НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для АНАЛІТИКІВ
КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕКСПЕРТА-АНАЛІТИКА
Чекін Сергій Олександрович – провідний науковий співробітник-методолог, експерт-аналітик ІАЕ
· мисленєва діяльність експерта як технологічна робота в арбітражній позиції у складній комунікації як мисленєвій комунікації на відміну від участі у простій комунікації або у спілкуванні;
· новий рівень відношення до мисле-комунікаційних технологій діяльності експерта як до максимально значущих для оволодіння акмеологічним рівнем професіональної майстерності;
· участь у авторський та критичній мисле-комунікації по правилах організації колективного мислення.
· сучасні форми методологічних поглядів на комунікацію в культурі мислення рефлексивних типів діяльності (П - природна, ПШ –природно-штучна, ШП – штучно-природна і Ш - штучна форми), вивчення технологічних, програмних, проектних, принципових, підхідних, методних і методичних норм аналітичної діяльності;
· формування та розвиток здібності проводити аналітичну діяльність в умовах ігрового моделювання механізмів розробки, прийняття та реалізації експертних рішень;
· накопичення досвіду енергетичного самовизначення до вимог професії аналітика. Курс спирається на систему наук, предметні науки і конкретні дисципліни: філософія, акмеологія, методологія, психологія, лінгвістика, логіка, соціологія а також на більш конкретизовані дисципліни предметних наук ф філософії.
· устрій діяльності (дія і рефлексія, самовизначення і рефлексивна самоорганізація)і мислення (акт мислення, судження, умозаключення, логіка уточнення і доповнення);
· сутність простої та складної комунікації і спілкування;
· технології розумової діяльності автора, розуміючого, критика, арбітра і організатора комунікації.
· колективний і індивідуальний аналіз документів (текстів) в умовах мисленевої комунікаціїї підпорядковуючи себе вимогам позицій (автор, розуміючий, критик);
· рефлексивна самоорганізація експертної діяльності в рефлексивних позиціях дослідника, критика і проектуючого;
· пошук причини помилок і побудова проектів виходу на новий якісний рівень проведення аналітичної та експертної роботи.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (СУБ’ЄКТИ АНАЛІТИКИ)
Миколишин А.І. – керівник ІАЕ , член правління Центру сприяння і розвитку програм та проектів ЮНЕСКО у Львівській області з питань аналітики, кореспондент італійського журналу «ФОРУМ»
· визначення поняття «аналітика»
· види аналітичної діяльності
· класифікація суб’єктів аналітичної діяльності
· класифікація аналітичної діяльності
· сучасні тенденції аналітики, види, суб’єкти
· суб’єкти політичної та економічної аналітики
· аналітичні центри України та близького зарубіжжя
· інформаційно-аналітичне забезпечення громадської діяльності
· основи інформаційно-аналітичної діяльності в аспекті громадської діяльності аналітика
· визначення громадської аналітики та її суб’єктів діяльності
· проблематика та реалії громадської аналітики як дисципліни
· інформаційно-аналітична діяльність та її забезпечення
· організація роботи аналітичної служби
· автоматизована інформаційна система
· функції моделі інформаційно-аналітичного забезпечення
· експертно-аналітичне забезпечення
· збір і первинна обробка інформації
· структурування інформації
· бази даних
· інформаційно-аналітичне дослідження
МАТЕМАТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
Жук Петро Антонович – директор ЦІПІЙ Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України
· формування навиків застосування математичних понять і формалізмів для опису соціальних систем та використання основних результатів різних розділів математики для дослідження соціальних процесів
· вивчення основних математичних формалізмів і найважливіших результатів різних галузей математики, які може бути застосовано для опису й дослідження соціальних систем;
· засвоєння типових способів застосування основних понять і результатів різних розділів математики до соціальних систем і процесів;
· побудова формально-математичного представлення властивостей соціальних систем;математичних моделей соціальних процесів відповідно до розуміння якісних механізмів протікання цих процесів;
· вибір оптимального рівня точності та порядку наближень для різних задач дослідження соціальних систем і процесів.
ОСНОВИ ПОЛІТИЧНОГО АНАЛІЗУ
Майданюк Валерій Миколайович, аспірант – політолог.
· політична система та її елементи
· політична влада та недержавні політичні організації
· аспекти політичної комунікації (політичний менеджмент; політичні ідеології; політичні маніпуляції, ЗМІ)
· форми здійснення політичного менеджменту та прийняття політичних рішень
· управління політичними процесами
· прогнозування політичних процесів
· політичне маніпулювання і протидія маніпулятивним впливам.
· предмет та функції політичного аналізу як навчальної та прикладної дисципліни
· специфіка методів політичних досліджень (загальнонаукові, філософські, логічні методи, контент-аналіз, дискурс-аналіз)
· сутність та специфіка політики як соціального явища. закони функціонування політичної системи
· особливості, принципи та методи політичного прогнозування.
· домінуючі сучасні ідеологічні концепції та партійно-ідеологічний спектр україни.
· принципи та критерії розмежування наукового та ненаукового дискурсу при дослідженні політичних процесів
· специфіка форм політичного правління сучасного етапу цивілізаційного розвитку.
