Бібліотека - це скарбниця всіх багатств людського духу.
Г.Лейбніц
29 вересня 1941-го - в Бабиному Яру почалися масові розстріли, які тривали протягом двох років. Ця київська місцина, що стала мовчазним свідком злочину нацистської Німеччини та її репресивної машини, перетворилася на один з всесвітніх символів Голокосту.
Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста. Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня. Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.
До Дня пам’яті жертв голодоморів.
«Пам’ятаємо про минуле»
Учні Кам’янець – Подільського ліцею
11-го класу профілю іноземної філології, 2021 р.
допрофільного 9-го класу біолого-хімічного профілю, 2021 р.
В Україні щорічно відзначається День пам’яті жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабніший із них був у 1932–1933 роках. За різними даними, у цей період від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.
Учні Кам’янець – Подільського ліцею 11-го класу профілю іноземної філології та допрофільного 9-го класу біолого-хімічного профілю розповіли у своїх відеороликах «Пам’ятаємо про минуле» про те, чому так важливо зберігати пам’ять нації про своє минуле і, що важливим кроком на цьому шляху є вивчення своєї історії тому, що навіть через роки Голодомор має безліч «білих плям» та не до кінця досліджених тем… А наступним поколінням потрібно розбиратися в своїй історії, щоб попередити можливість повторення трагічних подій.
Щоб розуміти, через що пройшли наші пращури, відчути, яку складну історію переживала Україна, стверджують ліцеїсти, зачитуючи деякі фрагменти зі сторінок творів, допоможуть книги, у яких розкривається тема Голодомору. Саме книги українських та зарубіжних письменників дають нам можливість згадати історію, та вшанувати тих, чиє життя було зруйновано чи знищено у ті страшні часи сталінського режиму.
У День пам’яті жертв голодоморів усіх українців традиційно закликають вшанувати заморених голодом хвилиною мовчання, згадуючи вбитих комуністичним тоталітарним режимом співвітчизників. Хай кожен з нас запалить свічку пам’яті, в знак вшанування невинно замученого голодом українського народу. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
Всеукраїнський день бібліотек
BOOKCROSSING: КАМ’ЯНЕЦ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ЛІЦЕЙ, 2021р
Піднесений хвилею всесвітньої течії любителів книги, новий цікавий рух, створений американським IT-фахівцем Роном Хорнбекером, продовжує переміщатися по всій Європі…
Цікаво, що в дореволюційні часи аналог цього руху вже існував серед української інтелігенції. Тоді книги цінувалися високо і їх було прийнято читати, передаючи по колу: після того, як із літературною новинкою знайомилися всі зацікавлені особи, вона поверталася власнику з підписами, відгуками та рекомендаціями.
В Україні перші акції обміну книжками почалися в 2005 році. Крім столиці, книжковий марафон уже підхопили такі міста, як Харків, Кіровоград, Одеса, Луганськ, Сімферополь, Севастополь, Хмельницький, Херсон, Луцьк.
Тож залишається приєднатись до цього руху й «випустити» «в обіг» хоча б одну книжку – може, вона потрапить саме до того, кому найбільше потрібна. Буккросинг - це безкоштовний обмін книгами. Буккросер, прочитавши книгу, залишає її у громадському місці, або на «спеціальних поличках», «зонах» або «точках» Буккросингу, щоб хтось інший міг її прочитати. А той, до кого книжка потрапить, повторює процес. Так книги «звільняються» і мандрують від одного читача до іншого.
З нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек, Бібліотека ліцею відкриває «Безпечні полиці» з обміну книгами! Учні 10-го класу хіміко-біологічного профілю завітали у кожен клас з повідомленням про Буккросинг, напередодні Всеукраїнського Дня бібліотек, та запросили приєднатися до Міжнародного руху Буккросингу всіх бажаючих.
Обмінятися улюбленими літературними творами тепер можна, скориставшись такими «чарівними поличками» на 2-му поверсі міського ліцею. Тому, відтепер, кожен бажаючий має змогу приєднатися до поширення літератури у нашому ліцеї.
