НМТ-2024: Календар проведення

Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено календарний план організації та проведення у 2024 році національного мультипредметного тесту (НМТ). 

Тестування проходитиме під час основних і додаткових сесій:

• основні: 14 травня – 25 червня;

• додаткові: 11–19 липня.

Відповідно до наказу також передбачено два періоди реєстрації осіб, які бажають узяти участь в НМТ, —  основний та додатковий. 

Основний етап реєстрації осіб для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 14 березня до 11 квітня включно.

До 15 квітня зареєстрований учасник матиме змогу в персональному кабінеті внести зміни (змінити предмет на вибір на інший чи змінити населений пункт в Україні / за кордоном, у якому він бажає пройти НМТ).

У додатковий період (10–15 травня) матимуть змогу зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвався в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.

З 08 травня для зареєстрованих учасників основних сесій НМТ з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування з 8 липня. З міркувань безпеки ми не публікуватимемо інформації про те, де на території України відбудуться тестування, ні на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ні на наших офіційних сторінках у соцмережах. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати безпека і їхня, і організаторів НМТ.

Інформацію про результати основних сесій НМТ за шкалою 100–200 балів буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 2 липня, додаткових сесій – до 26 липня.

Зауважимо, що 28 лютого на YouTube каналі Українського центру відбудеться пряма трансляція із директоркою УЦОЯО Тетяною Вакуленко. Доєднавшись до прямого етеру, потенційні учасники НМТ-2024 отримають відповіді на важливі питання щодо його проведення. Цей етер розпочне низку випусків «НМТ-2024: ви запитуєте — ми відповідаємо» від команди УЦОЯО.

“Чи будуть у нас уроки фінансової грамотності?” – часом запитують учні у вчителів, бо хочуть знати більше про гроші та як із ними поводитися. Це підтверджують і дані опитування Національного банку України, за яким майже 60 % учнів та студентів віком 10–25 років самостійно шукають інформацію про гроші та заощадження.

Школи можуть реагувати на цей запит, вводячи предмет фінансової грамотності. Наразі його вивчають за вибором у 10–11 класах. Нагадаємо, що “Підприємництво та фінансова грамотність“, як обовʼязковий предмет, зʼявиться в 8 класах шкіл України з 2025–2026 навчального року. Девʼятикласники продовжать його вивчення у 2026–2027 році (модельна навчальна програма вже має гриф МОН).

Утім, деякі вчителі й вчительки, розуміючи важливість фінансової грамотності, уже зараз проходять відповідні курси, навіть якщо такий предмет не викладається в школі взагалі. Здобуті на курсах знання вони вплітають у свої уроки, наприклад, на математиці рахують з учнями витрати на поїздку в Карпати, а на інформатиці вчать дітей захищати свої дані та картки від шахраїв.

“Нова українська школа” поспілкувалася з декількома вчительками про їхній досвід інтеграції фінансової грамотності в шкільні предмети.

У матеріалі читайте:

• чому учнівство та вчительство цікавиться фінансовою грамотністю;

• які курси проходять освітяни для здобуття знань;

• як отримані знання вплітають у природничі та математичні предмети.

“ТРЕБА ВМІТИ НЕ ЛИШЕ ЗАРОБЛЯТИ, А Й ПРИМНОЖУВАТИ І ЗБЕРІГАТИ СВОЇ ЗАОЩАДЖЕННЯ”

У Ківерцівському ліцеї № 3 (Волинь) уроки фінансової грамотності цього року з’явилися якраз у відповідь на запит десятикласників. Їх веде Олена Шкарлатюк, учителька географії та природознавства (в університеті вивчала ще й економіку). За її словами, фінансову грамотність не вивчали в жодній школі міста, але учні про неї якось довідалися.

“Спочатку учні розпитували, чому в них не читаю фінансову грамотність, бо знали, що я викладала раніше економіку. Я поговорила про це з адміністрацією ліцею, що діти хочуть опановувати фінансову грамотність, а в серпні – перед початком 2023–2024 навчального року – у школі ввели цей предмет, – розповідає вчителька. – Для цього перерозподілили години, відведені на трудове навчання: із двох годин виділили півтори на фінансову грамотність та пів години – на трудове. У першому семестрі фінансова грамотність була двічі на тиждень, а трудове – один раз, у другому семестрі – навпаки”.

