Правила прийому до закладу дошкільної освіти
ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ ДИТИНИ ДО ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НЕОБХІДНО:
1. Подати заявку на сайт електронної реєстраці дітей в дошкільні навчальні заклади:
На сайті електронної реєстрації (http://dnz-reg.nz.ua/) надана можливість подачі заяви дитини, що потребує місце в дошкільному навчальному закладі. Для успішної реєстрації Вашої дитини в електронній черзі при заповненні форми заяви, Вам необхідно вказати достовірну інформацію. Подавати заявку можна лише в один дошкільний навчальний заклад. При необхідності, обраний заклад можна змінити, звернувшись до відповідальної особи. Подача в електронному вигляді заяви забезпечує попередню реєстрацію дитини в електронній черзі з визначенням дати постановки на облік, яка є основою формування черговості.
Для підтвердження інформації, зазначеної в заяві, необхідно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви звернутися до відповідальної особи в дошкільному закладі з оригіналами документів (свідоцтво про народження дитини, документ, що підтверджує наявність пільг) або прикріпити до заяви скан -копії вищевказаних документів. Якщо заповнена Вами форма заяви за змістом не буде відповідати оригіналам документів, Вашу заяву буде анульовано. Якщо інформація, зазначена в заяві, підтверджена оригіналами документів, то дитина отримує постійну реєстрацію в електронній черзі за первісною датою подання заяви в електронному вигляді.
2. Заява батьків на ім'я завідуючої про зарахування дитини у заклад.
3. Ксерокопія свідоцтва про народження дитини.
4. Медична довідка про стан здоров'я дитини (профілактичні щеплення відповідно віку дитини).
1. Залишати дітей вдома без поважних причин не можна. Якщо батькам необхідно залишити дитину вдома, вони повинні заздалегідь попередити вихователя групи.
2. Якщо дитина захворіла – батьки повинні в той же день викликаючи лікаря до дому, попередити вихователя проте, що дитина захворіла. Хворих дітей приводити в дитячий садок не можна.
3. Прийом дітей в групу проводиться з 6.30 до 8.00.
4. Одяг дітей повинен бути промаркірований (першими літерами прізвища та імені). Для групи повинне бути змінне взуття.
5. Дітей приводити в дитячий садок чистими, з підстриженими нігтями.
6. Платити за перебування дітей у дитячому садку потрібно до 10 числа поточного місяця.
7. Забороняється приходити за дітьми у нетверезому стані.
8. Забороняється приходити за дітьми неповнолітнім, тобто до 18 років.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 19.05.2020 № 6/645-20 щодо діяльності Національної дитячої гарячої лінії Департамент освіти і науки облдержадміністрації повідомляє, що Громадська організація „Ла Страда – Україна” забезпечує діяльність Національної дитячої гарячої лінії, яка з початку запровадження в Україні карантину прийняла понад 4 тис. звернень від дітей, підлітків, а також запитів дорослих щодо дітей. Більшість звернень тісно пов’язані з поширенням пандемії COVID-19 та стосуються насильства і жорстокого поводження з дітьми у власних родинах (40% від загальної кількості звернень), проблем із психологічним здоров’ям дітей (20% від загальної кількості звернень), ризиків, з якими діти стикаються в Інтернеті (близько 20% від загальної кількості звернень) тощо.
Завдяки підтримці Міністерства освіти і науки України Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні надало фінансову допомогу щодо збільшення робочого часу Національної дитячої гарячої лінії, яка наразі надає консультації в телефонному та онлайн-режимах в будні дні з 12.00 до 20.00: короткий номер 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів),
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).
Ми живемо серед людей, тож від нашої поведінки залежить не тільки ставлення до нас оточуючих, а й наш успіх в суспільстві: за тим, як людина розмовляє, одягається, поводиться за столом, завжди можна визначити, вихована вона чи ні.
Нам усім, без сумніву, хочеться, щоб наші малюки виросли ввічливими, добрими, вихованими, щоб вони вели себе пристойно в суспільстві. а для цього вони мають знати і розуміти правила етикету.
Правил поведінки в дитячому садку:
Навчіть своїх дітей:
- завжди вітатися з вихователем, працівниками дитячого садка та дітьми;
- слухати вихователя, не плакати, не пустувати;
- не ламати іграшки, не рвати книги, берегти все;
- не йти з дитячого садка без дозволу;
- сперечатися треба чесно, принципово, не ображаючи один одного, не допускати переходу суперечки у сварку;
- не звертати уваги на тих, хто хоче образити, дражнити, просто потрібно відійти від них;
- не ображати нікого, не дражнити;
- розв'язувати проблеми за допомгою слів, а не кулаків;
- поступатися, шукати вихід із складних ситуацій;
- уміти миритися, не сваритися.