Бібліотека ліцею пропонує викладачам, співробітникам і учням долучитися до наповнення полиць Буккросингу книгами! Тим, хто візьме участь у книгообміні, буде приємно усвідомлювати, що ваша книга дарує радість і користь іншим людям.
Книгам не місце на полицях, вони повинні подорожувати!
Приєднуйтеся до всесвітнього ідейного руху BOOKCROSSING!!!
.
З нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек Центральна міська бібліотека ім. Костя Солухи м. Кам'янця-Подільського організувала День відкритих дверей. Кость Солуха, на честь якого була названа бібліотека, це – українські громадський і культурний діяч та меценат на Східному Поділлі. За фахом лікар. Перший голова Подільської «Просвіти». Один із засновників університету в Кам'янці-Подільському. Бібліотека ім. Костя Солухи — найбільша публічна бібліотека Кам'янця-Подільського, головний інформаційний, дозвіллєвий заклад міста по популяризації книги, впровадженні новітніх технологій та інноваційних заходів. Книжковий фонд бібліотеки становить 104905 примірників.
29 вересня до бібліотеки завітали учні 10-х класів міського ліцею. Привітно зустріли учнів ліцею бібліотекарі, які познайомили дітей зі структурою бібліотеки і провели їх відділами краєзнавства; читального залу, на базі якого працюють, та дорослого абонементу з юнацьким абонементом. Учням докладно розповіли про роботу всіх відділів, і, про те, як і якими послугами молоді читачі можуть у кожному з них скористатися. Учні ознайомилися із створеним при читальному залі центральної бібліотеки Інтернет-центром з 5-тьма робочими станціями.
Учням запропонували подивитись у відділі краєзнавства Виставку картин COFFE-ART. Coffe-art – це оригінальна техніка створення картин за допомогою розчину натуральної кави, яку представили студенти Кам’янець-Подільського фахового коледжу культури і мистецтв. Їх картини виконанні у стилі – графіка з використанням кави і рослинного відбитку, графіка з використанням кави і соку буряка, графіка з використанням кави , какао і вина, графіка з використанням кави , вина та вогню. Також учні побачили унікальні стародавні пам’ятки стародруку: книжки - пам’ятники вісімнадцятого століття. Книга – не лише пам’ятник історії, а ще й пам’ятник людського життя, свідчення культурної антропології свого часу. А також учні побачили книгу - велетня та книгу – мініатюру! Упродовж екскурсії, учні виконали серію «Selfie», скориставшись бібліотечної атмосферою.
.
«Кобзар у Кам’янці»
Музейна online – година - до 207- річниці з дня народження Т.Г.Шевченка для учнів 11-х класів профілю іноземної філології, 11.03.2021
Пізнавальний і надзвичайно цікавий захід «Кобзар у Кам’янці», присвячений творчій спадщині Кобзаря, який висвітлює життєвий і творчий шлях поета, зокрема перебування Т. Шевченка у Кам’янці-Подільському, з використанням експонатів; віртуальна екскурсія по музею та вулицями й будинками Кам’янця-Подільського, які пам’ятають прибування Кобзаря у місті.
Валерій Нестеренко - кандидат історичних наук, провідний науковий працівник музею, розповів про Кам’янецький період в житті Кобзаря.
Учні подивились відео « Шевченко у Кам’янці». Після відео відбулась демонстрація документального фільму «Таємниці мого міста».
Ольга Венгрова, завідувачка відділу маркетингу КПДІМЗ, висвітлила « Матеріали по Шевченку з експозиції історичного музею ( КПДІМЗ)».
« Герої не вмирають»
Музейна online-година для учнів 10 класу хіміко-біологічного профілю Кам’янець-Подільського ліцею, 20.02.2021
День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
«Небесна сотня» - так, вперше, полеглих учасників акцій протесту на Майдані у Києві, назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану».
На вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні 20 лютого Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником та бібліотекою Кам’янець-Подільського ліцею організовано Музейну online-годину « Герої не вмирають» до Дня Героїв Небесної Сотні для учнів 10 класу хіміко-біологічного профілю.
Ольга Венгрова, завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування КПДІМЗ, висвітлювала хронологію подій Майдану листопада 2013 – лютого 2014 рр., : передумови, початок, наслідки, про подвиг Героїв Небесної Сотні, який надихнув на боротьбу з російською агресією сотні тисяч українців.
