Embedded Files
Кінофестіваль "Ночі українського кіно" . м.Хмельницький. Кінотеатр ім.Т.Г.Шевченка.
Коло IV : Нова хвиля.
"Шум вітру" (реж.Сергій Маслобойщиков,2002р)
"Дім з башточкою" (реж.Єва Нейман,2012р)
28/08 початок 22:00
тел.для довідок 096-811-91-58 , 79-45-25
Реклама
1.
"Шум вітру"
Сергій Маслобойщиков, в інтерв’ю газеті „Дзеркало тижня“ так окреслив суть цього фільму: «Це прощання з рефлексією. Ми весь час накопичували своє життя в голові. У кожної людини настає такий момент, коли він каже: «Я не хочу, щоб це життя відбувалося в моєму мозку. Я хочу, щоб воно відбувалося зараз, тут, зі мною, у реальності». Про це мій фільм. (…) Звісно ж, є якась ностальгія та біль: із цим фільмом відійде й те, що було дорогим. Але ми повинні прислухатися до дивного шуму, який часом нам заважає, але який щось нам промовляє…»
Прощання з дитячими мріями про досконалість світу і сталість природи. У фільмі три головних герої: хлопчик Олексій і його батьки — Андрій та Олександра. І хтось Максим, лісовий цар, вітер — предмет таємного захоплення і страху Олексія: „Рідний, лісовий цар зі мною розмовляє: він золото, перли і радість обіцяє“ — „О ні, мій малюк, це ти недочув: той вітер, прокинувшись, листя колихнув“. У фільмі „Шум вітру“, який був знятий у 2002 році за мотивами „Вільшаного короля“ Вольфганга Гете йдеться про пошук еліти свого місця в суспільстві, яке стоїть на порозі змін, або переживає ці зміни, про саморефлексію окремих індивідуумів такого суспільства та прощання з цією рефлексією. Розкриття філосовських питань показано на тлі історії окремої київської родини.
2.
"Будинок з башточкою"
Підтримку фільму висловила Асоціація по захисту прав людини: "Будинок з башточкою" - гарний таємничий фільм, де глядач дивиться очима дитини на події війни, без пафосу чи пояснення, без морального судження, без хронологічних чи політичних ремарок. Фільм по-новому відображає права дитини в історії СРСР і під час Другої світової війни" - йдеться в їх прес -релізі. "Я була дуже зворушена ставленням публіки і тим як позитивно вони прийняли фільм. Висока зацікавленість була з боку дистриб'юторів, що безумовно нас порадувало" - прокоментувала Єва Нейман.
Нагадаємо, фільм ", в липні 2012 року переміг на Міжнародному Кінофестивалі в Карлових Варах у конкурсній програмі "Від сходу до Заходу", а також був представлений в категорії "Подорож" на 56-му Лондонському кінофестивалі. У листопаді, фільм отримав Гран-прі та нагороду за кращу операторську роботу на 16-му Міжнародному кінофестивалі "Темні ночі" в Таліні.
Сценарій до фільму написаний за автобіографічним оповіданням Фрідріха Горенштейна "Будинок з башточкою". Мовчазне послання фільму - "Людяним можна і потрібно залишатися завжди". Це трагічна історія 8-річного хлопчика, який повертався з мамою в рідне місто з евакуації, взимку 1944 року. На півдорозі додому, на невідомому полустанку їх знімають з потягу, так як мати хлопчика захворіла на тиф, незабаром вона помирає. Дитина залишається один на один зі своїм горем, серед чужих людей яким, за великим рахунком, немає до неї справи. Довірившись незнайомцям, хлопчик продовжує свій шлях додому. Все, що він запам'ятав про місце, де назавжди залишилася його мама, - це те, що на привокзальній площі стоїть старий будинок з башточкою.
Режисер картини - Єва Нейман. У кінострічці знялися Альберт Філозов, Катерина Голубєва, Михайло Векслер, Віталій Лінецький, Марія Поліцеймако. Дев'ятирічний хлопчик, вихованець одеського інтернату, - Дмитро Кобецькой зіграв головну роль.
Коло III : Міська проза.
"Польоти увi снi та наяву" (реж.Роман Балаян,1982р)
"Три iсторiì" (реж.Кіра Муратова,1997р)
14/08 початок 22:00
тел.для довідок 096-811-91-58 , 79-45-25
1.
