Кібербезпека та кібергігієна
БРАМА- ОНЛАЙН ВАРТА УКРАЇНИ
Чому БРАМА?
Брама - це ворота, які захищають від небезпеки та закривають нас від негативного впливу.
В історії людства Брама виконувала найважливіші соціальні функції, одна з яких – оборонна, як захищені в’їзди в міста, фортеці, замки, садиби, на мости і шляхи. У середньовіччі Брама уособлювала все місто як захищену спільноту, що відображено в міській геральдиці багатьох українських міст, таких як: Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Херсон та інших.
ПРОБЛЕМА
Війна відбувається не лише за територіальну цілісність, а й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилась з початком повномасштабного вторгнення. Тобто, росіяни намагаються досягти власних національних інтересів методом беззбройного проникнення в інформаційну сферу.
Несвідоме споживання інформації та недостатній рівень інформаційної грамотності стали передумовами спільної для всіх українців проблеми – засилля ворожої пропаганди та фейків. Дезінформація в мережі негативно впливає на свідомість людей та хід війни в цілому, тому користувачі мережі Інтернет мають завжди бути обачними та вміти розпізнавати фейки, пропаганду та дезінформацію.
Щоденно, гортаючи стрічку у своїх соціальних мережах та месенджерах ми натикаємось на інформацію, яка на нашу думку є неправдивою або небезпечною. У свідомої людини виникає природнє бажання прибрати таку інформацію із медіа простору або заблокувати її поширення.
УНІКАЛЬНІСТЬ
Ми перейшли від мрій до дій, та вирішуємо проблему кількісно та якісно.
КІЛЬКІСНО зменшуємо медіаприсутність росіян. Ініціатив, які б вирішували проблему протистояння пропаганді, немає. В 2022 існували подібні проєкти в Telegram та Facebook, але, на жаль, припинили свою діяльність. Наша унікальність – це наявність бази ворожих ресурсів, можливість виявлення осередків пропаганди та їх блокування.
ЯКІСНО ми вчимо виявляти і недовіряти ворожому контенту.
Ми не займаємось ДДОС атаками, або іншими діями які потребують спеціальних знань та навичок, або спеціалізованого програмного забезпечення. Наразі є подібні ініціативи, але ми вважаємо за потрібне підсилити їх. Освітня частина проєкту спрямована, перш за все, на задоволення потреб учасників нашої спільноти та утримання їх мотивації на систематичне виконання дій з блокування.
Для того, щоб бути частиною проєкту, користувачам достатньо мати мобільний телефон або компʼютер, та трохи часу, який користувач готовий приділити для важливої справи.
РІШЕННЯ
Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вирогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA». https://t.me/+rPL5V0CMx0NlOTky
Діяльність проєкту Брама направлена на захист медіа простору від російської пропаганди, блокування каналів поширення дезінформації, протиправного та забороненого контенту. Також, метою проєкту є покращення медіа-грамотності українців, зменшення впливу пропаганди на суспільство та популяризація безпечного поводження в мережі інтернет.
Що ми пропонуємо учасникам:
можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;
допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;
отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;
бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;
бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.
Також, ми пропонуємо нашим учасникам розважальний контент, який дозволить трішки відволіктись від виконання завдань та порадіти разом із нами успіхам українських військових та недолугим вчинкам нашого спільного ворога.
ДОСЯГНУТІ РЕЗУЛЬТАТИ
На сьогодні в рамках проєкту функціонує Телеграм бот, який накопичує лінкі на джерела що необхідно заблокувати, телеграм канал де публікуються лінки для блокування спільнотою, Вайбер спільнота, та сторінки в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм.
З початку діяльності нашого проєкту, користувачі надіслали понад 140 тис. лінків на джерела, які на думку користувачів необхідно заблокувати.
Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту. Як видно із статистики – роботи ще дуже багато і ми потребуємо допомоги нових небайдужих і активних учасників.
ЯКЩО ТИ НЕ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВОЇМИ СИЛАМИ АБО ФІНАНСАМИ, ТО МИ МОЖЕШ ДОНАТИТИ СВІЙ ЧАС!
