Дитину - означає любити її
не за те, що вона гарна, розумна,
здібна, відмінник, помічник
і так далі,
а просто так, за те,
що вона Є!
Дитину - означає любити її
не за те, що вона гарна, розумна,
здібна, відмінник, помічник
і так далі,
а просто так, за те,
що вона Є!
Рекомендації для батьків
· Звертати увагу на громадянське виховання, на естетичне, моральне, розумове та трудове.
· Обговорюючи поведінку дитини, підкреслюйте, що загалом ви задоволені неї. Наприклад: «Ти зробив кілька помилок, хоча в ціломуповодився чемно». В такий спосіб ви дасте змогу дитині зрозуміти, що помилки можливі, але вас цікавлять насамперед успіхи дитини, а не її «проколи».
· Навчайте дитину самостійно розв’язувати різноманітні задачі, даючи їй установку «Ти можеш це зробити».
· Дуже важливо подбати про створення ситуацій з гарантованим успіхом. Пам’ятайте: Успіх породжує успіх і впевненість у своїх силах.
· Спілкуйтесь з дитиною, частіше використовуйте гумор, особливо, якщо дитині важко розв’язувати якусь проблему чи завдання.
· Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і не вдач.
· Пам’ятайте, що будь-яка дитина не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої поради і досягнення поставленої вами мети. Дайте право дитині самореалізуватися.
· Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба говорити: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший хлопчик / дівчина і надалі не повинен так робити».
· Орієнтуйтесь на здорові сторони особистості і сприймайте дитину такою, якою вона є.
Успіхів вам!!!
Поради батькам
Допомога першокласнику
Ваша дитина пішла в перший клас. Вітаємо! Але це буде непростий рік, постаратися доведеться всій родині. Адже на самому початку навчання, поки першокласник звикає до шкільних вимог, засвоює необхідні навички поведінки, опановує навчальними вміннями, він особливо потребує пильної уваги, підтримки, підбадьорення, присутності і контролі близьких людей.
25 сюжетів успіху:
1. Не відмовляйтеся від проводів першокласника до школи, навіть у тому випадку, якщо не треба переходити вулицю. Кілька змістовних! хвилин поруч - і дитина відчуває значущість події, що сталася в його житті: він став школярем. Прагніть максимально використовувати ранковий час для корисного взаємного спілкування. Підніміть настрій першокласники, якщо він "встав не з тієї ноги", підбадьорити, якщо чимось незадоволений. Багато чого можна встигнути по дорозі: повторити уроки, прочитати вивчене вчора напам'ять вірш, визначити головну мету дня.
2. У кожної особистості має бути свій простір. Якщо у дитини немає своєї кімнати, потрібно організувати робоче місце - письмовий стіл, де він буде займатися своєю серйозною справою - вчитися.
3. Окремої уваги заслуговує режим дня. Важливо правильно розподілити час навчання і відпочинку, оскільки головною причиною проблем з навчанням і поведінкою є підвищена стомлюваність. Складіть режим дня і строго стежте за його дотриманням. Заплануйте час для обов'язкової прогулянки. Привчіть збирати портфель звечора.
4. Надходження до школи істотно змінює спосіб життя дитини. Проте варто подбати про збереження різноманіття, радості та ігри. У першокласника повинно залишатися достатньо часу для ігрових занять. Ваше завдання зробити так, щоб це було не на шкоду урокам.
5. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. Пам'ятайте, що похвала і емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") Здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини. Нехай дитина відчує задоволення від навчання, захоплення від відчуття успіху.
6. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.
7. Ви повинні бути в курсі всього, що відбувається в школі. Будьте поруч з дитиною. Але здійснюйте на давить, а дружній контроль. Ну-ка поділися зі мною, що тобі задали? Як ти зрозумів, у чому полягає завдання? Як ти плануєш завдання виконати? Чи потрібна тобі моя допомога?
8. У перші шкільні дні краще всього сідає за уроки разом з дитиною, поруч, так, щоб при необхідності, швидко зупинити його руку: "Почекай, давай разом подумаємо!". Але проходить час, і дорослий відсувається подалі. Він все ще стежить за кожною дією малюка, намагаючись спрямовувати і поправляти його, але вже не простягає руку, а зупиняє словом: "Зачекай, подумай". Через 3-4 тижні, якщо все йде благополучно, дорослий відсувається ще далі, в інший кінець кімнати, і "займається своєю справою" (читає книжку, в'яже, шиє), однак неухильно продовжує спостерігати за вчинками дитини, даючи точні завдання і, перевіряючи результати його роботи через певні проміжки часу. Через деякий час дитину можна залишати одного, не забуваючи про контроль результатів його діяльності. Так ви привчите дитину до вдумливої самостійності.