"Польоти увi снi та наяву"
«Польоти уві сні та наяву» — художній фільм, що знятий Романом Балаяном в 1982 році. Через цензуру вийшов у прокат лише у 1987 році. Головну роль виконує Олег Янковський. Напередодні свого сорокаріччя Сергій Макаров (Олег Янковський) підсумовує прожите життя. Але йому нічого не приносить задоволення — ані дружина, ані коханка, ані робота, ані друзі.
Вік, у якому знаходиться Сергій — це вік, коли багато що вже досягнуто, але колишні цінності часто втрачають своє значення. Сергій зовсім заплутався — з дружиною його нічого не пов'язує, крім боргу, а залицяється він до молодої дівчини Аліси (Олена Костіна), можливо, навіть кохає. Натомість Сергія кохає чарівна жінка Лариса Юріївна (Людмила Гурченко), що працює поряд з ним за кульманом, але він цього «не помічає», користуючись,
однак її машиною, знаючи, що вона — вічна «рятівниця». ЇЇ кохаєначальник Сергія — Микола Павлович (Олег Табаков), але безнадійно. В Аліси є друг — молодий хлопець (Олег Меньшиков), який жваво упадає за нею. Сергія він легко укладає в боротьбі на руках, і той кричить «ку-ку-рі-ку» під столом на своєму дні народження, куди запрошені всі товариші по службі і молоде кохання.Переступивши «серединний рубіж» життя, головний герой фільму починає відчувати кризові переживання, йому здається, що більша частина того, до чого прагнув, насправді не більше ніж порожня суєта. Постійне почуття дискомфорту і незадоволеності змушують героя кидатися між людьми і робити дивні вчинки в надії на те, що в житті відбудуться зміни, відкриється те, що раніше було недоступним.
«Ех, Серьога, Серьога, як заздрив я тобі в інституті, … а зараз, шкодую я, все у тебе шкереберть якось» — зізнається Сергію начальник відділу Микола Павлович в розмові на кухні. «Ти ж хворий, Серьога, невже не тямиш?» — пояснюючи таким чином дивацтва в поведінці Сергія, які помітні всім оточуючим.
2.
"Три iсторiì"
Три історії — кримінальна комедія відомого українського режисера Кіри Муратової. Прем'єра фільму відбулася 3 червня 1997 року.
Три історії. В кожній історії здійснюється вбивство, і щоразу здійснюють його люди, на перший погляд, абсолютно неспроможні на це.
Котельна № 6. Квартирне питання продовжує псувати людей. Якщо б не воно, не довелося б скромному службовцеві везти підозрілу довгу скриню до Котельну № 6.
Офелія. Вродлива дівчина Офа працює в архіві лікарні. Вона ненавидить і чоловіків, і жінок, любить тільки дітей. Вона чогось уважно відстежує долю тих, від кого ще в пологовому будинку відмовилися матері. Її ідеал — Офелія. Як може повторитися доля шекспірівської героїні у наш час?
Дівчинка і смерть. Старезний чоловік в інвалідному візку крутить кавовий млинок. Маленька сусідська дівчинка не розуміє, що таке пошана до старості. Але чудово пам'ятає, що якщо дідусь помре, їм із мамою дістанеться його кімната. Юність і старість не люблять один одного. Дівчинка і смерть.
Коло II : Документальне кіно:
31/07 початок 22:00
Дивимось задати питання https://vk.com/event98808944
Ентузіязм : Симфонія Донбасу
Гамлет з хеппі-ендом
Живі
1.
Ентузіязм : Симфонія Донбасу
Кінотвір геніального Дзиґи Вертова – фільм, що він відомий під двома назвами – «Ентузіязм» та «Симфонія Донбасу»Взагалі ж, запрошений із Москви Всеукраїнським фотокіноуправлінням (скорочено – ВУФКУ), Вертов створив в Україні три повнометражні неігрові картини. Першою була стрічка 1928 року «Одинадцятий», змонтована з кадрів кінохроніки, яка розповідає про будівництво соціалізму в Українській РСР. «Одинадцятий» – себто одинадцятий рік радянської влади – період індустріалізації, зведення Дніпровської ГЕС та інших промислових гігантів.Документальне кіно тих часів переважно було ідеологізованим, бо всуціль державним. Комуністична ж ідеологія, як відомо, надзвичайно агресивна. Саме через те Дзиґа Вертов у Москві не мав можливості втілити свій абсолютний експеримент, зафільмувати «Людину з кіноапаратом», що сповідує ідеологію суто мистецьку. А в Києві таку можливість він отримав.
«Ентузіязм» – це стрічка 1930 року, знята вже після тріумфальної «Людини з кіноапаратом». Перший український звуковий фільм, в якому реальні промислові та буденні звуки слугували створенню музичного образу, а не лише ілюстрації візуального ряду, що гаряче – у своїх теоретичних викладках – обстоював Дзиґа Вертов. Від того й музичність в одному з варіантів назви – «Симфонія Донбасу».
