ГОЛОВНА
Гроші – це інструмент, знаряддя чи засіб?
Почнемо з визначення слова “інструмент”.
Інструмент (лат. instrumentum — знаряддя) — технологічне оснащення (знаряддя або пристрій), які в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей
Оскільки гроші “безпосередньо не стикаються з предметом праці” то, в подальшому, називати гроші інструментом не будемо.
На мою думку краще використовувати слово засіб.
Визначення слова “засіб”:
1. Засіб – це прийом, спосіб, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось. Наприклад, “Ну як ти його витягнеш в поїздку? Якими енергічними засобоми?
2. Засіб – це те, що служить знаряддям у якій-небуть дії, справі. Наприклад, “мова є найважливішим засобом людський стосунків”. (Ленін,20,1950,364) ”Могутнім засобом комуністичного виховання трудящих є література і мистецтво”.
3. Засіб – це гроші, матеріальні цінності, статки (вживається рідко). – Чоловік мій був столяр, і добрий був столяр, мав добрі заробітки, мав і добрий засіб. (Нечуй-Левицький, IV,1956, 277)
Все на цій постаті свідчило про надзвичайно скромний її спосіб життя, про незвичайно нужденні засоби (Іван Франко, VI, 1951,162). Засоби на (до) існування – те, що необхідне для життя (про харчі, одяг і т.ін.) – Ведеться слідство, і з нього видно, що я не винуватий, а проте сиджу, а дома хазяйство розвалюється і сім’я без усякихзасобів на існування. Засіб – в мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. (Рк. Левіц).
Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. (К.О. 1862. III. 23).
На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. (К.Кр.31)
Відомо, що гроші це засіб, що має багато функцій. У нашому суспільстві гроші виконують функцію товару, функцію нагромадження і творення скарбів, платіжного засобу і еквіваленту при бартерному обміні.
В залежності від обставин, люди використовують ту чи іншу функцію грошей. Одразу використовувати всі функції грошей неможливо. Найчастіше використовується якась одна з функцій грошей.
Висновок – гроші багато-, мульти-, полі-, функціональний засіб.
А що таке функція?
Еміль Дюркгайм
Функція — роль, яку те чи інше соціальне явище відіграє у встановленні «загальної гармонії» (соціальної солідарності). Функціональний аналізрозглядався як необхідний компонент соціологічного дослідження. Дюркгайм активно використовував функціональні пояснення у своїх дослідженнях поділу праці,Самогубства і релігійних вірувань
Броніслав Малиновський
В основі поняття функція — позитивна дія, що здійснюється на користь чогось. Так вс' культура є відповіддю на біологічні потреби людини. З цього досить нехитрого зіставлення елементарних потреб і способів їх задоволення виводиться поняття «функція». Відповідно, «функція в цьому найпростішому й основному аспекті людської поведінки може бути визначена як задоволення органічного імпульсу належним актом».
Альфред Редкліф-Браун
Редкліф-Браун, автор терміну "соціальна антропологія", вважав, що окремі людські істоти пов'язані певною мережею соціальних відносин в інтегроване ціле. Безперервність структури підтримується процесом соціального життя, який полягає в діяльності та взаємодії людей і організованих груп, в які об'єднуються індивіди. Соціальне життя спільноти тут визначаєтьcя як функціонування соціальної структури Функція всякої повторюваної діяльності, такої, як покарання за злочини, наприклад, або похоронні церемонії, є та роль, яку ця діяльність відіграє у соціальному житті в цілому, і також внесок, який вона вносить у підтримку безперервності структури.
Таким чином, поняття «функція», на думку Редкліф-Брауна, тягне за собою поняття про структуру, що складається з мережі зв'язків між одиницями-єдностями, а також поняття про безперервність структури, що підтримується процесом життя, який забезпечується діяльністю складових одиниць. В людському суспільстві соціальна структура як ціле може спостерігатися тільки в процесі її функціонування.
Таким чином функція, як її визначає Редкліф-Браун — це внесок, зроблений діяльністю окремої частини в загальну діяльність якогось цілого, до якого ця частина включена. Функція конкретної соціальної практики — це її внесок у загальне соціальне життя, тобто у функціонування соціальної системи в цілому.
