Кельвін Вільям
(26.VI.1824-17.XII.1907)
Лорд Кельвін – титул, отриманий англійським фізиком Вільямом Томсоном за наукові заслуги. Один із засновників термодинаміки й кінетичної теорії газів, член Лондонського королівського товариства (з 1851, в 1890–95 президент). В 1834–45 учився в університетах Глазго й Кембриджу. В 1845–46 працював у Парижі в А. В. Реньо, в 1846–99 професор університету в Глазго.
Ще студентом Томсон опублікував ряд робіт з додатка рядів Фур'є до різних розділів фізики. В 1845 він розробив електричний метод одержання зображень, потім під впливом Дж. П. Джоуля зайнявся фундаментальними проблемами теорії теплоти, запропонував абсолютну шкалу температур (1848), дав одну з формулювань другого початку термодинаміки (1851) і ввів поняття розсіювання енергії. Висловив гіпотезу «теплової смерті» Всесвіту. В 1851 виявив зміну електричного опору феромагнетиків при їхньому намагнічуванні. В 1853–54 разом із Джоулемвідкрив ефект охолодження газу при його адіабатичному розширенні (ефект Джоуля–Томсона), а також розвив термодинамічну теорію термоелектричних явищ і в 1856 пророчив явище переносу тепла електричним струмом. У зв'язку із проблемою здійснення телеграфного зв'язку по трансатлантичному кабелі розробляв теорію електромагнітних коливань і вивів формулу залежності періоду коливань контуру від його ємності й індуктивності (формула Томсона). Велике значення у формуванні атомістичних подань мав зроблений Томсоном розрахунок розмірів молекул на основі вимірів поверхневої енергії плівки рідини. В 1870 установив залежність пружності насиченої пари від форми поверхні рідини. Займався також різними питаннями гідродинаміки (теорія припливів, поширення хвиль по поверхні), астрофізики (теорія походження зодіакальногосвітла), геофізики (теорія охолодження земної кулі) і т.д. Розробляючи теорію вихрового руху, Томсон вивів теорему про збереження циркуляції в ідеальній рідині. Сконструював квадрантний і абсолютний електрометри й ін. фізичні прилади; удосконалив дзеркальний гальванометр, магнітний компас і т.д. Почесний член Петербурзької АН (1896).