Знову ж таки, як промовляло гасло, – «Плани партії – плани народу», а в нашому випадку – ще й кінематографістів. Фільм присвячений першому п'ятирічному плану й оспівує індустріалізацію, колективізацію, пропагує боротьбу з неписьменністю та релігією. І, разом із тим, він залишається документом доби. «Ентузіязм» було знято в рік початку згортання політики українізації, ознаки якої на Донбасі досить рясно фіксує кінокамера. Політики, яка на початках СРСР була національним, культурним компромісом для воєнно й політично упокореної московськими комуністами України.
Зрештою, «Ентузіязм» є мистецьки довершеним твором, що його зафільмував кінематографічний геній Дзиґи Вертова.
«Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними. Я вважаю «Ентузіязм» однією з найбільш хвилюючих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзиґа Вертов – музикант. Професори мають учитися в нього, а не сперечатися з ним», – так висловився про стрічку Вертова великий Чарлі Чаплін. Та в сьогоднішньому драматичному контексті, що його утворює документальна реальність – війна на сході країни, «Ентузіязм» – «Симфонія Донбасу» Дзиґи Вертова сприймається особливим чином, викликає особливі відчуття, думки та міркування.
2.
Гамлет з хеппі-ендом
Країна: Україна
Назва: Гамлет з хеппі-ендом
Рік: 2002
Жанр: документальний
Режисер: Олександр Коваль
Оператор: Олександр Коваль
Сценарій: Олена Москаленко
Мова: українська, російська
Виробництво: Українська студія хронікально-документальних фільмів
Про лікування мистецтвом, а саме методом “Психодрами” у Львівській обласній клінічній психіатричній лікарні і розповідає фільм, головна ідея якого – замислитись про нас, нормальних, про наше життя і вчинки у “нормальному” світі.
У фільмі брали участь лікарі, пацієнти та волонтери - актори, поети, філософи - учасники психодраматичних театрів при Львівській обласній психіатричній лікарні (вул. Кульпарківська, 95).
Золота медаль Ханжонковського фестивалю, м. Москва, 2003.
Гран-прі «Золотий кадр» на кінофестивалі «Кінолітопис-2004», м. Київ, 2004.
Тривалість: 00:47:30
1.
Живі.
Герої фільму були дітьми, коли у їхніх батьків відібрали все. Голодомор 1932-33 років забрав життя мільйонів українців. То була трагедія народу, що жив і працював на найродючіший у світі землі. Про це знали у світі й тоді, у ті часи – надсилали повідомлення своїм урядам дипломати, писав про це молодий британський журналіст Гарет Джонс, життя якого обірвалось несподівано і трагічно. Про все це – у фільмі «Живі», прем’єра якого відбулася в Україні 21 листопада 2008 року у дні 75-тих роковин Голодомору. Жанр: документальний, історичний
Тривалість: 01:15:52
Країна: США
Кіностудія / кінокомпанія: «Листопад Фільм»
Режисер: Сергій Буковський
Коло I: поетичне кіно пройшло вдало :
Літні кіноночі повертаються!
Літні кіноночі повертаються!
Вуличний університет спільно з кінотеатром ім Т.Г.Шевченка з радістю повертають нам літні ночі у кіно! Цього разу ми будемо знайомити вас з українським кінематографом.
Цикл зустрічей складається з чотирьох кіл, і ми раді запросити вас на коло перше — поетичне.
І вже 17 липня, у к-рі ім. Т. Г. Шевченка усі бажаючі зможуть побачити два прекрасні шедеври, що ввійшли до світової культурної спадщини!
Українське поетичне кіно має статус носія традиції української візуальної культури і є унікальним явищем. Народжене під час хрущовської відлиги, воно було специфічним напрямом в кінематографі, фільми якого відрізнялися особливою манерою побудови кадру, монтажу, настроєм, а, головне, – великою кількістю трактувань.
Цікаво?
Приходьте і дізнайтеся більше від нашої лекторки Юлії Дідохи, а потім насолоджуйтеся і надихайтеся фільмами
«Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка
«Вавилон ХХ» Івана Миколайчука!