Гурт кінорежисерів Babylon`13 - зняли понад півтори сотні спершу короткометражних, а згодом і повноформатних, документальних фільмів. На цьому заході для учнів відбулась демонстрація відео « Хронологія Майдану», під час якої перед очима учнів відкрилась реальність масових акцій громадського протесту, що прокотились країною взимку 2013/2014 років як пік протистояння між українським народом та існуючою владою.
Ірина Лехіцька, лектор музею, провела лукцію на тему: «Подоляни – Герої Небесної Сотні», після якої діти переглядали відео про подолянина Анатолія Корнєєва.
Учні, хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні й учасників Революції Гідності
Всі, хто поклав своє життя за свободу рідної землі, не вмирають, а навічно залишаються нашою славою та небесними захисниками України! Вічна пам’ять і слава Героям! Слава Україні!
Музейна online-година «Чужа війна»
15 лютого 2021 року з нагоди відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 32-ої річниці виведення військ з Афганістану у бібліотеці Кам’янець – Подільського ліцею відбулась інформаційно-просвітницька Музейна online-година «Чужа війна».
Організована Кам’янець-Подільським державним історичним музем-заповідником на платформі Zoom та бібліотекою Кам’янець-Подільського ліцею для учнів 11 класу фізико- математичного профілю
Чому, дітей наших забрали?
За що, в чужу війну втягли.
З призову в бойню ту загнали.
Як ви посміли? Як могли?
Чужа війна, чужа країна.
Залиті кров’ю ордени.
Осиротілая родина.
До Бога, звернені мольби.
(Чужа війна (Афганістан)
Ольга Венгрова, завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування КПДІМЗ, розповіла учням про причини , перебіг, наслідки радянсько-афганської війни 1979-1989 рр. Учні з цікавістю прослухали про історичні події афганської війни. Демонстрація документального фільму «Штурм палацу Аміна» доповнила їх уяву про реальність, вони побачили масштаби складних і неоднозначних подій в Афганістані, відчули реальну атмосферу «гарячих точок», подих страшної війни…
В десятилітній військово-політичній спецоперації Радянського Союзу, участь взяли 160375 військовослужбовців – вихідців з України, 3360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3560 – стали інвалідами. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі. Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.
Ольга Венгрова продовжувала розповідати про кам’янчан – героїв-інтернаціоналістів, воїнів-афганців: Валерія Б’ялковського, Василя Клюцук. Учні почули їх історії життя, розглянули листи, які вони писали рідним під час війни, задавали питання, обмінювалися думками.
Ліцеїсти розширити свої знання про історичні події під час війни у Афганістані 1978-89 рр, спробували себе умінні аналізувати історичні факти.
Учні вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання. Пам'ять про ці події завжди залишиться в пам'яті українського народу та буде прикладом для молодого покоління.
«Кам'янецька доба періоду УНР»
Музейна online-година до відзначення 100 річчя подій Української революції 1917-21 рр та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року для учнів 10-го класу історичного профілю , 4.02.2021
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України, Постанови Уряду про сприяння популяризації історії українського державотворення та приверненні уваги до національно-визвольної боротьби українців, а відтак патріотичному вихованню громадян та формуванню національної ідентичності, Кам’янець - Подільський державний історичний музей-заповідник та бібліотека Кам’янець-Подільського ліцею організували для учнів 10-го класу корисну пізнавальну Музейну online-годину «Кам'янецька доба періоду УНР»
Період з березня 1917 р. по березень 1921 р. посідає особливе місце. Це драматичний, вкрай суперечливий і водночас насичений важливими політичними і соціально-економічними подіями період української національно-демократичної революції, громадянської війни та іноземної збройної інтервенції.
Ольга Венгрова, завідувач відділу маркетингу, розвитку та інвестування музею, подала відомості про революційні події, що піднесли національну свідомість українського народу, який зробив вагомий внесок не лише в історію України, а й в історію Європи, світову історію. Також розкрила питання статусу Кам’янець-Подільського як столиці УНР.