Платіжна безпека: основні поради від Кіберполіції
Не розголошуйте всі реквізити платіжної картки та контролюйте рух коштів на рахунку Банк по телефону може запитати перші 6 та останні 4 цифри платіжної картки. Для отримання платежу на картку достатньо повідомити лише16-значний номер картки.
Тримайте в секреті три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів, пін-код до картки.
Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.
Установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.
Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в Інтернет.
Перераховуйте необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки. Віртуальну картку також можливо додати і до гаманців Apple Pay, Google Pay. Не переходьте за посиланнями від незнайомців! Шахраї розсилають шкідливі посилання в месенджери, смс, e-mail для зараження пристроїв вірусом, викрадення персональних даних, секретних карткових реквізитів, для переходу на фішингові або інші шахрайські ресурси.
Отримали посилання від друга – не поспішайте на нього клікати. Шахраї могли отримати доступ до акаунта друга. Спершу зателефонуйте другу та запитайте, чи справді посилання від нього.
Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах
Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн
банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.
Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
Звертайте увагу на протокол сайту http – це ненадійний протокол, це означає, що сайтом користуватися не можна https – потрібно продовжити перевірку сайту Також рекомендується додатково перевірити посилання сумнівних сайтів:
на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд". Також у цьому розділі можна перевірити на шахрайство номер телефону та банківську картку;
через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink ВАЖЛИВО!
Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки сайту на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд" та сервісі Асоціації "ЄМА" CheckMyLink, проводьте також власну перевірку. Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, негайно телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки. Якщо ви стали жертвою шахраїв, напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням або повідомте про ваш випадок за номером телефону – 0 800 505 170. Захистіть свої акаунти двічі
1. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернетбанкінгу. Складний пароль може містити:
8 і більше символів,
Великі та малі літери,
Цифри та спеціальні знаки/символи. Створюйте унікальний пароль для кожного інтернет-банкінгу, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Під час створення пароля не використовуйте: особисту персональну інформацію (дата народження, адреса, номер телефону тощо);
загальновідомі комбінації паролів (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 тощо);
послідовне/зворотне написання символів або цифр.
2. Установіть багатофакторну автентифікацію.
Багатофакторна автентифікація – це, коли для входу до акаунта, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток. Налаштування багатофакторної автентифікації на прикладі інстаграму за посиланням.
Надійно зберігайте та не розголошуйте свій пін-код! Змінюйте пін-код до картки:
регулярно: 1 раз на 3 місяці,
ситуативно: якщо виникла підозра, що ще хтось його може знати.
Проект Кіберполіції «StopRussia|MRIYA!»
Проект MRIYA – це ініціатива з протидії російським окупантам в медіа-просторі, блокуванню ресурсів шахраїв та ресурсів, за допомогою яких здійснюється збут наркотичних речовин.
На сьогодні, це найбільша спільнота, яка успішно блокує та протидіє російській агресії в Інтернеті. Екосистема «МРІЯ» створена для об’єднання проектів, які розроблені у синергії Кіберполіції України та волонтерів, зокрема:
Канал «StopRussia | MRIYA» https://t.me/+rPL5V0CMx0NlOTky
Канал - це головна інструкція та засіб комунікації з підписниками щодо блокування, а також платформа, де щоденно та систематично надаються онлайн-завдання для підписників, актуальні новини та свіжа інформація, у тому числі навчальні матеріали по кібергігієні та протидії шахрайству.
Бот «StopRussia | MRIYA» https://t.me/stopdrugsbot
Приймає інформацію про фейкові ресурси, котрі перевіряються модераторами та відправляються на блокування в Телеграм-канал. У розділі «Надіслати скаргу на ресурс» - кожен може долучитися до блокування ресурсів окупанта.
Проєкт «МРІЯ» - став сильною ініціативою протидії російській пропаганді в медіа-просторі.
Проте війна все ще триває. І це стосується кожного з нас.
Саме ти можеш пришвидшити спільну перемогу!
Скануй QR-код та долучайся до ініціативи!
Кіберполіція попереджає про шахрайство. Будьте обережні.
