28.02.2016, 07:49
Як розвивати творчі здібності дитини, що для цього використовувати і з чого взагалі почати? Або навіщо це взагалі потрібно? Ось головні питання, які виникають, коли ми замислюємося про здібності дитини до творчості. Ця стаття буде присвячена розгляду цих питань, а так само будуть запропоновані поради щодо розвитку творчих здібностей дитини.
У сучасно світі багато батьків не вважають творчість важливою складовою виховного процесу. Але творчість не можна повністю виключити з процесу розвитку дитини, воно може розвиватися одночасно з вивченням усіх напрямків розвитку. Розвивати творчі здібності необхідно з раннього дитинства, можливо надалі в дорослому житті Вашій дитині це допоможе у виборі професії. Адже зараз дуже затребувані професії творчих людей - це актори, співаки, дизайнери, архітектори та ін. Але навіть якщо Ваша дитина не піде шляхом творчої професії, розвиток творчих здібностей дозволить йому використовувати творчий підхід у вирішенні тих чи інших питаннях, що виникають у житті. При цьому він буде рости цікавою особистістю, здатною впоратися з будь-якими життєвими труднощами.
Творчі здібності - це індивідуальні особливості кожної дитини, які визначаються успішністю виконання ним творчої діяльності в різній сфері. Творчі здібності характеризуються:
- прагненням до вивчення нового і незвичайного;
- Вільним уявою і фантазією;
- Розвиненою інтуїцією, внаслідок чого з'являється, щось нове;
- Умінням застосовувати отриманий досвід на практиці;
- Здатність вбирати багато інформації.
Звичайно в кожній дитині розвиток творчих здібностей може укладається по різному. Хтось більше в цьому зацікавлений і йому легше вбирати інформацію, яку подають, комусь це буде складніше. Але якщо в дитині розвинути хоча б невеликі творчі здібності, йому набагато легше буде вчиться, спілкуватися, долати труднощі.
Починати розвивати творчі здібності краще в ранньому віці дитини. Адже саме тоді і формуються задатки, які потім тільки удосконалюються і супроводжують нас на всьому життєвому шляху. Якщо в людини не були розвинені творчі здібності в дитинстві, навряд чи вони з'являться в дорослому житті. Саме в дитинстві починають добре розвиватися уява і фантазія, коли дитина починає щось вигадувати, якісь історії з вигаданими персонажами. Ця якраз і є та особливість - «уміння, щось вигадати», яка породжує творчість. Тому не треба сміятися над цим або припиняти такі вигадки, дайте дитині можливість розвивати свою уяву, все одно коли він стане старшою і зрозуміє, що це лише його уяву. Спостерігати такий пік творчої фантазії можна у дітей в 3-4 роки. Творча дитина може бачити звичайні речі по-своєму. Так розглядаючи картинки, дитина може називати предмети не своїми іменами: стіл назвати ліжком, кішку - зайцем і т.п., хоча раніше абсолютно правильно називав. Це не означає, що дитина забула назви картинок, просто йому захотілося пофантазувати. І тут нічого страшного немає, іншим разом він все вірно назве, головне не потрібно відразу переконувати його в протилежному, дайте волю його уяві.
На розвиток творчих здібностей позитивно впливають різні види дитячої активності. Найчастіше вони якраз закладаються в дитячому садку, коли дитина грає в колективі і вони всі разом чимось цікавим займаються. Але навіть якщо дитина не ходить в садок, можна самим займатися з ним, розвиваючи творчі здібності. Розглянемо наступні види діяльності, які Вам у цьому допоможуть:
1) розвиваючі ігри та іграшки - купуйте дитині найцікавіші, розвиваючі іграшки - це мозаїки, конструктори, пазли, шнурівки, сортери - головне, щоб вони відповідали віку дитини. Підбирайте іграшки так, щоб вони приносили користь у розвитку дитини.
2) Вивчення навколишнього світу - перебуваючи на прогулянці, обговорюйте з дитиною, що він бачить, що відбувається. Запитуйте, а хто це, що він робить, а навіщо він це робите? Дайте дитині попрацювати уявою. Коментуйте всі Ваші дії, це будуть важливі уроки в розвитку творчості дитини. Так само перебуваючи вдома, обговорюйте оточення, стежити за тим, що відбувається на вулиці.