Отже:
Ночі українського кіно. Коло I: поетичне кіно
17 липня, 22:00
Вхід: 25 грн. Задати питання : https://vk.com/nochiukrkino
Розклад :
22:00-22:30 - виступ лектора Юлії Дідохи
22:30-00:10 - «Білий птах з чорною ознакою»
00:10-00:30 - перерва
00:30-02:05 - «Вавилон ХХ»
Режисер:
Юрій Іллєнко
Автор сценарію:
Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук
Оператор:
Вілен Калюта
Країна:
СРСР
Виробництво:
ККХФ ім.О.П.Довженка
У своїй третій режисерській роботі Юрій Іллєнко досліджує трагедію бідної української родини Дзвонарів, яка живе у Карпатах неподалік від румунського кордону у важкі часи війни та терору (1937–1947). Четверо братів грають у сільському ансамблі, проте боротьба між українцями-націоналістами, прибічниками нацистів та прибічниками радянської влади забирає одного учасника гурту за іншим: Петро приєднується до Червоної армії, Орест – до УПА, а Богдан лишається вдома. Однак долі братів переплітаються і в коханні, і в боротьбі.
В основі «Білого птаху з чорною ознакою» – класичний український наратив, у якому революція постає точкою, де сходяться і трансформуються долі людини і колективу. Попри цензурні обмеження, накладені на Іллєнка, фільм вражає глядача потужною режисурою і блискучою акторською грою. Ця поетична, експресивна й глибоко метафорична стрічка про соціальні й особисті конфлікти у часи війни була високо оцінена на міжнародних фестивалях у Москві та Сорренто.
У ролях::
Лариса Кадочнікова, Іван Миколайчук, Богдан Ступка, Юрій Миколайчук, Наталя Наум, Джемма Фірсова, Алєксандр Плотніков, Василь Симчич, Олег Полствин, Михайло Іллєнко, Леонід Бакштаєв, Володимир Шакало, Микола Олійник, Марічка Миколайчук, В.Колесник, Вячеслав Вінник, Андрій Владіміров, Костянтин Степанков
«Білий птах з чорною ознакою»
«Білий птах з чорною ознакою»
Фільм 1972 року
15.07.2013
Драма
97 хвилин
«Вавилон ХХ»
Фільм 1979 року
Режисер:
Іван Миколайчук
Автор сценарію:
Василь Земляк, Іван Миколайчук
Оператор:
Юрій Гармаш
Країна:
СРСР
Виробництво:
Кіностудія ім.О.Довженка
За мотивами роману Василя Земляка “Лебедина зграя”.
Тихо жило собі село із кумедною назвою – “Вавілон”. Якщо і відрізнялось воно чимось від інших – таких же тихесеньких і ладнесеньких сіл – то, може, лише тим, що мали свого власного філософа Фабіана з приятелем Козлом. Але ось і до цього села докотилася революційна вибухова хвиля – приходить у рідні місця більшовик матрос Клим Синиця… А далі усе, як в інших фільмах: комуна, куркулі, криваве протистояння, але все це на рівні народного лубка – дотепно, з гумором… Якби не загибель у кінці від руки дурного Данька, що здуру став на сторону куркулів, філософа Фабіана і вагітної комунарським “семенем” Мальви…
…Прилетіла до купелі на свято водохреща, мов дві чисті душі, лебедина пара…
У ролях::
Любов Поліщук, Іван Миколайчук, Лесь Сердюк, Ярослав Гаврилюк, Таїсія Литвиненко, Борислав Брондуков, Людмила Чиншева, Анатолій Хостікоєв, Іван Гаврилюк, Віталій Розстальний, Костянтин Степанков, Ольга Матешко, Володимир Шакало, Володимир Волков, Валентин Грудінін, Раїса Недашківська, Борис Івченко, Федір Стригун та інш.
Драма
95 хвилин
Сайт кинотеатра им. Т.Г. Шевченко Хмельницкий
Другие кинотеатры в г. Хмельницкий . Афиша. Сеансы. Кино. Киноафиша. Сайт. Фильмы.
- кинотеатр " Мультиплекс " ТРЦ " Оазис" Хмельницкий : афиша,сеансы,кино,киноафиша,сайт,фильмы
- кинотеатр " Планета " : афиша,сеансы,кино,киноафиша,сайт,фильмы
Сайт кінотеатру ім. Т.Г. Шевченка Хмельницький
Інші кінотеатри в м Хмельницький. Афіша. Сеанси. Кіно. Кіноафіша. Сайт. Фільми.
- Кінотеатр " Мультиплекс " ТРЦ "Оазис" Хмельницький : афіша, сеанси, кіно, кіноафіша, сайт, фільми
- Кінотеатр " Планета ": афіша, сеанси, кіно, кіноафіша, сайт, фільми
Page updated
Google Sites
Report abuse