Embedded Files
Сьогодні, 1 жовтня, Україна завмирає у хвилині глибокої шани і безмежної вдячності. Ми відзначаємо День захисників і захисниць України — свято не просто мужності, а сталевої волі, що є опорою нашої держави.
Це день, коли ми вшановуємо кожного і кожну, чиє серце палає любов'ю до Батьківщини, чия рука міцно тримає зброю, а дух — не знає втоми.
Захисники та захисниці — це не просто військовослужбовці. Це наші Герої у плоті, які щодня пишуть нову сторінку нашої історії. Вони — це:
Мужність, що не здригається під обстрілами.
Стійкість, що витримує найскладніші випробування.
Любов, що проявляється у боротьбі за кожну п'ядь української землі, за кожне життя, за кожну посмішку наших дітей.
Ми дякуємо вам за кожен світанок, який настає завдяки вашій невтомній праці. За те, що ви є живим щитом між свободою і рабством, між світлом і темрявою.
У цей день ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв. Вони віддали найдорожче — своє життя — задля нашої волі. Їхній подвиг — це священна, невмируща жертва, яку ми зобов’язані пам’ятати вічно. Хай наша пам’ять буде такою ж міцною, як їхній дух.
Ми подумки обіймаємо тих, хто сьогодні на передовій, хто в окопах, хто на бойовому чергуванні. Знайте: вся країна з вами. Ваша відвага — це наша спільна незламність.
Нехай цей день стане нагадуванням для кожного з нас: Перемога кується не лише на фронті, але й у тилу. Наш обов'язок — підтримувати, допомагати і працювати так, щоб наші захисники і захисниці відчували нашу спільну силу.
Слава тим, хто захищає! Слава тим, хто віддав життя!
Слава Україні! Героям Слава!
Сьогодні, 21 вересня, світова спільнота відзначає Міжнародний день миру.
Сьогодні, 21 вересня, світова спільнота відзначає Міжнародний день миру.
Ця дата, встановлена Організацією Об'єднаних Націй, є не просто символічним святом, а універсальним закликом до припинення конфліктів, розбудови стабільних відносин між державами та зміцнення довіри між народами.
В умовах глобальних викликів, коли мир для багатьох залишається крихкою мрією, цінність цього дня зростає в рази. Мир — це не лише відсутність збройних конфліктів. Це стан, коли права людини є найвищою цінністю, коли кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал, не відчуваючи страху, коли дотримання міжнародного права є непорушним правилом. Це інклюзивне суспільство, що поважає різноманітність та надає рівні можливості для всіх.
На жаль, Україна зараз переживає гіркі реалії, де за мир доводиться боротися щодня. Тому для нас цей день набуває особливого значення. Він є нагадуванням про те, що мир є результатом героїчної боротьби, стійкості та незламності. Це також нагода вшанувати пам'ять усіх, хто віддав своє життя за можливість жити у вільній, незалежній та мирній державі.
Розбудова миру — це спільна відповідальність, що починається на рівні держави і завершується в серці кожної людини. Вона вимагає дипломатії, толерантності, готовності до діалогу та рішучості захищати фундаментальні принципи справедливості та міжнародного порядку.
У цей день ми закликаємо всіх до усвідомлення важливості миру та докладання максимум зусиль для його досягнення. Нехай солідарність, взаємодопомога та відповідальність стануть основою для побудови безпечного та стабільного майбутнього.
29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.
В цей день ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність – наших героїв, захисників України. Ми згадуємо про їхні подвиги, мужність і самопожертву, які стали символом безмежної любові до Батьківщини.
Дата 29 серпня обрана не випадково. З цим днем пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили так званим «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник.
В нашій пам’яті назавжди залишаться імена наших Героїв: батьків і матерів, синів і дочок, чоловіків і жінок, які залишили свої домівки, родини та мрії, щоб стати на захист нашої землі. Вони боролися не лише за нас, а й за майбутні покоління, за те, щоб ми могли жити у вільній та мирній Україні.
Будьмо гідними їхнього подвигу! Нехай їхня самопожертва надихає нас на нові звершення в ім’я України.
Вічна пам’ять героям!
Слава Україні!
День Незалежності України
День Незалежності України
24 серпня Україна відзначає 34 річницю незалежності. День незалежності в Україні – це пам’ять про той день, коли український парламент оголосив країну повністю незалежною від Радянського Союзу. Це день, коли вшановують пам’ять героїв минулого України, тих, хто воював та помер, щоб забезпечити країні незалежність. Сьогодні наша «Незалежність» – це не тільки про дипломатію і внутрішнє регулювання держави, а це й про хоробрість українців, про патріотизм, про відданість своїй країні та боротьбу за її абсолютну свободу.
Хоча українці завжди мали свою мову та культуру, вони рідко мали свою незалежну національну державу. Впродовж століть вони були підвладні росії, Польщі, Туреччині та іншим іноземним державам. З початку 1800-х років Україна перебувала в основному під контролем російської імперії, хоча деякі її найзахідніші частини контролювалися Австро-Угорською імперією. Після першої світової війни та громадянської війни в Росії, українці намагалися втекти від російського контролю. Однак до 1922 р. Польща контролювала значну частину Західної України, тоді як Радянський Союз контролював решту.За часів правління Йосипа Сталіна мільйони сільських українців були заморені голодом за те, що вони опиралися державному захопленню своїх господарств. Це ще більше спонукало українців до незалежності. Потім, під час Другої Світової Війни, деякі українці піднялися і воювали як з російськими, так і з німецькими силами, що займали їхні землі. Навіть після війни деякий опір продовжувався ще в 1950 році. Коли Радянський Союз почав слабшати у 1980-х роках, українці знову відчули можливість спроби отримати незалежність, яку парламент оголосив 16 липня 1990 року. Ось чому перше святкування Дня незалежності було проведено 16 липня. Після перевороту та спроби відновити жорсткий комуністичний контроль у москві, парламент знову оголосив незалежність 24 серпня 1991 року. Рішення тоді було затверджено народом на грудневому референдумі того ж року, де 90 відсотків людей проголосували за.
День Незалежності – день гідності, сили та віри у світле майбутнє. З Днем Незалежності, українці! Миру, щасливого майбутнього, нехай наша країна завжди буде вільною та незалежною.
Слава Україні!
Героям слава!
День Державного прапора України
День Державного прапора України
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.
А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.
22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.
Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
28 липня - День вшанування пам’яті полеглих Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
28 липня - День вшанування пам’яті полеглих Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Верховна Рада України встановила 28 липня Днем пам’яті українських військових, добровольців і цивільних, які стали жертвами тортур і полону внаслідок російської агресії.
Цей День запроваджений на підтримку громадських ініціатив - як нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.
Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.
Вічна пам’ять героям!
Слава Україні!
Слава Україні!
Героям слава!
Героям слава!
Сьогодні, 15 липня, ми відзначаємо надзвичайно важливе свято для кожного з нас – День державності України. Ця дата – не просто календарний день, а глибокий символ нашої тисячолітньої історії, невпинного прагнення до свободи та незламності духу українського народу.