· визначення рівня політичної та ідеологічної заангажованості інформаційних джерел та суб'єктів політичного процесу
· проведення політологічних досліджень за принципами контент-аналізу та дискурс-аналізу
· визначення домінуючих політичних установок, настрої та мотивації суб'єктів і об’єктів політичного процесу
· здійснення політичних прогнозів
· вміння розрізняти демократичні та недемократичні дискурси і форми суспільної організації
· визначення ідеологічної ідентичності політичних суб’єктів, партій та організацій
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА
Дробенко Богдан Дем’янович – доктор фіз. мат. наук, старший науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України, Панів Г.Г. (психолог-консультант, психотерапевт-психодраматик)
· ознайомлення з фундаментальними базовими законами буття Планетарного Симбіозу, загальними тенденціями еволюційної програми та їх заломленням на плані людства.
· формування навичок системного аналізу і розуміння процесів, які відбуваються на даний час.
· важливість власної відповідальності за те, що відбувається з ними, у найближчому оточенні, у країні.
· аналіз тенденцій;
· встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
СИСТЕМНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ
Огірко І В – професор, доктор фізико-математичних наук, тренер-викладач, аналітик
· для вирішення добре структурованих кількісно висловлюваних проблем використовується відома методологія дослідження операцій, яка полягає в побудові адекватної математичної моделі (наприклад, задачі лінійного, нелінійного, динамічного програмування, задачі теорії масового обслуговування, теорії ігор та ін.) та застосуванні методів для відшукання оптимальної стратегії управління цілеспрямованими діями.
· визначення цілей;
· визначення критеріїв досягнення цілей;
· побудова моделей для обґрунтування рішень;
· пошук оптимального (допустимого) варіанту рішення;
· узгодження рішення;
· підготовка рішення до реалізації;
· затвердження рішення;
· керування ходом реалізації рішення;
· перевірка ефективності рішення.
ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОЇ-АНАЛІТИКИ
Вячин Ю.О. – викладач вищої категорії, тренер-інструктор з бізнес-освіти Асоціації викладачів бізнес-освіти США, старший викладач МАУП, аналітик
Формування у майбутніх експертів:
• усвідомлення того, що бізнес-аналітика є найважливішою складовою будь-якої економічної діяльності;
• знання принципів і методів раціональної бізнес-аналітики;
• уміння проводити основні операції аналітичної діяльності;
• уміння управляти якістю та продуктивністю операційної діяльності організації.
• основи бізнесу
• фінансовий менеджмент
• економіка підприємництва
• основи підприємницької діяльності
• принципи і методи бізнес-аналітики;
• підходи до аналізу обсягів виробництва;
• способи контролю діяльності операційної системи організації;
• предмет та зміст бізнес-аналітики;
• задачі бізнес-аналізу;
• теоретико-методологічні основи аналітичної діяльності;
У результаті засвоєння Ви зможете:
• розробляти методику фірмової бізнес-аналітичної діяльності;
• оцінювати основні показники результатів фінансової діяльності та балансу підприємства;
• використовувати методи аналізу для стабілізації виробничої діяльності;
• планувати і організовувати особисту діяльність в сфері бізнес-аналітики;
ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ АНАЛІТИКІВ
Кравець М.В. – психолог, к.ф.н. Історії філософії ЛНУ ім. Ів. Франка
а) На ознайомчо-орієнтованому рівні:
1. Предмет пізнання з огляду на взаємозв'язок з ним суб'єкта пізнання.
2. Пізнання з огляду на суб'єкт, об'єкт пізнання та пізнання світу.
3. Пізнання з огляду на підходи агностицизму, аналітичної філософії, структуралізму, еволюційної епістемології, герменевтики та прагматизму (початковий рівень).
4. Етапи розвитку пізнання.
б) На понятійно-аналітичному рівні:
1. Основні поняття, особливості чуттєвого та раціонального пізнання.
2. Аналіз взаємовідношення суб'єкта та знання з метою визначення ступеня знання.
3. Специфіку методів наукового пізнання, в) На продуктивно-синтетичному рівні:
4. Єдність чуттєвого та раціонального пізнання.
5. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні.
6. Пізнання та творчість.
7. Проблему істини як проблему відповідності між знаннями та предметами, явищами та процесами об'єктивної реальності.
8. Роль та значення інтуїції в пізнанні.
У результаті засвоєння навчального Ви зможете:
а) На предметно-практичному рівні:
1. Визначати ступені оволодіння знаннями на основі взаємовідношення суб'єкта та знання.
2. Виявляти основні види знання.
3. Визначати передумови та наслідки процесу пізнання.
б) На предметно-розумовому рівні:
1. Оволодіння найпростішими варіантами методів.
в) На знаково-практичному рівні:
2. Виявляти відмінності між описуванням та розумінням, як різниці між запитаннями «як?» та «чому?»
3. Вміти інтерпретувати особливості розуміння.
4. Прагматично застосовувати своє розуміння сутності та мети пізнавальної діяльності як аналітика-експерта.