3) Заняття ліпленням є важливим складовим у розвитку творчого початку. За допомогою ліплення пластиліну дитина висловлює свої фантазії, розвиває дрібну моторику, вивчає кольору і вчиться їх змішувати. Пластилін допоможе дитині «виплеснути» все, що діється в його маленькій голівці.
4) Заняття з малювання так само є хорошим етапом у розвитку творчості дитини. Дозвольте дитині використовувати для малювання: фарби, фломастери, олівці, щоб він сам зміг розглянути, що виходить в ході малювання тим чи іншим предметом. Отримані малюнки розглядайте разом, обговорюйте, що ж на них намальовано.
5) Читання книжок допоможе розвивати фантазію і уяву. Коли Ви читаєте дитині казку, розповідь або вірші у дитини складається своя картинка про події. Він являє героя оповідання, а іноді і себе цим героєм.
6) Виготовлення виробів, аплікацій. Ви можете разом з дитиною створювати перші картини: розтираючи пластилін по аркушу паперу, катати кульки і приклеювати їх до картини або клеїти вирізані частини на картину. Навчіть дитину вирізати різні предмети.
Корисні поради щодо розвитку творчих здібностей.
1) Створюйте дитині обстановку, яка буде розвивати творчі здібності
2) Постійно розвивайте творчу уяву дитини
3) Творіть разом з дитиною - ліпіть, малюйте, читайте, вивчайте.
4) Забезпечуйте дитину всім необхідним матеріалом для реалізації його творчих здібностей: фарбами, пластиліном, папером, клеї та ін.
5) Підтримуйте дитину в його починаннях і хваліть за виконану роботу.
6) не пригнічує фантазію дитини
Сьогодні в статті були розглянуті способи розвитку творчих здібностей дитини, що таке творчі здібності і чим вони характеризуються. Враховуючи запропоновані види діяльності з розвитку творчого початку дитини і корисні поради, Ви зможете правильно направити свою дитину, щоб у нього починали розвиватися творчі здібності, які в подальшому допоможуть йому в прийнятті важливих рішень у його житті.
Залишається тільки додати висловлювання театрального діяча Генріка Ібсена: «Щоб мати підстави для творчості, потрібно, щоб саме життя ваша була змістовна.»
Рекомендації батькам щодо розвитку творчих здібностей дитини.
1. Застосовуйте раніше невизнані або не використані можливості дитини.
2. Підтримуйте бажання дитини працювати самостійно.
3. Не втручайтесь в творчий процес сина чи доньки.
4. Давайте дитині свободу вибору галузі та методів досягнення мети.
5. Створюйте умови для конкретного втілення творчих ідей дитини.
6. Заохочуйте дитину до участі в груповому творчому процесі.
7. Приєднуйтесь до роботи над проектами, запропонованими самою дитиною.
8. Не тисніть на дитину, створюйте невимушену, вільну атмосферу.
9. Схвалюйте результати діяльності сина або доньки в певній галузі, пропонуйте випробувати себе в інших сферах діяльності.
10. Підкреслюйте позитивне значення індивідуальних можливостей дитини.
11. Розвивайте потенційні можливості дитини, якщо вона в чомусь відстає.
12. Підтримуйте своїм авторитетом дитину.
13. Створюйте ситуації, в яких ваша дитина, що не виявляла особливих успіхів в навчанні. матиме можливість тісно спілкуватись із більш здібною дитиною.
14. Залучайте дитину до фантазування, і, по можливості, допомагайте втілювати в життя навіть самі неймовірні фантазії.
15. Виявляйте терпиме ставлення (принаймі тимчасово) до можливого безладдя у зв’язку з творчою роботою дитини.
16. Заохочуйте максимальне залучення дитини до спільної творчої діяльності зі старшими дітьми.
17. Постійно переконуйте дитину, що ви для неї є однодумцем, а не опонентом.
18. Не соромтесь висловлювати свою думку чи давати поради, але й не наполягайте на них.
19. Не насміхайтесь навіть над самими неймовірними фантазіями чи мріями вашої дитини.
