Обережно! Отруйні рослини

Особливу увагу в питанні безпеки слід приділяти рос­линам, що оточують вашу дитину. Дорослі часто захо­плюються красою квітів, даючи їх малюкам до рук або пропонуючи дізнатися, як чудово пахне свіжий букет, на­віть не підозрюючи, що рослина може виявитися отруй­ною для дитини. Звичайний букет бузку або ароматна лі­лія можуть приховувати в собі однакову небезпеку. Уявіть собі ситуацію, якщо ви раптом виявляєте, що ваша дитина жує якийсь листочок, гілочку або квіточку (удома або на вулиці). Ви можете відразу, не замислю­ючись, сказати: отруйна чи ні? 

Від того, наскільки швид­ко ви зорієнтуєтеся, залежить, чим відбудеться ваш ма­люк: легким почервонінням шкіри, печінням у роті, роз­ладом шлунка або блювотою. При цьому слід розуміти, що означає «отруйна рослина». Багато рослин отруйні, деякі більшою мірою, деякі — меншою, одні — повністю, інші — тільки частинами. На щастя, листя багатьох не­безпечних для дітей рослин настільки гіркі, що малюки просто не можуть з’їсти їх у великій кількості. Це досить часто рятує їх від найгірших наслідків.

Існує кілька сотень видів рослин, отруйних для лю­дини; багато з них можуть спричинити не тільки хворо­бу (отруєння), але навіть смерть. Під час відпочинку на природі більшість отруйних рослин виявляються цілком доступними для дитини.  Батьки завжди повинні пам’ятати про те, що діти ма­ють небезпечну звичку все куштувати, а будь-які росли­ни, якими б вони не були, маленькі діти взагалі вважа­ють їстівними.         

Для того щоб уникнути нещасних випадків, слід уваж­ніше стежити за дитиною, коли вона спілкується із при­родою — сидить на галявині, гуляє у садку, рве квіточ­ки на лужку тощо. Необхідно постійно нагадувати дитині про те, що не всі рослини їстівні, а деякі з них, навіть із дуже привабливими на вигляд ягідками, і зовсім отруйні.         

Дорослі повинні знати отруйні рослини, особливо ті, що ростуть на вашій ділянці або неподалік. Зараз не проблема дізнатися про рослин. Маленькій дитині важко пояснити, яка рослина отруй­на, а яка — ні. Тому, поки вона не виросла, усі небезпеч­ні рослини варто забрати із присадибних ділянок, яки­ми б гарними вони не були. Не засмучуйтеся. Завжди знайдуться квіти, гарніші за мак, черевички тощо, але при цьому не отруйні.

 Перед поїздкою до лісу або на дачу можна ще в місті розповісти дитині про отруйні рослини й дати їй можли­вість побачити картинки з їх зображенням. А згодом, гу­ляючи з малюком на природі, можна разом пошукати ці рослини й нагадати йому, чому вони небезпечні.          

Не лінуйтеся нагадувати дітям, що не все можна бра­ти до рота і що не можна їсти все, що потрапляє на очі. Важливо пояснити малюкові, що будь-яку їжу спочатку потрібно приготувати. І роблять це батьки або фахівці. Багатьох дітей дивує думка про те, що апетитний на вид продукт, наприклад яблуко, окроплене хімікатами, мо­же бути небезпечним для здоров’я. їх може здивувати й те, що споживати можна тільки певні продукти, а не все, що подобається.

         Не забувайте про те, що у знайомих, до яких ви йдете в гості з дитиною на дачу, можливо, немає потреби ви­являти обережність або уникати небезпечних рослин на своїй присадибній ділянці, тому що діти в цій родині вже виросли або їх немає. Тому будьте обережними та уваж­ними стосовно власного малюка.

Прояви отруєння

Отруєння рослинами — це отруєння, що розвиваєть­ся після потрапляння до організму дитини хімічних ре­човин рослинного походження в токсичній дозі, здатних викликати порушення життєво важливих функцій орга­нів і систем, створювати загрозу для життя.

