати учням? Говорити про це треба, а от показувати – ні! Краще застановитися на проблемі «Чому ця аварія стала можливою і як цього не допустити в майбутньому?»
3. Опис методики використання ІКТ на уроках історії.
Використання ІКТ в тому чи іншому випадку залежить від мети і завдань, які стоять перед учителем. Якщо мова йде про вивчення нової теми, я виділив би такі етапи роботи:
· Перегляд наявної інформації і відібрання всього, що видається корисним.
o Паперової інформації (підручники, посібники, ілюстративні матеріали)
o Електронної інформації у власному комп’ютері. Кожен учитель, який поважає себе, збирає власну медіатеку протягом цілої вчительської кар’єри.
o Електронної зовнішньої інформації – в мережі інтернет.
· Аналіз відібраної інформації і визначення типу і форми майбутнього уроку.
· Синтез наявної інформації і її структурування для використання на уроці
o Виготовлення презентації MS Power Point
o Монтаж відеоролика
o Розміщення виготовленого в зручному для використанні порядку.
Подібна система підготовки і до комбінованого уроку, де ІКТ можуть бути використані не тільки для подачі нової теми, але і для перевірки домашньої роботи, для організації самостійної роботи учнів безпосередньо на уроці, для пояснення домашнього завдання. Якщо у використанні ІКТ протягом цілого уроку немає потреби, то і підготовка до нього буде в рази меншою.
Найбільш яскравим засобом використання ІКТ на даний час є відео. Найбільш доступне, як на мене джерело відеоінформації це YouTube (укр. «Ютюб») — популярний відеохостинг, що надає послуги розміщення відеоматеріалів. Відеоролики можна змонтувати, вирізавши фрагменти, що не будуть використані і «склеїти» два і більше відеоролики в один. Та якщо бракує часу, то краще потратити кілька секунд уроку, ніж годину на конвертування і монтаж відео. Можна підібрати фрагменти художніх фільмів, документальні фільми, аматорські відеоролики. Вимоги до відео наступні:
· Відео повинно бути корисним при розкритті теми.
· Мати пристойну якість, щоб не псувати здоров’я учнів.
· Містити достовірну інформацію. З цим варто бути особливо обережним, бо ганяючись за сенсацією, навіть великі телеканали, наприклад російські, викладають інформацію, що не відповідає дійсності, а про аматорів уже годі й казати.
Аудіо файли також можна знайти у форматі відео, де вони звучать як правило, на фоні якогось зображення на YouTube. Але, звичайно, зручніше їх використовувати у аудіо форматах. Якщо інше мультимедіа не буде використано, то вам досить мобільного телефона, чи навіть мр3-плеєра. Щоб відтворення стало можливим, можна обійтися портативних динаміком, хоча підійде й інша аудіо система. В режимі аудіо особливо цінними стають спогади очевидців історичних подій, записи виступів політичних діячів, а також творів мистецтва.
Зображення не мають динаміки (хоча й це можна забезпечити при великому бажанні), але теж пожвавлюють викладений матеріал. Їх можна поділити на:
· Портрети історичних осіб.
· Історичні карти (в т. ч. інтерактивні).
· Фото історичних пам’яток.
o Писемних.
o Речових.
· Фото місцевостей, де відбувалися ті чи інші події.
· Репродукції чи фото творів мистецтва.
Текстові документи самі по собі не є настільки яскравими, як зображення чи відео, але якщо текст подати у вигляді таблиці, чи схеми, або проілюструвати діаграмою, то ефективність його використання зростає в рази. Наприклад, при розгляді історичних явищ (війн, повстань, революцій, тощо) напрошується стандартна схема «причини» → «хід» → «наслідки». Чи при ілюстрації державного устрою в тій чи іншій країні у час, що вивчається. Використавши анімацію можна подати текст послідовно, так буде видно що чим було викликано і що із чого випливає.