20. Цінуйте, поважайте та пишайтесь своє дитиною і обов’язково демонструйте своє позитивне, схвальне ставлення.
http://irinanikolaewna.ucoz.ua/
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
«Як вдома розвивати здібності дитини»
Перші роки життя дітей – найблагодатніший час, коли батьки мають можливість виховувати, розвивати їх, готуючи до життя. Якщо не починати це робити, коли дитина ще, як кажуть, лежить упоперек лавки, надолужувати втрачене згодом буде майже неможливо. У родині де створені умови, що випереджають та стимулюють розвиток малюка, розширяють його можливості пізнавати навколишній світ та проявляти себе у найрізноманітніших діяльності.
Доведено, що батьки спілкуються з малюком від самого народження, сприймають його як рівного, то в 12-14 місяців він уже спілкується за допомогою слів. А у 5 років стає справжнім лінгвістом.
Можливість розвивати дитину існує постійно. Важливо тільки правильно це робити.
СПОНУКАТИ ДО ТВОРЧОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ БУДЕННИХ СИТУАЦІЙ
Кожна, навіть сама буденна, ситуація з життя дитини – чудова нагода для розвитку її творчих, інтелектуальних здібностей. Батькам лише треба спрямувати малюка, підштовхнути його до самостійного відкриття.
Спостерігаючи за малюком під час вирішальних ля нього ситуацій, можна переконатися, як зосереджено, напружено працює його розум і як швидко при цьому він розвивається. Не варто боятися перевантажити чи перевтомити дитини , із самого початку надавайте їй більшу свободу при виборі діяльності, способів роботи, чергування справ, визначення часу виконання завдань, навантаження тощо. При цьому, надаючи дитині, розумну, доброзичливу допомогу. Але ж тільки не перетворювати свободу в безкарність, а допомогу – в звичайну підказку!
Не робіть за малюка те, що він сам може зробити, не думайте за нього, якщо він може додуматися сам.
Коли дитина сама знаходить вихід із ситуації усі щасливі – малюк, який самостійно зробив відкриття, батьки, які його підбадьорили, підтримали, проявили щиру зацікавленість, надихнули на раціональні дії. Головне пам’ятати: не заслужена похвала може тільки завдати шкоди.
Активізація пізнавальної потреби, прагнення до самого процесу пізнання можливі лише в тому разі, якщо дитина відчуватиме задоволення від розумового зусилля.
Пізнавальна потреба тому і проявляється, розвивається, закріплюється як потреба, бо разом з нею включається механізм позитивних емоцій. А без емоцій неможлива жодна потреба, в тому числі і пізнавальна.
ОРГАНІЗУВАТИ РОЗВИВАЛЬНІ ІГРИ
Значну частину часу, що передує вступу до школи, дитина, як правило, проводить у спілкування із своїми батьками. Тому важливо, щоб дорослі правильно добирали завдання, придумували різні завдання, придумували відповідні ігри, бо буває так, що зіткнувшись з допитливістю дитини, вони іноді розгублюються , не знають, що робити, побоюються , що в них не вистачить знань, терпіння й умінь. Справді, знання й уміння не завадять, але ж малюка будь-яка оповідка, казка або завдання, почутті від батьків, - найбільша радість та задоволення.
Існує безліч ігор та вправ, які сприяють розвитку фізичних, інтелектуальних, художніх і творчих здібностей.
ПІДНЯТИСЯ ДО ДИТИНИ
Сьогодні, на жаль, більшість батьків, зайняті та втомлені повсякденними життєвими клопотами, неуважні до проблем своїх дітей, тож обмежують свій виховний вплив лише заборонами та проявом невдоволення поведінкою дитини. Інша крайність – занадто амбітні, не в міру заклопотані успіхами своїх дітей. У таких сім’ях вимоги до малят завищені, їхніх можливостей не знають та не розуміють. Імовірно, що такі батьки колись самі не реалізували себе в якійсь сфері діяльності й настирливо нав’язують свої нездійсненні мрії синові чи доньці. Дитині водночас наймають кількох репетиторів, щоб була ще розумнішою, навчають її музики, щоб розвинути слух, водять до танцювального класу, щоб насолоджувалася гармонією рухів, і в басейн, щоб загартовувалась, була здоровою і дужою. Здавалося б, усе добре. Але ж чи не забагато для однієї дитини?