Анна Ніколаєва, молодший науковий співробітник КПДІМЗ, розкрила тему «Кам’янець - остання столиця УНР. Хронологія подій» про Кам'янецьку добу, Директорію УНР.
Ірина Лехіцька – лектор музею, розповіла про грошові знаки Доби Директорії
Учні зрозуміли, що Українська революція 1917-1921 рр. стала логічним завершенням розвитку укр. національно-визвол. руху 19 ст. і водночас визначило характер перебігу укр. історії 20 ст., зокрема розвиток укр. націоналізму… Учні дізнались цікаві факти про історичні події Кам’янець-Подільського, побачили цінні історичні відеоматеріали, історичні фотографії рідного міста…
«Бій під Крутами.
Ціна незалежності.»
(Музейна online-година до відзначення Дня пам’яті Героїв Крут - 29 січня)
Для учнів 10-го класу фізико-математичного профілю Кам’янець-Подільського ліцею, 02.02.2021
29 січня 2021 року Україна вшановує
103-ю річницю героїчного бою під Крутами
«Для України тепер і понад сто років тому загроза однакова. Захисники держави виконували в бою під Крутами по суті те саме завдання, що й нині військові під Мар'їнкою…», – сказав Глава держави. Президент закликав і сьогодні, під час політичних протистоянь, не забувати про честь і щирість, з якими захищали й захищають українці свою державу – чи то під Крутами, чи на Донбасі. (Президент вшанував пам’ять Героїв Крут https://www.president.gov.ua/news/prezident-vshanuvav-pamyat-geroyiv-krut-66261)
Для вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та поглиблення знань учнів про події Української революції 1917-21 рр., зокрема про військові події, що відбулись у січні 1918 року під Крутами, 02.02.2021, було проведено Музейну online-годину «Бій під Крутами. Ціна незалежності.» для учнів 10-го класу фізико-математичного профілю Кам’янець-Подільського ліцею.
Організатори: Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, бібліотека Кам’янець-Подільського ліцею.
Модератор: Ольга Венгрова, завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування КПДІМЗ, розкрила усі питання, щодо відзначення Дня пам’яті Героїв Крут. Відбулась демонстрація відео «Бій під Крутами. Реконструкція» Олександр Заремба, директор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, провів лекцію про події під Крутами 1918 року: «Таймлайн бою під Крутами. Спроба відтворення хронології подій.» Анна Ніколаєва, молодший науковий співробітник КПДІМЗ, розповіла про наслідки бою.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. Пам’ять загиблих учні ушанували хвилиною мовчання.
День Соборності України
Музейна online-година до відзначення Дня Соборності України для учнів 9-го до профільного хіміко-біологічного класу, 22 січня 2021р
22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відбулося
офіційне проголошення Акта Злуки.
«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина, і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна республіка», – йшлося в Універсалі Директорії УНР.
Наступного дня Всеукраїнський Трудовий Конгрес офіційно затвердив об’єднання західно- та східноукраїнських земель в одній державі.
Для вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та поглиблення знань учнів про події Української революції 1917-21 рр. як важливого етапу державотворення, 22 січня 2021р., було проведено Музейну online-годину для учнів 9-го до профільного хіміко-біологічного класу Кам’янець-Подільського ліцею, організаторами якої були: бібліотека Кам’янець-Подільського ліцею, Ольга Венгрова – завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування КПДІМЗ.
Ольга Венгрова розповіла про історію свята і головні факти про нього, а також про традиції відзначення Дня Соборності. Відбулась демонстрація д/ф «Символи нашої волі»
« Голокост. Пам’ятаємо…»
Музейна online-година історичної пам’яті до відзначення Міжнародного Дня пам’яті жертв Голокосту для учнів 11 класу профілю іноземної філології, 27 січня 2021р
Це Голокост – всього одне лиш слово,
Та його сенс – пекучий болі жар,
Вбивали всіх!.. старого і малого,
мало хто життя порятував
27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – це події, пов’язані з великими людськими втратами. Слово «Голокост» стало загальновживаним по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення, розпочатого Гітлером, та винищення нацистами під час Другої Світової війни євреїв та інших народів Європи.
