Ясної ночі дивлячись у зоряне небо, мимоволі завмираєш перед величчю та красою космосу. Незліченні розсипи зірок, далекі й загадкові, бентежать серце, ваблять погляд яскравим мерехтливим сяйвом — а раптом ми у Всесвіті не самі?  

Жовтіє листя на тополі.

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі —

Ідуть до школи першачки.