Таким чином Гроші – це соціальний, поліфункціональний засіб , що спрощує економічні стосунки між людьми.
Найдревніша функція грошей – еквівалент обміну. Обмін виник в догрошову епоху як продутовий. Поняття товар виникає пізніше і тільки в системі грошово-товарного обміну. Немає грошей немає товару і навпаки. У продуктовому обміні люди обмінювались продуктами, а для більш справедливого обміну використовували еквівалент обміну – продукт, який обмінювався на найбільшу кількість інших продуктів.
Висновок – спочатку з продуктів вичленився еквівалент обміну продуктами, а виробництво еквіваленту привело до появи товару. Бути товаром одна із функцій грошей. Це головна функція товарних грошей. Наступна функція грошей, що з’явилась на еволюційному шляху – це міра ціни. Паралельно виникає і функція “платіжний засіб” – найбільш популярна в наші часи. У товарних грошей з’явилась функція накопичення, а з появою металевих грошей ця функція значно посилилась аж до функції творення скарбів.
Сучасна грошово-банківська система тримається на функції накопичення і товарній функції. Зловживання і нерозуміння справжньої природи грошей привели західну цивілізацію до світової економічної кризи. Якщо до помилки привело нерозуміння справжньої природи грошей, то і вирішувати її потрібно починати з вивчення природи грошей і виправлення раніше допущених помилок.
Гроші – це соціальний, багатофункційний засіб, що спрощує економічні стосунки між людьми.
Гроші –, це соціальний, багатофункційний засіб, що використовується для спрощення економічних стосунків між членами соціальної структури.
Гроші – це багатофункційний соціальний засіб спрощення економічних стосунків.
Гроші – це багатофункційний соціальний засіб обслуговування економічних стосунків між людьми
Гроші – це засіб спрощення економічних стосунків.
Мова, право і гроші – засоби спрощення і раціоналізації соціальних стосунків.
Українська національна ідея
Котрий рік поспіль українська інтелігенція і політики знаходяться в процесі пошуку національної ідеї. Хіба, що лінивий не розвивав цю ідею, плекав, доводив, а віз і нині...
Чому не працює жодна з висунутих ідей? Що заважає втіленню цих ідей? Чому вони такі різні за змістом, і такі однаково нездійсненні. Можливо спочатку потрібно сформулювати вимоги до самої ідеї? До здорової національної ідеї є ряд вимог:
– ідея повинна мати чітке формування, коротке і зрозуміле.
– Бути зрозумілою для україномовних росіян і російськомовних українців, східняків і західняків, представників титульної нації і національних меншин, зрозумілою для представників різних конфесій, робітникам, селянам, бізнесменам, держслужбовцям, творчій інтелігенції і науковцям.
– ідея повинна працювти автоматично. Без ідеологічного тиску з боку “зацікавленої” частини населення, не вимагати фінансових вливань,
– працювати на всій території і для всіх соціальних верств населення.
Ось варіант нової національної ідеї, що базується на старій як світ природній основі – природній тязі людини до комфортного щасливого життя в комфортній для життя державі: побудова громадянського суспільства фінансово незалежних громадян.
Розберемось зі словами і поняттями.
Фінансова незалежність: поняття фінансової незалежності передбачає наявність фінансової залежності, наштовхує на роздуми і дослідження щодо її природи (залежність від самих грошей, від безгрошів’я і від тих, хто має багато грошей). Гама фінзалежностей широка, від побутової, через психосоматичну, до політичної. У цьому дослідженні цікавою є політична фінансова залежність.
Це фінансова залежність громадянина від держави.
Відомо, що бідним електоратом керувати легше.
Тільки фінансово незалежний від держави громадянин може бути справді носієм влади, делегувати владу виборним органам і контролювати виконавчі органи. Той хто платить той і замовляє.
Громадянське суспільство фінансово незалежних від держави громадян.
Ось основа влади і буття: Заможний – забезпечений, забезпечений – незалежний. Це формула успіху особисто заможних господарів долі. Самодостатніх, що беруть відповідальність за свій добробут на себе, але об’єднання для вирішення спільних соціальних проблем.