«Перлина Поділля», місто Кам’янець-Подільський було окуповано нацистськими та угорськими військами 11 липня 1941 р. … Кам’янецькою комісією з розслідування злочинів фашистських загарбників виявлено сім місць (долина смерті мікрорайон «Жовтневий»; на задньому дворі Дитячої Музичної школи ім.. Ф. Ганицького по вул. Шевченко, 35; на терріторії колишнього Понтонного полку та ін.) масового поховання євреїв, у тому числі одна могила з тілами п’ятиста дітей.
«Єврейська акція у Кам’янці-Подільському стала своєрідним рубіконом у політиці знищення. Тут вперше знищили не лише чоловіків євреїв, а й жінок та дітей. Нацистський молот жорстокості розпочав криваві жнива на повну потужність без розбору та милосердя. Задля того, щоб більше не повторились такі злочини прийдешні покоління мають знати правду історії та пам’ятати про страшні жертви, до яких призвели прагнення диктаторів до влади, людська ненависть та ворожнеча»
Михайло Загородний
«Голокост. Пам’ятаємо…» – під такою назвою 27 січня 2021р. бібліотекою Кам’янець-Подільського ліцею та Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм – заповідником було організовано Музейну online-годину історичної пам’яті до відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту для учнів 11 класу профілю іноземної філології.
Ольга Венгрова – завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування КПДІМЗ, повідомила: «саме 27 січня 1945 року було звільнено від фашистів найбільший з гітлерівських концтаборів, Освенцим…» і наголосила: «Всього у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей»; розповіла учням про історію вшанування Дня пам’яті жертв Голокосту.
Вадим Стецюк – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, ознайомив учнів з історією Єврейської громади м. Кам’янця-Подільського у першій половині XX ст. напередодні катастрофи. Далі відбулась демонстрація документального фільму «Хроніка Кам’янецького голокосту» /Світова трагедія у Кам'янці-Подільському/ https://youtu.be/MCk7_jTWiH4#kamianets #новиникамянця #камянецьподільський, журналіста-дослідника Дмитра Трачука.
Ірина Лехіцька – лектор Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, розповіла про людей, яким присвоєно звання праведників народів світу тому, що вони рятували євреїв, ризикуючи життям, у період нацистської окупації.
Наприкінці заходу учні вшанували пам’ять всіх загиблих, невинно розстріляних, задушених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею.
Ми зобов’язані берегти пам’ять про Голокост і не допустити повторення подібного страхіття у майбутньому.
В обіймах квітів
Виставка – інсталяція однієї книги
Українка, що вразила Пікассо ...
120 років тому, народилася українська художниця Катерина Білокур. Її роботи вразили Пабло Пікассо, критики називали її геніальною…
До дня народження видатної майстрині народного декоративного живопису для учнів 9-11-х класів 7 грудня у бібліотеці Кам’янець-Подільського ліцею підготовлено виставку – інсталяцію однієї книги «В обіймах квітів». Для емоційного сприйняття фотокниги Е.Я. Уманцевої «Катерина Білокур», у читацькому колі, було проведено художнє читання, яке допомагає повніше, глибше відчути красу і багатство творчості талановитої української художниці. Учні 9 допрофільного біолого-хімічного класу Кам’янець-Подільського ліцею озвучили унікальну історію найквітковішої художниці . Природа для якої стала вчителем, а квіти – головними мотивами полотен… Сьогодні, щоб побачити полотна Катерини Білокур, в Україну приїжджають люди з усього світу.
Українська хустка - традиції і сучасність
Онлайн - година
Зима принесла із собою низку різдвяно - новорічних свят. Одне з них зовсім нове, але має дуже глибоке коріння - День української хустки, яке припадає на 7 грудня.
Також, у цей день вшановують великомученицю Катерину – “наречену Христа”. Свята Катерина – покровителька любові і шлюбу, яка допомагає дівчатам відшукати свого судженого. День Катерини також називають “святом дівочої долі”.
У цей день перед образами цієї святої дівчата ставлять свічки, а потім під вечір ворожать на свою долю.