9. На перших порах, поки ви не переконаєтеся, що в дитині виробилася відповідальність у виконанні заданого, контроль має бути щоденним.
10. При приготуванні домашніх завдань психологи радять чергувати усні і письмові завдання, починаючи з більш трудомістких. При цьому бажані невеликі перерви з активними рухами.
11. Не дратуйтеся і не вважайте втраченим той час, який ви проведете, сидячи поряд зі своєю дитиною за письмовим столом.
12. Не втручайтеся в справу, якою зайнята дитина, якщо він не просить допомоги. Своїм невтручанням ви будете повідомляти йому: "З тобою все в порядку! Ти, звичайно, впораєшся! "
13. Ні в якому разі нічого не можна робити за юного учня.
14. Якщо дитині важко, і він готовий прийняти вашу допомогу, обов'язково допоможіть їй. Але беріть на себе тільки те, що він не може виконати сам, решту надайте робити йому самому.
15. Чи не самоусувається при перевірці домашнього завдання. Не мовчіть, але й не сваріться. Ставтеся до всього вдумливо, з незмінним інтересом. Якщо знаходите помилки, або недбалість, звертайте на них увагу дитини, запропонуйте йому все виправити. Але пам'ятайте, головне - не вселяти маленькій людині страх перед вашою критикою. Будьте суворі, але справедливі і доброзичливі.
16. Постарайтеся вселити дитині, що уроки - це його справа, бо вчиться він не для мами з татом і не для бабусі з дідусем. Батькам зазвичай здається, що якщо дітям по сто разів не нагадувати про уроки, вони все на світі забудуть. Але насправді це не так. Учні початкових класів ще дуже трепетно відносяться до всього, що пов'язане зі школою.
17. Не треба ставити ніяких умов. Це привчає дитину займатися тільки заради чогось. Бажання вчитися повинно постійно залишатися його нагальною необхідністю. Вчення зі страху бути покараним призводить до того, що у дитини виробляється відраза до навчання і школи.
18. Виключіть зі свого спілкування з дитиною образи типу "нетяма". А то ж він вам може повірити.
19. Згадайте слова, які вимовляються найчастіше батьки, коли їхній син або дочка повертається зі школи: "Які сьогодні оцінки?" Спробуйте інакше. Зустрівши малюка, запитайте його: "Що було цікавого? Що сподобалося? "
20. Розвиток мови, грамотності, уяви безпосередньо залежить від насиченості мовного середовища дитини. Допомогти зробити її такою можливо, в тому числі, за допомогою гарного дитячого аудіо.
21. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, її учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
22. Не пропускайте труднощі, можливі у дитини на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся справитися з ними на першому році навчання.
23. Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явилася людина більш авторитетна, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
24. Для розвитку особистості дитини дуже важливо, щоб він продовжував виконувати якісь доручення по будинку. При всій необхідності звикання дітей до нової життєвої ситуації не можна звільняти їх від додаткових обов'язків.
25. Дозволяйте вашій дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (чи своєї бездіяльності). Тільки тоді він буде дорослішати, і ставати свідомим
Вступ до школи
Як підготувати дитину до школи.
Чи готова дитина до школи? Віддавати її в школу в 6 років, або, може варто почекати ще рік? Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання? Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошколят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і папам не завжди легко.
Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тож пропонуємо елементарний спосіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.
Отже, спершу поставте своєму дитяті наступні запитання. Якщо він відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньо освітній школі.
Для дитини 5-6 років.
1. Як тебе звуть?
2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?
3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?
4. Зараз ранок, День чи вечір?
5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?
6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?
7. Скільки оченят у ляльки? а у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?
8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?
9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи літом? Чому?
10. Коли можна купатися в річці: взимку чи літом? Чому?
11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?
6-7 років.
1. Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.
2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?
3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?
4. Коли ти снідаєш: вранці чи у вечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?
5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?
6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?
7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?
8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?
9. Що більше – 8 чи 9; 5 чи 3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?
10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа / зліва від тебе в цій кімнаті?
11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?
Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного батька нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитя не може відповісти на якісь з цих питань просто тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.
Якщо ж ваше дитя:
• кожен ранок чистить зуби, завжди миє руки перед тим як сісти до столу;
• допомагає вдома по господарству (миє посуд, прибирає ліжко, накриває на стіл);
• може сам собі приготувати бутерброд, вдягнутися по погоді, зав'язати шнурки і шарф;
• вміє самостійно утримувати увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри;
• здатний управляти своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерки, хоча вони і лежать на видному місці; не вередує, коли дорослі щось заборонили);
• вміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);
• має більш-менш стійкі інтереси (прослухування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);
• вміє поводитися в суспільстві (не перебиває старших, без нагадування проявляє вічлевість, використовуючи «будь ласка», «дякую», «до побачення» та ін.);
• дотримується певного режиму дня;
• ставить питання і завжди вислуховує відповіді;
• прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання,
тоді вітаємо! Ваше дитя має високий рівень розвитку вольових навичок. А вони, у свою чергу, є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок. І, відповідно, у вас і у вашої дитини буде значно менше проблем в школі.
Поділиться з іншими на форумі, як вам вдалося цього досягти!
Обов’язково слід зазначити, що якщо ви прагнете віддати дитину до спеціалізованого навчального закладу з поглибленою програмою навчання, про це необхідно потурбуватись заздалегідь. Тому, що по-перше дитина швидше за все не зможе подолати конкурс чи співбесіду для вступу до такої школи без попередньої цільової підготовки, а по-друге, навіть якщо вона пройде співбесіду, їй буде важко встигати за іншими. Умови конкурсного вступу до першого класу ліцеїв та шкіл з поглибленим навчанням необхідно дізнаватись безпосередньо у закладі, куди ви прагнете віддати дитину. Починати готувати дитину до вступу у школу з поглибленими знаннями бажано більше ніж за рік.
В яку школу чи ліцей ви б не вирішили віддавати своє дитя, перехід дитини з дитячого саду, родинного кола до школи веде до значних змін в її житті. При цьому міняється не лише життя самої дитини, але і життя сім'ї в цілому, особливо якщо дитина єдина або старша. Підготовка до цієї події дитині просто необхідна.
Особливе місце в підготовці займає формування очікувань і установок дитини на вступ до школи. Тут дуже важливо не перестаратися. Не слід обіцяти, що дитину чекають суцільні лаври успіху, важливіше допомогти їй налаштуватись на щоденну працю але робити це необхідно дуже коректно. Зовсім неприпустимі вислови типу: «Що ж ти, така неохайна дівчинка, в школі робитимеш?» або «Ось там тебе привчать, нарешті, до порядку!». Також не сподівайтесь, що якщо ви весь цей час не привчали дитину до дисципліни, що школа нарешті зробить це за вас (особливо це стосується сімей, де діти не відвідували дітсадка). Дитині буде дуже важко пристосуватись до різкої зміни умов на такі, де дисципліни все ж таки прийдеться дотримуватись.
Щоб допомогти налаштуватись на новий ритм життя, краще говорити дитині:
• У тебе все вийде, якщо ти трохи попрацюєш / постараєшся.
• В школі можна багато чого нового дізнатись і багато чому навчитися, варто лише захотіти.
• У класі можна знайти нових хороших друзів, хоча цілком імовірно, що не всі діти в класі тобі одразу сподобаються. Доречно буде розповісти про свої шкільні враження, своїх шкільних друзів, можливо, у вас є хороші знайомі зі шкільних часів, з якими ви до цих пір підтримуєте стосунки. Дитині буде цікаво дізнатися, що дружні стосунки можуть тривати такий довгий час.
Поясніть дитині, що спочатку вона може сумувати за дитячим садком, за батьками, все шкільне може здаватися чужим. Це відчуття поступово пройде, учні зазвичай швидко звикають до школи та до нового оточення.
Пригадайте про власні почуття та хвилювання в першому класі. Розкажіть, як ви чекали 1 вересня. Можете поділитися і своїми теперішніми відчуттями, пояснити свої хвилювання, які пов'язані з першим вересня. Але важливо щоб ваші шкільні згадки та сьогоденні турботи не стали додатковим джерелом хвилювань для дитини.