Їх, спільних проблем, не багато: охорона периметру (кордонів території спільного проживання) і внутрішнього порядку, щось вище за окремого громадянина і його особисті інтереси. Це і є головна роль держави. Мінімалістичний Уряд з мінімумом зрозумілих завдань: суд, прокуратура, міліція і армія, щоб це все захистити.
І власне заможність… Заможний громадянин є забезпеченим і незалежним від держави. Заможні – основа здорової нації. Головна ідея об’єднання народу в Державу – створення умов для заможного життя і зміцнення особистої незалежності (суверенності) і колективного захисту здобутків. Соціальна справедливість вимагає зменшення бази соціального паразитування.
Політичні і економічні інструменти досягнення мети:
Політичні – виборне право, що базується на класі заможних, економічні – модерна грошово-банківська система – гібрид соціалізму з капіталізмом – а це державна власність грошово-банківської системи і приватна на засоби виробництва.
Українська національна ідея – побудова громадянського суспільства заможних громадян.
Програма включає державне регулювання рівня заможності громадян, майновий ценз для виборців – щоб у багатих не було спокуси купувати бідних. Сучасні електронні системи дозволяють це зробити.
Прагнення до заможності, фінансової незалежності, щасливого життя є спільним для всіх громадян України, незалежно від національної, соціальної, політичної чи територіальної приналежності. Створення середовища для реалізації цієї потреби – національний об’єднавчий момент. Спільна мета – створення середовища рівних можливостей для побудови особистої заможності кожним громадянином України.
Глобальний народний рух “За чесні гроші”
Перший етап – просвітництво.
Філософія грошей, природа грошей, еволюція грошей, аналіз і прогнози стосовно розвитку грошей і платіжних систем.
Соціальна роль мови і грошей.
Вижити і зайняти домінуючі позиції в біосфері Землі виду людина розумна допомогла мова – інструмент, що спрощує соціальні стосунки. За допомогою мови люди самоорганізувались і координують свої дії і життя суспільства. Мова допомагає людям домовитись. Коли люди навчились домовлятись і слідувати домовленостям, натурально, почали виникати так званісуспільні домовленості. Постійне бажання і потреба людей в більш комфортному житті створює базу для права, права як суспільної домовленості щодо норм і правил соціальної поведінки. Гроші також продукт суспільної домовленості людей про те, що приймати як платіжний засіб.
Таким чином третьою життєво необхідною річчю для розвитку цивілізації стають гроші – інструмент, що спрощує економічні стосунки між людьми.
Мову, право і гроші ніхто спеціально не видумував. Вони виникли природним шляхом в ході еволюції людства, як інструменти чи засоби, що допомагали виживати і розвиватись по лінії забезпечення кращих умов життя. Методом проб і помилок, коли краще залишалось, а гірше відмирало і забувалось.
Але до виникнення справжніх грошей була довга догрошова епоха продуктового і товарногообміну. Саме в догрошову епоху сформувалась одна з головних функцій грошей – функціяеквіваленту обміну, а згодом і міра ціни. Тобто сама потреба в деяких функціях грошей виникла задовго до появи грошей. Рушійною силою погресу виступила людська потреба вобміні. Грошей ще не було, товарів також, але продукти людської праці вже почали з’являтись. Виник продуктовий обмін (не плутати з бартером), а з ним і потреба в евківаленті обміну – інструменті, що забезпечив би чесність і справедливість обміну. Власне медодом природного відбору серед продуктів вичленились високоліквідні продукти – продукти, що легко обмінювались на максимальну кількість інших продуктів.
І, о диво! Двигун прогресу запустився! Знайшлись народні умільці які зрозуміли, що вигідно не гаяти час на виготовлення звичайних традиційних продуктів... а одразу виготовляти еквівалент. Розпочалась ера Товарного виробництва і обміну. Товар – продукт спеціально призначений для обміну тобто для продажу. Доречі слово товар є синонімом великої худоби – биків і верблюдів у народів Близького Сходу, де бики і верблюди є символами багатства і в наш час.