Тож варто шукати золоту середину: намагатися піднятися до свого малюка, зрозумівши його душу, рости разом з ним і завдяки йому, виховувати його, виходячи зі здорового глузду та його індивідуальних особливостей. Потрібно розширювати свої педагогічні знання й уміння, звертатися до спеціальних літератури, встановлювати тісний і постійний контакт з педагогом, психологом, іншими батьками й разом розробляти єдину стратегію розвитку дитини.
Маємо зрозуміти: задатки дитини можуть не стати визначними здібностями, якщо батьки своєчасно не помітили їх, не допомогли дитині розвинутися. Тож, підтримаємо своїх дітей на шляху їх успішного зростання й особистісного становлення.
ЛІТЕРАТУРА: ж. «Дошкільне виховання, » №3, 2014 р.
http://www.chuguiv-dnz3.edu.kh.ua/poradi_specialistiv_dnz/psiholog/yak_vdoma_rozvivati_zdibnosti_ditini/
У кожній родині в той чи інший момент виникають конфлікти. І хоч вони і здатні серйозно засмутити, але не повинні бути по-справжньому руйнівними. Є багато різних способів, до яких батьки можуть вдатися, щоби плавно пройти через конфлікт і провести через нього свою дитину, зберігаючи при цьому відкритими канали комунікативного зв'язку з нею. Ось кілька порад.
З’ясовуйте лише одну проблему за раз. Під час конфліктів найкраще братися за вирішення тільки однієї, найбільш значущої проблеми. Погано, коли батьки прагнуть актуалізувати відразу багато різних проблемних аспектів. Це може збити з пантелику й заплутати як дітей, так і самих батьків. Якщо таке станеться, сім'я може досить швидко випустити з уваги свої реальні проблеми.
Шукайте креативні шляхи вирішення проблеми. При спробі вирішити конфлікт батькам не варто забувати про те, що якою б не була проблема, зазвичай існує більше ніж одне її рішення. Батькам і дітям необхідно плідно співпрацювати, щоб знайти такі рішення, які влаштували б усі сторони конфлікту. При цьому дитині важливо вчитися бути «гнучкою», що стане їй у пригоді для подальшого соціального спілкування. Якщо якесь рішення не діє, батьки повинні проявити достатньо гнучкості, щоби спробувати й інші альтернативні варіанти, тим самим показавши своїй дитині цінний приклад.
Будьте ввічливі. Тільки лише тому, що батьки мають справу зі своїми власними дітьми, їм зовсім не варто забувати про прості правила ввічливості. У щоденному спілкуванні, а під час конфліктів особливо, батьки повинні ставитись до своїх дітей з тією ж повагою, яку вони проявляють до будь-якої іншої людини. Діти теж люди, і вони гідні шанобливого ставлення до себе. Іноді в запалі сварки або розбіжностей батьки кажуть своїм дітям такі речі, які ніколи не зважились би висловити на адресу іншого родича або близького друга. Тому важливо докласти максимум зусиль, щоб не зробити цього.
Використовуйте вислови зі словом «я». При обговоренні конфліктів зі своїми дітьми батьки повинні намагатись казати про проблему з точки зору того, як вони себе почувають у зв'язку з її виникненням. Наприклад, замість того щоби сказати щось на зразок: «Ти ніколи не вішаєш свій одяг, як годиться!», батьки повинні спробувати таке: «Я відчуваю смуток і розчарування, коли ти не дбаєш про стан свого одягу». За допомогою висловлювання із займенником «я», замість того щоб дорікати або звинувачувати, батьки розкривають дітям очі на те, як їх поведінка впливає на батьківські почуття та які негативні емоції здатна заподіяти. Висловлювання із займенником «я» ефективні, тому що діти в меншій мірі схильні опиратись або повставати проти чогось, що свідчить про почуття батьків. До того ж заяви з позиції «я» для дітей звучать не настільки загрозливими, ніж докори чи обвинувачення. Речення від першої особи із займенником «я» також показують дітям, як брати на себе відповідальність за свої вчинки. Батьки, які висловлюють свої почуття таким чином, навчають і своїх дітей робити те ж саме.