Сьогодні, 15 липня, ми відзначаємо надзвичайно важливе свято для кожного з нас – День державності України. Ця дата – не просто календарний день, а глибокий символ нашої тисячолітньої історії, невпинного прагнення до свободи та незламності духу українського народу.
День державності України вшановує багатовікові традиції українського державотворення, що беруть свій початок ще з часів Київської Русі – коли наша земля була колискою потужної європейської держави. Ми згадуємо козацькі часи, період Української Народної Республіки, а також всі етапи боротьби за нашу ідентичність та суверенітет. Це свято є нагадуванням про те, скільки поколінь українців віддавали своє життя за право жити на власній, вільній землі.
День державності України вшановує багатовікові традиції українського державотворення, що беруть свій початок ще з часів Київської Русі – коли наша земля була колискою потужної європейської держави. Ми згадуємо козацькі часи, період Української Народної Республіки, а також всі етапи боротьби за нашу ідентичність та суверенітет. Це свято є нагадуванням про те, скільки поколінь українців віддавали своє життя за право жити на власній, вільній землі.
Сьогодні, коли Україна знову відстоює свою незалежність та територіальну цілісність, ми особливо гостро усвідомлюємо справжню ціну свободи та суверенітету. Ця боротьба об'єднала нас, зробила сильнішими та ще більше згуртувала навколо спільних цінностей. День державності є підтвердженням нашої віри у власні сили, у міць нашого народу та незворотність європейського майбутнього України.
Сьогодні, коли Україна знову відстоює свою незалежність та територіальну цілісність, ми особливо гостро усвідомлюємо справжню ціну свободи та суверенітету. Ця боротьба об'єднала нас, зробила сильнішими та ще більше згуртувала навколо спільних цінностей. День державності є підтвердженням нашої віри у власні сили, у міць нашого народу та незворотність європейського майбутнього України.
Нехай це свято надихає кожного з нас на нові звершення заради розбудови сильної, процвітаючої та демократичної України. Ми віримо у нашу Перемогу, у світле майбутнє, де пануватиме мир, справедливість та добробут.
Нехай це свято надихає кожного з нас на нові звершення заради розбудови сильної, процвітаючої та демократичної України. Ми віримо у нашу Перемогу, у світле майбутнє, де пануватиме мир, справедливість та добробут.
Слава Україні!
Слава Україні!
Героям слава!
Героям слава!
28 червня — День Конституції України.
28 червня — День Конституції України.
Цей день символізує не лише прийняття головного закону нашої держави у 1996 році, а й утвердження України як суверенної, незалежної та демократичної держави. Конституція стала нашим суспільним договором, що визначив основи прав і свобод, гарантував право на вільний розвиток та європейський вибір.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, ми усвідомлюємо цінність Основного Закону як ніколи. Кожна стаття, кожна норма — це те, за що ми боремося. Це захист територіальної цілісності, право на життя, свобода слова і рівність. Наші захисники й захисниці відстоюють на полі бою саме ті принципи, які прописані в Конституції.
Пам'ятаймо, що Конституція — це не лише права, а й обов'язки. Це відповідальність перед собою, перед суспільством і перед майбутніми поколіннями. Бути громадянином України — це велика честь і велика відповідальність.
Нехай наш Основний Закон завжди буде непорушним фундаментом нашої свободи та міцності.
Зі святом! Слава Україні!
4 червня Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації. Цей день є особливо важливим для кожного. Немає слів, щоб висловити всю тугу та скорботу, передати крик душі від страхіть, котрі довелося пережити і досі переживають безневинні діти.
Війна торкнулася життя кожного маленького українця – забрала дитинство, позбавила захищеності, безпеки, домівок, батьків. Щодня й щоночі тисячі дітей страждають, перебувають у стресових ситуаціях. За час війни наші діти дуже швидко подорослішали: навчилися виживати в бомбосховищах, відрізняти звук ракети від літака, швидко прокидатися від звуків повітряної тривоги. Сьогодні ми не лише вшановуємо пам’ять дітей, які стали жертвами війни з агресором. Сьогодні ми обіцяємо ніколи не забувати про них, пам’ятати їх усміхненими, щасливими і безтурботними. Адже саме такими і повинні бути діти.
Так не повинно бути!!!
Діти мають жити в мирі!
Пам’ять кожної безневинної дитини – жертви агресії має бути вшановано.
Вічна пам'ять усім невинно вбитим…
Не забудемо і не пробачимо.
Міжнародний день захисту дітей
Міжнародний день захисту дітей
Щороку 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – чудове свято радості та надії. Саме в дітях продовження роду людського й здійснення їх мрій, сподівань на краще. Дитинство кожної дитини має бути під захистом – захистом прав, здоров'я і життя підростаючого покоління.
У перший день літа весь світ відзначає День захисту дітей. Це не тільки свято життя, радості, щирого дитячого сміху, добра, ласки, але й турботи, захисту та піклування про підростаюче покоління.
Діти ‒ наш найдорожчий скарб, наше світле майбутнє.
Цьогоріч в Україні свято знову затьмарене війною, яка перекреслила безтурботне дитинство мільйонів дітей. Українські діти подорослішали на роки. Вони не такі, як діти інших країн. Вони навчаються в бомбосховищах та без світла, попри всі перешкоди здобувають свої перші перемоги на конкурсах, олімпіадах, спортивних змаганнях, донатять на ЗСУ, плетуть маскувальні сітки, підтримують дорослих. Вони – справжні патріоти, майбутнє нашої держави.
Для українців сьогодні День захисту дітей – це, насамперед, захист їхнього життя та створення максимально безпечних і сприятливих умов для їхнього інтелектуального, культурного та фізичного розвитку.
Не пробачимо ворогу жодної дитячої сльозинки, невимовного смутку в їх оченятах, не забудемо жодного загиблого ангелочка… Не пробачимо ніколи…
Бажаємо дітям мирного неба над головою, міцного здоров’я, радісного дитинства в оточенні рідних і друзів, здійснення світлих мрій та сподівань, якнайшвидшого повернення додому. А батькам зичимо сил і терпіння у вихованні дітей, любові, добра, впевненості у завтрашньому дні.
Діти - це наше щастя! В них - наше майбутнє! Бережімо дитинство у своєму серці! І воно завжди зігріватиме нас! Пам'ятайте про це!
Миру і безпеки нам всім!
День героїв вважається національним українським святом на честь борців за волю та незалежність нашої держави. Люди, що цілковито поклали своє життя на ваги свободи українського народу, існували в різні часи становлення нашої держави. Починаючи з часів Київської Русі, продовжуючи часами Гетьманської ери та процвітання Запорізької Січі, в недовгий період існування Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв з’явилася в останні роки, під час російської агресії на сході країни. Вони були, є і будуть завжди. Тому День героїв, що святкується щороку 23 травня, завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. Адже тільки завдяки героїзму наших краян у всі часи та епохи, наша держава сьогодні знаходиться на мапі Землі.