Висновок № 5 – перші гроші були живими і їстивними і кожен не лінивий міг виступати виробником грошей тобто емітентом. Сама емісія конторлювалась природним шляхом, і такі гроші можна назвати чесними.
Висновок № 6 –у пошуку “найкоротшої дороги до щастя” люди схильні виготовляти гроші, а не товари. Раціональність поведінки в грошово-товарних відносинах – саме ця тенденція і визначила весь подальший хід еволюції, як грошей так і цивілізаціії в цілому.
Висновок №7 – мова, право і гроші не можуть існувати поза суспільством. Вони не є матеріальними, являються культурним надбанням людей і відносяться до категорії духовного.
Наступний етап еволюційного розвитку – вичленення найбільш придатних на роль еквіваленту товарів, якими виявились бики, верблюди і зерно. І це вже були перші реальні і, що цікаво, їстивні гроші. Будучи по суті і природі не матеріальними, гроші знайшли своє матеріальне проявлення – матеріальний носій ідеї грошей. Матеріалізувавши ідею грошей люди отримали платіжний засіб, що став ще однією функцією грошей.
Товарне виробництво, а також гроші і право, як суспільна домовленість породили до життягрошово-платіжні системи.
Грошово-платіжні системи еволюціонували, рухаючись вслід за за потребою суспільства, відповідаючи вимогам суб’єктів економічних процесів.
У наш час вже стало очевидним, що існуюча грошово-банківська платіжна система західної цивілізації вже не справляється з головним завданням – забезпеченням стабільного розвитку економіки, а виступає фактором гальмування. Затяжна фінансова криза викликала кризу неповернення боргів, кризу неплатежів, світову економічну кризу. Настала пора змін.
Про гроші як суспільне благо
Ми живемо в нелегкий час. Напрацьована за останнє століття Система економічних відносини дала колосальний збій. Сучасні технології створюють нові можливісті і породжують парадокси. Конфлікт інтересів особистості і суспільства – людини і цивілізації очевидний. Що переможе? Егоїзм окремої особи чи життєві інтереси цивілізації. Від чого ми готові відмовитись заради рівності і соціальної справедливості для всіх? Хто це має робити? Хто має взяти відповідальність? Я? Ми? Чи Уряд? А що воно таке "нова соціальна справедливість"?
Твоє відношення до грошей, може бути цікавим. Відношення до грошей твого оточення ще цікавішим, але найцікавішим є те, що гроші являють собою насправді. Наше відношення до грошей – чистої води суб’єктивізм. Кожен з нас має свої, здебільшого глибоко суб’єктивні, переконання, що грунтуються на фрагментароно-мозаїчному світобаченні, несистематизованих знаннях і особистому досвіді. Вони, ці переконання, фомують нашу віру в гроші. В основному це міфи і байки, що маскують справжню суть і природу грошей. А, насправді, існує об’єктивна реальність і вона далека від наших знань, переконань і віри. Ось чому у одних гроші є, а в інших їх немає.
А яка різниця хто як ставиться до грошей? Від того як людина ставиться до грошей суть самих грошей не міняється, а що міняється так це наповнення її гаманця чи “панчохи”.
Яка різниця в які байки про гроші ти віриш? Хтось вірить в те, що гроші потрібно приваблювати, інші в те, що їх можна вимолити, одні відчувають до грошей любов, а інші – ненависть, (ми ненавидимо всіх і все, що не любить нас). Але існує об’єктивна реальність і в ній існують гроші. Вони мають певні властивості, які не змінюються від рівня наших знань про них чи компетенції, від нашої віри чи переконань. Це як існування дощу. Дощ – обєктивна реальність? Наше ставлення до дощу, наша любов, ненависть чи байдужість до дощу якось впливають на процес кругообігугу води в атмосфері? Любимо ми дощ чи ні він собі падає або не падає в залежності від обстави.
Насправді гроші – суспільне благо – один з найцікавіших винаходів людства. Наступний по важливості після мови і права. Якщо мова спрощує суспільні стосунки, то гроші спрощуютьекономічні стосунки між людьми. Суспільне надбання в галузі економіки – це пласт культури, показник рівня економічного розвитку цивілізації.