Налаштуйте дитину на те, що у неї будуть нові обов'язки. Підкресліть, що тепер вона підросла, стала доросліше. Це означає, що їй тепер не лише більше довірятимуть, але і більше від неї очікуватимуть, але знову ж таки робіть це обережно без зайвого тиску.
Оцінки - це важлива складова шкільного життя. Аби зменшити можливі хвилювання дитини з приводу оцінок, за час, що залишився до школи, спробуйте навчити її самої оцінювати те, що вона робить. Наскільки вона сумлінно попрацювала, чи все зробила, що могла.
Для того, щоб навчити дитину цьому, необхідно:
• Самому максимально об'єктивно оцінювати результати роботи майбутнього школяра.
• Порівнювати різні результати діяльності дитини, обговорювати причини успіхів і невдач. • Регулярно з'ясовувати, що саме дитина думає з приводу своєї роботи, як її оцінює, що у нього вийшло, що не вийшло, чому? Важливо звернути увагу на те, що порівнюються результати та досягнення дитини з його ж власними успіхами, аби побачити рух і зростання відносно самого себе. Ще одна причина, чому не можна порівнювати з досягненнями інших діток, бо це може спричинити зниження самооцінки.
• Виражати впевненість в силах дитяти, переконаність в тому, що його результати будуть хорошими. Навіть коли дитині щось не вдається зробити вдало.
• Підтримувати прагнення до творчості, розвитку і працьовитість.
Коли дитина навчиться сама оцінювати свою діяльність, вона відчуватиме себе набагато впевненіше, тому що матиме власне більш менш адекватне уявлення про зроблене. Отже, ваше дитя в цілому буде менш залежним від думки і оцінки оточення.
Також дуже важливо, щоб дитина добре розуміла, що шкільні відмітки - це лише оцінка зробленого зараз, а не його особи в цілому!! Підтримуйте та розвивайте впевненість дитини в собі, у власних силах - це дуже необхідно для хорошого самопочуття дитини в школі.
У будь-якому випадку, любіть свою дитину такою як є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
Загальні відомості про дитину і сім»ю
Прізвище, ім’я, по батькові, дата народження дитини________________________
_________________________________________________________________________
Яка дитина по рахунку в сім»ї ?___________________________________________
Чи відвідувала дитина дошкільну освітню установу(якщо «так», то протягом якого часу)?____________________________________________________________
Чи часто дитина хворіє, які важкі захворювання і травми перенесла?____________
______________________________________________________________________
Склад сім»ї___________________________________________________________
Мати: а) прізвище, ім’я, по батькові_____________________________________
б) дата народження_____________________________________________
в) освіта, спеціальність__________________________________________
г) місце роботи_________________________________________________
Батько: а) прізвище, ім’я, по батькові____________________________________ ____________________________________________________________________
б) дата народження_____________________________________________
в) освіта, спеціальність__________________________________________
г) місце роботи_________________________________________________
Інші члени сім»ї______________________________________________________
Характеристика матеріального положення сім»ї_____________________________
_______________________________________________________________________
Побутові умови сім»ї____________________________________________________
Особливості виховання дитини в сім»ї, її схильності і інтереси
Чим найбільше любить займатися ваша дитина? _____________________________
З ким найчастіше дитина проводить час? ___________________________________
Які заходи, дії на дитину застосовуються в сім»ї (заохочення, покарання)?____________________________________________________________
Які ігри, іграшки, матеріали для занять є у дитини? Де і як вони зберігаються (чи є спеціально відведене для ігор місце)?______________________________________
______________________________________________________________________
Назвіть:
А) улюблені ігри та іграшки вашої дитини: _______________________________
Б) її улюблені казки і книги:___________________________________________
2.6 Які гуртки, секції відвідує дитина?___________________________________________________________________________________________________________________
Назвіть кращих друзів вашої дитини_______________________________________
Рівень розвитку у дитини навичок і умінь
Які навики самообслуговування розвинені у дитини (самостійність в
Прибиранні іграшок, постелі і т.ін.)? _________________________________________________________________________________________________________________
Як ваша дитина допомагає в хатній роботі? _________________________________
Підкресліть, які з перерахованих видів діяльності дитина виконує найкраще:
Малювання, ліплення, спів, конструювання, придумування ігор, переказ казок?
Крок до співпраці
Яким чином ви готували дитину до школи?_________________________________
Які якості і здібності дитини ви особливо цінуєте?___________________________
Від яких поганих звичок ви прагнете відучити дитину?_____________________