ласка

Ласиця або ласка мала (Mustela nivalis) — ссавець родини Куницевих (Mustelidae), найменший представник роду Мустелових (Mustela), найменша форма надвиду "ласиць" (Mustela nivalis s. lato).

• Переносить широкий діапазон середовищ існування, включаючи ліси, сільськогосподарські угіддя, трав'яні поля і луки, прибережні ліси, полезахисні смуги, альпійські луки і ліси, чагарники, степи і напівпустелі, прерії і прибережні дюни. Вид зустрічається від рівня моря до, принаймні, 3860 м.

Поведінка

• Робить нори у щілинах між корінням дерев, в порожнинах дерев, що впали або в покинутих норах інших видів. Мала ласиця —денний хижак дрібних ссавців (особливо гризунів), хоча також час від часу харчуються яйцями птахів, ящірками, жабами, саламандрами, рибами, хробаками і падлом. Може зберігати продукти протягом зими.
• Стараються уникати відкритих просторів, де вони найвразливіші для хижаків.^[1]Самці й самиці живуть окремо протягом року, за винятком періоду розмноження. Зазвичай рухається швидко і невпинно, досліджуючи усі дірки і щілини вздовж регулярних маршрутів полювання, часто стає вертикально на задні лапи щоб придивитися і прислухатись чи нема поблизу можливих жертв або хижаків. Може лазити по деревах, щоб досліджувати гнізда птахів і вивірок; здатний, але повільний плавець. Активність проявляє і вдень і вночі протягом усього року, потрапляє в пастки в будь-який час, але частіше протягом дня. Поведінка вбивства є вродженою, молоді екземпляри, розлучені зі своєю матерями і одноплемінниками перед тим як їхні очі відкрилися, вбивали мишей у 50-60-денному віці, без попереднього досвіду. M. nivalis реагує на рухи здобичі, як на стимул для атаки. Поведінка вбивства не залежить від насичення, і M. nivalis вбиває рухомих жертв поки занадто втомиться, щоб убивати більше. Вбивчий укус припадає на потилицю і проникає в основу черепа або горла. M. nivalis починає їсти, поїдаючи мозок і голову, потім, якщо ще не ситий, переходить далі. Передню частину черепа, ноги і живіт, як правило, не їдять.