Мовленнєвому етикету:
- говорити чітко і спокійно, стежити за силою звуку, ніколи не підвищувати голосу, не кричати;
- вживати чарівні слова у зверненні до дорослих людей та суспільстві;
- до дорослого звератися на "Ви";
- ніколи не вживати нецензурних, брутальних слів, адже це не прикрашає людину, а навпаки - принижує її інтелект.
Золотих правил спілкування:
- дотримуватися правил хорошого тону під час спілкування;
- посміхатися, дивитися людині в очі, коли вітаєшся і розмовляєш з нею. Це свідчить про щирість і чесність, якщо хочеш, щоб до тебе добре ставилися, будь і ти добрим до інших;
- ніколи не перебивати розмову людей, а дочекатися, коли розмову закінчать; коли розмовляють дорослі, не слід втручатися в їхню розмову і щось додавати, заперечувати чи стверджувати, коли тебе не питають;
- завжди говорити правду, бо брехня не робить людині честі. У народі кажуть: "Шила в мішку не сховаєш";
- просити вибачення тоді, коли щось зробив ненароком або справді хочеш виправитися, розуміючи свою провину;
- вчіть дитину шанувати старших. Пам'ятайте! Як ви ставитеся до своїх батьків, так і ваші діти ставитимуться до вас.
Зіштовхуючись із проблемами дитини, батьки часто почуваються безпорадними. Знаючи, як варто було б учинити у тій чи іншій ситуації, вони не можуть передати малюкові свою впевненість і знання. Тим паче, що намагаючись поговорити «відверто», вони ризикують зіштовхнутися із захисною реакцією і небажанням дитини впустити їх у свій внутрішній світ.
Водночас ніхто не може допомогти малюкові так, як найближчі люди, які знають і люблять його.
Один зі способів, що полегшує контакт із дитиною, — казка, в якій герой відчуває ті самі труднощі, що й ваш малюк. Вигадати таку розповідь дуже просто. Основне — гарний кінець.
Для малюка ця розповідь буде двозначною: по-перше, він побачить, що його проблема зовсім не виняткова, вона часто виникає і у решти дітей, і вони з нею чудово можуть упоратися. По-друге, ви у ненав’язливій формі пропонуєте дитині вдалий спосіб розв’язання ситуації. Крім того, розповідь про будь-кого, схожого на вашого малюка, допоможе вам більше довідатися про його переживання.
Реальний спосіб допомогти — гра. Наприклад, ваше чадо абсолютно не вміє поводитися в гостях, а від постійної моралі — жодного результату. Тоді вам слід розіграти з ним дві ситуації. Перша ситуація : « неслухняна дитина завітала у гості»: малюк має зобразити вкрай неслухняну дитину, яка всім заважає, все бере без дозволу, вередує за столом. Діти, як правило, грають у таку гру із захопленням. Друга ситуація: «слухняна дитина», у ній малюк зображує на рідкість виховану істоту. Важливо, щоб дитина відчула різницю між «правильною» і «неправильною» поведінкою.
Чудовий метод контакту — малюнок. Папір, олівці та фарби допомагають зобразити ретельно приховувані почуття: страх, злість, образу. Якщо малюкові просто сумно й самотньо, сядьте поруч і намалюйте разом із ним улюблену іграшку або щось інше. Фантазуйте разом із вашою дитиною.
(методичні рекомендації для молодих батьків)
Усі діти прагнуть бути самостійними, але вони не завжди погоджуються виконувати доручення батьків.
Якщо діти з раннього віку починають допомагати батькам по господарству, то вони будь-яке нове заняття сприйматимуть не як повинність, а як можливість навчитися чогось нового. Але, на жаль, мами і тата часто скаржаться на те, що їхня. дитина виконує усі доручення «з-під палки». Як же виховати у малюка відповідальність і свідоме ставлення до дорученої справи?
Насамперед, мами і тата повинні подбати про те, щоб у малюка були свої обов’язки, які, окрім нього, ніхто не виконуватиме. Наприклад, дошкільник має після прогулянки почистити черевики і повісити на місце свою курточку, скласти перед сном іграшки і прибрати зі столу після обіду… Коло обов’язків може бути різноманітним, головне — не доручати робити те, з чим йому буде важко впоратися.
