Курсовий проект у завершеному вигляді складається з пояснювальної записки (20-30 сторінок) і графічної частини.

Пояснювальна записка друкується на листах формату А4, українською мовою. Складається з титульного аркуша, завдання, реферату, змісту, вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури, розташованих у переліченому порядку.

В рефераті слід привести обсяг, ключові слова і короткий зміст курсового проекту. Обсяг реферату - 0,5-1 стор.

У вступі потрібно охарактеризувати показники проведення розглянутих в проекті виробок в умовах шахти (шахтоуправління, об'єднання), де студент проходив практику; мету і задачі курсового проекту; викласти методику виконання проекту. Обсяг вступу - 1-2 стор.

У висновках слід порівняти показники проведення виробки за проектом із середніми показниками по шахті (шахтоуправлінню, об'єднанню), і за рахунок чого досягнуто покращення. Якщо проект виконується за довільними вихідними даними (не по конкретним шахтним умовам) - у висновках наводиться загальна характеристика показників проекту.

В основній частині приводяться необхідні обгрунтування рішень, розрахунки, схеми, ескізи. Використаний з літератури матеріал необхідно супроводжувати посиланням на джерела. Величини, що входять у формули, необхідно розшифровувати. Рисунки, що містяться у записці, слід виконувати у масштабі і не дублювати у графічній частині. Назви розділів проекту і методичні вказівки до їх виконання наведено нижче.

1. Параметри технології проведення виробки

1.1. Вибір кріплення і перетину виробки

Залежно від фізико-механічних властивостей порід, терміну служби виробки, можливого впливу очисних робіт вибираються форма поперечного перерізу, матеріал і тип кріплення. За габаритами обраного транспортного обладнання та необхідних за правилами безпеки (ПБ) зазорів і проходів визначається необхідна ширина виробки у світлі на висоті 1800 мм.

Габаритні розміри транспортного устаткування дані в альбомах типових перерізів і в довідниках гірничого обладнання. За альбомами типових перерізів з урахуванням прийнятого виду кріплення і транспорту при експлуатації, кількості шляхів, ширини колії підбираємо відповідне поперечний переріз виробки і виписуємо з альбому всі розміри та інші дані про обраний перетині й умови проведення.

Якщо кріплення податливе, то потрібно виписувати всі розміри після осідання і до осадки (у дужках), оскільки виробка повинна проводитися за розмірами до осадки.

Вибраний переріз перевіряється за граничними відповідно до ПБ швидкостям повітря і за потреби коригується (з повторною перевіркою).

1.2. Розрахунок постійного кріплення

Розрахунок постійного кріплення здійснюється на підставі розрахунку зміщень порід навколо виробки з урахуванням конструкційних параметрів кріплення та умов проведення виробки. Результатом розрахунку є крок встановлення кріплення або прийняття рішення щодо зміни типу або конструкції кріплення з повторним розрахунком.

1.3. Вибір способу виймання порід і прохідницького обладнання

Вибір способу виїмки порід залежить від коефіцієнта міцності порід, що перетинаються виробкою. Спосіб виїмки порід може бути буровибуховим чи комбайновим. На вибір прохідницького обладнання (бурової і навантажувальної техніки, типу комбайнів, виду призабійного і магістрального транспорту) впливають, крім коефіцієнта міцності порід, ще розміри виробки (площа поперечного перерізу, довжина), кут її нахилу, вид застосовуваної на шахті енергії, категорія шахти по газовиділенню. Вибір прохідницького обладнання в деяких випадках за бажанням студентів, що беруть участь в НДРС, крім перерахованих факторів, може бути обгрунтований фактором вартості проведення виробки, яка визначається економіко-математичним моделюванням.

При виборі способу виїмки порід і прохідницького обладнання рекомендується орієнтуватися на найбільш сучасні зразки та досвід передових вугледобувних підприємств.

(характеристики комбайнів та іншого обладнання - див. у розділі Довідкові дані)

1.4. Буровибухові роботи ^{(якщо обрано буровибухову технологію проведення виробки)}

У цьому пункті визначаються параметри буровибухових робіт: тип ВР і засоби висадження, витрата ВР на 1 куб. м породи і вугілля в масиві, кількість шпурів, глибина шпурів, к.в.ш., довжина заходки, кількість бурильного обладнання, витрата ВР на заходку і 1 м виробки, маса заряду шпуру. За розрахованим параметрам складається паспорт буровибухових робіт, що включає схему розташування шпурів; дані по шпурах і зарядах; показники паспорта БВР; схему висадження і розташування постів. План примикаючих виробок студент складає за допомогою керівника проекту. У розділі також треба описати виробництво вибухових робіт.