Які дії потрібно почати робити вдома, якщо виникла підозра, що дитина з’їла листочок, квіточку або ягідку якоїсь рослини?

Необхідно вжити таких заходів:

• найголовніше — не панікувати та не лякатися, збері­гати спокій, щоб не хвилювати дитину та не погіршити її стан. Слід завжди тримати під рукою номери телефонів вашого лікаря, невідкладної й швидкої допомоги. Най­краще, щоб ці контакти перебували завжди на видно­ті, а всі члени родини знали, куди можна звернутися по допомогу;

• не гаючи часу, потрібно уважно оглянути дитину. Огля­нути руки, можливо, частину рослини дитина ще тримає в руках. Це дозволить дізнатися, яку саме рослину ску­штував малюк. Оглянути ротову порожнину: якщо час­тина рослини залишилася в роті, необхідно змусити дитину виплюнути рослину. Слід знати, що в багатьох отруйних рослин неприємний або гіркий смак. Дитина, скуштувавши таку рослину, сама відразу випльовує її. Але в ротовій порожнині дитини (а також на губах, на об­личчі) можуть з’явитися ділянки почервоніння, набряки й навіть пухирці, порізи. На це необхідно звернути ува­гу, щоб потім сказати лікареві й тим самим допомогти йому поставити правильний діагноз;

• якщо не вдалося дізнатися, яку саме рослину скушту­вала дитина, то можна попросити її показати цю росли­ну (щоб потім з’ясувати, чи належить вона до отруйних);

• утому випадку, якщо дитина не виявляє бажання або не може показати рослину (забула), яку скуштувала, ре­комендується уважно оглянути всі доступні дитині рос­лини — можливо, можна помітити, що на якійсь із них бракує листочка, стеблинки, квіточки, ягідки;

• якщо дитина на прохання матері виплюнула частину рослини, що намагалася з’їсти, про всяк випадок слід змусити дитину прополоскати рота. Якщо дитина не вміє полоскати рота, потрібно зробити їй зрошення ротової порожнини за допомогою гумового балона (клізми, спринцівки, «груші»). Використовувати для полоскання або зрошення теплу воду або слабкий розчин харчової соди;

• обов’язково потрібно полоскати ротову порожнину, якщо в дитини на слизуватій оболонці язика, щік, підне­біння виявляються ділянки почервоніння, набряки, пу­хирці. Чим швидше будуть розпочаті полоскання, тим легше протікатиме отруєння;

• якщо є підозра, що дитина встигла проковтнути части­ну отруйної рослини, необхідно швидше викликати в ди­тини блювоту. Для цього потрібно покласти дитину на ку­шетку обличчям униз — над тазом — і надавити пальцем на корінь язика (роздратування кореня язика викликає сильний блювотний рефлекс);

• рекомендується дати дитині випити кілька склянок теплої води й ще раз викликати блювоту натисканням пальця на корінь язика. Це добре промиє шлунок і стра­вохід;

• після спорожнювання шлунка спостерігати за дити­ною протягом 1-1,5 години (чи вдалося уникнути отру­єння?);

• у будь-якому разі дитину слід дати оглянути лікареві.

Діти повинні запам’ятати, що найкращий спосіб за­хисту від отруйних рослин — не торкатися жодної незна­йомої квітки, жодного кущика. Тому що небезпечним може виявитися навіть дотик до отруйних рослин: ви­кликати опік шкіри з пухирцями, ранками, що важко го­яться.

Отруйні рослини можуть «отруїти» увесь відпочинок за містом. Сподіваємося, що сама думка про можли­вість отруєння рослинами не зіпсує вам життя на при­роді, а змусить лише уважніше дивитися за своєю дити­ною і тримати в «аптечці» препарати, що допомагають при отруєннях.

