ІСУС ЗУСТРІЧАЄ ЄРУСАЛИМСЬКИХ ЖІНОК
Від Луки святого Євангелія читання (23:27-29, 31)
Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили. Ісус же обернувся до них і сказав: "Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми! Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували...Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?"
РОЗВАЖАННЯ
Плач єрусалимських матерів супроводжує співчуттям засудженого, зменшуючи жорстокість найвищої міри покарання, пригадуючи нам, що всі ми діти: діти, що вийшли з обіймів материнських.
Але плач єрусалимських матерів це лише одна крапля цілої ріки сліз, що витікає із сердець матерів: матерів розп'ятих, матерів убивць, матерів наркоманів, матерів терористів, матерів ґвалтівників, матерів божевільних ... та все ж це завжди матері!
Але плач - це ще не достатньо! Плач мусить перейти у любов, що виховує, у мужність, що провадить, у суворість, що направляє, у діалог, що будує, у присутність, що промовляє!
Сльози мусять зупинити сльози!
МОЛИТВА
Господи Ісусе, ти знаєш сльози матерів, ти бачиш у кожній хаті місце болю, ти чуєш тихий стогін численних матерів, зранених дітьми: вони, зранені смертельним болем,... все ж залишаються живі!
Господи Ісусе, знищи згустки черствості, що зупиняють кровообіг любові в артеріях наших сімей. Дозволь ще раз відчутись нам дітьми, щоб принести нашим матерям почуття гордості, що народили нас на світ, і радість благословити день нашого народження.
Господи Ісусе, обітри сльози матерів, щоб повернулись усмішки на лиця дітей, на лиця всіх.
Отче наш... та Богородице Діво...