День героїв вважається національним українським святом на честь борців за волю та незалежність нашої держави. Люди, що цілковито поклали своє життя на ваги свободи українського народу, існували в різні часи становлення нашої держави. Починаючи з часів Київської Русі, продовжуючи часами Гетьманської ери та процвітання Запорізької Січі, в недовгий період існування Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв з’явилася в останні роки, під час російської агресії на сході країни. Вони були, є і будуть завжди. Тому День героїв, що святкується щороку 23 травня, завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. Адже тільки завдяки героїзму наших краян у всі часи та епохи, наша держава сьогодні знаходиться на мапі Землі.
Слава Україні!
Героям слава!
19 травня - День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.
Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.
Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Пам`ять про терор – це спільна пам`ять народу. Нам треба пам`ятати про ці похмурі сторінки історії минулого і зробити все, щоб в майбутньому не повторилося подібної трагедії.
80 років тому, з 18 по 20 травня 1944 року, радянська влада виселила усіх кримських татар з рідного Криму.
80 років тому, з 18 по 20 травня 1944 року, радянська влада виселила усіх кримських татар з рідного Криму.
За офіційними даними близько 200 тисяч людей у товарних вагонах вивезли у віддалені райони Радянського Союзу. Майже половина померли дорогою або у перші роки після депортації.
За офіційними даними близько 200 тисяч людей у товарних вагонах вивезли у віддалені райони Радянського Союзу. Майже половина померли дорогою або у перші роки після депортації.
Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Канада, Латвія та Литва у 2019 році визнали депортацію кримських татар, корінного народу України, геноцидом. Триває робота із визнання депортації геноцидом в інших країнах.
День вишиванки 2025 в Україні відзначатимуть у четвер, 15 травня.
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.
Вишиванка — це традиційна українська вишита сорочка, яка має глибоке культурне, історичне та символічне значення. Кожен орнамент, візерунок і колір має своє тлумачення:
червоний символізує любов та життя,
чорний — землю та силу,
зелений — відродження,
білий — чистоту.
Вишиванки бувають чоловічі, жіночі, дитячі, святкові та повсякденні. Вони різняться залежно від регіону — наприклад, полтавська вишивка — ніжна біла, буковинська — багатобарвна, а гуцульська — геометрична та контрастна. Сьогодні вишиванка — це не лише елемент національного вбрання, а модний, патріотичний символ, який українці носять із гордістю. У День вишиванки 2025 ця сорочка перетвориться на одяг єднання, який нагадує: ми — нація з тисячолітньою культурою та незламним духом.
День вишиванки — це національне, але неофіційне свято, яке з’явилося у 2006 році з ініціативи студентів Чернівецького національного університету. Воно стало символом єдності українців, їхньої ідентичності, традицій та культури. У цей день українці в різних куточках світу одягають вишиванки на роботу, до школи, університетів чи просто на прогулянку, щоб показати свою приналежність до української нації.
9 травня – День Європи
9 травня – День Європи
Відповідно до указу президента України Володимира Зеленського від 8 травня 2023 року, Україна відзначає День Європи разом із країнами Європейського Союзу та іншими країнами на знак миру та єдності на континенті.
– Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм, — зазначив президент Володимир Зеленський у зверненні 8 травня 2023 року після підписання указу про щорічне відзначення свята в Україні.
Україна – потенційний член ЄС. Європейська інтеграція є зовнішньополітичним курсом нашої держави, закріпленим в Конституції України. Свою євроінтеграцію сьогодні українці виборюють кров'ю, відстоюючи своє право на існування нації і держави та, одночасно, боронячи усю європейську цивілізацію від агресивних намірів орди ХХІ століття.
Українці обрали Європу!
Україна – європейська держава!
8 травня, Україна відзначає День пам'яті та примирення – вшановує пам'ять мільйонів людей, які загинули під час Другої світової війни.
Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.
Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
В умовах повномасштабного вторгнення цей день – як нагадування про те, що немає більшої цінності, ніж життя під мирним небом, на рідній землі.
За це зараз бореться вся Україна.
Перемогли нацизм – переможемо і рашизм!
Слава Україні і вічна пам'ять полеглим у тій війні!
12 квітня - пам’ятна дата для жителів Херсонщини. Саме в цей день 81 рік тому, область звільнили від нацистської окупації.
За більш ніж два роки нацисти вбили понад 28 тисяч мирних людей, ще понад 37 тисяч вивезли до Німеччини на примусові роботи.
На жаль, 12 квітня 2025 року, для нас - це ще один день війни. Тепер ми виборюємо свободу в боях з російськими окупантами.
Ми вшановуємо пам'ять полеглих у боях Другої світової війни і дякуємо нашим Захисникам та Захисницям, які роблять все заради того, щоб зараз звільнити Херсонщину.
81 років тому зло було покаране. Так буде і зараз. Ми обов’язково переможемо, виженемо російських окупантів та повернемо спокій на наші землі.
Щороку 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів.
Саме цього дня 1945 року в’язні Бухенвальда підняли повстання проти своїх катів, що стало одним із символів боротьби за свободу та людську гідність.
11 квітня 1945 р. американські військові звільнили один із головних нацистських таборів – Бухенвальд. Довідавшись про наближення військ, в’язні різних національностей з 18 країн світу підняли повстання. Через табір за 8 років його існування пройшло близько 250 тис. людей, майже 50 тис. з яких загинуло.
Під час Другої світової війни нацистська Німеччина створила сотні концтаборів.
Перший концентраційний табір – Дахау – виник у 1933 р. Після нього з’явилися Заксенхаузен та Папенбург (1936 р.), Бухенвальд (1937), Маутхаузен, Флоссенбург, Нойенгамме, а також жіночий концтабір Равенсбрюк (1938 р.).
У концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу, 12 мільйонів не дожили до звільнення.
За різними оцінками, понад 2,4 мільйона українців пройшли через нацистські концтабори, в’язниці та примусові роботи. Серед них, о. Омелян Ковач, Степан Бандера та його брати – Василь та Олександр, Олег Кандиба-Ольжич, Ярослав Стецько, Лев Ребет, Олена Вітик-Вітович, Дарія Гнатківська, Костянтин Смовський та інші.
Всі ті, хто вижив, назавжди зберегли в пам’яті жахіття катувань і голоду.
Нацизм був і залишається єдиною у світі системою, яка поставила знищення цілих народів на потік.
За підрахунками історика Марини Дубик, під час війни на території сучасної України існувало 367 нацистських таборів: 2 концтабори (Янівський у Львові та Сирецький у Києві), 78 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці для євреїв, 7 виправно-трудових таборів, 15 таборів примусової праці, 23 пересильні табори, 242 табори для військовополонених.
Тисячі українців опинилися за колючим дротом нацистських фабрик смерті, розташованих як на українській території, так і поза її межами.
Сьогодні Україна, як і весь світ, вшановує пам’ять жертв нацистських злочинів.
Цей день нагадує нам про важливість збереження історичної пам’яті та необхідність протистояти будь-яким проявам насильства, диктатури та людиноненависницької ідеології.