На протязі історії людства гроші і платіжні системи пройшли еволюцію від продуктового до товарного обміну, від живих грошей через металеві і паперові гроші до електронних. Те, що зазвичай ми називаємо “гроші” насправді є лише матеріальними носіями ідеї (суті) грошей – грошові знаки. Сучасна грошово-банківська платіжна система визнана ущербною і такою що потребує заміни. Різними економістами висуваються різноманітні ідеї, що стосуються заміни грошової системи. Напрацьовуються нові економічні моделі, нові підходи до розуміння ролі і функціонування міжнародної платіжної системи.
Світова економіка потребує нову світову валюту, як альтернативу доларові. Яка вона повинна бути? Яким вимогам відповідати? Чим має бути забезпечена? Хто виступатиме емітентом? Хто і як має контролювати емісію? Як емітовані гроші вливатимуться в економіку?
На перший погляд всі ці питання нас, простого люду, не стосуються, але якщо розібратись, то мені не байдуже за які гроші продавати свої знання, свій час і своє здоров’я на ринку праці. У мене є свої вимоги до грошей і грошово-банківської системи. Хочеться чесності, справедливості, рівних прав і можливостей – речей ніби-то гарантованих Хартією про права людини.
Якщо весь світ і все наше життя так чи інакше крутиться довкола грошей то, чим би ми не займались, в першу чергу, потрібно вивчати функції грошей, суть грошей, їх природу і філософію.
Природа грошей.
Життя, по визначенню Ф. Енгельса, є формою існування білкових об’єктів. Життя можливе при певних параметрах як зовнішнього так і внутрішнього середовища самого організму. За підтримку стабільності параметрів внутрішнього середрвища людського організму –гомеостазу відповідають багато аналізуючих і регулюючих систем. Це системи контролю фізичних і хімічних параметрів, системи регуляції на різних рівнях нервової і гуморальної систем, буферні системи. Всі ці системи працюють на пошук стану максимального комфорту і утримання її в собі і себе в ній. Левова доля всіх процесів проходить в автоматичному, непомітному для свідомості самої людини, режимі. До свідомості доходить відфільтрована інформація, що сприймається як стан: Комфорт/дискомфорт на фізичному рівні, що впливає на емоційний стан – фактор мотивації для прийняття рішень, або стимулятор дії.
Висновок №1 – Рішеннями і діями людини на фізичному рівні керує гомеостаз, забезпечуючи рух з зони дискомфорту в зону комфорту. Це саме відбувається і в соціумі.
Самі відчуття пов'язані зі зміною, параметрів гомеостазу, а це викликає всю гаму неприємних відчуттів аж до болю. Саме дискомфорт і бажання повернутись в зону комфорту на всіх рівнях відчуттів людини формують наші потреби. Потреби як фізичні так і духовні, і їх різновид – соціальні. Усвідомлення потреби веде до дії. Людина як вид не може існувати поодиноко. Потреба в об’єднанні зусиль – кооперації для виживання в зовнішньому середовищі чи, наприклад, вирішення своїх соціальних проблем, спонукає людей об’єднуватись в сім’ї, роди, племена і нації – одним словом – суспільство. Для вирішення комунікаційних проблем люди використовують мову, як інструмент спілкування. У ході еволюції мови вдосконалювались і носії інформації. Люди винайшли письмо і засоби передачі, обробки і збереження знань. Мова і засоби передачі інформації еволюціонують розвиваючись і вдосконалюючи свою головну функцію –спрощення соціальних стосунків.
Висновок №2 – людська мова – інструмент спілкування, засіб, що спрощує соціальні стосунки між людьми і робить їх комфортними.
А до чого тут гроші і який зв’язок між грішми та мовою?