Ще більше можливостей відкриває перед учителем інтерактивна мультимедійна дошка. Її можна використовувати, як сенсорний екран комп’ютера, не відволікаючись від учнівської аудиторії. Але крім цього, на ній можна робити написи. Це дуже зручно при виконанні вправ «мозковий штурм», «коло ідей», ілюстрування евристичної бесіди, заповненні логічного ланцюжка, виконанні учнями найрізноманітніших схем і таблиць. Для цього варто просто в презентації MS Power Point створити заголовок у вигляді малюнка, схеми чи таблиці і вписувати потрібний текст у потрібному місці. Ці ж можливості можна використовувати для експрес контролю учнів при проведенні комбінованого уроку.
Якщо немає інтерактивної мультимедійної дошки, але є мультимедійний проектор, то ІКТ також можна використовувати для контролю знань учнів. Спроектували на екран завдання в 3-4 варіантах ви зекономите на копіюванні та папері, а також купівлі зошитів на друковані основі, відповіді на завдання з яких з'являються в інтернет-мережі чи не раніше, ніж самі зошити.
Ще більше можливостей відкриває нагода провести навчальне заняття в комп'ютерному класі. Це і самостійна робота учнів над створенням власних міні-проектів (повідомлення, презентація, реферат, тощо), онлайн-тестування (є десятки сайтів, де можна пройти онлайн тестування) та інші можливі види робіт.
І, насамкінець про можливості MS Power Point. Можливості цієї комп’ютерної програми, що входить до стандартного пакeту Ofice справді унікальні. В рамках цієї програми можна використовувати практично всі наявні засоби, не виходячи з неї. Презентація може охоплювати увесь урок чи навіть розділ. Найпростіший варіант – це опорні тези проілюстровані фотографіями. Дуже швидко можна зробити діаграму, наприклад, щоб проілюструвати етнічний склад населення України на певному історичному етапі, або співвідношення сил напередодні тої чи іншої війни, або битви. Маркований чи нумерований список легко перевірити на схему. Використання стрілок та ще з вдалою анімацію дозволяє розкрити причинно-наслідкові зв’язки, системи органів державної влади, економічні, політичні та культурні зв’язки у державі чи регіоні і багато іншого. Стосовно анімації слід враховувати, що вона повинна підкреслювати інформацію, а не відволікати від неї, чи забирати дорогоцінний час. Дуже корисним є використання гіперпосиланнь. У вигляді гіперпосиланнь можна зробити зміст і переходити одразу до потрібного слайду. До змісту можна повертатися, використовуючи, «кнопки дії».
4. Розробка теми.
Відкритий урок з історії України
вчителя Доробратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Ващинця Михайла Михайловича
Тема. Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку.
Мета:
· охарактеризувати особливості розвитку української літератури в кінці ХVIII — першій половині ХІХ ст.;
· розвивати в учнів уміння працювати з документами, ілюстраціями, вміти аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки, складати порівняльну характеристику та зіставляти інформацію з різних історичних джерел;
· виховувати в учнів естетичні смаки й уподобання, вчити їх культури спілкування.
Основні поняття культура, театр, література, усна народна творчість.
Обладнання: комп’ютер, Презентація Power Point, документи, портрети діячів культури, ілюстрації.
Тип уроку урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть
• охарактеризувати особливості розвитку української літератури в кінці ХVIII — першій половині ХІХ ст., а також з’ясувати основні тенденції розвитку театрального мистецтва в даний період;
• розвивати вміння працювати з документами, ілюстраціями, вміти аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки, складати порівняльну характеристику та зіставляти інформацію з різних історичних джерел;
• виховувати естетичні смаки й уподобання, вчити культури спілкування.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Запитання
1. Пригадайте, яким був рівень розвитку української літератури та усної народної творчості у другій половині ХVIII ст.
2. Яку політику провадили російський та австрійський уряд на українських землях на початку ХІХ ст.