На жаль, на наших очах пишеться нова історія але зі старим змістом. Вторгнення росії в Україну показало, що світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму.
День українського добровольця
День українського добровольця
14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.
День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.
Україна нині переживає найбільше випробування у своїй новітній історії – збройну боротьбу з російським агресором за власну незалежність і територіальну цілісність.
Наші мужні оборонці, які сьогодні гідно дають відсіч ворогові, стоять в одному ряду з цілими поколіннями борців за волю і державну самостійність.
Слава Україні!
Героям слава!
10 березня Україна відзначає День Державного Гімну - одного з головних символів країни поряд із прапором і гербом. Офіційним гімном є пісня "Ще не вмерла Україна" на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького, створена у 1862-1863 роках.
Значення гімну України
Значення гімну України
Гімн - це більше, ніж просто пісня. Він відображає:
боротьбу за незалежність - рядки гімну пройшли через революції та війни.;
національну єдність - його знають і співають українці по всьому світу;
незламність духу - під час повномасштабного вторгнення його слова звучать ще потужніше.
Попри війну, українці продовжують вшановувати свій національний символ.
Цікаві факти про Гімн України:
спершу музика до вірша Чубинського була написана для гітари;
у 1910 році в Німеччині записали першу аудіоверсію гімну;
у 1989 році Василь Жданкін вперше виконав гімн публічно за радянських часів;
у 2022 році його одночасно виконали у 50 країнах світу, встановивши світовий рекорд.
Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя.
Т.Г. Шевченко - це голос України крізь віки
Творчість Тараса Шевченка сьогодні звучить особливо актуально - як заклик до збереження національної ідентичності, духовної стійкості та непереможності українського народу. У часи війни його слова набувають нового, глибинного сенсу - вони є не просто художнім текстом, а маніфестом спротиву та незламності.
Т.Г. Шевченко - це пророче слово опору
Т.Г. Шевченко - це пророче слово опору
Поезія Шевченка - це не лише літературний феномен, а й потужний засіб національного самоствердження. "Кобзар" перетворився на символічну зброю, що допомагає українцям усвідомити свою гідність, історію та право на свободу. Його твори актуалізують питання боротьби проти будь-якого поневолення - соціального, політичного, культурного.
Т.Г. Шевченко - це духовний код нації
Т.Г. Шевченко - це духовний код нації
У сучасній Україні Шевченко - більше, ніж класик літератури. Він - своєрідний духовний код нації, який єднає різні покоління, регіони та соціальні групи. Його послання про свободу, самоповагу та національну гідність сьогодні звучать як настанови для збереження національноїної стійкості.
Т.Г. Шевченко - це голос спротиву агресії
Т.Г. Шевченко - це голос спротиву агресії
Парадоксально, але поезія майже двохсотрічної давності сьогодні стає голосом спротиву російській агресії. Шевченкові заклики "борітеся - поборете", його віра в силу народного духу знаходять безпосереднє втілення у сучасному опорі України.
Т.Г. Шевченко - це культурна дипломатія
Т.Г. Шевченко - це культурна дипломатія
Творчість Шевченка стає важливим інструментом міжнародної комунікації, допомагаючи світові зрозуміти глибину та унікальність українського nacional'ного характеру. Його твори перекладені багатьма мовами світу і слугують своєрідним культурним послом України.
26 лютого - День спротиву окупації Криму та м. Севастополя.
У цей день 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу на площу перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей. У такий спосіб вони засвідчили свою підтримку територіальній цілісності і суверенітету України. Це було спільне гучне слово проти окупації росії, яка зайшла на півострів з військами. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників.
Уже наступного дня до парламенту й уряду АРК увійшли регулярні військові формування рф і захопили будівлі.
Фактично активна збройна агресія росії проти України розпочалася 20 лютого 2014-го з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Цей день Верховна Рада Україна визначила днем початку російської агресії.
Щоб вшанувати мужність і героїзм громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 встановлено пам’ятну дату День спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
24 лютого – третя річниця повномасштабного російського вторгнення в Україну. Три роки тому росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, перетворивши мирне життя мільйонів українців на щоденну боротьбу за свободу та незалежність.
Ці три роки показали незламність українського народу. Незважаючи на численні ракетні удари, зруйновані міста та села, втрати близьких людей – українці щодня доводять своє прагнення до свободи та готовність захищати свою землю.
Уже 3 роки наші Збройні сили продовжують тримати оборону й захищати державу від ворога. Наші захисники та захисниці демонструють неймовірну мужність на передовій. Волонтери невтомно працюють для підтримки армії та постраждалих від війни. Медики рятують життя під обстрілами. Вчителі продовжують навчати дітей у бомбосховищах. Кожен українець і українка роблять свій внесок у спільну перемогу.
Ми вистояли завдяки єдності – як всередині країни, так і з нашими міжнародними партнерами, які надають життєво важливу підтримку.
Вічна пам’ять тим воїнам, які віддали своє життя, захищаючи незалежність України. Пам’ятаємо всіх Героїв! Їхній подвиг назавжди залишиться в нашій пам'яті та історії.
Дякуємо нашим захисникам за кожен новий день, що можемо навчатися й працювати, кожен на своєму місці робити все можливе для перемоги. Але віримо, що незабаром у нашій державі запанує мир і буде така очікувана перемога!
Ми віримо в перемогу України, бо правда і справедливість на нашому боці.
Слава Україні!
Героям слава!
Сьогодні. 21 лютого ми відзначаємо
Міжнародний день української мови — свято, що нагадує нам про неоціненний скарб нашої культурної спадщини. Українська мова — це не просто засіб спілкування, а живе втілення історії, мудрості та душі нашого народу.
Українська мова пройшла непростий шлях становлення. Попри численні заборони та утиски, вона вистояла завдяки невтомним зусиллям багатьох поколінь. Від "Енеїди" Котляревського до поезій Шевченка, від прози Франка до лірики Ліни Костенко — наша мова постійно збагачувалася і розвивалася.
Мова — це код нації, її генетичний спадок. У кожному слові закодовані тисячолітні традиції, світогляд та цінності українців. Бережімо цей скарб, збагачуймо його і передаваймо наступним поколінням.
Нехай українське слово звучить гордо і впевнено, єднаючи всіх нас спільною культурною ідентичністю!
20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної сотні , згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
Революція 2013-2014 років відбулася ціною понад ста життів. 20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні. Небесна сотня стала прикладом самопожертви в ім'я вищих ідеалів, одним із яких була гідність.
...Майдан перестав бути назвою місцевості. Він став символ Свободи. Саме тому Революцію Гідності, як і протестний рух 2004 року, і Революцію на граніті, можна вважати продовженням Української революції та визвольних змагань часів Другої світової війни. Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у історії України, боротьбою українських громадян за свої права, демократичний європейський вибір. Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали одними з головних об’єднавчих цінностей Революції Гідності.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні
вшановується під гаслом
"Вдячні за свободу!"
Небесна Сотня – то в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная, свою дитину.
Іх в мирі, Господи, прийми до себе
І шлях високий, Боже, освяти.