Війна в Україні стала підґрунтям для поширення шахрайських схем, заснованих на вразливому емоційному стані та зловживанні вашою довірою.
При цьому кмітливість шахраїв виходить за рамки вже добре знайомих українцям афер, тож з’являються нові способи ошукування.
Національна поліція України розповідає про найпоширеніші схеми шахрайств та основні правила безпеки, які допоможуть викрити аферистів.
Продаж дешевих товарів«з рук в руки»
Якщо незнайомі люди прийшли до вас і пропонують купити дешеві товари – будьте насторожі. Це можуть бути шахраї! у такий спосіб вони намагаються дізнати- ся, де ви зберігаєте свої заощадження, а потім непомітно для вас викрасти гроші.
Пам’ятайте: «безкоштовний сир – тільки в мишоловці».
Що робити?
Не пускайте незнайомців додому.
Залучіть до розмови сусідів або зателефонуйте родичам: це може відлякати шахраїв.
Якщо до вас приходили шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
«Грошова реформа»
Якщо до вас навідаються незнайомці і скажуть, що у зв’язку з проведенням грошової реформи треба замінити старі купюри на нові, знайте: це -100% шахраї. У такий спосіб вони намагаються привласнити всі ваші заощадження.
Що робити?
Не довіряйте незнайомцям і не пускайте їх у свою домівку.
Розкажіть про візит родичам.
Завжди радьтеся з тими, кому довіряєте.
Якщо до вас приходили шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
«Дзвінки від імені представників банків»
«Вашу карту заблоковано», «з вашого рахунку хочуть списати гроші», «нові правила під час воєнного стану» – зловмисники, які представляються співробітниками банку, використовують різні способи, аби отримати доступ до ваших банківських карток.
Як тільки невідомі просять надати номер картки, пін-код, кодове слово, тризначний номер на звороті картки і термін її дії або ж ввести пароль, який надійшов у CMC, знайте: це – шахраї.
Пам’ятайте: навіть в умовах війни справжні співробітники банку ніколи не запитують таку інформацію.
Що робити?
Покладіть слухавку.
Повідомте про подію поліцейським за номером 102. «Ваш родич у біді»
Якщо вам телефонують (часто вночі або вранці) та повідомляють, що родич потрапив у біду, і просять передати гроші – це шахрайство. Зловмисники можуть видавати себе за сина/дочку,
онука/онучку, які начебто потрапили у біду (скоїли ДТП, опинилися у поліції тощо). П можуть представлятися лікарями або поліцейськими і пропонувати свою допомогу у вирішенні «проблеми» за винагороду, яка може станови-ти від тисячі до десятків тисяч гривень, а інколи –
навіть кілька тисяч доларів СШР.
Пам’ятайте: так діють шахраї!
Що робити?
Покладіть слухавку.
Перевірте, де ваш родич.
Повідомте про подію поліцейським за номером 102.
«Соціальні виплати під час війни»
«Під час війни ви можете отримати соціальну допомогу» найчастіше шахраї надсилають смс-повідомлення про отримання різноманітних виплат від органів влади або благодійних фондів та просять надати таку інформацію: ваші анкетні дані, номер картки, пін-код, кодове слово, тризначний номер на звороті картки і термін її дії.
Пам’ятайте: назвавши ці дані, ви надаєте шахраям доступ до вашого рахунку, тож вони можуть вкрасти всі ваші заощадження.
Що робити?
Покладіть слухавку.
Зверніться до своїх родичів або представників влади і перевірте, чи дійсно ви можете отримати такі виплати.
Якщо вам телефонували шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
Виграші призів (авто,побутова техніка)
«Ви виграли автомобіль або побутову техніку»- не поспішайте виконувати всі настанови незнайомців. Зазвичай у надісланому смс вказаний номер, за яким можна отримати детальну інформацію. Коли телефонуєте, вам розповідають умови, які потрібно виконати, щоб отримати «приз». Як правило, вам пропонують сплатити 1% від вартості виграного товару. Але як тільки ви це зробите, незнаймці перестають виходити на зв’язок і зникають.
Пам’ятайте: так діють шахраї!
Що робити?
Подумайте, чи брали ви участь у акціях чи конкурсах.