ОЦІНКА, АНАЛІЗ, ПРОГНОЗУВАННЯ ТА РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ: СУБ'ЄКТНО-ОРІЄНТОВАНА ПСИХОМЕТРІЯ
Костянтин Солдатенко, Олена Максюта –
«Для тих, хто шукає шляхи професійної самореалізації…»
Відкриття власного потенціалу та творче впровадження його у повсякденне життя стає першочерговим завданням. Для цього потрібно бути тим, хто усвідомлює свої дії: Тільки дізнавшись, хто ти, знатимеш, що робити далі. Як вибрати свій вірний шлях? Як навчитися відчувати та повсякчас переживати радість та блаженство, бути щасливим тут і тепер? Тема щастя дуже об’ємна та багатогранна. Тому змістовним буде поступове її розкриття. Щаслива людина, це та людина, яка знає як отримати те, що їй потрібно. Щастя настає тоді, коли прагнення збігається з можливостями його реалізації. Ці та багато інших актуальних тем розглядається у нашому навчальному курсі ”Обрій” (практика буття), в якому ми пізнаємо метод оцінки, аналізу, прогнозування та методику розробки стратегії через тілесно-зорієнтовану психометрію. Практика буття - прикладний розділ ефективної адаптації до сучасного соціального і професійного середовища завдяки свідомому відновленню своєї первинної природи через пробудження власного потенціалу. У процесі практики відбувається повернення стану цілісності, що дає можливість об’єктивного сприйняття дійсності та можливість робити вірний вибір.
· професійне життя та кар’єра;
· міжособистісні стосунки;
· побудова власного бізнесу;
· робота в колективі
· опанування власним потенціалом для втілення можливості свідомої самореалізації, зокрема і професійної.
· від простого до складного:
· усвідомлення кожної миті;
· формування персональної точки зору;
· відображення своєї позиції в соціумі, зокрема і у професійному;
· відстеження персонального діапазону можливостей;
· визначення власної життєвої потреби;
· навик вірної дії для отримання бажаного результату;
· гармонізація стосунків в колективі;
· організація робочого (професійного) процесу.
ІНТУЇЦІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ КОМПОНЕНТ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
· Тюріна Тамара Георгіївна – кандидат педагогічних наук, доцент
· пробудження внутрішньої потреби у інтуїтивному самопізнанні та пізнанні;.
· допомога особистості пізнати свою природу та інтуїтивні можливості;
· ознайомлення з науковою історією проблеми і з пошуками шляхів її вирішення;
· вироблення установки на запозичення та творчу адаптацію чужого духовного досвіду, щодо інтуїтивного пізнання та самопізнання;
· розкриття умов, шляхів та засобів розвитку інтуїтивних можливостей особистості;
· історичний розвиток поглядів на роль інтуїції у творчому процесі, науковому пізнанні;
· поняття інтуїції в контексті релігійних віровчень та духовно-езотеричних вчень;
· сучасне тлумачення інтуїції як однієї із духовних форм пізнання з огляду на останні досягнення психолого-педагогічних, філософських та природничих наук; різноманітні погляди на сутність інтуїції, її природу, форми, рівні, класифікації;
· сучасні концепції інтуїції;
· психологічна структура творчого процесу;
· новаторський досвід шкіл духовного напряму, що спрямовані на розкриття та розвиток творчих можливостей підростаючого покоління.
ЛОГІКА
Л.Г.Кудрик – Кандидат філософських наук, доцент, професор МКА (Міжнародна Кадрова Академія), Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент, Львівський інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом, доцент
· виховання логічної культури мислення, формування раціонально-критичного підходу до аналізу різноманітних явищ, процесів та реалій сучасного суспільства, активізація творчого потенціалу особистості.
Володіння:
• інструментарієм логічного мислення, певною сукупністю знань про засоби інтелектуальної діяльності, її форми і закони;
• вміннями застосовувати ці знання на практиці, тобто правильно оперувати поняттями і судженнями, використовувати у міркуваннях логічно обґрунтовані схеми умовиводів, правильно доводити чи спростовувати ті чи інші положення;
• навичками аналізу своїх і чужих міркувань, виявлення, ідентифікації й усунення логічних помилок;
• вміннями переконувати й обґрунтовувати свої ідеї, сперечатися і вести полеміку, спростовувати хибні переконання опонента, знаходити компроміси, розвінчувати недобросовісні прийоми і пастки.
• предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат;
• етапи становлення логіки як науки і сучасні тенденції її розвитку;
• значення логіки для розвитку особистості і професійної культури фахівця;
• основні закони логіки;
• форми логічного мислення та їх різновиди;
• логіко-філософські основи процесу аргументації.
• відрізняти істинні думки від хибних, правильні міркування від неправильних;
• мислити чітко і ясно, несуперечливо, послідовно і доказово;
• виявляти і виправляти помилки у міркуваннях;
• вільно оперувати поняттями, здійснювати логічні операції визначення, поділу, узагальнення й обмеження понять;
• здійснювати перебудову суджень (перетворення, обернення, протиставлення предикатові);
• доводити свою позицію, використовуючи різні види умовиводів.