За чисті душі, що злетіли в небо,
Небесній Сотні шана й молитви.
Пам’ятаємо... Вшановуємо…
Слава Україні! Героям слава !
16 лютого українці відзначають досить молоде державне свято - День єднання. Його заснував президент Володимир Зеленський 2022-го на тлі попереджень про можливе повномасштабне вторгнення в нашу країну.
Взимку 2022 року розвідки західних союзників попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть вказували дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в таке жахливе майбутнє - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Водночас народ був схвильований небезпечними перспективами. Для підняття духу та, щоб зменшити психологічний тиск у суспільстві, глава держави встановив нове свято, покликане нагадати, що сила та міць українців саме в єднанні. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент.
День єднання є молодим святом. Цього року ми святкуємо його лише вчетверте. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
Ми продовжуємо боротися за свою свободу і право жити у своїй незалежній країні!
Мирного неба нам усім і перемоги!
Слава Україні! Героям слава !
У Херсонській області 2025 рік оголосили роком поета та прозаїка, лауреата премії імені Андрія Малишка, Заслуженого діяча мистецтв України Миколи Братана з нагоди відзначення 90-річчя.
У грудні минуло 90 років від дня народження поета. Він автор понад сотні поетичних збірок, понад 300 пісень, збірок віршів для дітей, а також понад 20 драматичних поем.
“Література – моє життя. Моя довічна любов – мій талановитий і врівні безталанний народ. Задля просвітління його долі писав, пишу, писатиму”, – казав про себе Братан.
Микола Братан народився 19 грудня 1934 року в селі Семенівці Каховського району Херсонської області в родині сільського механізатора.
“Паспортна дата мого народження дещо зменшена, хрестили мене близько дня ангела, тому й назвали Миколою. Я народився й виріс в «українському Техасі», як назвав таврійський степ Юрій Яновський", – згадує у своїй автобіографії письменник.
Він закінчив Бериславське педагогічне училище. Пізніше – філологічний факультет Одеського державного університету. Працював у районних газетах, на обласному телебаченні, займався викладацькою діяльністю.
Дебютував Микола Братан у 1961 році збіркою віршів “Смаглява Таврія”. Згодом вийшли поетичні книжки: “Луни” (1964), “Я – Сиваш” (1978), “Степові люди” (1979), “П’ята група крові” (гумор, сатира, 1999), “Царина” (1999).
«Він не писав вірш заради вірша. Вони були навіяні якимись подіями, зустрічами, емоціями або ж комусь присвячені”, – додав Віктор Братан.
З 1971 року Братан очолював обласне відділення Спілки письменників України. На цій посаді він пропрацював 35 років.
Вісім років був головою Херсонського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Вірші поета покладено на музику різними композиторами: Володимиром Телюком, Валерієм Другальовим, Павлом Панченком, Валентином Плаксєєвим, Валентином Стеренком.
Друком вийшло близько 10 збірок для дітей: “Парасолька йде по місту” (2000), “Каченя шукає маму” (2006), “Футбол з парасолькою” (2008) тощо.
Микола Братан помер 13 березня 2010 року. Поховали його на міському кладовищі.
Сьогодні в Україні вшановують 107-ту річницю пам’яті Героїв Крут 29 січня 2025 р. (відповідно до Указу Президента України від 15.01.2007 р. №15/07 «Про вшанування пам’яті Героїв Крут»).
Події 29 січня 1918 року є нагадуванням того, що невпинна боротьба України проти агресора, яку ми, сучасники, називаємо російсько-українською війною, триває не одне десятиліття, а більше сотні років. Самовіддана, яскрава сторінка протистояння більшовицькому загарбнику в ході Української революції 1917-1921 рр., є одним з перших символів беззаперечного героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України.
Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів та військових, в нерівних умовах бою, показали справжню відданість своєму народу. Незалежно від різного походження – чи то діти селян, робітників, чи то священиків; військові, студенти, гімназисти – всі вони об'єдналися з єдиною метою – захищати Україну.
Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ. Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами – приклад для багатьох наступних поколінь.
У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення російських окупантів, молодь стала відомою як одні з перших, хто взяв до рук зброю, бажаючи захистити майбутнє своєї країни. Вони вступали до лав Збройних Сил України, часто не маючи бойового досвіду.
На початку березня 2022 року, неподалік від місця подвигу Героїв Крут, знову розгорілися бої захисників України з російськими окупантами. Напружені битви тривали в Мощуні, Ірпені, Макарові, де відважні українці, так само, як і 107 років тому, протистояли ворогу і продовжують ставити опір підступному вторгненню.
Молодь залишається однією з ключових сил, що призводять до перемоги України – на фронті та в тилу.
Ми цінуємо подвиг кожного і вшановуємо пам'ять героїв, які полягли під Крутами. Пам'ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, що сьогодні відстоюють національну державу.
Слава Героям! Слава Україні!
Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту — пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.
За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млн людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Із вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го він був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводилися військовими і поліцією окупаційної нацистської влади. Близько півтора мільйона євреїв знищено нацистами на території нашої країни. Це – чверть усіх жертв Голокосту, який є злочином проти всього людства.
Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як “всеспалення” й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
ХХ століття залишило по собі трагічну пам'ять – умисне винищення мільйонів євреїв і сотень тисяч представників інших народів, породжене нацизмом та ненавистю, якими у 30-40 роки була охоплена Німеччина.
А сьогодні такою самою ненавистю охоплений кривавий путінський режим, який на своєму цинічному шляху підло намагається знищити все українське.
Але цього не буде!
Не допустимо!
Не забудемо!
Вічна пам‘ять жертвам Голокосту!
22 січня День соборності України. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. У цю дату 1919 року в Києві було підписано Акт злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Документ проголошував створення єдиної української держави та об'єднання двох армій.
На жаль, мрія українців про власну вільну країну тоді не збулася. Невдовзі після підписання Акта українські землі знову роз'єдналися, і лише 1991 року наша батьківщина нарешті здобула незалежність. А з 1999 року почали офіційно відзначати День соборності України, який за радянських часів був заборонений.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови демократичної держави.
В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього. Тож гасло цьогорічної інформаційної кампанії – «В єдності сила».
Головний звичай Дня соборності - об'єднання людей у живий ланцюг. Уперше таким чином українці зібралися 1990 року на честь 71-річчя Акту злуки. Довжина ланцюга становила понад 770 км - від Івано-Франківська до Києва через Стрий, Львів, Рівне та Житомир. Понад 3 мільйони людей взяли участь в акції.
Відтоді "живий ланцюг" став щорічною традицією Дня соборності. У нього навіть збираються українські біженці за кордоном.
Це особливий день для вшанування пам’яті українських військовослужбовців, які брали участь у обороні Донецького аеропорту під час війни на сході України. У січні 2015 року, після кількох місяців запеклих боїв, українські війська залишили Донецький аеропорт, який став символом мужності та відданості. Воїни, які захищали його, отримали прізвисько “кіборги” через свою витривалість, стійкість і героїзм у боротьбі з набагато сильнішим ворогом. Вони були готові віддати свої життя за Україну, захищаючи важливий стратегічний об’єкт.
Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.
20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.
Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги. Одна з них – утримування протягом двох днів будівлі пожежного депо.
6 грудня - День Збройних сил України
6 грудня - День Збройних сил України
Цю дату обрали невипадково. Саме цього дня 1991 року ухвалили Закон України “Про Збройні сили України”.
Цю дату обрали невипадково. Саме цього дня 1991 року ухвалили Закон України “Про Збройні сили України”.
Український воїн — це надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода й незалежність мають велике значення, особливо зараз, під час війни. Дуже важливо подякувати тим, хто щодня захищає нашу рідну землю від ворогів.
Дорогі захисники, наші любі хлопці й дівчата! Прийміть щирі вітання з Днем Збройних сил України! Бажаємо козацької мужності, дідівської гідності, батьківської мудрості, могутньої сили волі та віри у власні сили.
Нехай сили Ваші будуть міцними, віра незламна, ідеї сміливі, а надії добрі.
Разом переможемо! Слава Україні! Героям слава!
Загальнонаціональна акція
Загальнонаціональна акція
"Запали свічку пам’яті"
"Запали свічку пам’яті"
Україна вшановує жертв Голодомору
Україна вшановує жертв Голодомору
23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
Щороку в Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи — у річницю початку двох революцій: Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013 року, які в різні періоди істотно вплинули на політичні події в Україні.
Щороку в Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи — у річницю початку двох революцій: Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013 року, які в різні періоди істотно вплинули на політичні події в Україні.
Саме в листопаді українці вийшли на Майдан Незалежності, щоб продемонструвати свою незгоду з політичними процесами в країні і змінити хід історії.
Саме в листопаді українці вийшли на Майдан Незалежності, щоб продемонструвати свою незгоду з політичними процесами в країні і змінити хід історії.
22 листопада 2004 року почалися мирні акції протесту на знак незгоди з результатами 2-го туру виборів президента України. Ця акція тривала близько двох місяців, на неї вийшло майже півмільйона людей, а закінчилась вона повторним туром виборів.
22 листопада 2004 року почалися мирні акції протесту на знак незгоди з результатами 2-го туру виборів президента України. Ця акція тривала близько двох місяців, на неї вийшло майже півмільйона людей, а закінчилась вона повторним туром виборів.
21 листопада 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Цього разу громадяни були не згодні з рішенням уряду призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Протести продовжилися і в інших містах. В ніч з 29-го на 30 листопада було застосовано силу для розгону наметового містечка опозиції. Протягом трьох місяців Революції гідності протестувальники вимагали повернути курс на євроінтеграцію і припинити застосування сили проти мирних людей.
21 листопада 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Цього разу громадяни були не згодні з рішенням уряду призупинити підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Протести продовжилися і в інших містах. В ніч з 29-го на 30 листопада було застосовано силу для розгону наметового містечка опозиції. Протягом трьох місяців Революції гідності протестувальники вимагали повернути курс на євроінтеграцію і припинити застосування сили проти мирних людей.
Кульмінацією конфліктів влади та уряду стали події 18-21 лютого 2014 року – розстріл понад 100 мирних мітингувальників озброєними силовиками. Пізніше загиблих героїв назвуть Небесною сотнею.
Кульмінацією конфліктів влади та уряду стали події 18-21 лютого 2014 року – розстріл понад 100 мирних мітингувальників озброєними силовиками. Пізніше загиблих героїв назвуть Небесною сотнею.
Ці бурхливі трагічні події показали, що українці вміють відстоювати свою честь та гідність, виходячи на мирні протести.
Ці бурхливі трагічні події показали, що українці вміють відстоювати свою честь та гідність, виходячи на мирні протести.
А сьогодні вони мужньо захищають свою країну від російських загарбників, що посягнули на нашу гідність, свободу і незалежність.
А сьогодні вони мужньо захищають свою країну від російських загарбників, що посягнули на нашу гідність, свободу і незалежність.
Нелегка доля у нашої Держави.
Нелегка доля у нашої Держави.
Слава всім Героям!
Слава всім Героям!
Документальний фільм, переможця Національного кінофестивалю «Cinema for Victory» - стрічка режисера та продюсера Алана Бадоєва «Довга доба»
19 листопада ми згадаємо сумний день - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Це - 1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу. 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.
19 листопада ми згадаємо сумний день - 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Це - 1000 днів стійкості, мужності та неймовірної єдності всього українського народу. 1000 днів, протягом яких кожен українець, незалежно від місця, віку чи професії, став частиною великої боротьби за свободу.
Цей день - нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!
Цей день - нагадування про нашу силу, про нескореність і віру в перемогу. Разом, завдяки нашим захисникам і захисницям, підтримці волонтерів та кожного з нас, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя, і дякуємо всім, хто бореться сьогодні за наше мирне завтра!
Слава Україні!
Слава Україні!
Слава героям!
Слава героям!
11 листопада 2024 року - друга річниця визволення Херсону від російських загарбників .
11 листопада 2024 року - друга річниця визволення Херсону від російських загарбників .
Місто Херсон стало одним із символів незламності українського народу під час війни з росією. Його окупація на початку березня 2022 року та подальша боротьба з окупантами, як і героїчне звільнення, ввійшли в історію України.
Місто Херсон стало одним із символів незламності українського народу під час війни з росією. Його окупація на початку березня 2022 року та подальша боротьба з окупантами, як і героїчне звільнення, ввійшли в історію України.
Визволення Херсону у листопаді 2022 року надихає українців до посилення збройного опору агресору, надає надію на подальшу деокупацію Лівобережжя Херсонщини та всіх українських територій. Віримо, що Україна – переможе і стане країною щасливих людей, що зуміли вистояти та захистили власну незалежність і весь цивілізований світ!
Визволення Херсону у листопаді 2022 року надихає українців до посилення збройного опору агресору, надає надію на подальшу деокупацію Лівобережжя Херсонщини та всіх українських територій. Віримо, що Україна – переможе і стане країною щасливих людей, що зуміли вистояти та захистили власну незалежність і весь цивілізований світ!
Дякуємо нашим захисникам України!
Дякуємо нашим захисникам України!
Ми віримо, що скоро ми повернемося на свій лівий берег Дніпра 💙💛
Ми віримо, що скоро ми повернемося на свій лівий берег Дніпра 💙💛
Слава Україні !
Слава Україні !
Героям Слава !
Героям Слава !
Це одне з найважливіших свят незалежної України, адже тільки завдяки військовим, бійцям ППО, добровольцям Тероборони, волонтерам і медикам Україна зберегла і зберігає свою незалежність, виборюючи свої кордони, свою територіальну цілісність і свободу, даючи можливість цивільному населенню жити, працювати, навчатись, виховувати дітей.
Це свято було запроваджене у 2014 році Президентом Петром Порошенком і було пов’язане саме з християнським святом Покрови Пресвятої Богородиці, яке мало велике значення для запорозьких козаків і відзначалося 14 жовтня. А оскільки Православна Церква України перейшла на новоюліанський церковний календар, згідно з яким всі свята відзначаються на 13 днів раніше, то і День захисників і захисниць України ми відзначаємо 1 жовтня.