• Тож запит учнів – один із чинників, на який звертають увагу в школах, перш ніж вводити фінансову грамотність.

• На другому місці – вільні години в навчальній програмі та тижневе навантаження учнів. Іноді до уваги беруть також профіль навчання (якщо в старших класах є профілізація).

У Харківському науковому ліцеї “Обдарованість” фінансову грамотність, як окремий предмет, теж не вивчають, хоча учні цікавляться цим курсом. Аби задовольнити запит, учителі математики проводили для дітей бізнес-ігри, розуміючи, що такі знання так чи так їм знадобляться. А торік Світлана Кушнарьова, вчителька інформатики, долучилася з учнями до акції НБУ “Всесвітній тиждень грошей”, під час якої відвідували тематичні онлайн-лекції та онлайн-екскурсію в Музей грошей. Ці теми зацікавили учнів, а вчительці захотілося дізнатися більше про фінансову грамотність.

“Спочатку вирішила пройти курси для саморозвитку в Школі фінансової грамотності “Талан”, бо розумію, що в наш час треба вміти не лише заробляти, а і примножувати й зберігати свої заощадження, – каже Світлана. – Під час навчання знайшла багато цікавої інформації, якою поділилася з колегами, родичами, а тепер ділюся на уроках з учнями. Бо це дійсно життєво необхідні знання, наприклад, щодо депозитів чи інвестицій, кібербезпеки або захисту платіжних карток від шахраїв”.

ДЕ ОСВІТЯНИ МОЖУТЬ ЗДОБУТИ ЗНАННЯ ПРО ФІНАНСОВУ ГРАМОТНІСТЬ

Попри те, що в школі Оксани Будрик (одна зі шкіл Сєвєродонецька, що на Луганщині) фінансову грамотність не викладають, вона теж пройшла курси: “Після навчання намагалася передати на уроках економіки, додатково до підручника, якісь цікаві знання, разом з учнями долучалася до різних освітніх активностей НБУ (опитувань, конкурсів, змагань), використовувала адвент-календар про гроші (навіть з учнями, які не вивчають економіку як предмет), бо насправді цікаво знати історію нашої валюти”.

• Школа фінансової грамотності “Талан” – це одна з можливостей, де освітяни й освітянки можуть здобути знання про платіжну безпеку, банківську систему України, інвестиції та історію грошей. Школа понад рік працювала в онлайн-форматі й за цей час у ній навчалося та отримало сертифікати понад 600 освітян.

Які три кроки необхідно зробити вже зараз для перезавантаження НУШ у 5–6 класах – Лілія Гриневич

Лілія Гриневич, ексміністерка освіти і науки України 2016–2019 та проректорка Університету Грінченка, акцентувала на трьох кроках до перезавантаження реформи НУШ у 5–6 класах, які варто здійснювати одночасно.

Про це вона розповіла під час презентації результатів дослідження “”Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке здійснила ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Ознайомитися з повним текстом дослідження та коротким брифом усі охочі можуть за посиланням.

1. Першим кроком до перезавантаження НУШ у 5-6 класах, на думку Лілії Гриневич, має бути медійний супровід реформи. За її словами, тієї комунікаційної хвилі, яка була здійснена на старті НУШ у початкових класах, не достатньо. Вчителям 5–6 класів потрібно докладно пояснити сутність реформи НУШ, а саме перехід від лише передачі знань до компетентнісного навчання та практичних умінь;

2. Централізоване підвищення кваліфікації вчителів. За словами Лілії Гриневич, варто зробити єдиний базовий курс, який мають пройти всі вчителі НУШ у середній школі. Це забезпечить однаковий рівень знань педагогів. Також треба підготувати й тренерів, які розуміють цінності НУШ. Лише тоді зміни можуть стати системними;

3. Розробити пакет навчально-методичних матеріалів для вчителів 5–6 класів із кожного предмету. Такий пакет має містити не лише підручник, а й методичний посібник для вчителя та матеріали, з якими можуть працювати учні. Останні дві позиції можуть бути й в електронному вигляді, які вчителі можуть роздруковувати за потреби.