Спочатку ненав’язливо керуйте процесом. Хочете, щоб малюк витер пил на меблях? Покажіть, як це потрібно зробити. І нічого, якщо перший досвід виявиться невдалим, не потрібно вказувати малюкові на помилки — і з часом він всього навчиться. Краще похваліть його. Можна навіть сказати: «Ти дуже добре впорався з цим завданням, тому тепер я довіряю тобі таку відповідальну справу, як миття за собою посуду». І ось вже звичайна робота у домі із категорії «примусової» переходить у спосіб заохочення, і малюк буде із захопленням виконувати будь-яке ваше доручення. У дошкільному віці, коли малюка ще тільки починають залучати до праці, дуже корисно заохочувати й нагороджувати його за кожну виконану роботу (хоча б наклейкою або зірочкою), це стане для нього гарною мотивацією.
І ще один важливий момент: намагайтеся все робити разом із малюком.
По-перше, це найкращий приклад і стимул для нього.
По-друге, ніщо так не об’єднує, як спільна праця.
Батькам варто замислитися і про те, як поводитися, якщо малюк не виконав доручену справу.
Він має розуміти: до вимог дорослих варто ставитися із повагою, а байдужість та небажання не залишатимуться безкарними. Тому потрібно із самого початку обговорити це з малюком. Йдеться не про тілесне покарання або щось подібне, що принижує гідність маленької людини, а про те, щоб навчити малюка дотримуватися слова. Пропонуючи малюкові щодня прибирати свої іграшки, домовтеся з ним: «Ти маєш починати класти на місце іграшки одразу, як тільки я тобі нагадаю про це, і зробити це потрібно до початку вечірнього мультфільму. Якщо за цей час ти не прибереш іграшки на місце, їх приберемо ми. І два дні ти не будеш ними гратися».
Головне в такій домовленості — бути послідовним і не змінювати рішення. Якщо це вийде — малюк навчиться вчасно виконувати обіцянку. В іншому випадку — він думатиме, що завжди знайдеться спосіб «ухилитися» від обов’язків.
До того, як віддавати свою дитину в дитсадок, навчіть її:
Що потрібно мати дитині?
Носові хусточки.
Купуйте їх з запасом, бо губитимуться вони часто. Або запасіться паперовими серветками.
Змінне взуття.
Одяг для сну (піжама).
Змінний одяг.
У дитини в шафці завжди повинен бути змінний одяг. Обов'язково мають бути колготи, кофтина, комплект спідньої білизни (для найменших - кілька комплектів).
Одяг на щодень.
Для садочка найбільше підходить одяг зі знімним "верхом", щоб можна було роздягнути дитину, коли їй буде жарко. Легка сорочка і більш тепла кофтина ідеальні для хлопчика. Для дівчаток так само гольфик і кофтина, а от замість спідниці, яка буде крутитися і з якої буде вилазити блузка, краще одягти сарафан - це найзручніший для дівчаток одяг. Для літа дівчаткам, знову ж таки, найкраще одягти сарафанчик, а хлопчикам - шортики й маєчку. Панамка, кепка або хустинка влітку обов'язкові.
Святкове вбрання.
Тепер про одяг для свят. Обовязково в гардеробі дитини має бути білий гольфик і білі колготки (як для дівчинки, так і для хлопчика) і, звісно, чорний костюм для хлопчика і нарядна сукня для дівчинки. Цей одяг буде в нагоді і на свято, і на відкрите заняття, і для фотографування. Не поспішайте шити одяг для костюмованих свят - запитайте вихователя, яку роль гратиме дитина, порадьтеся, яким має бути її костюм.
Старайтеся, не обурюючись, виконувати всі вимоги вихователя.
Якщо треба щось принести для костюма на ранок чи інше свято, зробіть це. Дитина не повинна почуватися гіршою за інших, заздрити їм або соромитися своїх батьків.
Також навчіть дитину розрізняти і правильно показувати іграшки, меблі, одяг, посуд, частини власного тіла. Вчіть дитину розмовляти неквапливо і зрозуміло.
Ці вміння допоможуть дитині легше і швидше адаптуватися до дитячого садка.
самостійно їсти і користуватися серветкою;
з незначною допомогою мити руки ї витирати їх;
проситися в туалет;
користуватися носовичком;
самостійно знімати і одягати колготи, шкарпетки, шапку, черевики;
акуратно складати свій одяг;
бережно ставитися до речей;
складати іграшки.