В цей день ми дякуємо тим, хто виборює наше право жити вільно і незалежно, мирно і спокійно — чоловікам і жінкам, які в скрутну годину пішли захищати Україну. Ми дякуємо волонтерам, які допомагають нашим бійцям вистояти, фронтовим лікарям, медсестрам і санітарам, що лікують рани наших захисників, поварам, які підтримують їх сили доброю їжею, водіям, які під кулями доставляють все необхідне на фронт. Ми вклоняємося всім і кожному!
1 жовтня о 9.00 вся країна на хвилину зупиниться, щоб у мовчанні вшанувати подвиг наших захисників, які загинули за нашу державу і народ.
День пам'яті захисників України
День пам'яті захисників України
— тих, хто віддав життя заради нашої свободи і незалежності. Кожен з них є символом незламного духу Українського народу, прикладом безмежної відданості своєму обов'язку та героїзму.
— тих, хто віддав життя заради нашої свободи і незалежності. Кожен з них є символом незламного духу Українського народу, прикладом безмежної відданості своєму обов'язку та героїзму.
Цей день — не просто нагадування про втрати, а й час для роздумів про нашу спільну відповідальність перед тими, хто поклав своє життя за майбутнє України. Їхні подвиги назавжди залишаться у наших серцях, їхня жертовність завжди нагадуватиме про ціну, яку ми платимо за незалежність.
Цей день — не просто нагадування про втрати, а й час для роздумів про нашу спільну відповідальність перед тими, хто поклав своє життя за майбутнє України. Їхні подвиги назавжди залишаться у наших серцях, їхня жертовність завжди нагадуватиме про ціну, яку ми платимо за незалежність.
Дякуємо за мир, який ви виборювали для нас, за можливість жити у вільній демократичній країні! Вічна слава вам і вічна пам’ять! Ми пам'ятаємо кожного героя!
Дякуємо за мир, який ви виборювали для нас, за можливість жити у вільній демократичній країні! Вічна слава вам і вічна пам’ять! Ми пам'ятаємо кожного героя!
День Незалежності України
— це головне державне свято, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою України Акту проголошення незалежності України у 1991 році.
День Незалежності України є не лише святом, але й важливим нагадуванням про цінність свободи, яку народ здобув ціною великих зусиль та жертв. Це день, коли кожен українець може відчути гордість за свою країну, її історію та культуру.
Сьогодні, в умовах боротьби за територіальну цілісність та суверенітет, День Незалежності набуває особливого значення. Це свято є символом незламності українського народу, його прагнення до волі та незалежності.
Державний прапор України –
Це стяг із двох подовжніх смуг.
Він символ вільної людини,
У ньому український дух!
У синім – небо Батьківщини,
Його безкрайність і блакить,
І вище нього, Україно,
Хай пісня нації летить!
У жовтім кольорі – колосся,
Багатство нашої землі.
Щоб у достатку всім жилося,
І в люднім місті, і в селі.
Нехай він нас завжди єднає,
Його із гордістю несуть.
А світ, побачивши, впізнає:
Під стягом Українці йдуть!
День героїв вважається національним українським святом на честь борців за волю та незалежність нашої держави. Люди, що цілковито поклали своє життя на ваги свободи українського народу, існували в різні часи становлення нашої держави. Починаючи з часів Київської Русі, продовжуючи часами Гетьманської ери та процвітання Запорізької Січі, в недовгий період існування Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв з’явилася в останні роки, під час російської агресії на сході країни. Вони були, є і будуть завжди. Тому День героїв, що святкується щороку 23 травня, завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. Адже тільки завдяки героїзму наших краян у всі часи та епохи, наша держава сьогодні знаходиться на мапі Землі.
День героїв вважається національним українським святом на честь борців за волю та незалежність нашої держави. Люди, що цілковито поклали своє життя на ваги свободи українського народу, існували в різні часи становлення нашої держави. Починаючи з часів Київської Русі, продовжуючи часами Гетьманської ери та процвітання Запорізької Січі, в недовгий період існування Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Ціла плеяда нових героїв з’явилася в останні роки, під час російської агресії на сході країни. Вони були, є і будуть завжди. Тому День героїв, що святкується щороку 23 травня, завжди буде важливим та актуальним для кожного українця. Адже тільки завдяки героїзму наших краян у всі часи та епохи, наша держава сьогодні знаходиться на мапі Землі.
День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.
Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.
Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Пам`ять про терор – це спільна пам`ять народу. Нам треба пам`ятати про ці похмурі сторінки історії минулого і зробити все, щоб в майбутньому не повторилося подібної трагедії.
80 років тому, з 18 по 20 травня 1944 року, радянська влада виселила усіх кримських татар з рідного Криму.
80 років тому, з 18 по 20 травня 1944 року, радянська влада виселила усіх кримських татар з рідного Криму.
За офіційними даними близько 200 тисяч людей у товарних вагонах вивезли у віддалені райони Радянського Союзу. Майже половина померли дорогою або у перші роки після депортації.
За офіційними даними близько 200 тисяч людей у товарних вагонах вивезли у віддалені райони Радянського Союзу. Майже половина померли дорогою або у перші роки після депортації.
Україна визнала злочин примусової депортації актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, засуджуючи політику тоталітарного режиму щодо утисків корінного народу України. Канада, Латвія та Литва у 2019 році визнали депортацію кримських татар, корінного народу України, геноцидом. Триває робота із визнання депортації геноцидом в інших країнах.
"Україна - мати"
"Україна - мати"
День вишиванки.
День вишиванки.
2024 року вона припадає на 16 травня. Вишиванка - оберіг українського народу, символ здоров'я, краси та щасливої долі.
2024 року вона припадає на 16 травня. Вишиванка - оберіг українського народу, символ здоров'я, краси та щасливої долі.
День вишиванки. Це великий день,
День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
(Надія Красоткіна)
Сьогодні, 8 травня, Україна відзначає День пам'яті та примирення – вшановує пам'ять мільйонів людей, які загинули під час Другої світової війни.
Друга світова війна тривала з 1939 по 1945 рік, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини.
Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
В умовах повномасштабного вторгнення цей день – як нагадування про те, що немає більшої цінності, ніж життя під мирним небом, на рідній землі.
За це зараз бореться вся Україна.
Перемогли нацизм – переможемо і рашизм! Слава Україні і вічна пам'ять полеглим у тій війні!
Вже 38 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. А ще це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва.
9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.
«Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі…»
«Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше – спати, спати, І спати на волі…»
«Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле»
«Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. Й неситий не виоре На дні моря поле»
«В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля»
«В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля»
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі…
“Наша зброя – це наша правда, а наша правда в тому, що це наша земля, це наша країна, наші діти, і ми все це будемо захищати”.
“Наша зброя – це наша правда, а наша правда в тому, що це наша земля, це наша країна, наші діти, і ми все це будемо захищати”.