3. Як вона впливала на розвиток української культури
4. Як ви вважаєте, чому діячі українського національного відродження значну увагу приділяли розвитку української мови та розширенню сфер її вживання
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Видатна українська поетеса Ліна Костенко сказала «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу». Справді, у мові втілено все надбання її думки, її традиції, її історія, релігія, основа її життя, все її серце й душа. Позбавити народ мови — значить позбавити його єдиного вічного добра. Але насправді функція мови у розвитку національної свідомості є набагато ширшою. Саме мова найвірніше встановлює межі нації, вона є критерієм розмежування між національним і чужим, пов’язує різні класи та релігії, виступає унікальним засобом самовираження окремої нації, вона дає змогу представникам нації розуміти одне одного навіть на підсвідомому рівні. Отже, для процесу розбудови нації мова має визначну роль. Ось тому діячі українського національного відродження у першій половині ХІХ ст. і розгортають діяльність, спрямовану на розширення сфери вживання української мови, перетворення розмовної мови простого народу на головний засіб самовираження всіх українців. Лише так можна було встановити тісний зв’язок між усіма верствами українського населення. Отже, постала потреба піднести просту селянську говірку до рівня літературної мови. Зародження літературної української мови ознаменував вихід творівІ. Котляревського
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Презентації учнівських міні-проектів
По-черзі учні презентують міні-проекти, решта занотовує основні моменти презентацій у зошит.
1. Іван Котляревський
2. Григорій Квітка-Основ’яненко
3. Микола Гоголь
4. Петро Гулак-Артемовський
5. П. Куліш
6. Євген Гребінка
7. Тарас Шевченко
Висновок за результатами міні-проектів
Після обговорення учні можуть дійти до такого висновку
При всьому розмаїтті художньо-естетичних принципів (просвітницький реалізм, романтизм, критичний реалізм) усіх тодішніх письменників єднало бажання розвивати українську літературу на національній основі, художнім словом прислужитися справі формування національної самосвідомості українського народу.
Робота з джерелами інформації
Учні мають ознайомитися з документами і виконати завдання.
Стаття П. Куліша «Перегляд українських книжок»
«Ми знали Шевченка тоді, як він написав щонайвищі свої недруковані думи. Не було книжки живої і животворящої, щоб йому в руки не попала, та й лежала в нього не прочитана. Пушкіна він знав напам’ять, дарма, що писав не його мовою, не його складом, а Шекспіра возив з собою, куди б не їхав. Ще ж не забудемо, що Шевченко добре працював над малярством і розкидав розумом по всіх малярських школах то мало хіба там було корму для його голови Об’їздив Шевченко всю Україну, переговорив з тисячами всякого люду, то се хіба не наука, не бібліотека життя людського Чували ми його критичні розправи з його уст і дивом не раз дивували, як він глибоко входив у саму суть літературного діла». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К. Ґенеза, 1996. — С. 102)
З листа В. Белінського Павлу Анненкову. Грудень 1847 року
«Наводил я справки о Шевченке и убедился окончательно, что вне религии вера есть никуда негодная вещь… Верующий друг говорил мне, что верит, что Шевченко — человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса — творит людей из ослов и дубин. Стало быть, она может из Шевченка сделать пожалуй мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и пошлеца, а сверх того горького пьяницу, любителя горилки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на государя императора, второй на государыню императрицу… Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых не читал…, но уверен, что пасквиль на императрицу должен быть возмутительно гадок… Шевчено послали на Кавказ солдатом. Мне не жаль его, будь я его судьей, я сделал бы не меньше. Я питаю личную вражду к такого рода либералам… Одна скотина из хохлацких либералов, некто Кулиш (экая свинская фамилия!) в «Звездочке», …журнале, который издает Ишимова для детей, написал историю Малороссии, где сказал, что Малороссия или должна отторгнуться от России, или погибнуть… Вот что делают эти скоты, безмозглые либералишки. Ох, эти мне хохлы! Ведь бараны — а либеральничают во имя галушек и вареников со свиным салом…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К. Ґенеза, 2000. — С. 116–117)
Завдання
1. Порівняйте ці два документи. Як в них характеризується постать Т. Г. Шевченка та його діяльність
2. Як ви вважаєте, чому ці документи містять протилежні точки зору щодо творчості Шевченка
3. Чому, на ваш погляд, творчість і громадсько-політична діяльність Шевченка, Куліша та їхніх однодумців викликала таку непристойну лють противників
Продовження вивчення нового матеріалу
Творчі здібності українського народу розкривалися також у традиційному театральному мистецтві, яке побутувало у формі народ- них драм, лялькового і «живого» вертепу, інтермедій. У XIX ст. продовжував існувати кріпацький театр — і не лише у поміщицьких садибах, а й у містах, де заповзятливі люди перетворювали організацію вистав на комерційну справу. Сприятливі умови для розвитку сценічного мистецтва склалися на Полтавщині, де завдяки І. Котляревському та М. Щепкіну започаткував свою історію професійний український театр.