Будьте готові вибачити. Навчіть дітей вибачати й бути поблажливими, демонструючи це на власному прикладі.
«Чому вона завжди ходить в кіно, а я ні!» - обурюється ваша 10-річна донька. «Я улюблениця, ось чому!» - відповідає її 15-річна сестра. Вас уже, напевно, зводять з розуму всі ці дрібні суперечки й конфлікти. Невже всі ми не можемо уживатися разом?
«Ні, ми можемо», - стверджують психологи. Бути в доброзичливих стосунках з нашими братами й сестрами - це невід'ємне право родинних зв’язків. Але якщо це притаманно й властиво природі, то чому виникає цей постійний спаринг в сім’ї?
Розібратися в цьому питанні нам допоможе знання різниці між «бійками» братів і сестер та їх суперництвом.
Бійки виникають, коли йдеться про особисту власність (речі) і територію (в т.ч. життєвий простір); а суперництво (конкуренція) - передбачає конфлікт, який є результатом батьківського втручання. Коли один з батьків втручається у з’ясування стосунків і відверто висловлює свою позицію щодо того, хто в цій ситуації «винуватець», а хто «постраждалий», хтось із дітей обов'язково програє.
Чи означає це, що ви повинні відійти в сторону й дозволити вашим дітям продовжувати воювати один з одним? Не зважаючи на те, що це звучить привабливо, одностайної відповіді, звичайно ж, немає. А ось ослаблення суперництва може підвищити ваш авторитет і допоможе врегулювати конфлікт.
Ось кілька порад, які можуть бути вам корисні.
Переосмисліть справедливість. Купуйте, давайте дітям речі відповідно до потреб та інтересів. Якщо вашому маленькому танцюристу потрібні нові балетки, купіть їх. Але це не означає, що ваш старший спортсмен автоматично теж потребує нових кросівок. Прийде час і для нього.
Порівняння породжує змагання. Багато хто не зможе знайти жодної вади у вашій восьмирічній доньці. Разом з тим, ваш 14-річний син спокійно може проігнорувати купу брудних тарілок. Однак, якщо ви будете розхвалювати суперохайність вашої доньки, це ніяким чином не мотивуватиме вашого сина до регулярного прибирання своєї кімнати, а ще й може спровокувати конфлікт між ними. Тому припиніть порівнювати!
Озвучте розуміння почуттів. Стосунки братів і сестер - це «плавильний казан» різноманітних емоцій. Якщо один з них розгнівається на іншого, скажіть, що розумієте його почуття. Висловіть свою підтримку, відповівши щось на зразок: «Я знаю, що твоя молодша сестричка іноді може бути справжнім шкідником. Але, коли до тебе прийде твій друг, я зроблю спробу відволікти її якоюсь справою».
Заохочуйте ділитися, коли це доречно. Разом з сестрою працювати ложками в стаканчику морозива - це весело. Поділитися під час занять своїм новим мікроскопом з молодшим братом - ні. Дозвольте вашій дитині відчути радість придбання особистої речі, але також і заохочуйте її ділитися з іншими, адже це гідно поваги.
Ярлики можуть нашкодити. Якщо ви скажете «він у нас дикий» чи «вона наш маленький вчений» і при цьому ваші слова почує брат або сестра, ви цим принесете набагато більше шкоди, ніж користі. Дослідження показують, що якщо ви якось назвали свою дитину, у неї, безсумнівно, змінюється статус. Від ярликів важко позбутися, і до того ж вони можуть поставити в залежне, підпорядковане становище одного брата по відношенню до іншого, і ось тоді-то і почнуться проблеми.
Рано чи пізно, брати й сестри будуть сваритися. Але це не означає, що конкуренція і ревнощі неминучі. Якщо ви, як батьки, навчитеся підходити розважливо до проблем своїх дітей, то вони будуть відчувати й знати різницю тієї чи іншої поведінки й будуть вести себе відповідно.
http://childdevelop.com.ua/
Бути підлітком нелегко. Проміжок часу між дорослим життям і дитинством сповнений змін – як фізичних, так і емоційних. Через високу гормональну активність підлітку часом важко залишатися «соціальним». Істерики, образи, ігнорування батьків – усе це стандартна для нього поведінка. Більшість підлітків уважають, що інші «просто не доганяють». Але ми всі були підлітками. Ми обов'язково наздоженемо!