(вказівки до проектування паспортів БВР див. у Переліку літератури)

1.4. Розрахунок змінної швидкості проведення виробки комбайном ^{(якщо обрано комбайнову технологію проведення виробки)}

У цьому пункті здійснюється розрахунок змінної швидкості проведення виробки комбайном з урахуванням його технічної продуктивності, кроку та технології встановлення кріплення та інших параметрів.

1.5. Провітрювання

Залежно від категорії шахти по газовиділенню обгрунтовується і зображується на аркуші схема провітрювання. Схема провітрювання виробки, яка проводиться, має бути ув'язана з прилягаючими виробками або з системою розробки. На ній повинні бути проставлені всі розміри і показаний напрямок руху повітря. Час провітрювання після БВР приймається відповідно до ПБ в межах 15-30 хв. Підбираються вентилятори, труби. При розробці схеми провітрювання повинні враховуватися ПБ.

1.6. Навантаження і транспортування гірської маси

В цьому пункті необхідно описати роботи з навантаження і транспортування гірської маси при буровибуховому або комбайновому способі проведення виробки. Опис має містити схему навантаження і видачі з вибою гірської маси і включати:

• при транспорті вагонетками - схему обміну завантажених вагонеток на порожні, опис засобів привибійного транспорту, обмінних пристроїв, перевантажувачів тощо;

• при конвеєрному транспорті - схему перевантаження, опис засобів привибійного транспорту, перевантажувачів тощо;

а також вказівки з виконання і складу робіт (див. Єдині норми виробітку на гірничопідготовчі роботи), розстановку прохідників по робочих місцях і перелік їх обов'язків, заходи з боротьби з пилоутворенням і травматизмом.

1.7. Кріплення

Тут необхідно детально описати конструкцію і розміри постійного та тимчасового кріплення, а також роботи з їх зведення. Опис кріплення має містити вказівки з механізації, виробництва і складу робіт, розстановку прохідників, перелік їх обов'язків, правила безпеки.

1.8. Інші роботи прохідницького циклу

Тут мають бути описані:

• устрій постійного і тимчасового (за наявності) рейкових шляхів (тип рейок, вид шпал, відстань між шпалами, конструкція тимчасового шляху); роботи з настилання шляхів, нарощування конвейера (якщо прийнятий конвеєрний транспорт);

• роботы з оформлення та кріплення водовідливної канавки; конструкція її кріплення;

• способи доставки матеріалів до забою;

• роботи з прокладки вентиляційних труб, кабелів (силових, освітлювальних, телефонних), труб стиснутого повітря і зрошення.

Мають бути наведені вказівки з виробництва і складу робіт.

1.8.1. Водовідлив ^{(при проведенні похилих виробок зверху вниз)} і запобіжні бар’єри ^{(при проведенні похилих виробок)}

При розгляді питань водовідливу слід обгрунтувати схему водовідливу (одноступінчасту або дво-, трьохступінчасту) та дати її опис. Окремо наводиться опис конструкції запобіжних бар'єрів та місць їх встановлення, правила безпеки.

1.10. Освітлення вибою і виробки, маркшейдерській контроль, зв’язок

В цій частині мають бути описані:

• спосіб освітлення забою і простору до обмінних пристроїв і всій виробки;

• методи контроля за напрямком проведення виробки в горизонтальній площині і за профилем шляху;

• методи контролю за якістю і обсягами виконаних робіт;

• види зв'язку забою з іншими виробками, верхньою приймальною площадкою і машиністом підйомної лебідки.

2. Організація робіт

2.1. Схема організації робіт і режим робіт із проведення

В залежності від продуктивності прохідницького обладнання та технології руйнування гірських порід приймається послідовна або паралельна схема організації робіт.

Робота з проведення виробки організовується в більшості випадків в три шестигодинні зміни протягом доби; четверта зміна виділяється на ремонт і обслуговування обладнання, доставку матеріалів. Такий режим особливо доцільно приймати при комбайновій проходці і проходці виробок по викидонебезпечним породам і пластам вугілля. При організації швидкісних проходок всі чотири зміни за добу проводиться виробка.

