Історія...

Витримали незалежність галичани не змогли. І вже з 1919 до 1939 р. почалася нова польська окупація. Попри всі незгоди, що випадали є своєрідним центром шкільництва і освітянського життя.

У 1893 р. створено вчительську семінарію. Після розпаду Австро-Угорщини влада знову опинилася в руках поляків, які не були зацікавлені в розвитку української освіти. Багато для українського шкільництва у ті роки зробило товариство “Рідна школа”, філія якого була відкрита у Самборі у 1897 р.

Польська влада не давала робити випускникам семінарії, тому 1932 р. Т. Біленький почав реорганізовувати семінарію в гімназію коедукаційного  (змішаного) типу, щоб українські хлопці і дівчата мали можливість здобувати середню освіту і поступати до вищих  навчальних закладів. Семінарія працювала до 1936 р., бо польська влада дала дозвіл лише польським державам учительським семінарія. А гімназія “Рідна школа” діяло до 1939 р.

З вибухом Другої світової війни до краю приходить радянська влада, яка проводить великі зміни. Більшість шкіл Самбірщини стали україномовними. Тоді ж у 1939/40 н.р зміни. була відкрита педагогічна школа, яку розмістили у приміщенні колишньої гімназії імені М. Конопніцької.

Восени 1944 р. територія Галичини звільнили від фашистських загарбників. З метою поліпшення роботи педагогічних закладів, вказується у постанові РНК №1554 від 3 листопада 1944 р., педагогічна школа перейменована на педагогічне училище.

Педагогічне училище готувало вчителів початкових класів. Навчання тривало 4 роки. У  1947/48 рр. начальне приміщення, двоповерховий будинок. складалося з 11 кімнат, а з 1956/57 рр. – з 15 класних кімнат, 6 кабінетів, бібліотеки, майстерні, 5 обслуговуючих кімнат і маленької спортивної зали. Навчальні заняття відбувалися в одну зміну. При училищі був гуртожиток, що займав 6 кімнат загальною площею 135 кв. м. Навчальний заклад мав пришкільну ділянку загальною площею 0,5 га, на якій студенти проводили практику, пов’язану з практичним навчальним матеріалом з ботаніки та сільського господарства. Протягом 1949 року організовані хімічні та музичні навчальні кабінети.

На рубежі 60-70 рр. минуло століття добудовано старий корпус педучилища. У 1887 р. відкрито медпункт, фельдшером якого працює Л. Стецев’ят. Обов’язковою складовою студентського життя була практика в піонерських таборах “Зірка Прикарпаття” у с. Сприня Самбірського району та “Світлиця” у смт Немирів Яворівського району.

Першим директором навчального закладу був І. Яцикевич, якого змінив І. Яричевський. Повоєнні роки була вкрай складними і припали на час директорування Д. Ілліча (1945-1959 рр.). Він залишився у пам’яті викладачів та студентів як стогий і вимогливий керівник, добрий організатор і чуйна людина. У наступні роки свій внесок у розбудову педучилища зробили директори Б. Гуд, І. Широкий, М. Кінасевич, С. Губич, Р. Футала. Вагомий вклад у розбудову навчального закладу зробила директорка Г. Мацковська, заслужений працівник освіти України, яка розпочала роботу в 1988 р. і працювала до вересня 2007 р. Під її керівництвом завершено добудову нового корпусу, актової і спортивної зали, їдальні, відкрито нові відділення образотворчого мистецтва (1992 р.), діловодства (1999 р.), і фізичної культури.

З ініціативи Г. Мацковської та за сприяння народного депутата України О. Фурдичка 15 березня 1999 р. Кабінет Міністрів України Постановою №382 присвоїв Самбірському педагогічному училищу ім’я І. Филипчака. У закладі розгорнулася велика пошукова робота, до якої були залучені творчі групи викладачів, студентів.

Було організовано кімнату-музей, проводяться наукові конференції ”Іван Филипчак  - педагог, письменник, історик, краєзнавець”. 12 листопада 2001 р. на території навчального закладу урочисто відкрито та освячено пам’ятник І. Филипчаку. Проводився літературний конкурс імені І. Филипчака.

Самбірський державний педагогічний коледж імені Івана Филипчака успішно готує педагогічні кадри, має сформований кадровий потенціал, належну навчально-матеріальну базу, розроблене за сучасними вимогами навчально-методичне забезпечення. За багаторічний період діяльності навчальний заклад випустив понад 10 тисяч висококваліфікованих учителів різного фаху. Сьогодні багато випускників коледжу – відомі люди у сфері освіти і науки.

М. Кочерган – доктор філологічних наук, професор Київського лінгвістичного університету;
 

М. Дністрянський – доктор географічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка;
 

З. Бичко – доктор філологічних наук, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, член Національної спілки журналістів України;

Ю.Прадід – доктор філологічних наук, професор Таврійського національного університету імені В. Вернадського;
 

В. Пірко – доктор історичних наук, професор Донецького національного університету;
 

Д. Крвавич – професор Львівської академії мистецтв, заслужений працівник культури;
 

М. Худий – професор Львівського національного університету імені Івана Франка;
 

М. Федурко – доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка;
 

П. Мацьків – доктор філологічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка;
 

М. Ярошко – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, заступник декана соціально-гуманітарного факультету Дрогобицького державного педуніверситету імені Івана Франка;
 

І. Котлярчик – кандидат філософських наук, проректор Дрогобицького держаного університету імені Івана Франка;
 

М. Белей – кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;
 

О. Целуйко – кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка;
 

М. Микитин – кандидат філологічних наук, доцент Одеського державного педагогічного університету;
 

М. Боришевський – кандидат педагогічних наук, доцент Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова;
 

І. Мрака – кандидат історичних наук, доцент кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка;

М. Іздебська- переможець програми   «ПЕДАГОГИ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ, 2025», організованої львівською міською радою.                                                                 

В. Святлош- переможець програми  «ПЕДАГОГИ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ, 2025», організованої львівською міською радою.                                                    

Т. Козак— випускник 2020 року відділення фізичного виховання дебютував у першій лізі України.                                                                                                                               

Р. Щербан - стендапер, випускник 2014 року відділення Початкової освіти 

Маковська(Штих) Соломія відділення Початкової освіти переможниця премії « Вчитель високогірʼя 2024» в Чехії 

Чудак Павлина початкова освіта стала переможницею програми "Освітня премія Львова 2024"