Ми навчаємо дітей співати не для ранків, концертів, дитячих розваг. Головна мета - розвиток особистості дитини, емоційної сфери, естетичних почуттів. Голос - інструмент загальнодоступний, а співати хоче і може практично кожна дитина за дуже невеликим виключенням. Але вокальне виховання дошкільнят як таке на сьогодні не сформувалося в систему теоретичних і методичних розробок з ряду причин: а) існуюча думка про те, що навчати дітей співу треба з 7 років, оскільки вокальні м'язи виділяються з основної маси мускулів гортані; б) недостатня розробленість питань фізіологічної будови голосового апарату; в) відсутність методичної бази навчання дітей вокально-хоровим навичкам. У дітей є і фальцетне звучання, і грудне. Грудне звучання для них природніше, оскільки йде від розмовного і в співі вони найчастіше використовують його, але подальший вокальний розвиток голосу залежить від навичок. Дослідники доводять, що м'язи голосового апарату у дошкільнят не розвинені, але вони існують і функціонують. Тому починати формувати співацький голос необхідно не в 7 років, а раніше. Треба акцентувати увагу на вокальному вихованні дітей до 6 років, оскільки в цьому віці вже сформовані усі необхідні фізіологічні і психологічні характеристики для навчання співу : - готовність голосового апарату, - необхідний об'єм пам'яті, - розвиток сприйняття,
- уява,
- мовні функції.
Хочу рекомендувати музичним керівникам книгу З.Д.Ланцюженко,С.Я.Школьнік та Т.В.Бесшапошникової
«Музично – ритмічні хвилинки та розспіванки для дітей»,яка може знадобитися в роботі здітьми по розвитку вокально- хорового співу.
Найближчою перспективою своєї педагогічної діяльності я бачу розробку власних підходів до розвитку співацьких і творчих здібностей у дітей раннього віку, оскільки повністю згодна з думкою психологів, що вік 2-5 років найсприятливіший для розкриття закладеного в дитині потенціалу.
МУЗИЧНО-РИТМІЧНІ ХВИЛИНКИ
У педагогічній практиці існує ефективний засіб подолання перевтоми дітей під час навчального про¬цесу — це фізкультхвилинки. Сучасні підходи до ви¬ховання дитини стимулюють створення нових засобів впливу на психомоторику дитини, що е ефективним механізмом розвитку почуттів та фізичного стану. Таким засобом стають музично-ритмічні хвилинки. Вони логічно вплітати¬муться в музичні заняття, пожвавлюючи навчальний процес, запобігаючи перевтомі. .
Музично-ритмічні хвилинки розвивають иочуття ритму, музичний слух, образне мислення, усі види па¬м'яті, увагу, голос, пластику і координацію рухів з мов¬ленням, орієнтацію у просторі, артистизм.
В основі музично-ритмічвої діяльності лежить моторно-пластична переробка музичного матеріалу, яка сприяє нормалізації психічних процесів збуджен¬ня та гальмування. Опрацювання вправ під музику примушує дитину підкорятися певному ритму як ос¬нові життєдіяльності.
Під час музично-ритмічних хвилинок діти опановують також елементами танцю,різні види плескань,тощо.Рухи під музику є одним з ефективних методів розвитку музичних здібностей,заснованих на природній
руховій реакції на музику, яка притаманна будь-якій дитині. Ритмічні рухи ефективно впливають на розвиток та корекцію мовлення. Рухи — це теж мов¬лення, яке від ображає сутність дитини. Виробленню чіткої дикції сприяють вправи у швидкому темпі, у яких поєднуються рухи зі співами.
Вправи розподілені та два ступені складності.
Музично-ритмічні хвилинки е ефективними при постійному використанні їх на протязі навчального року, бо тільки багаторазові повторення рухових вправ сприяють закріпленню навичок та вмінь.
РОЗСПІВАНКИ
Розспіванки — вокально-хорові вправи для форму¬вання початкових навичок володіння співацьким го¬лосом. Вони сприяють розвитку музичного слуху, пам'яті, ритму, співацького дихання, артикуляції, дикції. Завдяки ним відпрацьовуються різні види звуковедення, навички унісонного та ансамблевого, співу. Під впливом запропонованого підбору вокально-хорових вправ позитивно розвиваються психічні процеси, емоційна сфера та особистісні якості, гра¬мотнішим стає мовлення та розвивається розуміння виразності музичної мови.
