Історія ліцею

Історична довідка

1866р. - населення Кодні становило 2044 чоловіки, село було центром волості, щорічно організовувались ярмарки, працювала однорічна церковно-приходська школа, вчителем якої був О. Ю. Іщук.

1912р. в Кодні відкрито двокласне училище. Завідуючим був Феофан Антонович Хомчук, законовчителем священик Валерій Павлович Стефанович, учителями - Олександр Павлович Николайчук, Олена Григорівна Корсунівська, Глікерія Данилівна Гурін, Софія Василівна Лабутіна, гімнастику викладав відставний прапорщик Павло Когут.

1914 року збудовано чотирикласну земську школу, з 1 вересня 1917р. в містечку почала працювати Коднянська середня школа.

У січні 1920р. відбувся з’їзд комбідів Коднянської волості. Ревком видає наказ №1, яким закріплювались його повноваження, як вищої влади в волості. При ревкомі функціонували відділи: земельний, народної освіти (очолював М. Козел, його дружина Наталія Пилипівна була вчителькою молодших класів).

У 1924-1925 роках Коднянському району були підпорядковані: Коднянська та Червінська семирічні школи; Маломошковецька, Никонівська, Гальчинська, Солотвинська, Розкопано-Могилянська, Янковецька, Рейська, Баранівська, Великомошковецька, Ляховецька, Журбниська, Половецька, Великотатарнівська, Городницька чотирирічні школи; Гвоздавська, Скаківська, Рижівська трирічні школи.

З 22 листопада 1929р. Коднянська 7-річна трудова школа агрономізується.

Коднянська середня школа розмістилась у двоповерховому будинку Августинського монастиря, який примикав до костьолу. Першим директором її був О. О. Дембновецький.

Одним з найважливіших завдань в 30-х роках була ліквідація неписьменності. З цією метою розширюється мережа лікнепів, оснащується їх база, вживаються заходи для забезпечення цих закладів кадрами. Пізніше було створено товариство "Геть неписьменність”.

У І936р. всі неписьменні і малописьменні були охоплені гуртками лікнепу, школами. В середній школі навчалось 700 дітей.

Напередодні війни в містечку Кодня працювали 22 вчителі, 5 агрономів, 10 лікарів, 6 зоотехніків, 14 бухгалтерів та рахівників.

Після війни 450 дітей знову сіли за шкільні парти. Розпочала заняття вечірня школа для працюючої молоді, яку відвідували 19 чоловік. Для дітей, батьки яких загинули в боротьбі з фашистськими загарбниками, коднянці створили фонд всеобучу в сумі 1858 карбованців. На ці кошти купували дітям одяг, взуття, підручники.

В роки війни фашисти спалили середню школу і костел, що примикав до неї. Після війни напівзруйнований будинок школи розібрали і використали на господарчі будівлі. До 1951 року в Кодні була лише школа з 7-річним навчанням. У 1954 році під класи повернули шкільну будову, яка використовувалась під контору МТС, таким чином була створена Коднянська середня школа. В ній навчалися також діти з навколишніх сіл: Вертокиївки, Розкопаної Могили (нині Миролюбівка), Леонівки, Червоного Степка, Іванковець, Городища. При школі діяв інтернат.

В селі Закусилівка працювала неповна середня школа. Головним корпусом Коднянської середньої школи був будинок земської школи (побудований 1912р.).