«Кривдників» наших дітей краще знати. Давайте розглянемо отруй­ні рослини, які часто зустрічаються і є найнебезпечнішими з тих, що ростуть на наших присадибних ділянках, біля доріг і в лісі.

Вороняче око — рослина, яку можна розрізнити, на­віть якщо ніколи раніше не бачили. На її високому сте­блі прикріплені близько одне до одного чотири широкі листочки, а із середини виступає одна квітка, що пере­творюється потім на чорну ягоду, дуже схожу на чорне блискуче око ворони. Ця рослина тому так і називаєть­ся — «вороняче око». І ягода, і листи, і стебло, і корене­вище у цієї рослини отруйні.

Вовче лико — чагарник, що цвіте дрібними запашни­ми рожево-червоними квітками, прикріпленими без­посередньо до кори. Тому його ще називають «лісовий бузок». Пізніше на місці квіток з’являються яскраво-червоні ягоди, в яких міститься сильна отрута. Навіть кілька ягід можуть виявитися смертельними для людини. 

Конвалія — усім відома дуже гарна лісова квітка. Од­нак, не всі знають, що її ягоди — червоно-жовтогарячі горошини — дуже отруйні.

Білена чорна — дворічна трав’яниста рослина із сі­мейства пасльонових. Має неприємний, паморочливий запах. Рослина дуже отруйна, особливо під час цвітін­ня. Уся рослина опушена дрібними м’якими волосками. Плід рослини — коробочка з бурувато-чорним насінням округлої форми. Діти часто помилково приймають його за макове насіння, а м’ясистий стебловий корінь — за коріння овочевих рослин.

Аконіт джунгарський (високий) — отруйна рослина, яку в народі називають «борець», «черевички». Аконіт має високі стебла й великі темно-сині квітки. Усі час­тини рослини дуже отруйні, особливо клубнеподібний роздутий конічний корінь. Увагу дітей можуть приверну­ти гарні, яскраві квіти у вигляді черевичків, незвичайні листи або бульби, на які малюки можуть звернути увагу під час пересаджування рослини дорослими.

Дурман звичайний — однорічна рослина сімейства пасльонових, може досягати заввишки 1 м. Неприємно пахне. Квітки в отруйної рослини білі, характерної ви­тягнутої форми. Плід — коробочка яйцеподібної форми, вкрита товстими твердими шипами. Дурман привабли­вий для дитини своїм насінням.

Беладона звичайна — багаторічна рослина із вели­ким гіллястим корінням. Стебло товсте, соковите, ся­гає заввишки до 2 м, часто з фіолетовим відтінком, у верхній частині густо опушене. Квітки пониклі, знизу жовто-бурі, а по краях — буро-фіолетові. Особливо не­безпечним є плід — блискуча соковита ягода з темно-фіолетовим соком, тому діти часто плутають її з вишнею.

Бузина чорна — і лікарська, й отруйна рослина. Не­безпечними є недостиглі плоди бузини, що містять си­нильну кислоту, а у сирому вигляді у великих дозах смер­тельно отруйні. Стиглі ягоди цілком безпечні та їстівні, проте їх потрібно вживати тільки після сушіння або те­плової обробки.

 Обережно – ГРИБИ!

Гриби — це дарунок лісу, але водночас і небезпечний продукт харчування, який може спричинити отруєння, а іноді й смерть. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучен­ня важких металів, які містяться в грибах. Прикро, що більшість людей висновки роблять лише на основі свого гіркого досвіду.

Основні причини отруєнь:

► вживання отруйних грибів;

► неправильне приготування умовно їстівних грибів;

► вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

► вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпеч­них двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовіль­не сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо вам заходи та правила, яких слід дотримувати. Застерігаємо!

► Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (ма­газинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уни­кайте стихійних ринків.

► Збирайте і купуйте тільки гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

► Не збирайте гриби:

• якщо не впевнені, що знаєте їх, якими б апетитними вони не здавалися;

• поблизу транспортних магістралей, на промислових пусти­рях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпеч­них зонах;

• невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, і потовщенням «бульба», оточеним оболонкою;

• з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослиз­лих;

• ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маску­ються під них;

• печериці з пластинками нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.

► Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках — вони не завжди відповідають дійсності.

► Не куштуйте сирі гриби на смак.

► Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні викидайте. Нижню частину ніжки гриба, забруд­нену ґрунтом, викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мо­крух зніміть з капелюшка слизьку плівку.

► Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.

► Кип’ятіть гриби протягом 7-10 хвилин у воді, після чого від­вар злийте. Лише тоді можна варити або смажити.

► Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, — грузді, вовнянки та інші, ко­трі містять молочний сік. У такий спосіб позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.

► У жодному разі не пригощайте грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.

► Гриби (зеленушка, синяк-дубовик та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії з алкоголем отрута розчиняється та викликає сильне отру­єння.

► Значна кількість грибів, які досі вважали їстівними, містить мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька ДНІЙ підряд, також можна отруїтися.

► Суворо дотримуйте правил консервування грибів. Неправильно приготовані консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання — ботулізм. Гриби, які довго зберігали, обов’язково прокип’ятіть впродовж 10-15 хвилин.

УВАГА!

У жодному разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням*

• «Усі їстівні гриби мають приємний смак»

• «Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні — приємний»

• «Усі молоді гриби їстівні»

• «Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів»

• «Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби»

• «Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні»

• «Отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин»

• «Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна об­робка знешкоджують отруту в грибах»

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) з’являються через 1-4 години після вживання, грибів, залежно від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів.

Біль та напади нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога в разі отруєння грибами

1. Викличте «швидку медичну допомогу».

2. Одночасно, не очікуючи на її прибуття, негайно промийте шлунок: дайте випити 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; надавіть пальцями на ко­рінь язика, щоб викликати блювоту; дайте активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.

3. Після надання первинної допомоги дайте випити потерпіло­му міцний чай, каву або злегка підсолену воду, щоб відновити водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки.

4. З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, щоб вжити профілактичних заходів.

Заборонено:

► уживати будь-які ліки та їжу, а тим паче алкогольні напої, молоко, — це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику;

► займатися будь-якими іншими видами самолікування. Запам’ятайте: отруєння грибами дуже складно лікувати.

На­полегливо радимо всім! Не збирайте та не їжте гриби взагалі. Без грибів можна прожити.

Гострі отруєння рослинами трапляються зазвичай у теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, які відпочивають у літніх таборах, на дачах.

Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати під час самолікування, коли люди вживають екстракти, відвари трав. Де­які отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри, слизових оболонок та алергічні реакції внаслідок контакту з ними.

В Україні зустрічаються такі отруйні рослини: беладона, баг­но, блекота, дурман, лавровишня, паслін та ін.

Профілактика отруєнь рослинами

Потрібно набути добру звичку та навчити своїх дітей:

► оминати невідомі рослини;

► не вживати невідомих рослин у їжу;

► не дозволяти дітям самостійно збирати ягоди;

► не вживати екстрактів трав, виготовлених без узгодженні! а лі­карем;

► не збільшувати самостійно дози екстрактів та відварів, призначених лікарем;

► вирушаючи в подорож, брати із собою аптечку першої допомоги.

Ознаки та симптоми отруєння рослинами

► Отрути рослинного походження сильно пошкоджують органи травлення.

► Симптоми отруєння проявляються через 1-2 години.

► Виникають нудота, блювота, пронос.

► Сильне зневодження організму викликає загальну слабкість.

► У разі отруєння ягодами блекоти з’являються запаморочення та галюцінації.

Перша допомога в разі отруєння рослинами

► Дотримуйте принципів надання допомоги в разі цероральних отруєнь.

► Постраждалому дайте сорбенти, наприклад черствий хліб.

► Покладіть постраждалого в ліжко.

► Викличте «швидку медичну допомогу».