Все просто – гроші також засіб. Засіб, що спрощує економічні стосунки членів суспільства.Спрощує, це означає, що створює більш комфортні умови, забезпечуючи і розширюючи зону комфорту при обміні ресурсами, товарами та послугами. Потреба живих об’єктів взагалі, і людини, зокрема, бути в зоні комфорту – це біологічний механізм еволюції суспільства, мови, грошей. Гроші і платіжні системи постійно еволюціонують, вдосконалюючи одну з найважливіший своїх функцій – функцію спрощення економічних стосунків. А саме: посилення безпеки фінансових операцій, пришвидшення розрахунків, покращення грошового обліку і обігу товарів – тобто фінансово-економічних стосунків у суспільстві. Якщо ідея чи технічне нововведення спрощує грошообіг – воно приймається суспільством, якщо ускладнює – відкидається. Це – Закон еволюції суспільних процесів. Все просто – комфорт чи дискомфорт?
Висновок №3 – гроші – засіб, що спрощує економічні стосунки між людьми.
Сучасна грошово-банківська система західного світу викликає великий дискомфорт. Це пов'язано з фінансовими кризами, причина яких криється в банківській системі побудованій на трактуванні грошей як товару, торгівлі грішми, а точніше, спекуляції грішми і лихварському відсоткові. Наслідки: циклічні фінансові і економічні кризи, інфляція, бідність і соціальні збурення.
Висновок№4 – цивілізація потребує реорганізації грошово-банківської системи на базі нової парадигми економічного мислення.
Які варіанти розглядаються?
Хто і як це буде впроваджувати?
Що нас чекає, якщо нічого не робити?
Що нас чекає в кожному випадку нових змін?
У зв’язці економіка/політика – економіка первинна. Вона визначає політичний вектор. Насправді все залежить від того чия тяга до комфорту спрацює сильніше?
У кого з гравців більше влади?
Хто буде визначати, що для держави комфортно, а що ні? Суверен і носій влади, чи ті кому “делеговано” цю владу здійснювати?
Насправді, не важливо які гроші в державному обігу, металеві, паперові чи електронні. По справжньому важливо, хто контролює емісію грошей і канали вливання грошей в економіку.
Хоча життя крутиться довкола грошей, світом керують мрії. Нам всім і кожному окремо потрібні правильні Мрії про наше майбутнє і майбутнє держави в якій живемо. Потрібне правильне бачення нашого щасливого життя, а також план дій на шляху до здійснення мрій.
P.S. Цим постом розпочата серія публікацій на теми: філософії, соціальної функції грошей, моделювання життя суспільства в новій парадигмі економічного мислення.
Історія еволюції грошей. Фрагменти.
Гроші, в нашому сучасному розумінні, з'явились не одразу. В своїй початковій історії людство пережило довгу догрошову епоху. У догрошові часи одні люди вимінювали свої продуктові надлишки на продуктові надлишки інших людей. Товарний обмін виник пізніше – тоді, коли люди почали спеціально виробляти товар, тобто продукт для продажу чи обміну. Настала ера товарного обміну, в ході якого, з плином часу і зміною обставин, вичленились більш цінні, “ходові” товари з більшою ліквідністю, що природньо збільшувало їхню мінову цінність.
Перша властивість грошей – еквівалент обміну. Ця функція окремо взятого товару (грошей) спрощувала процедуру обміну. Саме це стимулювало виробляти одразу те, що треба в першу чергу – еквівалент – тобто одразу гроші! (Виробляти те що треба, а не те, що вмієш, – основи маркетингу. І тут виникло питання – виробляти потрібні ринку товари, щоб за них отримати гроші чи... одразу гроші???) Ох, ця одвічна тяга скорочувати шлях до щастя. Ці, найбільш ходові, товари взяли на себе функцію еквіваленту обміну, а з часом і міри ціни. В основному це були їстивні товари (худоба і зернові) та товари першої необхідності – інструменти, зброя, їжа. Були “гроші” для гуртової торгівлі і накопичення багатства (ЯН-гроші): бики, верблюди і роздрібні гроші (ІНЬ-гроші) – часами більш символічні як, наприклад, мушлі чи глиняні черепки – острака, в Египті. З часом висока зручність у використанні вивела метал в зону товарів високої ліквідності (окрема історія). Таким чином нержавіюче золото стало виконувати функцію універсального обмінного засобу, а з часом платіжного засобу, засобу накопичення – творення скарбів. У силу своїх фізичних і товарних якостей, і по німій суспільній домовленності золото стало грошима в глобальному масштабі – платіжним засобом у міжнародній торгівлі, в той час як срібло чи брактеатні гроші виконували функцію локальних грошей. На сьогодні золото грошима, тобто платіжним засобом, не являється, а лише високоліквідним товаром, виконуючи функцію засобу накопичення (скарб, ресурс, інвестиція), а також підтримує оборот спекулятивного капіталу.