Не перераховуйте гроші незнайомцям.
Якщо вам телефонували шахраї, повідомте про це поліцейським за номером 102.
Вступна кампанія Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю "Кібербезпека"
Проект кіберполіції "STOP RUSSIA MRIYA"
Платіжна безпека: основні поради від Кіберполіції
Не розголошуйте всі реквізити платіжної картки та контролюйте рух коштів на рахунку Банк по телефону може запитати перші 6 та останні 4 цифри платіжної картки. Для отримання платежу на картку достатньо повідомити лише16-значний номер картки.
Тримайте в секреті три цифри на звороті картки (CVV/CVC код), коди (одноразові паролі) банків та мобільних операторів, пін-код до картки.
Підключіть смс-інформування стосовно операцій з платіжною карткою.
Установіть індивідуальні ліміти на операції з вашою платіжною карткою.
Використовуйте віртуальну картку для розрахунків в Інтернет.
Перераховуйте необхідну суму з основної картки на віртуальну перед здійсненням покупки. Віртуальну картку також можливо додати і до гаманців Apple Pay, Google Pay. Не переходьте за посиланнями від незнайомців! Шахраї розсилають шкідливі посилання в месенджери, смс, e-mail для зараження пристроїв вірусом, викрадення персональних даних, секретних карткових реквізитів, для переходу на фішингові або інші шахрайські ресурси.
Отримали посилання від друга – не поспішайте на нього клікати. Шахраї могли отримати доступ до акаунта друга. Спершу зателефонуйте другу та запитайте, чи справді посилання від нього.
Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах
Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн
банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.
Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
Звертайте увагу на протокол сайту http – це ненадійний протокол, це означає, що сайтом користуватися не можна https – потрібно продовжити перевірку сайту Також рекомендується додатково перевірити посилання сумнівних сайтів:
на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд". Також у цьому розділі можна перевірити на шахрайство номер телефону та банківську картку;
через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink ВАЖЛИВО!
Схема шахрайства може бути абсолютно новою або добре прихованою. Тому, крім перевірки сайту на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд" та сервісі Асоціації "ЄМА" CheckMyLink, проводьте також власну перевірку. Якщо ви випадково розкрили дані платіжної картки на підозрілому сайті, негайно телефонуйте до банку за номером, зазначеним на звороті картки. Якщо ви стали жертвою шахраїв, напишіть заяву до Кіберполіції за цим посиланням або повідомте про ваш випадок за номером телефону – 0 800 505 170. Захистіть свої акаунти двічі
1. Створіть складний пароль до електронної пошти, соціальних мереж та інтернетбанкінгу. Складний пароль може містити:
8 і більше символів,
Великі та малі літери,
Цифри та спеціальні знаки/символи. Створюйте унікальний пароль для кожного інтернет-банкінгу, електронної пошти, соціальних мереж тощо. Під час створення пароля не використовуйте: особисту персональну інформацію (дата народження, адреса, номер телефону тощо);
загальновідомі комбінації паролів (наприклад, Qwerty12, Password123456, Admin1234 тощо);
послідовне/зворотне написання символів або цифр.
2. Установіть багатофакторну автентифікацію.
Багатофакторна автентифікація – це, коли для входу до акаунта, крім логіна та пароля, потрібно ввести код підтвердження, що приходить на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток. Налаштування багатофакторної автентифікації на прикладі інстаграму за посиланням.
Надійно зберігайте та не розголошуйте свій пін-код! Змінюйте пін-код до картки:
регулярно: 1 раз на 3 місяці,
ситуативно: якщо виникла підозра, що ще хтось його може знати.
#ШахрайГудбай! #Кіберполіція #БезпекаДаних
Корисні ресурси по темі "Безпека в Інтернеті"
Громадська організація “МІНЗМІН” працює над втіленням ініціатив у сфері громадянської освіти та онлайн безпеки для дітей, молоді та дорослих.