Робота з інтерактивною картою
Великі зрушення у його розвитку відбулися з постановкою у 1819 р. «Наталки Полтавки» і «Москаля-чарівника» І. Котляревського. Взагалі, у процесі формування української нації театр виступав як один із важливих чинників. Національна драматургія, крім згаданих п’єс, заявила про себе творами Г. Квітки-Основ’яненка, Я. Кухаренка, Т. Шевченка.
Мистецька хвилинка
Варіант 1. Перегляд відео фрагменту п’єси
Фрагмент вистави Г. Квітки-Основ’яненка
Варіант 2: попередньо учні готують театральний фрагмент і грають перед однокласниками самі.
Варіант 3: рольове читання фрагменту п’єси.
С т е ц ь к о. Та й патлата! (Смеется громко и, по-дошел к Уляне, вдруг перестает и, долго подумав, говорит). А що в вас варили?
У л я н а. (стоя на месте, не обращает на него внимания и печально отвечает). Нiчого!
С т е ц ь к о. (долго вспоминая). Ну!.. ну!.. а тепер... що?
У л я н а. Що?
С т е ц ь к о. Що?
У л я н а. Що?
С т е ц ь к о. Що?
У л я н а. Що? Нiчого.
С т е ц ь к о. Брешеш-бо, як нiчого! Батько казав, розпитай її обо всiм. А чорт її зна, об чiм її розпитувати! Я усе позабував.
У л я н а. Так пiди до батька та i розпитай, коли позабував єси!
С т е ц ь к о. Так вiн-бо добре казав, не iди, каже-говорить, вiд неї, поки обо всiм не домовишся.
У л я н а. Нi об чiм нам домовлятися.
С т е ц ь к о. Як нi об чiм, коли вже ти за мене iдеш?
У л я н а. Нi, голубчику, сього нiколи не буде.
С т е ц ь к о. А чом не буде?
У л я н а. Тим, що я за тебе не пiду.
С т е ц ь к о. А чом не пiдеш?
У л я н а. Тим, що не хочу.
С т е ц ь к о. Та чому не хочеш?
У л я н а. А не хочу — тим, що не хочу.
С т е ц ь к о. Ну, тепер твоя правда. А батько казав, що ти пiдеш.
У л я н а. Не пiду.
С т е ц ь к о. Ну, а батько казав: не потурай їй, поженихайся,
У л я н а. Та я кажу, що не люблю тебе i не пiду за тебе.
С т е ц ь к о. Так себто батько збрехав? Ну, ну! Ось тiльки скажи йому, що вiн бреше, то так по пицi ляпанця i дасть. (Вздохнув). Я вже пробував.
У л я н а. Так що ж? То батько твiй, а то я тобi кажу, що не хочу.
С т е ц ь к о. Не треба менi твого хотiння, пiдеш i без нього. Батько ще казав, щоб ти не опиралась.
У л я н а. А чого менi опиратись? Я не скотина, нехай бог милує! А щоб я пiшла за тебе, то навряд. Я ж кажу, що наше сватання ще вилами писане.
С т е ц ь к о. Ей!.. чи Прiсько, чи Домахо, чи як тебе. Послухай, та iди. Ось коли б ти вже була моя жiнка, та сказала б, що не хочеш за мене, так я б тобi пику побив, як менi батько часом б'є; а то ще тепер не можна. Батько казав, пiсля весiлля можна жiнку бити скiльки хоч, а тепер, не можна. Дарма! я i пiдожду. А поки ще ласкою просю: пiди за мене!
У л я н а. (в сторону). Що менi з дурнем товковати? Покинула б його, так мати лаятиме. Зостанусь та буду його пiддурювати.
Характерним для даного періоду стало створення російсько-українських театральних труп. В українських виставах охоче брали участь М. Щепкін, Л. Млотковська, М. Рибаков, у російських — Я. Шумський, В. Капніст, К. Соленик та ін.Розвиток національного театру особливо активізувався в 30–40‑і роки. У зміцненні його реалістичних і демократичних принципів важливу роль відіграв Т. Шевченко. Його драма «Назар Стодоля» (1843) — одна з перших в українській драматургії, сюжет якої побудований не на побутово-любовному, а на соціально-класовому конфлікті.