Розвиток економіки, постійне вдосконалення, читай спрощення і пришвидшення торгових операцій вимагає і розвитку платіжних систем. Час – гроші! Проблеми з безпекою торгових платежів покликали до життя паперові гроші. Проблеми з транспортуванням грошей зменшились, а безпека трансакцій збільшилась в рази. Люди призвичаювались приймати як платіжний засіб розписки, банкноти, казначейські білети – банківські боргові зобов’язання, а золото, як гроші, поступово вийшло з обігу і осіло в “надійних місцях”. З впровадженням паперових грошей в обіг мрії алхіміків про філософський камінь здійснились! З впровадження в широкий обіг паперових грошей, стало не потрібним вирощування биків, не потрібно добувати золото, достатньо мати друкарський верстат і дар переконання – переконати підлеглих, що саме твої папірці є легальним платіжним засобом. Але! Паперові гроші – це тільки проміжний етап переходу від металевих грошей до електронних. Емісія електронних грошей ще простіша.
Висновок №8: Той хто контролює емісію той контролює право, закон і є "влада".
Питання: Як дальше жити і де шукати соціальну справедливість?
Про значення грошей для розвитку економіки.
Паперові гроші дали можливість забезпечити розвиток світової економіки, спростивши процес наповнення її ліквідністтю, тобто необхідною кількісттю грошової маси, що не могло забезпечити золото. Саме система золотого стандарту є головним чинником Великої американської депресії, а не криза перевиробництва. Криза пішла на спад тільки тоді, коли Уряд США почав наповнювати економіку ліквідністтю, дозволивши банкам емітувати паперові долари в пропорції 10:1 і більше до золотого запасу банку, а з часом повністтю відмінивши і Золотий Стандарт.
У часи металевих грошей, коли за гроші приймався високоліквідний товар – золото, нормальною практикою було торгувати золотом, як товаром. Металеві гроші натуральним способом виконували функцію товару і грошей одночасно. Перші паперові гроші випускались під золоте забезпечення. Банкнота – розписка банку в тому, що він винен пред’явнику золота на суму “намальовану” на папері. Але настав час, коли товарна суть грошей була непомітно усунута, але функція грошей, як товару залишилась. Тобто люди по суспільній інерції надалі продовжують торгувати грошима як товаром (спекулювати), хоча насправді товару в них вже нема. Це абсурд, що привів до світової економічної кризи надвиробництва грошей.
У 1971 році президент Ніксон своїм указом відділив золото від паперу. Золото стало високоліквідним товаром, а казначейські білети, валюта, стали грошима. Це потужний еволюційний стрибок в розвитку інформаційного суспільства. А цивілізація продовжує еволюцію і вже готова вважати грошима інформацію, що циркулює в електронних платіжних системах.
Висновок № 9 Чим простіше організоване суспільство, тим важчі у нього гроші. Наше інформаційне суспільство переросло існуючі гроші і потребує нової грошово-банківської системи і нових грошей.
Що насправді є гроші, як суспільна домовленість? Все, що ми готові приймати, як платіжний засіб. Все, за що ми готові продати свій час, свої знання і своє здоров’я, вкладені в товари чи послуги – це гроші. Насправді це не так. Нема "суспільної домовленості", а є нав'язувана урядами всіх країн, грошово-банківська система, як інструмент управління і визиску. А чи не пора передомовитись? Визначитись у своєму баченні комфортної, в першу чергу для народу, як носія влади, грошово-банківської системи. Без інфляції, фінансових криз і ризиків втрати заощаджень...???
05.02.2014 року
Піраміда ресурсів
Кожна людина при народженні, хто від Бога, а хто від природи, загалом це не так важливо в нашому дослідженні, отримує талант і два ресурси для його втілення.
