Поради батькам

индром Дауна - це генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у парі 21. Додаткова хромосома пов'язана із затримкою розумового та фізичного розвитку дитини, а також підвищеним ризиком виникнення проблем зі здоров'ям.

Фізичні особливості та медичні проблеми, пов'язані з синдромом Дауна, можуть широко змінюватись від дитини до дитини. В той час, як деякі діти потребують великої медичної допомоги, інші ведуть здоровий спосіб життя.

Синдром Дауна, також званий трисомією 21, виникає випадково, його не можна запобігти і він не може бути викликаний чимось, що зробили чи не зробили батьки. На щастя, з проблемами зі здоров'ям можна впоратися, особливо якщо вони виявлені на ранній стадії, і є безліч ресурсів, щоб допомогти дітям та їхнім сім'ям.

Якщо у вашої дитини синдром Дауна, спочатку у вас можуть виникнути почуття втрати, провини та страху перед невідомим. Спілкування з іншими батьками дітей із синдромом Дауна може допомогти вам впоратися зі своїми проблемами та знайти способи дивитися у майбутнє. Багато батьків вважають, що дізнаючись якомога більше інформації, вони позбавляються страхів.

Хоча найбільший вплив на ранній розвиток надає повсякденна взаємодія та діяльність у сім'ї, діти із синдромом Дауна також отримують користь від можливостей структурованого навчання. Сім'ї заохочуються до доступу до послуг раннього навчання та втручання, які доступні з дитинства. Це сприятиме розвитку деяких із найважливіших навичок раннього дитинства.

Соціально прийнятну поведінку слід заохочувати та очікувати від початку. Діти із синдромом Дауна отримують користь від встановлення меж так само, як інші діти. Виховання дитини з синдромом Дауна багато в чому не сильно відрізняється від виховання будь-якої іншої дитини. Належна практика виховання може бути застосована до всіх дітей. І всім дітям важлива послідовність підходу.

Більшість немовлят та дітей молодшого віку із синдромом Дауна можуть і відвідують дитячі садки, ігрові групи та дошкільні заклади разом із дітьми того ж віку. Вони багато чому навчаються, приєднуючись до інших маленьких дітей.

Дітей із синдромом Дауна можна залучати у всі види діяльності, і від них повинні вимагати такої ж доброї поведінки та відповідальності, як і від інших дітей. Не існує поведінки, характерної для дітей із синдромом Дауна. Однак іноді нездатність висловити себе словами може призвести до розчарування. У цьому випадку діти із синдромом Дауна можуть спробувати виразити себе через поведінку, іноді небажану.

Часто необхідно вийти за рамки поведінки та знайти реальне повідомлення, яке дитина намагається висловити. Це допомагає зрозуміти та усунути причину поведінки. Часто через нерозуміння першопричини поведінки людей із синдромом Дауна називають упертими.

Діти із синдромом Дауна можуть відвідувати школу на вибір батьків. У минулому багато молодих людей із синдромом Дауна відвідували спеціалізовані заклади освіти, однак дослідження показують, що більшість дітей із синдромом Дауна досягають найкращих результатів, коли вони навчаються у звичайних школах разом зі своїми однолітками. Учень із синдромом Дауна з більшою ймовірністю досягне успіху в школі, де інклюзивність вітається і підтримується як частина шкільної культури, і де визнаються і належним чином враховуються різні потреби всіх учнів у навчанні.

Дітям із синдромом Дауна має бути надано підтримку для доступу до звичайної навчальної програми. Рівень підтримки та кількість необхідних модифікацій програми варіюватимуться від одного учня до іншого.

Людям із синдромом Дауна зазвичай потрібно більше часу, щоб навчитися чогось нового. Нові навички, можливо, потрібно буде розбити на дрібніші кроки, ніж для інших учнів, і може знадобитися більше повторень, щоб зберегти набуті навички. Дітям із синдромом Дауна може знадобитися більш структурована діяльність, щоб вони могли самостійно працювати у класі.

Розрив у навичках та навчанні між дітьми із синдромом Дауна та іншими дітьми буде збільшуватися з віком. До середньої школи розрив може бути дуже значним. Люди із синдромом Дауна не перестають вчитися новим навичкам у підлітковому чи дорослому віці. Вони продовжуватимуть домагатися сталого прогресу і продовжуватимуть навчатися протягом усього життя, якщо їм буде надано таку можливість.

Багато учнів із синдромом Дауна продовжують післяшкільне навчання. Доступ до цілого ряду можливостей для отримання досвіду роботи дуже важливий для того, щоб допомогти молодим людям із синдромом Дауна зробити усвідомлений вибір щодо свого життя після школи. Молоді люди з синдромом Дауна стикаються з серйознішими проблемами при закінченні школи і переході до дорослого життя, ніж їхні однолітки, і, ймовірно, буде потрібно більше планування, ніж для інших молодих людей.

Хоча всі хочуть, щоб їхня дитина досягла успіхів у школі, важливо також відзначити, що успіхи у навчанні не є ключем до здатності вести звичайне життя. Багато молодих людей закінчують школу з обмеженими академічними навичками, але при цьому мають все необхідне для того, щоб вести щасливе, повноцінне та незалежне життя як продуктивний член суспільства.

Всі рішення, що стосуються освіти вашої дитини, повинні прийматися з вашого боку, оскільки ви є найкращим захисником своєї дитини.

Вчитель дефектолог-логопед 

Коновалюк Ірина Юріївна