В Артелярщинській школі, класоводами постійно проводяться виховні години на тему національно-патріотичного виховання школярів.
Частий гість навчального закладу військовослужбовець, що перебував в зоні АТО, Нестеренко Володимир Григорович.
Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю, та модернізації навчально-виховного процесу.
В основу національної системи патріотичного виховання покладено національну ідею, як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна особистість, здатна до саморозвитку та самовдосконалення.
Головною домінантою щодо патріотичного виховання молоді це формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції. У сучасному суспільстві вживається погляд на виховання, як процес подолання негативних тенденцій у розвитку особистості й сприйняття вихованця лише як об’єкта виховних впливів.
Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів, які відбуваються в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодівають сучасними комунікаційними технологіями.
Усе це створює сприятливі умови для розвитку виховання, як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення її статусу та потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, громадянському, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління.
Головна мета технології національного виховання
Пріоритетні напрями реформування технології виховання:
o формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу;
o забезпечення духовної єдності поколінь;
o формування високої мовної культури;
o прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів України;
o виховання духовної культури особистості;
o фізичний розвиток дітей і молоді;
o виховання поваги до Конституції, законодавства, державної символіки України;
o усвідомлення взаємозв'язку між ідеєю свободи, правами та громадянською відповідальністю;
o художньо-естетична освіченість і вихованість особистості;
o формування екологічної культури людини;
o розвиток індивідуальних здібностей і талантів;
o навички міжособистісного спілкування та підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин;
o основу національного виховання мають становити принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.
Загальна характеристика національно-патріотичного виховання
Патріотизм (від патріот - грец. земляк, співвітчизна) - любов до Батьківщини, до свого народу, одне із найглибших почуттів, розвинутих і закріплених багатовіковими традиціями країни і народу.
Основою національно-патріотичного виховання учнів є формування патріотичних поглядів і переконань, які розвиваються та закріплюються у процесі їх навчально-пізнавальної та суспільно корисної діяльності.
Одним із важливих аспектів дослідження патріотизму особистості є врахування провідної ролі української етнопедагогіки. Самобутнім явищем української патріотичної педагогіки була козацька практична педагогічна наука, яка створювала можливість виховувати тогочасну українську молодь гідними синами і дочками Вітчизни, захисниками духовної культури українського народу.
Технологія формування національно-патріотичних рис учня передбачає виділення таких основних компонентів у процесі соціалізації особистості:
1) формування духовного світу особистості учня в умовах розбудови державності України;
2) врахування основних засад становлення та розвитку особистості, світогляду, переконань;
3) постійне збагачення пам'яті, розвиток громадянського мислення, вироблення національно-свідомого ставлення до навчання, самоосвіти;
4) розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності;
5) формування творчої особистості як могутнього стимулу духовного життя громадянина незалежної країни.
Дальтон-план та його реалізація у педагогічній технології
Одним із важливих компонентів технології національно-патріотичного виховання учнів є Дальтон-план, який був використаний ще у 30-х роках XX ст. в школах України. Він дає можливість підвищити ефективність нової технології формування патріотичних рис учнів, а саме:
- Дальтон-план може використовуватися у школах, ліцеях, гімназіях за умови, що їх програми відображатимуть реальне життя, а методи національно-патріотичного виховання відповідатимуть засадам психології підлітка;
- найбільш яскраві особливості Дальтон-плану: виразність навчальних завдань, свобода (воля) учнів у виборі часу і засобів виховання;
- у Дальтон-плані яскраво виявляється співробітництво учнів, їх позитивна емоційність від участі у житті класу, школи, суспільства;
- кожен учень повинен оволодіти відповідними методами та оцінювати власні успіхи, зважаючи на чинники, які допомагають їм, або, навпаки, перешкоджають;
- через зацікавлення (мотивацію) учнів до програмного матеріалу, самостійного його опрацювання, привчання до доброзичливого й братнього ставлення один до одного в Дальтон-плані можна успішно вирішити питання свідомої дисципліни учнів.
Таким чином, використання сучасних підходів до технології формування патріотичних рис особистості передбачає пізнання учнями не тільки навколишнього середовища, але й себе, своєї свідомості. Дидактичні аспекти навчального процесу дають змогу формувати в учня необхідні риси майбутнього громадянина: творчість, активність, ініціативність, наполегливість.
Технологія формування національно-патріотичних рис в учнів передбачає визначення змісту освіти при вивченні навчальних дисциплін, враховуючи такі підходи до відбору навчального матеріалу та методів виховання:
1) проблемний підхід до змісту засвоєння патріотичних знань, що забезпечує розвиток національно-патріотичних рис, дослідницьких умінь учнів на основі їхньої пізнавально-пошукової діяльності;
2) формування практичних умінь, які дають змогу проводити пізнавально-пошукові дослідження з елементами історизму, національної культури, традицій;
3) систематичну активізацію пізнавальної діяльності учнів, гімназистів, ліцеїстів, спрямованої на формування патріотичних рис та самостійне здобування знань і вмінь;
4) зміцнення взаємозв'язку інформації на патріотичні теми, що надходить від телебачення, радіо, газет, журналів інших джерел.
Технологія формування національно-патріотичних рис учня дає можливість на основі об'єктивних відносин між викладанням і навчанням розв'язувати основні суперечності національно-патріотичного виховання, враховуючи провідну роль тих, хто навчає, і активну, свідому, творчу участь тих, хто навчається.
У процесі реалізації механізму технології формування патріотичних рис та якостей особистості варто звернути особливу увагу на відбір методів навчально-виховної діяльності, які стимулюють процес засвоєння патріотичних знань, вироблення волі в їх практичній діяльності. У практиці роботи вчителів сучасної школи знайшов і виправдав себе бінарний підхід, який включає:
1) методи організації навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) методи формування свідомості особистості (технологія виховання);
2) методи навчально-пізнавальної діяльності (технологія навчання) методи організації діяльності учнів і формування досвіду поведінки (технологія виховання);
3) методи контролю та самоконтролю в навчальній діяльності методи стимулювання діяльності, поведінки учнів.
Національно-патріотичне виховання учня
Національно-патріотичне виховання учня - процес вироблення в особистості чіткого уявлення про закономірності розвитку патріотичних ідей, розуміння ролі історичних знань про свою країну, про свій народ, його традиції та звичаї, вироблення стійких патріотичних переконань та уміння відстоювати їх в умовах реальної дійсності.
Виходячи з основ технології формування патріотизму, вчитель у практичній діяльності має реалізувати такі завдання:
1) розкриття для кожної особистості поняття патріотизму, любові до свого народу, до рідної Батьківщини.
2) формування патріотичних переконань в учнів, обґрунтування необхідності їх постійного удосконалення в реальних умовах навчально-пізнавальної діяльності;
3) використання реальних соціально-педагогічних умов у процесі реалізації технології національно-патріотичного виховання особистості;
4) застосування нових наукових досягнень у практиці патріотичного виховання особистості, активізація шляхів підвищення ефективності національно-патріотичного виховання учнів у сучасній школі.
Технологія національно-патріотичного виховання учнів дає можливість формувати у майбутніх громадян патріотичне мислення, патріотичну свідомість, розвивати інтелект особистості для активної участі в навчально-пізнавальній діяльності, виробляти активну громадську позицію, реалізовувати її в практичній діяльності.
виховні заходи національно-патріотичного спрямування