Одразу домовимось, що під поняттям Талант будемо розуміти генетично обумовлений набір здібностей, яких в генах закладено багато, але окремі таланти як прояви генів, розвиваються в залежності від обставин. Має значення епоха і місце народження, оточення в сім'ї, школі, світові тренди і політична ситуація, ринок праці і т.д.
Ця тема заслуговує на окреме вивчення, а ми досліджуємо природу грошей.
Два ресурси, що дані для втілення таланту – це здоров'я і час. Генетично обумовлений запас здоров'я лімітує тривалість життя, якщо не втрутиться зовнішня, корегуюча сила.
Висновок: час, як ресурс, запрограмований ресурсом здоров'я. Ці два ресурси, матеріальні за природою і є обмеженими, тобто тлінними.
З перших днів життя людина витрачає ці ресурси на накопичення інших двох ресурсів – знань і з'язків. Ці ресурси не матеріальні, а духовні, а духовне, як відомо, не тлінне.
Підсумуємо. Від народження і до смерті кожен з нас має можливість переводити свої матеріальні, тлінні рсурси в нематеріальні – духовні ресурси. Це означає, що при правильному, духовному підході до свого життя наші знання і соціальні зв'язки повинні жити довше, а ніж ми. Накопиченізнання та досвід – спадщина для нащадків.
Питаєте, а де тут гроші?
А гроші виникають на ринку праці в момент продажу наших знань, нашого часу, в пакеті зі здоров'ям, і з використанням з'язків. Зауважу, що правильні зв'язки допомагають швидше і дорожче продати свої знання.
Звичайно, локомотивом продаж є знання, уміння, навички і компетенції.
І відомо також, що стандартна освіта дає стандартні знання, а стандартні знання дають стандартні результати. Нестандартна освіта і знання дають унікальні можливості для монетизації як ресурсів так і талантів.
Тобто вільний ринок – місце, де наші ресурси обмінюються на гроші. Тому гроші потрібно вважати п'ятим, універсальним ресурсом. Чому універсальним? Тому, що тільки гроші однаково успішно міняються на всі види наших матеріальних і не матеріальних ресурсів, а також на товари та послуги. Не в образу Карлу Марксу будь сказано, але людей на ринку праці розділяє не барикада класової боротьби, а прилавок, де кожен може бути як з одного боку, так і з іншого.
Висновок №10 – при всіх знаннях і уміннях найважливішім для успішного життя є знання і уміння продаватисвої ресурси.
У чому насправді криється користь від грошей? Чи можемо ми відкласти «на потім» своє здоров'я, а час ми можемо покласти в холодильник? Банк не приймає на депозити ні здоров'я, ні час, ні знання. І тут на допомогу приходить геніальний винахід людства – гроші, як універсальний ресурс. Саме гроші можна відкласти в банк, тумбочку, панчоху. Висока ліквідність грошей, універсальність при обміні, вільна конвертованість в інші ресурси, товари та послуги робить гроші незамінним інструментом, що спрощує суспільні економічні стосунки людей.
Висновок №11 – кількість накопичених грошей свідчить про те, як правильно ми обходились зі своїми ресурсами в минулому, свідчить про рівень нашої культури відношеня до грошей. Наші гроші – це частина нас, це наше успішне або не дуже, минуле.
Отримані від монетизації ресурсів гроші, ми можемо використовувати для поповнення своїх ресурсів, а також для покупки ресурсів інших людей для втілення своїх мрій і планів.
Підсумовуючи все вище зазначене, сформуємо і деякі вимоги до грошей.
А саме: гроші як, засіб накопичення, повинні бути нетлінними, тобто захищеними від інфляції, від'ємного банківського відсотка за депонування, захищені від злодіїв, шахраїв і банкрутства банку.
Деякі «архітектори грошей майбутнього» роблять спроби нав'язати нам, на заміну старій збанкрутілій банківській системі, побудованій на лихварському відсотку, нову – з від'ємним відсотком на банківський депозит, тобто на грошах з демерреджем.
http://do100verno.com/blog/877/64251
http://do100verno.com/blog/877/64165
http://do100verno.com/blog/877/64164
http://do100verno.com/blog/877/64152