Для популяризації безпечного використання Інтернетом організація спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Міністерством освіти та науки розробила наступні освітні матеріали:
- Урок для учнів 1-4 класу, щоб навчити дітей розпізнавати приватну інформацію в Інтернеті, урок для учнів 5-8 класу про ризики після розголошення персональної інформації та наслідки публікації фотографій та персональної інформації в соцмережах, а також урок для учнів 9-11 класу про те, де можна залишати приватну інформацію у соцмережах.
- Відео-курс для батьків - https://cutt.ly/nE5XzbG
А також відео-уроки:
1. Хто збирає дані моїх дітей і як вони використовуються? https://bit.ly/2XT38Ww
2. Чи безпечно розміщувати фотографії моєї дитини в Інтернеті? https://bit.ly/3EjMVcr
3. Що мені робити, коли інші люди публікують фотографії моєї дитини в Інтернеті без моєї згоди? https://bit.ly/3nz8dMn
4. В якому віці діти повинні розпочинати знайомство з Інтернетом? https://bit.ly/3GqLHhm
5.Наскільки безпечні "розумні іграшки? https://bit.ly/3vTo6Bg
6. Чи потрібно використовувати батьківський контроль для своїх дітей в Інтернеті? https://bit.ly/3CoPM3o
7. Чи справді незнайомці та педофіли є найбільшою загрозою для дітей в Інтернеті? https://bit.ly/3mkB4Vn
8. Як я можу переконатися, що конфіденційність даних моєї дитини захищена, коли її вчитель використовує цифрові інструменти для навчання? https://bit.ly/2ZsulAh
9. Як я можу перевірити, на що моя дитина підписалася в Інтернеті? https://bit.ly/3mlH3sQ
10. Як захистити конфіденційність дитини в Інтернеті? https://bit.ly/30VKTkf
11. Що робити, якщо я підозрюю, що пристрій моєї дитини зламали? https://bit.ly/3vRxepV
12. Який пароль є безпечним в Інтернеті? https://bit.ly/316R5Gm
Корисним також буде відеокурс про приватність та безпеку для дітей, батьків та вчителів:
Приватність у Telegram – https://cutt.ly/WRreig8
Як встановити двофакторну аутентифікацію в Телеграм? – https://bit.ly/3jDS7jh
Що я маю знати про безпеку мого акаунту в Телеграмі? – https://bit.ly/3nwswKl
Як налаштувати приватність в Телеграмі? – https://bit.ly/3mjaqMq
Приватність у Tiktok – https://cutt.ly/XRrexPA
Що про мене знає ТікТок? – https://bit.ly/3GqIT3U
Як встановити двоетапну перевірку в ТікТок? – https://bit.ly/3pGZPx2
Як налаштувати приватність акаунту в TikTok? – https://bit.ly/3pIPm4k
Приватність та безпека в Instagram? – https://cutt.ly/JRrw71W
Як обмежити хейт спіч в Instagram? – https://bit.ly/3Es1AT7
Як налаштувати приватність коментарів в Instagram? – https://bit.ly/3BiKrcw
Як налаштувати приватність розповідей в Instagram та приховати свій мережевий статус? – https://bit.ly/3CklEG8
Як встановити двофакторну аутентифікацію в Instagram? – https://bit.ly/2ZAGUJx
Як налаштувати приватність дописів в Instagram? – https://bit.ly/3BeJAti
Як дізнатися, які дані про вас має Instagram? – https://bit.ly/2XTL6DA
Як контролювати те, хто може надсилати вам повідомлення? – https://bit.ly/3BiGG6L
Як налаштувати приватність акаунту в Instagram? – https://bit.ly/3BhHqsN
Приватність у Facebook https://cutt.ly/DRregP0
Як встановити двофакторну аутентифікацію у Фейсбук? – https://bit.ly/3bfOQ5d
Як дізнатися, яку інформацію про мене збирає Фейсбук? – https://bit.ly/3ElEehU
Як контролювати, хто мене може знайти у Фейсбук? – https://bit.ly/3nBP38v
Як налаштувати реакції на публікації та приховати мій мережевий статус? – https://bit.ly/3CoRZvI
Як налаштувати, хто може бачити мої дописи у Фейсбук? – https://bit.ly/3Cn0B5N
Як обмежити дані, які про мене збирає Фейсбук? – https://bit.ly/3nAUW5T