Перед сходом сонця дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. В хаті дівчина ту гілочку ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки. Якщо до Меланки вишня зацвіте – добрий знак, засохне гілочка без цвіту – кепська ознака. Дівчата так це тлумачать: є цвіт на гілочці – буде весілля, нема – восени доведеться Покрову благати: “Свята мати, Покрівонько, покрий мою голівоньку”.
Сьогодні не часто можна побачити на сучасній жінці хустку, а дарма, адже хустка – це символ нашого народу, вона є невід’ємною частиною української культурної спадщини. Вона символізує свободу, вірність традиціям та патріотизм. Бо, дійсно, українська хустина - це незамінна прикраса для свята, яка здавна відігравала магічну роль, нею пишалися і дорожили! Адже саме хустка з давніх-давен в українських сім’ях слугувала оберегом, символом любові й злагоди.
З нагоди цього свята, 4.12.2020 було проведено для учнів 11 класу профілю іноземної філології Кам'янець-Подільського ліцею надзвичайно цікаву онлайн - годину "Українська хустка - традиції і сучасність"
Одинадцятикласники ознайомились з елементами українського національного одягу. Матеріали презентації та відео майстер-клас по зав'язуванню хустки розширили знання про характерні особливості хустки, про її оберегову функцію, застосування та призначення. Такі яскраві і захопливі заходи мають стати традиційними тому, що вони сприяють розвитку естетичного смаку, виховання почуття любові та пошани до національних оберегів.
Тож, відроджуймо, поважаймо, пропагуймо наші українські традиції — це генетичні скарби нашого народу.
Організатори та відповідальні:
Ольга Венгрова- завідувач відділу маркетингу КПДІМЗ та інші працівники Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника
Алла Цубера – завідувач бібліотеки Кам'янець-Подільського ліцею
Людмила Коваль – вчитель інформатики Кам'янець-Подільського ліцею
Марина Гордусь – вчитель фізкультури Кам'янець-Подільського ліцею, класний керівник 11-го класу профілю іноземної філології.
Голодомор 1932-33 рр.
Історія органічно пов’язана з пам’яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим… З кожним днем події Голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного та трагічного значення.
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Саме цим трагічним подіям 25.11.2020 була присвячена музейна онлайн - година "Голодомори в Україні: причини, механізми, наслідки", що з різних ракурсів розкриває історію Голодомору для учнів Кам'янець-Подільського ліцею: 9-й допрофільний біолого-хімічний клас та 10-й клас історичного профілю.
Відповідальні: Ольга Венгрова - завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідник (КПДІМЗ), Алла Цубера – завідувачка Бібліотеки Кам'янець-Подільського ліцею
Ольга Венгрова розповіла про День пам'яті жертв голодомору і зазначила основні тези по темі Голодомору. Галина Голубєва - екскурсовод Национального музею Голодомора-геноцида (Киев) презентувала відео-екскурсію Музеєм Голодомору. У заході прийняли участь Леся Онишко - кандидат історичних наук, вчена секретар Національного музею Революції Гідності • Maidan Museum з темою виступу "Голодомор в Україні 1932-33 рр.", та провідний співробітник КПДІМЗ , кандидат історичних наук Валерій Нестеренко, який висвітлив події Голодомору на Поділлі у 1932-33 роках.
Учні мали можливість ознайомитись з трагічним минулим нашого народу, поглибити знання про Голодомор, як геноциду українського народу,його причини, перебіг і наслідки; здійснити віртуальну подорож по експозиціям Національного музею Голодомору-геноциду; ознайомитися з унікальними речами, що розповідають про родинні історії під час геноциду; поспілкуватись з екскурсоводом цього музею Галиною Голубєвою та кандидатами історичних наук Олесею Онишко і Валерієм Нестеренко.
Демонстрації відео-роликів про спогади живих свідків геноциду, які розповідають, з чого починалася скрута, що їли в голодні роки і як вимирали цілі села, викликали в учнів почуття стурбованості долею невинних жертв тоталітарного режиму. Учні вшанували пам’ять жертв голодоморів хвилиною мовчання.
28 листопада о 16.00 долучайся до традиційної всеукраїнської акції "Запали свічку" в пам'ять про жертв Голодоморів.