Якщо немає необхідності у високих швидкостях, проведення виробки може вестись одну-дві зміни за добу (проведення вентиляційних штреків, штреків слідом за лавами при суцільній системі розробки).

Тривалість цикла при буровибуховій виїмці, як правило, має прийматися рівною зміні (за необхідності - 1,5; 2 або 3 змінам), при комбайновій проходці обсяг робіт має плануватись на зміну.

2.2. Кількість членів бригади та її склад. Технічні показники

В данному пункті проекту необхідно визначити явочний і обліковий кількісний склад комплексної бригади.

Для визначення явочного складу добової бригади необхідно розрахувати кількість робітників в змінних ланках та прийняти кількість змін з проведення за добу. Кількість прохідників в змінній ланці залежить від потрібної кількості людино-змін на виконання робіт гірничопрохідницького циклу, тривалості циклу, прийнятого коефіцієнта перевиконання норми виробки.

Методика розрахунку трудомісткості робіт гірничопрохідницького циклу наведена у додатку до Єдиних норм виробітку на гірничопідготовчі роботи. В проекті розрахунок трудомісткості подавати згідно з прикладом.

При визначенні норм виробки окрім поправочних коефіцієнтів, що приведені у ЄНВ ГР, слід враховувати коефіцієнти на нову техніку (1,05-1,2) та нову технологію (1,05-1,3), які слід приймати, якщо прохідницька техніка та технологія більш досконалі у порівнянні з тими, за якими прийняті норми виробки.

Додатково розраховуються показники:

Комплексна норма виробки члена прохідницької бригади: H_k=l_з/Σb_i. де l_з - глибина заходки, м; Σb_i - сумарна трудомісткість (потрібна кількість людино-змін на виконання робіт гірничопрохідницького циклу).

Чисельний склад прохідників на виконання циклу робот визначають округленням Σb_i у менший бік до цілого числа n. У подальших розрахунках враховують коефіцієнт перевиконання комплексної норми виробки k_n=Σb_i/n.

У розрахунках, поряд з k_n враховують плановий коефіцієнт перевиконання норми виробки k_д, який дорівнює 1,05-1,08. Взагалі, коефіцієнт перевиконання норм виробки k= k_nk_д планується у межах 1,06-1,12.

Таким чином, планова комплексна продуктивність праці дорівнює: P_Н=kH_k, м/вихід.

Добовий явочний склад прохідницької бригади: n_{я. доб}=nn_ц, де n_ц – кількість циклів за добу (зазвичай - 3).

Обліковий склад добової прохідницької бригади: n_{обл. доб}=n_{я. доб}К_обл,

де К_обл – коефіцієнт облікового складу (1,4-1,7).

2.3. Розрахунок часу та складання графіка організації робіт

Графіки організації робіт потрібно складати на основні нормовані процеси. Коли постійне кріплення (наприклад, монолітне залізобетонне при тимчасовому рамному) зводиться на відстані 15-30 м від вибою окремою бригадою, то в цьому випадку визначається трудоємність робіт зведення 1 м постійного кріплення і описується організація робіт без складання графіка; графік організації робіт складається на виїмку породи і зведення тимчасового кріплення, встановлюваного між вибоєм і постійним кріпленням.

Рзрахунки часу і складання графіків організації робіт здійснюються за методикою, вивченою на практичних заняттях.

3. Визначення вартості проведення виробки. Зведені техніко-економічні показники

В даному розділі за методикою, вивченою на практичних заняттях, необхідно визначити собівартість проведення 1 п.м. виробки за елементами витрат "матеріали", "амортизація", "заробітна плата" (з нарахуваннями), "електроенергія" та визначити загальну вартість проведення виробки.

В цьому ж розділі наводиться таблиця із наступними техніко-економічними показниками проекту:

• добова швидкість проведення, м/добу;

• місячна швидкість проведення, м/місяць;

• явочний склад добової бригади, чол.;

• обліковий склад добової бригади, чол.;

• комплексна норма виробки, м/люд.-зміну;

• продуктивність праці, м/люд.-вихід;

• повна вартість 1 п.м. виробки, грн./м;

• вартість проведення всієї виробки, грн.;

• час проведення всієї виробки, місяців.