Вокальні вправи мають цікавий для дітей, оригінальний текст рідною мовою, який збагачує ви¬конавців позитивними музичними враженнями, сприяє формуванню музичного смаку.
Образність змісту розвиває творчу активність, ініціативу, навички колективного та сольного співу. При роботі над вправами важливо враховувати рівень розвитку дітей, обсяг навичок, які діти мають на цей час.
Окрім авторських вправ, також використані най¬більш яскраві приклади української народної пісні та класичної музики.
Вокальні вправи розподілені за ступенями складності та враховують послідовність формування співацьких навичок.Вони допоможуть краще засвоїти елементи музичної грамоти та усвідомити виразність музичного мовлення.
І ступінь складності- передбачає унісонний спів на одній висоті, поступеневий рух в обсязі однієї октави, спів на стійких ступенях ладу в характері звуковедення Legato , формування навичок співацької постави, дихання, артикуляційної моторики, співставлення мажору та мінору.
ІІступінь складності передбачає використання пунктирного ритму, активізацію артикуляційного апарата, прискорення темпу виконання, розширення співацького діапазону, згладжування регістрів, розспівування складів на два звуки, спів елементів двого¬лосся, секвенцій, виконання рухомої динаміки, збіль¬шення музичної фрази та розширення обсягу співа¬цького дихання, інтонування стрибків на різні інтервали, удосконаленая рухомості артикуляційного апа¬рата при співі Legato, Staccato, Non Legato, спів у різ¬них, темпах.
Ш ступінь складності передбачає співставлення штрихів виконаная Staccato, Legato, спів канонів, виконання синкопового та пунктирного ритму, спів терцового двоголосся та триголосся у складних розмі¬рах на прикладах народної пісенної творчості.
МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ
Музично-дидактичні ігри відповідають природним потребам малюків, оскільки поєднують у собі елементи навчання, прикладної, репродуктивної та творчої діяльності, що дає змогу розвивати емоційну сферу дитини, її пізнавальні інтереси, інтелектуальні та духовні потреби. Уміле використання ігор підвищує навчальну активність дітей, інтенсивність мислення, пам’ять та уяву .
Основне значення музично-дидактичних ігор – формувати у дітей музичні здібності в доступній ігровій формі, допомогти їм розібратись в співвідношенні звуків за висотою, розвивати в них чуття ритму, тембровий і динамічний слух, прагнення до самостійних дій із застосуванням знань, отриманих на музичних заняттях. Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними.
О.В. Сухомлинський відзначав, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра — це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять .
Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в такому випадку вони стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати. Разом з набуттям спеціальних музичних знань, у них формуються риси особистості, і в першу чергу згрупованості, відповідальності . Кожна дитина, як пише Я.Вершиловський носить у собі музику мимовільну, що прагне виявитися. Якщо ми допоможемо дитині розгорнути музику, яка є в ній, то зробимо її особистість не тільки кращою та інтелігентнішою, а й дуже щасливою .
Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях дає змогу провести його найбільш змістовно. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.
Розвиток звуковисотного слуху у дітей починається з розпізнання високих і низьких звуків. Для цього можна використовувати гру-загадку "Вгору-вниз". Для відчуття дітьми швидкості руху в музиці можна використовували гру "Швидко-повільно". Для розвитку ритмічного, мелодичного слуху можна пропонувати гру "Луна". Музичний керівник співає декілька звуків або простукує нескладний ритмічний малюнок. Діти повинні повторити запропоноване (відлуння). Ігри "Здогадайся, хто прийшов" та "3найди свій музичний інструмент" сприяють розвиткові тембрового слуху. У першій грі дитина, на якого вказує ведучий ("господар"), закриває очі, а інший ("гість") відтворює голосом коротеньку фразу із знайомої пісні. "Господар" має впізнати по голосу, хто прийшов до нього в гості .
З метою розвитку виконавських здібностей у процесі співу, супроводу на музичних інструментах можна використовувати гру "Актори і критики". Діти умовно діляється на дві групи. Перша - "актори" - виконують пісню чи супровід на музичних інструментах будь-якого твору. "Критики" оцінюють виконання. Так гра активізує виконавську діяльність дітей, стимулюючи виразність, артистичність. Оцінюючи виконання товаришів, діти набувають навичок спостереження, аналізу, вчаться уважно слухати, порівнювати, узагальнювати.