Для того щоби підліток легше впорався з цим важким перехідним періодом, дайте йому набір необхідних життєвих навичок. Зокрема, усі підлітки повинні оволодіти навичками вирішення конфліктів. І вам як батькам треба стати в цій справі справжніми вчителями.
Чому виникають конфлікти?
Конфлікти є частиною життя. Незалежно від того, наскільки ви хочете захистити свою дитину від конфліктів, вона обов'язково зіткнеться з ними в реальності. Конфлікт може виникнути в родині, із братами, сестрами та батьками, із друзями та суспільством у цілому. Але є те, що треба обов'язково пояснити дитині – конфлікт не завжди дає негативний досвід. Пам'ятайте: конфлікт може призвести до змін, позитивних змін!
Наслідки конфліктів
Коли справа доходить до конфлікту, без набору необхідних навичок підліток може потрапити у складну ситуацію. Удома невирішені конфлікти можуть призвести до загострення відносин. За межами сім'ї конфлікти призводять до зруйнованої дружби, покарання за погану поведінку (у школі) й навіть насильства!
Навчання підлітків навичок вирішення конфліктів
Допомогти дитині ефективно долати негативні моменти й орієнтуватись у житті – це частина ваших батьківських обов'язків. З раннього віку почніть навчати її простих і дієвих способів управління конфліктами. Можливо, дитина не подякує вам за це сьогодні, але ви зможете пишатись добре виконаною роботою!
Познайомте підлітка з такими «заповідями» врегулювання конфліктів.
Заповідь 1: конфлікт – це реальність, утекти від нього не вийде, гра в хованки не вирішить проблему.
Заповідь 2: проблема не зникне тільки за твоїм бажанням. Не прикидайся й не одягай маску. Приховувати свої почуття – не найкращий варіант.
Заповідь 3: учись боротися з проблемою, а не з людиною. Конфлікт виникає через спірне питання (складну ситуацію), а не через людину. Не переходь на особистості.
Заповідь 4: проявляй повагу. Прислухайся до іншої людини. Слухай уважно. Слухати батьків або вчителів іноді нудно, але абстрагування не вирішує проблем.
Заповідь 5: будь асертивним* – демонструй увічливу наполегливість. При вирішенні конфліктів не треба проявляти ні пасивність, ні агресію. Бути асертивним – це означає висловлювати свою думку впевнено та спокійно, бути сповненим поваги як до себе, так і до опонента.
Заповідь 6: учись домовлятися. Це найважливіша навичка, яку слід набути. Уміння домовлятись допоможе тобі в довгостроковій перспективі.
Заповідь 7: дотримуйся теперішнього часу. Не пригадуй минулі образи та розбіжності. Це ще більше посилить конфлікт.
Заповідь 8: замовчування не допомагає. Ображатись на опонента так само погано, як і проявляти до нього агресію – проблема залишиться невирішеною. Обговорюй її.
Заповідь 9: намагайся зрозуміти. Спробуй поставити себе на місце іншої людини. Не займай оборонну позицію й уважно аналізуй ситуацію з різних точок зору.
Заповідь 10: навчись вибачатися. Встань перед дзеркалом і тренуйся, якщо це необхідно! Якщо ти не правий, прийми це, від цього ти не станеш «слабаком». Навпаки, тільки сильна людина може сказати «вибач». Це просте слово творить дива, спробуй!
Перераховані навички, подані у вигляді заповідей, не тільки допомагають підлітку вирішувати конфлікти, а і знадобляться в житті. Підлітки вперті, і якщо ви почнете втрачати терпіння, просто зробіть глибокий вдих. Пам'ятайте, що ви теж колись були підлітком.
Дуже важливо вже з раннього віку починати прищеплювати дані навички. Навчання вирішувати конфлікти в підлітковому віці спочатку перетворює дітей на бунтарів, і ви як батьки повинні бути поруч з ними. Будьте присутніми, будьте в курсі того, що відбувається в житті дитини, але робіть це з повагою до її особистого простору. Гормони з часом ущухнуть, просто постарайтесь не дозволити їм залишити негативний слід у житті вашої дитини!