Президент України Володимир Зеленський
Президент України Володимир Зеленський
10 років тому, в лютому 2014 року, Російська Федерація розв’язала війну проти України. Ворог окупував Автономну Республіку Крим і Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. У 2014 році Збройні сили України, підкріплені добровольцями, зупинили просування окупації, звільнили від загарбників частину захоплених територій і до 24 лютого 2022 року основні події сучасної російсько-української війни точилися на сході нашої країни.
Широкомасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року принесло війну на всю територію України. У спротиві російському агресору Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає .
Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, національну ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу .
Від 2014 року Україна веде справедливу війну за збереження незалежності, право вільного європейського та євроатлантичного вибору, за свій суверенітет і територіальну цілісність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.
Міжнародний День рідної мови
Міжнародний День рідної мови
Мова – одне з найцінніших надбань, які створили й залишили наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато скарбів, якими пишається наш народ.
21 лютого відзначається Міжнародний День рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. В Україні воно також лише почало писати свою історію, хоча сама проблема мови на українських землях нараховує кілька століть.
Рідна мова – це мова батька, мова мами, це мова народу, рідна мова – це мова серця. Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність. Бо наша мова – це ми – українці, добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, від сивих Карпат до Чорного моря.
20 лютого День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України.
Це – день жалоби, оскільки його пов’язано із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але водночас він закликає вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від багатовекторності у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.
Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану.
Державний герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією.
19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України.
На шевронах українських бійців, які захищають сьогодні нашу державу від російської агресії, знову, як і століття тому, зображено тризуб. Вже багато століть наш герб єднає українців та надає нам сил. Це символ держави, що пройшов довгий і водночас трагічний шлях, з яким український народ утверджував віковічну мрію про державність, соборність і незалежність.
16 лютого Україна відзначає державне свято - День єднання. Президент України Володимир Зеленський заснував його у 2022-му на тлі попереджень про можливу війну. Про історію цієї дати, традиції дня та як красиво привітати з цією датою - у матеріалі.
День єднання - історія дати
День єднання - історія дати
Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.
Сьогодні в Україні вшановують 106-ту річницю пам’яті Героїв Крут 29 січня 2024 р. (відповідно до Указу Президента України від 15.01.2007 р. №15/07 «Про вшанування пам’яті Героїв Крут»).
Події 29 січня 1918 року є нагадуванням того, що невпинна боротьба України проти агресора, яку ми, сучасники, називаємо російсько-українською війною, триває не одне десятиліття, а більше сотні років. Самовіддана, яскрава сторінка протистояння більшовицькому загарбнику в ході Української революції 1917-1921 рр., є одним з перших символів беззаперечного героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність України.
Саме в цей день 1918 року кілька сотень молодих студентів, гімназистів та військових, в нерівних умовах бою, показали справжню відданість своєму народу. Незалежно від різного походження – чи то діти селян, робітників, чи то священиків; військові, студенти, гімназисти – всі вони об'єдналися з єдиною метою – захищати Україну.
Завдяки сміливості та мужності їм вдалося завдати більшовикам втрат та затримати їхній наступ. Ця битва стала легендарною та символізує патріотизм і самопожертву молоді в боротьбі за Українську Незалежність. Подвиг під Крутами – приклад для багатьох наступних поколінь.
У 2022 році, під час повномасштабного вторгнення російських окупантів, молодь стала відомою як одні з перших, хто взяв до рук зброю, бажаючи захистити майбутнє своєї країни. Вони вступали до лав Збройних Сил України, часто не маючи бойового досвіду.
На початку березня 2022 року, неподалік від місця подвигу Героїв Крут, знову розгорілися бої захисників України з російськими окупантами. Напружені битви тривали в Мощуні, Ірпені, Макарові, де відважні українці, так само, як і 105 років тому, протистояли ворогу і продовжують ставити опір підступному вторгненню.
Молодь залишається однією з ключових сил, що призводять до перемоги України – на фронті та в тилу.
Ми цінуємо подвиг кожного і вшановуємо пам'ять героїв, які полягли під Крутами. Пам'ятаємо тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежну Україну. Шануємо наших захисників, що сьогодні відстоюють національну державу.
Слава Героям! Слава Україні!
Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 105 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців.
Гасло до відзначення Дня Соборності – 2024
“Наша єдність – наша зброя”
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
Проголошення Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році.
Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Єднаймося!
Голодомор.mp4
Голодомор
Голодомор
" Запали свічку пам'яті у своєму вікні"
" Запали свічку пам'яті у своєму вікні"
За різними оцінками, Голодомор забрав життя від 3 до 10 мільйонів українців. Втрати оцінюють по-різному через брак достовірних демографічних даних того періоду про чисельність втрат серед українців.
Мільйони жертв та двадцять два місяці голоду.
Факти про Голодомор.
За підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ, їх було 3,2 млн.
25 листопада Україна вшановує пам'ять жертв Голодоморів, наймасштабнішим з яких був голод 1932-1933 років, організований радянською владою. День пам'яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада.
Голодомор – сумна і страшна сторінка української історії. Вшануймо пам’ять мільйонів синів і доньок України, мільйонів невинних людей - наших земляків, без жалю винищених Голодомором! Вічна пам'ять загиблим і вічна слава Україні!
10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.
Запровадження Дня Гідності та Свободи на державному рівні є свідченням визнання важливості цих цінностей як наріжних для українського суспільства.
10 років тому ми продемонстрували Європі та всьому демократичному світові, що бачимо наше майбутнє в Європейському Союзі та що за це майбутнє ми готові боротися.
10 років тому ми розпочали шлях реформ, які мають остаточно змінити наше суспільство та засвідчити повний розрив із складним спадком радянщини, де вияв Гідності та Свободи був злочином, за який державна машина карала на смерть.
10 років тому ми виграли свій перший бій і зупинили гібридну агресію кремля, яку він здійснював через авторитарну проросійську владу в Україні та яка націлена проти наших цінностей, прав і свобод, проти демократизації країни, на знищення нашої державної незалежності.
10 років тому ми зафіксували історію нашої першої перемоги у цій війні – Революції Гідності. Потужність, єдність і масовість громадянського спротиву, самопожертва Героїв Небесної Сотні не залишили проросійській диктатурі шансу в Україні.
10 років тому ми сформулювали нашу національну ідею – Гідність і Свобода України. Ця ідея викристалізувалася суспільством на Майдані. Не в один момент, а впродовж тривалої і виснажливої боротьби – усі три місяці, доки тривала Революція Гідності, українці дискутували, сперечалися, обговорювали – якою має бути країна, за яку вони боролись і готові були віддати життя. Так, у вирі борні, з багатоголосся поглядів і цінностей, Майдан витворив спільний для всіх українців ідеал майбутньої України. Цей ідеал був сформульований двома ємкими словами: Гідність і Свобода. Так звучить наша національна ідея.
Те, що втримало нашу оборону в найважчі часи, і що дасть нам силу перемогти – Гідність і Свобода. Наша зброя заряджена нашою гідністю і жагою свободи.
Page updated
Google Sites
Report abuse