V. Узагальнення та систематизація знань
Робота з таблицею Впишіть у таблицю назви творів відповідно до їх авторів.
1. «Сватання на Гончарівці»;
2. «Назар Стодоля»;
3. «Енеїда»;
4. «Записки о Южной Руси»;
5. «Тарас Бульба»;
6. «Пан Халявський»;
7. «Наталка Полтавка»;
8. «Кобзар»;
9. «Москаль-чарівник»;
10. «Сорочинський ярмарок»;
11. «Гайдамаки»;
12. «Пан та собака»;
13. «Чорна рада»;
14. «Ревізор».
Перевірте себе
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Підготувати проекти щодо розвитку українського мистецтва.
З учнів було сформовано три групи, які отримали завдання підготувати проекти за темами
1-а група. «Розвиток музичного мистецтва»;
2-а група. «Розвиток образотворчого мистецтва»;
3-я «Розвиток архітектури».
VII. Зворотній зв’язок.
Використана література
1. Струкевич О. К. Історія України. Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. К.: Грамота., 2009. – 288с.
2. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. - К.: Генеза, 2006. - 328 с
3. Єрмоленко А. О. Усі уроки до курсу «Історія України». 9 клас. / А. О. Єрмоленко, О. П. Мокрогуз.— Х. : Вид. група «Основа»,2009. — 254 c.
Висновок
Отже, виходячи з вище наведених прикладів, можна зробити висновок, що в роботі вчителя історії та правознавства варто використовувати мультимедійні пристрої, бо вони:
а) активізують увагу школярів;
б) стимулюють їх до активної навчальної діяльності;
в) є ефективним засобом засвоєння учнями нових знань, умінь і навичок;
г) заохочують школярів до самостійного опанування новими знаннями, уміннями і навичками і застосування їх на практиці.
Список використаної літератури
1. Бахматюк Я. ІКТ і мультимедійне забезпечення навчального процесу на уроках історії \\ Історія України. – 2011. - №37. – С.3-16.
2. Веб –сайт «Навчальні матеріали онлайн» // http://pidruchniki.com/1578101334992/pedagogika/vibir_metodiv_navchannya
3. Веб сайт Wikipedia.org (https://uk.wikipedia.org/wiki/YouTube)
4. Вегеш Микола. Карпатська Україна (1938 – 1939) (Соціально – економічний і політичний розвиток)., „Перспектива”, Ужгород, - 1993 р., - 136 с.
5. Від Срібної Землі до Карпатської України., Ужгород., Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ комітету інформації.,1999. 19 с.
6. Мокрогуз О. До питання методики застосування мультимедійних презентацій PowerPoint на уроках історії // Історія України. – 2010. - №11.- С. 8-10
7. Нариси історії Закарпаття. Т. 2 (1918 – 1945)., Редколегія І Гранчак та ін. – Ужгород, „Закарпаття”, 1995., 663 с
8. Олашин А. Історія Закарпаття. Мукачеве, - 1992., 211 с.
9. Передумови та проблеми використання інформаційно-комунікативних під час викладання суспільно-гуманітарних дисциплін http: // www./ukrreferat. com/index.php?referat = 66 264
10. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрейман. ˗ К.: Генеза, 2006. ˗ 328 с.
11. Пометун О. Після цього уроку ваші учні зможуть … // Історія в школах України. – 2004. - №6. – С.15-19
12. Руденко А.. Застосування ІКТ у навчальному процесі, зокрема продукту Microsoft Power Point//Освіта UA. Субота, 7 травня
13. Стерчо П. Карпато–Українська Держава. „За вільну Україну”, - Львів., 1994., 288 с.
14. Хворостенко С. Інформатизація навчального процесу – міф чи реальність?//http://www.iat.kiev.ua/index./php?page_id=75
15. Химинець Ю. Закарпаття – земля Української держави. Нотатки з історії Закарпаття., Ужгород., „Карпати”, - 1991., 143 с.